Підприємництво і торгівля

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ДИСТРИБУЦІЙНИХ КОМПАНІЙ

Т.І. Винницький — 2025-05-30

У даній статті досліджуються актуальні аспекти впровадження та використання інформаційних систем бухгалтерського обліку та управління дистрибуційною компанією. Метою статті є аналіз особливостей інформаційного забезпечення управлінського обліку бізнес-процесів у дистрибуційних компаніях. Визначено, що для забезпечення ефективності сучасних дистрибуційних компаній в умовах використання новітніх методів та інструментів управління необхідне використання інноваційних технологій управління бізнесом. У ході дослідження встановлено, що інформаційне забезпечення управлінського обліку бізнес-процесів дистрибуційних компаній призначене для збору, зберігання та обробки фінансових і бухгалтерських даних. Ці системи внутрішніх користувачів застосовуються для забезпечення інформації інвесторам, кредиторам та з метою оподаткування. У дослідженні використано універсальні методи, такі як аналіз для розгляду дефініцій поняття «інформаційні системи» та програмний облік товарів в Україні, синтез для узагальнення принципів роботи цих продуктів, порівняння для визначення переваг і недоліків програм для автоматизації обліку в Україні, а також теоретичні узагальнення для вибору оптимального програмного продукту. Практична цінність полягає у дослідженні основних характеристик та сфер застосування інформаційних систем бухгалтерського обліку в Україні, які розроблені вітчизняними й іноземними програмістами і спеціалістами. Виокремлено критерії вибору програмного продукту. Ефективні системи інформаційної підтримки управлінського обліку в дистрибуційних компаніях здатні допомогти виявити резерви, підвищити продуктивність праці, запобігти перевитратам і шахрайству, а також збільшити прибутковість. Синергетичне поєднання соціальних, модульних і хмарних технологій може трансформувати організацію управлінського обліку та підвищити його цінність як системи для прийняття оперативних і стратегічних бізнес-рішень.

ІНСТИТУЦІЙНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ТРАНСФОРМАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ У ТРАНЗИТИВНІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ СИСТЕМІ

І.В. Космідайло — 2025-05-30

У статті проведено комплексне дослідження інституційних детермінант трансформації управління підприємствами в умовах транзитивної економічної системи. Підкреслено, що перехідний характер інституційного середовища створює як нові виклики, так і можливості для підприємств, які працюють в умовах структурних змін і глобальних економічних трансформацій. Обґрунтовано, що адаптація моделей управління до умов нестабільності потребує переосмислення традиційних підходів, зокрема у сфері організаційної структури, прийняття стратегічних рішень, корпоративної культури та взаємодії зі стейкхолдерами. Визначено основні інституційні бар’єри, серед яких: інституційна невизначеність, асиметрія між формальними та неформальними інститутами, високі трансакційні витрати, корупція та недосконалість правової системи. У рамках дослідження було проведено SWOT-аналіз інституційних факторів, що визначають напрямки трансформації управління підприємством, з метою виявлення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз, зумовлених перехідним характером економіки. Запропоновано стратегічні орієнтири вдосконалення механізмів управління з урахуванням специфіки інституційного середовища. Авторами сформульовано практичні рекомендації, зокрема щодо вдосконалення інституційного та правового забезпечення, розвитку цифрових компетенцій менеджерів, стимулювання інноваційної діяльності, імплементації принципів ESG, посилення ролі корпоративного управління. Встановлено, що приклад України як класичної перехідної економіки показує, що ефективна трансформація управління можлива за умови гармонізації інституційного середовища, формування сприятливого бізнес-клімату, підтримки інституційних ініціатив з боку держави та громадянського суспільства. Отримані результати мають значний потенціал для подальших досліджень у галузі інституційної економіки та стратегічного менеджменту. Результати дослідження можуть бути використані при формуванні державної політики трансформації економіки та розробці стратегій розвитку підприємств у країнах з транзитивним типом господарювання.

МАРКЕТИНГ ДЛЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ (ВЕГАНСЬКИХ, ВЕГЕТАРІАНСЬКИХ) ТА ЙОГО ВПЛИВ НА СПОЖИВЧІ ЗВИЧКИ ТА ПОВЕДІНКУ

О.Є. Кубашевський — 2025-05-30

Стаття аналізує розвиток ринку вегетаріанських та веганських продуктів в Україні та світі, акцентуючи увагу на змінах у маркетингових підходах, які використовуються для просування цих продуктів. Визначено, що традиційні стратегії маркетингу, орієнтовані на вузькі цільові аудиторії, поступово трансформуються в більш широкі та інклюзивні стратегії, спрямовані на залучення споживачів із різноманітними харчовими вподобаннями. Розглянуто концепцію вегетаріанства та веганства, їх різновиди, а також основні мотивації споживачів, серед яких екологічні та здоров'я-орієнтовані фактори. Окремо розглянуто важливість різноманітних маркетингових стратегій у популяризації вегетаріанських продуктів в Україні та досліджено роль цифрових платформ і соціальних медіа в просуванні брендів та продукції. Представлено приклади успішних українських брендів, які активно використовують різноманітні платформи та соціальні мережі для залучення нових клієнтів, а також детально розглянуто маркетингові підходи компаній. Розвиток маркетингових стратегій веганських та вегетаріанських брендів, згідно з результатами дослідження, сприяє зростанню популярності цих продуктів серед українських споживачів і стимулює зміни в харчових звичках. Крім того, в статті розглядається зростання попиту на ці продукти, навіть серед осіб, які не є прихильниками таких дієт, і зазначається, як традиційні виробники доповнюють свої асортименти веганськими альтернативами. Дослідження також показує, як маркетингові стратегії допомагають популяризувати екологічно чисті та корисні для здоров’я продукти серед більш широкої аудиторії, не обмежуючись лише вегетаріанцями та веганами. Стаття демонструє, як зміни в споживчих уподобаннях та інноваційні маркетингові стратегії сприяють зростанню популярності веганських та вегетаріанських продуктів, що впливає на розвиток ринку та трансформацію харчових звичок українських споживачів. Також розглядаються перспективи розвитку ринку веганських продуктів в Україні, зокрема в контексті підвищення доступності та зниження вартості продукції для ширшого споживчого сегменту.

СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ ЧИННИКІВ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ: МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТ

В.І. Куцик — 2025-05-30

У статті розглядається проблема забезпечення конкурентоспроможності підприємств роздрібної торгівлі в умовах зростаючої турбулентності економічного середовища, спричиненої структурними змінами у споживчих уподобаннях, цифровою трансформацією, наслідками пандемії COVID-19 та військової агресії росії проти України. Висвітлено ключову роль роздрібної торгівлі в національній економіці та наголошено на необхідності вдосконалення організаційно-економічних механізмів, спрямованих на формування та підтримку конкурентних переваг підприємств цієї галузі. На основі огляду наукових джерел у статті наведено теоретичне обґрунтування поняття конкурентоспроможності та визначено багатофакторний характер її формування. Особлива увага приділяється системному підходу як методологічній основі дослідження, що дозволяє розглядати підприємство роздрібної торгівлі як відкриту соціально-економічну систему, чутливу до зовнішніх та внутрішніх змін. У статті представлено ієрархічну класифікацію факторів конкурентоспроможності, яка охоплює макро-, мезо- та мікрорівні впливу, та структурно-логічну модель факторного поля. Внутрішні фактори (асортимент, сервіс, ефективність, мотивація персоналу) розглядаються у зв'язку із зовнішніми факторами (ринковий попит, конкуренція, регуляторне середовище), що дозволяє визначити ключові точки управлінського впливу. Обґрунтовано доцільність поєднання якісного та кількісного аналізу, використання статистичних методів та експертних оцінок для підвищення точності діагностики стану конкурентоспроможності. Зроблено висновок, що системний підхід дозволяє не лише виявити ключові фактори, а й виявити їх взаємозалежності, що є критично важливим для розробки адаптивних стратегій у сфері роздрібної торгівлі. Підкреслено необхідність подальшого розвитку методологічного інструментарію, що інтегрує системний аналіз з інструментами стратегічного управління. Отримані результати мають як теоретичну, так і прикладну цінність, особливо в умовах економічної нестабільності та постійних трансформацій споживчого ринку.

РОЗВИТОК ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ В ТОРГІВЛІ: ВІД КЛАСИКИ ДО ЦИФРОВИХ РІШЕНЬ

П.О. Куцик — 2025-05-30

Стаття присвячена ґрунтовному дослідженню трансформації систем внутрішнього контролю в умовах цифровізації бізнес-процесів, із фокусом на сферу роздрібної торгівлі. У роботі аргументовано доводиться, що традиційні моделі контролю, такі як COSO та стандарти IIA, виявляються недостатньо гнучкими й оперативними у реагуванні на виклики цифрової епохи, зокрема при обробці великих масивів транзакційних даних. Крім того, сучасні технології дають змогу перейти від фрагментарного контролю до безперервного моніторингу операцій у режимі реального часу. У відповідь на ці виклики автори пропонують концептуальну модель інтеграції потокової аналітики даних, алгоритмів виявлення аномалій і технологій роботизованої автоматизації процесів (RPA) для формування проактивної системи внутрішнього контролю, здатної забезпечити безперервний моніторинг і автоматизоване реагування в реальному часі. Окрему увагу приділено опису механізмів роботи потокової аналітики: від ідентифікації патернів до визначення порушень через статистичні методи, машинне навчання, нейронні мережі (включаючи автоенкодери та рекурентні архітектури) та алгоритми комплексної обробки подій (CEP). Обґрунтовано, що використання RPA суттєво підвищує продуктивність контролю, забезпечуючи автоматизацію типових задач – від збору доказів і звірки даних до блокування транзакцій і створення звітності. Запропонована авторами модель передбачає п’ятирівневу структуру: джерела даних, аналітичне ядро, диспетчеризація подій, реагування ботами та управлінський дашборд. Такий підхід дозволяє в режимі реального часу сканувати події, автоматично реагувати на типові ризики та залучати людину лише в складних або нетипових ситуаціях. Практичні приклади, наведені у статті, засвідчують, що інтеграція потокової аналітики та RPA може стати не лише інструментом виявлення шахрайства, а й дієвим засобом підтримки операційної ефективності в рітейлі. Отримані результати мають прикладне значення як для практиків внутрішнього аудиту, так і для розробників цифрових рішень у сфері контролю та аналітики.

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ФОРМУВАННЯ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ IT-ПОСЛУГ

Л.М. Патер — 2025-05-30

В умовах глобальної конкуренції, високої динаміки ринку та швидкоплинності технологічних змін ефективне управління інтелектуальними ресурсами визначає здатність IT-компаній не лише зберігати конкурентні переваги, а й формувати нові моделі вартості. У статті розглядається зарубіжний досвід формування та розвитку інтелектуального капіталу в ІТ-компаніях, зосереджуючись на практиці США, країн ЄС, Японії, Південної Кореї, Ізраїлю та скандинавських країн. Метою дослідження є визначення ефективних інструментів управління інтелектуальним капіталом у міжнародному контексті та розробка практичних рекомендацій щодо їх адаптації до умов економіки України. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові методи: аналіз, синтез, логічний, історичний та порівняльний. У статті детально описано структуру інтелектуального капіталу (людський, структурний та клієнтський капітал), а також механізми його формування через управління знаннями, розвиток персоналу, інноваційну корпоративну культуру та інтеграцію цифрових технологій. Розглянуто приклади впровадження сучасних інструментів управління: CRM-системи для підтримки клієнтського капіталу, HR-аналітика для оптимізації компетенцій персоналу, інтранет-платформи для обміну знаннями, а також системи показників інтелектуальної власності, що вбудовані в стратегічне управління. Значний аналітичний акцент робиться на японській моделі створення знань, яка ефективно функціонує в умовах високих інновацій. Запропоновано шляхи її адаптації в українських реаліях через створення міжфункціональних команд, розвиток структур досліджень та розробок та підтримку внутрішніх проектів. Також проаналізовано досвід підтримки ІТ-бізнесу на державному рівні в Південній Кореї, Ізраїлі та Північній Європі шляхом створення технопарків, акселераторів та кластерних об'єднань. У контексті трансформації української економіки до інноваційної моделі пропонується адаптувати зарубіжні практики формування інтелектуального капіталу шляхом розвитку регіональних ІТ-кластерів, поглиблення співпраці з університетами та муніципальними ініціативами. Впровадження цих підходів дозволить підвищити ефективність використання людського потенціалу, сформувати культуру обміну знаннями та посилити глобальну конкурентоспроможність українських ІТ-компаній.

УПРАВЛІНСЬКИЙ ОБЛІК ТА КОНТРОЛЬ ВИТРАТ НА АВТОТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

М.В. Реслер — 2025-05-30

Сучасні автотранспортні підприємства функціонують в умовах високої конкуренції, постійного зростання цін на паливо та технічне обслуговування, а також посилення вимог щодо якості логістичних послуг. Інтегруючи цифрові технології та дані в режимі реального часу, автомобільні компанії можуть оптимізувати розподіл ресурсів, зменшити відходи та підвищити конкурентоздатність у динамічному галузевому середовищі. У таких умовах особливої актуальності набуває впровадження ефективної системи управлінського обліку та контролю витрат як основи для прийняття обґрунтованих управлінських рішень, забезпечення рентабельності перевезень та стійкості бізнесу загалом. Метою цього дослідження є аналіз ролі управлінського обліку та систем контролю витрат у діяльності автотранспортних підприємств, а також визначення напрямів їх удосконалення з урахуванням сучасних економічних реалій та технологічних можливостей. У процесі дослідження виявлено ключові завдання управлінського обліку в автотранспортній сфері, включаючи планування, калькулювання собівартості перевезень, контроль за виконанням бюджетів та аналіз відхилень. Особливу увагу приділено виявленню факторів, що впливають на рівень витрат, таких як організація маршрутів, технічний стан автопарку, рівень завантаження транспорту та ефективність використання ресурсів. Проведений аналіз показав, що інтеграція автоматизованих систем управління, GPS-моніторингу, цифрових платформ для розрахунків та аналітики значно підвищує точність та оперативність облікових даних, знижує вплив людського фактора та сприяє ефективному контролю над витратами. Перспективи подальшого розвитку управлінського обліку та контролю витрат на автотранспортних підприємствах пов’язані з цифровізацією, переходом до інтегрованих ERP-систем, впровадженням методів прогнозної аналітики та розвитком культури економічного мислення на всіх рівнях управління. Все це дозволяє формувати більш стійку та конкурентоспроможну модель управління транспортним бізнесом.

ІНТЕГРАЦІЯ ІННОВАЦІЙ ТА ЦИФРОВИХ КАНАЛІВ КОМУНІКАЦІЇ В УПРАВЛІННІ СУЧАСНИМИ ТОРГОВЕЛЬНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ

Т.Ф. Рябоволик — 2025-05-30

У статті розглядається проблема інтеграції інновацій та цифрових каналів комунікації в систему управління сучасними торговельними підприємствами в умовах динамічних змін ринкового середовища, глобалізації, цифровізації та високої конкуренції. Визначено, що ефективне управління в торговельному секторі сьогодні значною мірою залежить від здатності підприємств гнучко адаптуватися до нових викликів і оперативно впроваджувати цифрові рішення у сфері бізнес-комунікацій. Метою дослідження є аналіз сутності, напрямів та інструментів інтеграції інноваційних і цифрових комунікаційних технологій у процеси управління торговельними підприємствами, а також оцінка їх впливу на ефективність організаційного розвитку, підвищення конкурентоспроможності та зміцнення стійкості в умовах зовнішніх кризових факторів. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові методи аналізу, синтезу, узагальнення, системного підходу, а також елементи порівняльного аналізу. В роботі здійснено комплексний огляд сучасних підходів до організації бізнес-комунікацій, розкрито роль цифрових інструментів – таких як CRM-системи, чат-боти, мобільні платформи, хмарні сервіси, системи візуальної аналітики – у формуванні нової моделі комунікаційної взаємодії в торговельному бізнесі. Результати дослідження демонструють, що впровадження інноваційних технологій у вербальну та невербальну комунікацію сприяє підвищенню ефективності як внутрішньо-організаційної, так і зовнішньої взаємодії, дозволяє оптимізувати бізнес-процеси, покращити клієнтський досвід та забезпечити омніканальність обслуговування. У статті зроблено акцент на тому, що стратегічне впровадження цифрових каналів комунікації відіграє вирішальну роль у забезпеченні адаптивності підприємства до викликів воєнного стану, економічної нестабільності та зміни споживчих очікувань. У висновках підкреслено необхідність системного підходу до цифрової трансформації комунікаційної політики торговельних підприємств, важливість персоналізації, прозорості та безперервного вдосконалення комунікаційних процесів на основі сучасних технологій. Отримані результати можуть бути використані як теоретичне та практичне підґрунтя для розробки ефективних стратегій комунікаційного управління в торговельній сфері.

ПРОБЛЕМА КОНТРАБАНДИ ТЮТЮНОВИХ ВИРОБІВ В УКРАЇНІ

Д. І. Сапожник — 2025-05-30

Розглянуто проблеми, пов’язані з незаконним ввезенням до країн-членів Європейського Союзу сигарет з території України. Виокремлені нові виклики, які виникають у зв’язку зі збільшенням обсягів контрабанди. Однією з основних причин цієї тенденції є продовження конфлікту в Україні, що поглиблює хитку економічну ситуацію в країні, яка супроводжується зростанням безробіття через руйнування виробничих потужностей та інфраструктури, розрив економічних і соціальних зв’язків між різними частинами України та занепад фінансової, банківської, транспортної та комунікаційної систем. Конфлікт, ослаблення уряду та корумпованість державних і правоохоронних органів створюють нові проблеми, що ускладнюють вирішення ситуації, що склалася з контрабандою сигарет в Україні. Ці виклики вимагають від українського уряду впровадження нових заходів щодо боротьби з контрабандою всередині країни. Зазначено різні напрямки в боротьбі проти контрабанди сигарет включно з підвищенням акцизних зборів, розробкою антикорупційних програм і співпрацею з європейськими митними та правоохоронними органами. При цьому ініціативи Державної прикордонної служби та Державної фіскальної служби України по боротьбі з контрабандою гальмуються нестабільністю, що зберігається, і браком ресурсів. Для вирішення окреслених проблем запропоновані такі підходи та заходи. По-перше, формування єдиного тютюнового ринку (приведення до базового (єдиного) рівня ставок акцизів і податку на додану вартість на тютюн і тютюнову продукцію в усіх країнах, дотичних до експортно-імпортних операцій з тютюновими виробами); гармонізація адміністративної та кримінальної відповідальності за незаконний імпорт тютюну і тютюнової продукції; запровадження обов’язкового єдиного маркування тютюнової продукції; реалізація відстеження транскордонного переміщення тютюну і тютюнової продукції; усунення чинних бар’єрів, вилучень та обмежень щодо руху тютюну і тютюнової продукції). По-друге, заходи протидії незаконному обігу тютюну та тютюнової продукції мають містити в собі складові: встановлення кримінальної відповідальності за незаконне ввезення/вивезення тютюну і тютюнової продукції; організація дистанційного моніторингу руху транспортних засобів, що прямують транзитом з однієї частини митної території ЄС на іншу через територію (оптимально з використанням електронних навігаційних пломб); закріплення як обов’язкового етапу митного контролю під час реєстрації транзиту територією України, уточнення відомостей щодо пункту призначення транзитного перевезення (для всіх товарів включно з тютюном і тютюновими виробами).

МЕТОДИКО-ПРИКЛАДНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РЕГУЛЮВАННЯ ВИРОБНИЦТВА ТА ЕКСПОРТУ АГРАРНОЇ ПРОДУКЦІЇ

Б.Б. Семак — 2025-05-30

У статті предметом дослідження виступають механізми й інструменти державної політики забезпечення збільшення обсягів виробництва та експорту вітчизняної аграрної продукції. Метою дослідження визначено обґрунтування методико-прикладних засад формування та реалізації державної політики нарощення обсягів виробництва та експорту аграрної продукції. Показано, що це дозволяє ефективізувати аграрний бізнес, розвинути інфраструктуру сільських територій, забезпечити зайнятістю і доходами місцеве населення. Визначено складові потенціалу виробництва та експорту вітчизняної аграрної продукції, а саме: ресурсну, матеріально-технічну, техніко-технологічну, дистрибуційно-збутову, фінансово-інвестиційну, науково-дослідну, організаційно-управлінську, коопераційну, створення та розвитку кластерних структур. Доведено, що ці компоненти в значній мірі визначають характер і міру розвитку потенціалу систем просування аграрної продукції на експорт, а також складових безпосередньо експортного потенціалу національної економіки (зріз аграрного сектора економіки), зокрема таких, як ресурсна, виробнича, трудоресурсна, інфраструктурна, інституційно-правова, зовнішньоторговельна, маркетингова, міжгалузева та коопераційна. Аргументовано, що реалізація виробничо-експортного потенціалу вітчизняного аграрного виробництва потребує розробки і реалізації стратегії та тактики нарощення експорту аграрної продукції зі врахуванням інструментарію (за ситуації, що склалася на внутрішньому і зовнішньому ринках сільськогосподарської продукції) нарощення обсягів експорту вітчизняної продукції за сферами політики: виробництво та експорт аграрної продукції; модернізація техніко-технологічної бази виробництва за рахунок проривних провідних технологій; залучення й ефективне використання інвестицій; покращення ресурсного потенціалу зовнішньоекономічної діяльності; зростання доступності до системи зовнішніх ринків та ін.

СИСТЕМИ МОТИВАЦІЇ ТА МАТЕРІАЛЬНОГО СТИМУЛЮВАННЯ В ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Л.В. Транченко — 2025-05-30

Стаття присвячена дослідженню питань мотивації та матеріального стимулювання трудової діяльності індустрії гостинності як головного джерела активності персоналу організації. На характер прояву трудової поведінки та активності співробітників впливають застосовувані на підприємстві форми оплати праці та стимулювання персоналу, що базуються на принципі матеріальної зацікавленості та структури трудової мотивації. Не всі підприємства розуміють важливість управління процесом мотивації та стимулювання своїх працівників. Проблема мотивації та стимулювання персоналу і сьогодні залишається однією із затребуваних у наукових колах. З багатьох питань у вчених немає єдиної точки зору. Недостатньо досліджено методичні аспекти, пов’язані з оцінкою впливу процесів мотивації та стимулювання на трудову поведінку та активність персоналу в сучасних умовах розвитку економіки, виробленням практичних рекомендацій для готельно-ресторанного бізнесу з управління цими процесами. Розвиток цифрових технологій створює об’єктивні передумови їхнього використання у системі мотивації, оплати та стимулювання праці працівників. Дані обставини визначають актуальність проведеного дослідження, метою якого було вивчення впливу процесів мотивації та стимулювання на трудову поведінку та активність працівників, формування мотиваційного механізму на підприємствах сфери обслуговування та діагностика системи мотивації та стимулювання співробітників. У статті представлено авторську модель управління трудовою поведінкою та активністю персоналу на основі системи мотивації та матеріального стимулювання, визначено послідовність етапів формування мотиваційного механізму в організації, встановлено їх взаємозв’язок. У статті представлені результати аналізу використання цифрових технологій у системі мотивації та матеріального стимулювання персоналу, діагностики системи мотивації та матеріального стимулювання персоналу на прикладі підприємств індустрії гостинності.

УТВОРЕННЯ ВІДХОДІВ ШКІРЯНОГО ВИРОБНИЦТВА НА ПІДПРИЄМСТВАХ ПОЛЬЩІ: ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ

Моніка Флісек — 2025-05-30

У статті розглянуто сучасний стан та роль натуральної шкіри як необхідної сировини для багатьох галузей промисловості, зокрема взуттєвого виробництва, одягу, меблів, елементів оббивки для транспорту, а також інших виробів повсякденного ужитку. Обґрунтовано, що, незважаючи на технологічний прогрес, основні етапи обробки шкіри залишаються відносно незмінними, однак за останні десятиліття легка промисловість, зокрема шкіряне виробництво, зазнала суттєвих змін, пов’язаних з екологічними викликами та підвищенням вимог до якості продукції. У процесі виробництва натуральної шкіри утворюється значна кількість побічних продуктів (відходів), які знаходять застосування в інших галузях – хімічній промисловості, виробництві кормів і добрив тощо. Це підкреслює високу інтегрованість галузі у загальний промисловий ланцюг. Окрему увагу у статті приділено сталому виробництву (екологічним аспектам), зокрема: дотриманню природоохоронного законодавства, мінімізації негативного впливу на довкілля, правильному використанню хімікатів та управлінню відходами, в тому числі шкіряного виробництва. Проаналізовано та подано дані про кількість твердих забруднюючих речовин, що утворюються у виробничому процесі. Наведені значення кількості твердих відходів, що утворюються у процесах мокрого вальцьового виробництва. Доведено важливість комплексної оцінки технологічних змін, які можуть впливати на інші модулі виробничого процесу та потребують ретельного аналізу переваг та недоліків. Запропоновано тенденцію переходу від кількісних до якісних показників у виробництві натуральних шкір, що забезпечить підвищення рівня задоволення потреб споживачів та виконання вимог міжнародних стандартів якості продукції, товарів та послуг. У статті наведено статистичні дані щодо структури виробництва натуральної шкіри в Європі, що дозволяє проаналізувати зміни у пріоритетах виробництва натуральних шкір та адаптацію індустрії моди до сучасних викликів. Авторами окреслено подальші напрями розвитку шкіряного виробництва з врахуванням сучасних вимог споживачів до виробів легкої промисловості та умов сталого розвитку.

ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА З УРАХУВАННЯМ СКЛАДОВИХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

О.В. Цвек — 2025-05-30

У статті досліджено теоретичні засади та практичні аспекти формування облікової політики торговельного підприємства з урахуванням принципів сталого розвитку. Здійснено аналіз теоретичних підходів до трактування поняття «облікова політика» та узагальнено бачення вітчизняних науковців щодо її структури. Визначено, що сучасна облікова політика повинна виходити за межі традиційного нормативно-правового регулювання та має охоплювати не лише організаційно-методичні та технічні аспекти ведення обліку, а й бути інструментом адаптації підприємства до екологічних, соціальних та управлінських викликів. Обґрунтовано, що впровадження підходу ESG (Environmental, Social, Governance) у систему бухгалтерського та управлінського обліку дозволяє підприємству забезпечити прозорість, відповідальність і релевантність облікової інформації. Запропоновано оновлену модель облікової політики, яка включає класифікацію витрат за екологічними, соціальними та управлінськими напрямами, розширену аналітику у внутрішній звітності, а також інтеграцію нефінансової інформації. У роботі представлено приклади впливу ESG-факторів на облікову систему підприємства, зокрема в частині нових об’єктів обліку, механізмів бюджетування та формування KPI. Виокремлено складові оновленої облікової політики, що інтегрує вимоги ESG у бухгалтерський та управлінський облік. Запропоновано деталізацію методичних підходів до відображення екологічних витрат, соціальних інвестицій, витрат на забезпечення прозорості управління, зокрема шляхом розробки аналітичних рахунків, HR-бюджетів та нефінансової звітності. Показано, що нова облікова політика забезпечує релевантність управлінської інформації, підвищує інвестиційну привабливість і сприяє досягненню цілей сталого розвитку на рівні підприємства. Зроблено висновок про необхідність удосконалення облікової політики торговельних підприємств як передумови відповідального розвитку бізнесу в умовах переходу економіки України до сталого розвитку. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробкою методичних рекомендацій щодо впровадження ESG-компонент у системи управлінського обліку торговельних підприємств.