Підприємництво і торгівля

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В БРЕНДИНГУ ТЕРИТОРІЇ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ

Н.В. Андрушкевич — 2024-12-30

У сучасному світі брендинг території стає одним із ключових інструментів розвитку регіонів і міст, оскільки допомагає вирішувати широкий спектр соціально-економічних завдань. Глобалізація, посилення конкуренції між територіями за інвестиції, туристичні потоки, таланти та ресурси стимулюють зростання інтересу до формування унікального іміджу регіонів. Успішний брендинг території дозволяє не лише створити впізнаваний образ, але й підвищити довіру до регіону, залучити нові джерела фінансування та посилити почуття ідентичності серед місцевого населення. Розвиток цифрових технологій, соціальних мереж та онлайн-комунікацій значно розширює можливості для просування територій, забезпечуючи доступ до глобальної аудиторії. Особливо актуальним брендинг території є для регіонів, які прагнуть подолати економічний занепад, стимулювати інноваційний розвиток або інтегруватися в міжнародний економічний простір. Крім того, він стає важливим інструментом у боротьбі за збереження культурної спадщини, підвищення екологічної свідомості та реалізації сталого розвитку. Зростання інтересу до брендингу територій пояснюється також тим, що сучасне суспільство дедалі більше орієнтується на емоційні та ціннісні складові. Створення сильного бренду дозволяє території зайняти унікальну нішу на глобальному ринку, сприяючи її сталому розвитку та зростанню конкурентоспроможності. Таким чином, зростання інтересу до брендингу території є закономірним явищем, яке відповідає викликам сучасності та відкриває нові перспективи для соціального, економічного і культурного розвитку регіонів. В статті запропоновано мультипроектний підхід, що ґрунтується на інтегрованих технологіях, де певні процеси, операції, методи та методики брендингу співвідносяться з життєвим циклом бренду території. Розкрито підходи до використання інформаційно-аналітичних технологій у брендингу території інноваційного розвитку у рамках життєвого циклу бренду. У брендингу виділено етапи та підетапи, визначено їх змістовну характеристику та наведено відповідні методи, методики, процедури, процеси, в яких як база використовується аналітика та власне інформаційно-аналітичні технології: інформаційні моніторинг, прогнозування, діагностика тощо.

ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ІНВЕСТУВАННЯ СТАРТАПІВ

Р.В. Бабіцький — 2024-12-30

Предметом дослідження є теоретичні положення та існуючі підходи до формування механізму інвестування стартапів. Метою статті є сформувати організаційно-економічний механізм інвестування стартапів на основі критичного аналізу сучасних поглядів та розгляду його сутності.. У статті показано Основним завданням формування механізму управління є визначення його мети, об'єкта та суб'єкта. Метою інвестування з точки зору стартапів є забезпечення фінансових ресурсів для розвитку та росту підприємства на перших етапах його існування. Суб'єктами діяльності щодо інвестування в стартапи є суб’єкти внутрішнього середовища стартапів (підприємці, менеджери, персонал) та зовнішнього середовища (ангельські інвестори, венчурні інвестори (венчурні фонди), корпоративні інвестори, інкубатори та акселератори, краудфандинг-платформи, фонди прямих інвестицій, державні та міжнародні інвестиційні органи), які взаємодіють між собою в процесі витрачання/залучення всіх видів ресурсів, які були вкладені у бізнес, заснований на інноваціях, з метою розширеного відтворення його інтелектуального капіталу. Систематизовано існуючі підходи до визначення складу принципів та функцій управління інвестуванням в стартапи. Сформовано алгоритм прийняття рішень щодо інвестування в стартапи, який будується на основі певної послідовності прийняття рішень за одинадцятьма ключовими питаннями та здійсненні десяти видів ключових дій. Вихідними даними для початку використання алгоритму є наявність групи людей, які мають сформовану інноваційну бізнес-ідею. Всі суб’єкти-стейкхолдери процесу інвестування в ході взаємодії або приймають якісь рішення або здійснюють дії. Ключовими є саме рішення, послідовність яких і повинна сформувати певний алгоритм. Рішення, які приймаються в ході взаємодії стейкхолдерами мають завжди вхід і два можливі виходи (наслідки) – позитивний та негативний. Алгоритм має циклічний характер. Але на чотирьох етапах прийняття рішень стейкхолдери можуть вийти із процесу прийняття рішень щодо інвестування в стартап. На трьох етапах алгоритму інвестування можливим наслідком позитивного рішення виступає безпосередньо інвестування (ангельське, первинне, вторинне).

КОНЦЕПЦІЯ ТА ТИПОЛОГІЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ

Д.О. Говда — 2024-12-30

У статті доведено, що інформаційні системи підприємства відіграють важливу роль у сучасному бізнес-середовищі. Вони представляють собою комплексно структуровану систему, що об'єднує в собі апаратні та програмні засоби, бази даних, методологію та процедури, спрямовані на збір, зберігання, обробку та передачу інформації в організаційній діяльності підприємства з метою підтримки управління та прийняття рішень на різних рівнях управління організації. Обгрунтовано, що інформаційні системи підприємства допомагають забезпечити інтеграцію різних функціональних областей підприємства, сприяють оптимізації процесів та підвищенню ефективності управління. Вони надають інформаційну підтримку для прийняття стратегічних та тактичних рішень, а також важливі для забезпечення інформаційної безпеки та виконання законодавчих вимог. Аргументовано вказано, що існують різні види інформаційних систем підприємства, включаючи системи управління виробництвом, системи управління взаємовідносинами з клієнтами, системи управління ресурсами підприємства, системи управління ланцюгом постачання та багато інших. Кожен тип системи має свої функції та завдання, спрямовані на поліпшення діяльності підприємства в конкретній сфері. Закцентовано увагу на тому, що, що поєднання різних видів інформаційних систем може стати предметом проблем, таких як несумісність, недостатня інтеграція та складнощі в управлінні. Для розв'язання цих проблем розроблено різні стратегії та методи інтеграції інформаційних систем. Крім того, актуальність наукових досліджень у галузі процесів формування та розвитку інформаційних систем підприємства обґрунтована необхідністю адаптації до швидкого технологічного розвитку, підвищенням конкурентоспроможності, забезпеченням безпеки даних та інформації, розвитком інновацій та міжнародною співпрацею в умовах глобалізації. Такі дослідження сприяють покращенню підприємницького середовища та розвитку сучасних інформаційних технологій. Успішна інтеграція систем вимагає дбайливого планування, ефективного управління проектами та співпраці між відділами. Ключовою є систематична перевірка та оцінка процесу інтеграції, а також гнучкість та здатність адаптуватися до змін і викликів під час цього процесу.

КОГНІТИВНІ УПЕРЕДЖЕННЯ: СУТНІСТЬ ТА ВПЛИВ НА ФІНАНСОВІ РІШЕННЯ

Т.Ю. Горват — 2024-12-30

Стаття присвячена висвітленню фундаментальної сутності когнітивних упереджень та аналізу їх впливу на процес прийняття фінансових рішень в умовах невизначеності та загроз. Когнітивні упередження розглядаються систематичними відхиленнями від раціональних або нормальних суджень, що виникають під впливом психологічних, емоційних, соціальних та когнітивних факторів та спричиняють ухвалення ірраціональних фінансових рішень, що базуються на спотвореному сприйнятті реальності та обмежених можливостях щодо обробки інформації, що, в свою чергу, може призвести до регулярних помилок у процесі ухвалення таких рішень. Проаналізовано механізми когнітивних спотворень, які можуть призводити до ірраціональних фінансових рішень, попри наявність точних економічних даних. Доведено, що когнітивні упередження мають систематичний характер і виникають через вплив психологічних, емоційних та соціальних чинників, що здатні спотворювати сприйняття реальності. Визначено, що когнітивні упередження не є ізольованими феноменами, а часто взаємодіють між собою, значно посилюючи таким чином свій вплив на процес ухвалення рішень, створюючи складні ефекти підсилення, оскільки синхронне проявлення кількох упереджень може призвести до ще більш значущих спотворень та ірраціональних рішень, ніж їх окремий вплив, ускладнюючи процес прийняття обґрунтованих і точних рішень, сприяючи формуванню перекрученого сприйняття реальних фактів, підвищуючи ймовірність серйозних, комбінованих помилок, а також впливаючи на стратегію управління фінансами загалом. Обґрунтовано важливість усвідомлення такого феномену для мінімізації негативних наслідків в фінансовому управлінні. Наголошено на необхідності розробки стратегій для зниження впливу когнітивних помилок, зокрема шляхом підвищення обізнаності фінансових суб’єктів та застосування спеціалізованих аналітичних інструментів. Окреслено перспективи подальших досліджень у сфері поведінкових фінансів, що повинні враховувати як індивідуальні характеристики осіб, так і вплив соціальних та психологічних факторів.

ДОСЛІДЖЕННЯ НАУКОВИХ ЗАСАД ФОРМУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ «СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ»

К.С. Думанська — 2024-12-30

Статтю присвячено дослідженню наукових засад концепції «стратегічне управління підприємством» та дослідженню проблематики стратегічного управління в економічній науці. Зазначено, що адаптація до динамічного процесу зміни навколишнього середовища є одним з ключових факторів, що впливатиме на модифікацію стратегії відповідно до потреб часу та бажаного результату. Зазначено значну тривалість досліджень та широкий обсяг акумульованої інформації, які були проведені різними науковцями за попередні періоди, що дає можливість оцінки та інтерпретації уже наявних практик та підходів, а також інформації про економічні результати впровадження на реальних підприємства у різні часові періоди. Спостерігається еволюція понять та визначень, а отже і в методології досліджень різних науковців. Наведено, систематизовано та всебічно досліджені підходи до формування стратегії, запропоновані та успішно застосовані у процесах управління існуючими підприємствами, які продемонстрували позитивний ефект стратегічного розвитку. Практичне застосування розроблених стратегій враховувалось при виборі для подальшого аналізу. Лише найбільш ефективні та всебічно дослідженні на протязі тривалого часу продемонстрували можливість бути залученими до впровадження на уже існуючих підприємствах. Особливу увага приділено необхідності постійного моніторингу результатів застосування стратегії у процесі реалізації для забезпечення можливості динамічних змін та модифікації стратегічного розвитку підприємства у періодах реалізації оперативних цілей для досягнення поставлених задач у тривалих часових проміжках. Тривалі результати залежать від короткотривалих змін на малих проміжках стратегічного планування, адже саме вони ведуть до запланованих економічних результатів. Саме можливість оперативного реагування є ключовою умовою досягнення поставлених цілей. Врахування усіх внутрішніх та зовнішніх умов та характеристик підприємства, є тією базової похідною, що утворює шлях до побудови найбільш ефективної та оптимальної стратегію тривалого розвитку, та може потребувати тривалого часу.

ОСНОВНІ ПИТАННЯ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ В КОНТЕКСТІ РОЗРОБКИ ОПТИМАЛЬНИХ СТРАТЕГІЙ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ

О.Б. Каламан — 2024-12-30

В статті розглянута ситуація, що склалась, щодо цифрової трансформації в сучасному суспільстві. Наведено розуміння ролі цифрових технологій у сприянні економічному розвитку, показано місце цифрових технологій у розвитку стартапів, виявлено як цифрові платформи можуть впливати на економічні сценарії. Окреслені питання оцифровування бізнесу та розроблення стійких бізнес-моделей. Залучено футуристичний підхід до дослідження. Наведено практики досягнення стійких бізнес-рішень як важливої складової цифрової трансформації. Розглянута перетворююча природа цифрових рішень. Пояснюється ситуація щодо переходу від традиційних методів управління до віртуальних. Наведено трансформаційні практики виробництва та споживання для довгострокової стійкості та економічного благополуччя. Проілюстровано як цифрові платформи можуть переносити та адаптувати практики стійкості в різних економічних ландшафтах, особливо з розвинених країн. Доведена інтеграція економічних, соціальних, екологічних та управлінських міркувань як на національному, так і на міжнародному рівнях. Показано, що цифрові рішення виявляються потужними інструментами для вирішення екологічних проблем. Представлено, що цифрова трансформація також має вирішальне значення для сталого виробництва та споживання. Пояснено, що зацікавлені сторони дедалі більше стурбовані екологічними проблемами, такими як виснаження ресурсів, зміна клімату та відходи, що спонукає до трансформації практик виробництва та споживання для довгострокової стійкості та економічного благополуччя. Окреслено, що екологічна стійкість стала головним світовим пріоритетом через тривожні наслідки зміни клімату та екологічних катастроф для економіки та розвитку. показано, що для підприємств екологічна стійкість сприяє створенню позитивної репутації та зміцненню довіри зацікавлених сторін, що призводить до морального капіталу. Доведено, що реалізуючи запропоновані етапи дослідження для малих та середніх підприємств, які діють в режимі стартапів можна підвищити успішність їхнього функціонування та оцінити ефективність залучення цифрових технологій.

ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ І СТРУКТУРНІ РЕФОРМИ В ЕКОНОМІЦІ: ГАЛУЗЕВІ ТА ПІДПРИЄМНИЦЬКІ АСПЕКТИ

Р.Л. Лупак — 2024-12-30

В Україні сформувалася низка інституціонально-правових перешкод, що не дозволяють повною мірою домогтися повноцінної модернізації національного господарства і досягнення прийнятого рівня конкурентоспроможності та економічної безпеки. У статті обґрунтовано важливість системних інституціональних змін та скоординованих і ґрунтовно спроєктованих структурних реформ в економіці України, які водночас враховують повною мірою галузеві та підприємницькі аспекти. Ідентифіковано низку інституціональних і структурних перешкод модернізації та розвитку вітчизняного галузевого комплексу, зокрема сфери торгівлі. Звернуто увагу на проблеми інституціонального і структурного характеру для вітчизняного підприємницького середовища, що сформувалися у передвоєнному періоді. Визначено вектори інституціональних змін і структурних реформ в економіці України з огляду на галузеві та підприємницькі аспекти і їх врахування під час повоєнного відновлення. Основними об’єктами інституціональної та структурної перебудови національного господарства запропоновано розглядати такі, як нормативно-правове забезпечення, програмно-методична регламентація, інтеграційні процеси, антимонопольне регулювання, механізм моніторингу та аналізу розвитку галузей, розміщення капіталу та фактори виробництва, розвиток ринкової інфраструктури, фінансово-ресурсне та інвестиційно-технологічне співробітництво, альтернативні схеми фінансування бізнес-проєктів, коопераційні форми бізнесу, модернізація виробничих та торговельних об’єктів, комерціалізація продуктових інновацій та інші – інституціональний вектор; виробництво та продаж високотехнологічних і інноваційних товарів, виробничі потужності галузей, технологічні ланцюги виробництва сировини і її переробки, споживчі цінності та консюмеризм, міжгалузевий супровід та комунікація, джерела ресурсного забезпечення, збут та просування вітчизняних товарів, асортиментна структура та товарна пропозиція, інформаційно-аналітичне забезпечення, необоротний капітал бізнесу, витрати та ефективність господарювання, інвестиційні ресурси бізнесу та інші – структурний вектор.

ДОСВІД КРАЇН ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ У РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ НА ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕРИТОРІЯХ

Ю.Б. Миронов — 2024-12-30

Туризм як глобальне явище здійснює значний вплив на екологію, економіку та соціальну сферу, тому для його розвитку на природоохоронних територіях необхідно враховувати принципи сталості. Західноєвропейські країни, зокрема Франція, Іспанія та Італія, мають багаторічний досвід управління туризмом на природоохоронних землях. Їхні практики охоплюють заходи збереження природного та культурного багатства, дотримання стандартів охорони довкілля та соціальної відповідальності, а також активну співпрацю з місцевими громадами. Управління природоохоронними територіями в Європі спрямоване на збереження біорізноманіття, охорону екосистем та водночас підтримку туристичної діяльності. Політика Євросоюзу враховує Конвенцію про охорону біорізноманіття, а також Європейський регламент відновлення, що встановлює цілі для відновлення деградованих екосистем до 2050 року. Для прикладу, у Франції, де природоохоронні території займають понад 20% площі країни, туризм стає важливим інструментом підтримання національних природних парків через залучення відвідувачів до процесів охорони. Важливими аспектами сталого розвитку туризму є забезпечення економічної ефективності, підвищення якості життя місцевих громад та охорона навколишнього середовища. Виклики, з якими стикаються європейські країни у сфері туризму, охоплюють нерівномірність попиту, високі екологічні витрати та необхідність збереження культурної спадщини. Для координації дій із розвитку сталого туризму на природоохоронних територіях розроблено Європейську хартію сталого туризму, а також низку макрорегіональних стратегій, що сприяють ефективному використанню природних ресурсів і збереженню культурної спадщини. Досвід західноєвропейських країн свідчить про необхідність впровадження екологічних стандартів у сфері туризму, що базуються на міжнародних стандартах та націлені на збереження природних територій. Стаття підкреслює, що в Україні важливо створити умови для розвитку сталого туризму, поєднавши економічну вигоду з екологічною відповідальністю та підтримкою місцевих громад, що сприятиме збереженню унікальних природних територій країни.

ОЦІНКА ВПЛИВУ ФАКТОРІВ НА РОЗВИТОК АГРОПІДПРИЄМНИЦТВА З УРАХУВАННЯМ ПОТЕНЦІАЛУ ІНТЕРНЕТ РЕЧЕЙ

К.О. Пелех — 2024-12-30

Агропідприємництво є ключовим сектором економіки, що має важливе значення для забезпечення продовольчої безпеки та сталого розвитку. З огляду на це, використання передових технологій, зокрема інтернету речей (IoT), стає стратегічно важливим для підвищення ефективності та конкурентоспроможності агропідприємств. Ідентифікація факторів, що впливають на рівень розвитку агропідприємництва з використанням можливостей IoT, є необхідною для оптимізації процесів та покращення управління ресурсами. У статті доведено, що інтернет речей (IoT) має значний потенціал для трансформації агропідприємництва, привносячи інновації та підвищуючи його ефективність та стійкість. Аргументовано, що фактори, такі як технічна інфраструктура, кваліфікація персоналу, інвестиції, політична підтримка, культурна та соціальна прийнятність, технологічна інтеграція, екологічна стійкість, аналітика даних та управління інформацією, грають ключову роль у цьому процесі. Обгрунтовано, що країни, такі як Нідерланди, Ізраїль, Канада, Швеція, Австралія, США та Індія, вже використовують IoT для оптимізації сільського господарства і досягають помітних результатів. Наприклад, впровадження IoT дозволило збільшити врожайність, знизити витрати на добрива та пестициди, оптимізувати використання водних ресурсів та зменшити негативний екологічний вплив. Загальні висновки свідчать про те, що IoT відкриває нові можливості для агропідприємств у всьому світі. Його використання дозволяє підвищити продуктивність, знизити витрати та створити більш стійкі та екологічно безпечні аграрні системи. Проте успіх впровадження IoT залежить від правильного підбору технологій, забезпечення необхідної інфраструктури та кваліфікації персоналу, а також від підтримки з боку уряду та сприйняття технологій суспільством. Розглянуті фактори, такі як технічна інфраструктура, кваліфікація персоналу, аналітика даних та інші, відіграють ключову роль у успішному впровадженні IoT в агропромисловому секторі. Загальні висновки підтверджують перспективність цієї технології для сталого розвитку сільського господарства та підкреслюють необхідність комплексного підходу до її впровадження.

ОСОБЛИВОСТІ АУДИТУ І АНАЛІЗУ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ НАФТОГАЗОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

О.Г. Рябчук — 2024-12-30

У статті обґрунтовано необхідність аудиту та аналізу діяльності суб’єктів господарювання у галузі нафтогазової промисловості як такої, що забезпечує енергетичну безпеку країни та має високий рівень капіталовкладень, складність технологічних процесів, складність фінансового обліку, великий обсяг операцій, високі ризики шахрайства, ймовірності екологічної, техногенної небезпеки та функціонує в умовах нестабільних цін на енергоносії і в умовах воєнних дій в Україні. Наголошено, що ця галузь не тільки забезпечує енергетичні потреби країни, але й значно впливає на її фінансові показники, що робить необхідним забезпечення її високого рівня прозорості та ефективності. У даному дослідженні розкрито особливості здійснення аудиту та аналізу діяльності суб’єктів господарювання нафтогазової промисловості, висвітлено вплив специфіки галузі на ці процеси, а також обґрунтовано необхідність визначення основних напрямів щодо їх удосконалення. Зазначено, що аудит та аналіз діяльності суб’єктів господарювання є найважливішими інструментами системи економічного контролю та управління, особливо в галузях, що мають стратегічне значення для національної економіки, зокрема таких, як нафтогазова промисловість. Їх періодичне та якісне здійснення сприяє зміцненню конкурентоспроможності, забезпечує стабільність та ефективність діяльності суб’єктів господарювання галузі у довгостроковій перспективі, що є необхідною умовою для успішної діяльності в період швидких змін та в умовах війни. У статті висвітлено дослідження аудиту та проведено аналіз окремих показників діяльності АТ «Укргазвидобування», що є найбільшою газовидобувною компанією у Центральній і Східній Європі. Акцент зроблено на виконанні аналітичних процедур при проведенні аудиту, які мають особливе значення, оскільки можуть ідентифікувати основні фінансово-економічні тенденції та виявити можливі зони ризику. Здійснення таких процедур сприяє підвищенню прозорості та ефективності діяльності суб’єктів господарювання, що також зміцнює довіру інвесторів і допомагає забезпечити стабільність у галузі. Запропоновано напрями удосконалення аудиту та аналізу діяльності суб’єктів господарювання нафтогазової промисловості шляхом посилення окремих ключових аспектів, які могли б значно підвищити ефективність і точність їх проведення.

ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ПІДГОТОВКИ ТОВАРОЗНАВЦІВ-ЕКСПЕРТІВ У МИТНІЙ СПРАВІ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Д.І. Сапожник — 2024-12-30

Дослідження полягало у вивченні питання щодо підготовки фахівців-товарознавців для митної сфери, професійна діяльність яких на ринку митних послуг є завжди нестандартною та багатофункціональною, а ефективність цієї діяльності безпосередньо впливає на стабільне економічне зростання країни. Показано, що окремі групи товарів зі змінюваними модифікованими властивостями, що складно піддаються автоматизації, залишаться для «ручного» доопрацювання. На цій ділянці роботи знову знадобляться людські ресурси, і насамперед експерти-товарознавці, які мають знання і досвід роботи в митній сфері. Таким чином, для підготовки фахівців митних органів в умовах впровадження цифрових технологій пріоритетними завданнями сучасної вищої освіти мають стати організація тісної співпраці з митними органами, технічне оснащення навчального процесу та створення інформаційного середовища, розробка вимог до описів фахових компетенцій, пов’язаних із цифровою митницею. Розглянуто проблемні питання ідентифікації та класифікації товарів не тільки під час імпорту товарів і вжиття заборонних заходів, заходів тарифного та нетарифного регулювання, а також під час експортних операцій, на чому робиться акцент у навчальних джерелах-рекомендаціях, де першим кроком пропонується прийняти рішення щодо класифікації товару відповідно до ТН ЗЕД. Зазначено, що розширення можливостей експортних операцій вітчизняними виробниками продукції передбачає потребу в підготовці фахівців, здатних ухвалювати рішення про класифікацію на основі ідентифікаційних ознак товару, визначених у ТН ЗЕД. Зроблено висновок, що провідним навчальним закладам у галузі митної справи необхідно скоригувати свої програми і почати підготовку товарознавців для забезпечення, зокрема, мінімізації ризиків при контролі правильності класифікації товарів за ТН ЗЕД. Працевлаштування випускників-товарознавців вбачається у функціональних відділах товарної номенклатури та походження товарів митниць, а також їх експертно-криміналістичних підрозділах. З підготовкою таких фахівців пов’язане подальше вдосконалення методології ідентифікації товарів, зокрема формування електронних ресурсів як для митних органів, так і для учасників ЗЕД.

ІДЕНТИФІКАЦІЯ СТРАТЕГІЧНИХ ОРІЄНТИРІВ ФОРМУВАННЯ ІНТЕГРОВАНОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО КЛІМАТУ ТА ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ В ЕКОНОМІКУ І ВІДБУДОВУ РЕГІОНУ

Б.Б. Семак — 2024-12-30

Врахування потенціалу розвитку регіону є критично важливим при формуванні проактивної інвестиційної політики в Україні, адже це дозволяє визначити цілісну і послідовну стратегію, спрямовану на економічне та соціальне зростання, зміцнення безпекоспроможності і стійкості територій в умовах новітніх викликів. У дослідженні актуалізується проблематика державної політики покращення інвестиційного середовища регіону в умовах війни задля відновлення інвестиційної активності та діяльності, залучення інвестицій у збереження економічної системи в умовах кризи та її відбудови і модернізації на етапі повоєнної відбудови країни. У фокусі уваги – формування якісного сприятливого інтегрованого інвестиційного клімату в регіоні. Відтак мета дослідження - ідентифікація стратегічних орієнтирів формування інтегрованого інвестиційного клімату та залучення інвестицій в економіку і відбудову регіону. Під час дослідження використано такі методи аналізу: групування, логічного аналізу, стратегічного менеджменту (під час оцінювання якості системи державного регулювання розвитку інвестиційного середовища регіону), системного аналізу (з метою розробки організаційно-економічних засобів регіональної політики розвитку інвестиційної діяльності в регіоні), аналітико-прогнозних розрахунків (для визначення напрямів регіональної політики стимулювання інвестиційної діяльності). Наукова новизна результатів дослідження полягає в подальшому розвитку методико-прикладних засад обґрунтування стратегічних пріоритетів регіональної політики вдосконалення інвестиційного середовища регіону в умовах війни. Визначено ключові передумови, цілі та завдання удосконалення інвестиційного середовища у фокусі (І) стабілізації економіки та (ІІ) повоєнного відновлення регіону (на прикладі Львівської області). Охарактеризовано наявний та незадіяний потенціал мережі індустріальних парків Львівської агломерації. Визначено цільові орієнтири, завдання та заходи становлення повноцінного інтегрованого інвестиційного клімату регіону в умовах війни та повоєнної відбудови. Зроблено висновок, що у контексті повоєнної відбудови економіки Львівської області головним завданням має стати визначення структурних пріоритетів інвестування. Це означає чітку ідентифікацію пріоритетних напрямів розвитку економіки регіону та забезпечення умов для залучення інвестиційних ресурсів у такі сфери.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ЛОГІСТИЧНИМИ ЛАНЦЮГАМИ ТА ІНФРАСТРУКТУРОЮ

І.М. Хархаліс — 2024-12-30

У статті розглядаються концептуальні засади стратегічного управління логістичними ланцюгами та інфраструктурою в умовах глобалізації, цифровізації економіки та зростаючої конкуренції. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних і методичних основ стратегічного управління логістичними процесами, які сприятимуть підвищенню ефективності функціонування логістичних ланцюгів та оптимізації інфраструктури. В роботі акцент робиться на важливості гнучкості та адаптивності логістичних систем для забезпечення конкурентоспроможності підприємств різної форми власності. Визначено, що у сучасному світі, де відбуваються швидкі технологічні, економічні та політичні зміни, логістика має бути здатною до оперативного реагування на нові вимоги ринку, включаючи впровадження новітніх технологій, таких як штучний інтелект, Інтернет речей (IoT) та блокчейн. У роботі автори досліджують інтеграцію стратегічного управління в логістичні процеси для оптимізації витрат і зниження екологічного впливу. Логістична інфраструктура, зокрема склади, транспортні мережі та інформаційні системи, розглядається як ключовий елемент підвищення ефективності ланцюгів постачання. Зазначено, що розвиток інфраструктурних об’єктів є важливим чинником для зниження витрат і підвищення якості обслуговування. Аналіз сучасних досліджень підкреслює роль стратегічного підходу у плануванні логістики, що включає прогнозування попиту, вибір оптимальних маршрутів і управління запасами. Також у роботі розглядається значення екологічних аспектів і стійкого розвитку у стратегіях управління логістичними системами, що дозволяє різноманітним підприємствам пристосовуватися до нових регуляторних стандартів та покращувати свою репутацію на ринку. Стаття має на меті окреслити теоретичні та методичні засади стратегічного управління, які можуть стати основою для подальших досліджень та практичних рішень у сфері логістики. Визначено, що перспективи розвитку логістики залежать від успішної адаптації до сучасних викликів та готовності до впровадження інновацій, що, в свою чергу, дозволить підприємствам та суб’єктам господарювання отримати значні переваги на ринку.