Підприємництво і торгівля

АНАЛІЗ СТРУКТУРИ ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ БЮДЖЕТІВ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ТА УКРАЇНИ

А. Р. Вовк — 2024-07-01

Податкова система визначає рівень та структуру доходів бюджету, які використовуються для фінансування громадських потреб та стимулювання економічної активності. Однак податкова система не є статичною, а змінюється під впливом різних внутрішніх та зовнішніх чинників, таких як глобалізація, інтеграція, технологічний прогрес, соціальні вимоги тощо. У статті досліджено теоретичні підходи українських та зарубіжних учених щодо взаємозв’язку рівня економічного розвитку країни та централізації частини ВВП за допомогою податкових інструментів, фіскальної ефективності прямого та непрямого оподаткування, його впливу на економічні процеси, а також окреслено окремі переваги та недоліки прямих і непрямих податків з точки зору реалізації пріоритетів соціально-економічної політики держави. Досліджено динаміку частки податкових надходжень окремих бюджетів країн ЄС (Польщі, Угорщини, Румунії) та Державного бюджету України у ВВП за 2020-2022 рр. Проведено порівняльний аналіз структури податкових надходжень бюджетів окремих країн ЄС (Польщі, Угорщини, Румунії) та Державного бюджету України в розрізі прямих (податок на прибуток) і непрямих податків (податки на товари та послуги). Дослідження зосереджується на порівнянні податкових систем, визначенні основних джерел доходів державного бюджету, а також аналізі ефективності податкового адміністрування. Важлива увага відводиться впливу податкової політики на соціально-економічний розвиток країн, а також на інтеграційні процеси в межах ЄС. Зроблено висновок, що актуальним визначення ідеального балансу між прямими та непрямими податками, який би забезпечив фіскальні потреби уряду та одночасно гарантував достатній залишок фінансових ресурсів для споживачів та бізнесу з метою задоволення їхніх споживчих та інвестиційних потреб. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення податкової системи, підвищення її прозорості та ефективності. Окрім того, аналіз надає можливість для гармонізації податкового законодавства з європейськими стандартами, що є важливим на шляху до євроінтеграції.

СУЧАСНА РОЛЬ ЦІНОУТВОРЕННЯ У ФОРМУВАННІ МАРКЕТИНГОВОЇ ПОЛІТИКИ В ПІДПРИЄМНИЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

В. В. Голуб — 2024-07-01

В умовах сучасному економіки ландшафті ефективне ціноутворення є найважливішим елементом успіху компанії. У цій статті докладно розглядається, як грамотно розроблена стратегія ціноутворення може стати ключовим елементом у досягненні конкурентних переваг та сталого фінансового зростання. Особлива увага приділяється тому, як інтеграція принципів сталого розвитку та соціально орієнтованого маркетингу може подолати низьку рентабельність, з якою стикаються багато компаній. Маркетингова цінова політика включає управління ціною як основним інструментом на попит товару і дозволяє організаціям встановлювати і коригувати ціни з урахуванням ринкових тенденцій задля досягнення короткострокових і довгострокових цілей. Формування цінової політики потребує ретельного аналізу ринкового середовища, включаючи визначення цільових сегментів та вибір ефективних інструментів просування. У статті наголошується, що ціноутворення не є статичним процесом, а відображає динаміку ринку та зміни у попиті та пропозиції, а також має враховувати психологічні аспекти поведінки споживачів. Стратегічне управління цінами дозволяє компаніям як встановлювати ціни, а й коригувати в залежності від ринкових умов, оптимізувати прибуток і прагнути задовольнити потреби клієнтів. На формування цінової політики впливають багато факторів, таких як функціонування виробничої системи, ринкові сили та регулювання з боку менеджменту підприємства. В статті вказується на важливість урахування психологічних чинників, встановлення стратегії ціноутворення та отримання конкурентної переваги на ринку. Компанії можуть використовувати стратегію високих цін, щоб створити враження про преміальний продукт чи послугу. Всі ці аспекти маркетингової політики відіграють важливу роль у досягненні максимального прибутку та задоволенні потреб споживачів. У статті наголошується, що хороше розуміння тенденцій ринку та конкурентного середовища є основним елементом успішної цінової політики. На закінчення стаття резюмує важливість комплексного підходу до ціноутворення, що враховує як внутрішні, і зовнішні чинники, що впливають становище компанії над ринком.

ФІНАНСОВА СТРАТЕГІЯ В СУЧАСНОМУ ВИМІРІ ТА ЇЇ ЕКСПЛЕЙНАРНИЙ БАЗИС

І. В. Журавльова — 2024-07-01

Обґрунтована актуальність досліджень теорії фінансової стратегії в умовах глобалізації, технологічних змін, економічної нестабільності та постійно змінюваного бізнес-середовища. Проведений аналіз останніх закордонних досліджень і публікацій щодо особливостей фінансових стратегій в поточному році. Метою дослідження є узагальнення і генерування експлейнарного базису теорії фінансової стратегії сучасному вимірі з урахуванням поточних економічних і геополітичними умова. Розглянуто фінансову стратегію в онтологічному та епістемологічному аспекті. Генезис теорії фінансової стратегії представляє собою еволюцію концепцій та методів управління фінансами суб’єктів підприємництва від простих тактик до комплексних стратегій. Монографічний аналіз наукових джерел дав можливість виокремити кілька етапів розвитку теорії фінансової стратегії, кожен з яких пов'язаний з розвитком економічної думки, технологічними змінами та практичними потребами бізнесу. Експлейнарний базис фінансової стратегії включає в себе основні концепції та методи, які допомагають суб’єктам підприємництва формулювати, реалізовувати та оцінювати свою фінансову політику з метою досягнення довгострокових цілей. Визначений понятійно-категоріальний апарат теорії фінансової стратегії як одну з складових експлейнарного базису. Наведено особливості, які будуть мати елементи фінансової стратегії в залежності від галузі суб’єкта підприємництва. Розкритий теоретичний базис фінансової стратегії, що включає кілька ключових концепцій і моделей, які допомагають розуміти та розробляти стратегії в умовах мінливого бізнес-середовища. Узагальнено методичний інструментарій фінансової стратегії. Сформульовано прикладні положення фінансової стратегії у сучасному вимірі, обумовлені інфляцією і рівнем процентних ставок, цифровізацією фінансової сфери, фінансуванням кібербезпеки, необхідністю дотримуватися принципів концепції стійкого розвитку, гнучкості і адаптивності, стратегічної невизначеності.

ГРАНТИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ІНСТИТУЦІЙНОЇ СПРОМОЖНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЙ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

М. Я. Кобеля-Звір — 2024-07-01

У статті здійснено аналіз перспектив для організацій громадянського суспільства України задля реалізації заходів із розвитку їх інституційної спроможності. Проаналізовано гранти з організаційного розвитку від організації ІСАР Єднання у межах «Ініціативи секторальної підтримки громадянського суспільства», Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», які фінансуються Агентством США з міжнародного розвитку та Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги. Встановлено особливості та переваги можливостей для ОГС у межах трьох діючих грантових конкурсів. Наголошено: українські організації неприбуткового сектору, а також ініціативні групи мають право боротися за значне фінансування на заходи з організаційного розвитку загалом та зміцнення інституційної спроможності зокрема. Зроблено акцент на тому, що організації громадянського суспільства претендують на отримання різних грантів: від ІСАР «Єднання» - 1000-25 000 дол.; від Програми «Долучайся!» - до 200 000 дол.; від Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги - від 2 500 до 30 000 доларів. Окреслено: гранти спрямовуються на заходи з підвищення інституційної спроможності організацій, а саме: на заробітну плату персоналу, орендні платежі за приміщення, яке використовується для діяльності, закупівлю офісної техніки та меблів; а також на послуги з організаційного розвитку (консультація, коучинг, менторинг, наставництво, організаційний аудит, зовнішня оцінка потенціалу/рівня розвитку ОГС, тренінг, фасилітація тощо). Підсумовано: фінансування процесів організаційного розвитку та інституційної спроможності ОГС дозволяє забезпечити стабільність, ефективність та довгостроковий вплив їх діяльності на суспільство, зокрема залучення грантів міжнародних та національних донорів допомагає ОГС ставати більш стійкими до внутрішніх і зовнішніх викликів, таких як зміни в політичному середовищі, економічні труднощі, зміни в потребах громади тощо.

ВНУТРІШНІЙ КОНТРОЛЬ ПРОКАТУ МАЙНА В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТ

П. О. Куцик — 2024-07-01

На сучасному етапі функціонування національної економіки суб’єкти підприємництва зобов’язані застосовувати сучасну систему внутрішнього контролю, яка є інтегрованою в загальній інформаційній системі управління, що дає змогу здійснювати управлінський контроль на бізнес-процеси підприємства, які сприятимуть досягненню економічних вигод в подальшому. Дослідження теорії та практики управління й внутрішнього контролю за предметами прокату підтверджують наявність багатьох суперечливих аспектів, що потребує проведення подальших наукових досліджень з точки зору системного аналізу організаційно-методичного та інформаційно-аналітичного забезпечення менеджменту, що дасть можливість покращити фінансово-господарську діяльність підприємств-наймодавців. У статті розглянуто організаційно-методичні аспекти внутрішнього контролю предметів прокату як джерело формування доходів і понесення витрат. При написанні статті використано загальнонаукові методи наукових досліджень, а також застосовано специфічні прийоми, що полягає у використанні системного підходу, який дав можливість визначити місце внутрішнього контролю в системі управління предметами прокату. При спостереженні використано методи: логічний та історичний аналіз – для вивчення теоретико-методологічних основ системи контролю; індукції та дедукції – для вивчення сучасних аспектів розвитку внутрішнього контролю предметів прокату; теоретичне узагальнення і спостереження – для розгляду законодавчої бази регулювання прокату майна в Україні. Метою дослідження було узагальнення наявної системи внутрішнього контролю предметів прокату в управлінні підприємством та формування науково обґрунтованих пропозицій щодо її організації, а також побудова якісного інформаційного забезпечення за кожним об’єктом предметів прокату, що розкриє нові можливості її застосування у прийнятті належних рішень у системі менеджменту. Запропонована авторами методика внутрішнього контролю предметів прокату створить відповідне інформаційне та аналітичне забезпечення системи менеджменту щодо ефективності використання, що підвищить показники результативності суб’єктів дослідження та дасть змогу усунути виявленні недоліки діяльності центрів відповідальності.

ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ МОДЕРНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ

П. О. Куцик — 2024-07-01

Державна політика охоплює численну кількість напрямів, за якими передбачається проведення змін, щоб забезпечити покращення стану та темпів розвитку обраних об’єктів регулювання. Внутрішня торгівля відноситься до тих сфер державної політики, зміни в яких визначають ступінь гарантування економічної безпеки та конкурентного розвитку національного господарства. У статті державну політику модернізації системи внутрішньої торгівлі запропоновано розглядати як цілеспрямовану діяльність державних інституцій, яка направлена на постійне вдосконалення та зміцнення системи внутрішньої торгівлі на засадах впровадження та активного поширення передових інновацій і технологій із орієнтацією на пришвидшення обміну та розподілу результатів праці, задоволення потреб та запитів споживачів, нарощення місткості внутрішнього ринку, забезпечення розвитку сфер виробництва та споживання. До елементів державної політики модернізації системи внутрішньої торгівлі віднесено механізми (інституційний, економічний, ринковий, організаційний, соціальний), інструменти, об’єкти регулювання, завдання та функції, за кожним із яких надано характеристики особливостей політики. Виділено пріоритетне значення інституційного механізму, яке полягає у забезпеченні оновлення правового середовища товарного обігу та підвищення якості керованості товарно-грошових потоків, економічного механізму – створення сприятливого економічного середовища з орієнтацією на покращення формування та ефективності використання ресурсного забезпечення в системі внутрішньої торгівлі, ринковий механізм – формування прозорого та конкурентного середовища, у якому відсутні ознаки монополізації та тінізації, організаційний механізм – реформування системи управління розвитком внутрішньої торгівлі з орієнтацією на налагодження нових інтеграційних міжгалузевих зв’язків та поглиблення процесів міжсуб’єктної комунікації і координації, соціальний механізм – побудови дієвої системи соціальних та трудових стимулів зростання інтелектуалізації, наукової та технічної творчості, креативності, нових знань та нагромадження і розвитку людського капіталу, конкурентоспроможних талантів.

ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ МСФЗ (IFRS) У СВІТІ І В УКРАЇНІ

Л. І. Лежненко — 2024-07-01

У статті в історичному контексті розглянуто становлення та впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності в міжнародну облікову систему. Визначені основні етапи їх формування та удосконалення протягом піввікового періоду їх дії. В роботі встановлені причини для створення єдиного міжнародного облікового законодавства, яким стали зростання обсягу міжнародної торгівлі та інвестицій, глобалізація економіки та створення Європейського Союзу. Функції зі стандартизації обліку було покладено на Комітет з міжнародних стандартів обліку – міжнародну організацію, створену групою професійних бухгалтерських організацій. Першочерговою метою діяльності Комітету визначено необхідність гармонізації облікових стандартів, які на той час суттєво відрізнялися між країнами, що ускладнювало порівняння фінансової звітності міжнародних компаній. В роботі розглянуто етапи розвитку, впровадження, удосконалення та адаптації міжнародних стандартів до облікових систем та вимог світової економіки. Розглянуто шлях трансформації МСБО (IAS) в МСФЗ (IFRS); конвергенцію міжнародних стандартів і американських стандартів бухгалтерського обліку; з’ясовано вплив глобалізаційних аспектів у світі на становлення, мету та статус міжнародних стандартів фінансової звітності. В статті зазначені основні напрямки розвитку нового напрямку звітності – нефінансової звітності зі сталого розвитку, та визначено нормативно-правове регулювання її складання та подання. З кінця 90х років попереднього століття Україна здійснює кроки в напрямку зближення свого облікового законодавства до міжнародних вимог. В статті визначені суб’єкти господарювання України, які згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані складати звітність за МСФЗ (IFRS), досліджено важливість застосування міжнародних стандартів для великих компаній та компаній, які налаштовані міжнародні контакти й інвестиції та визначено проблеми щодо переходу на міжнародні стандарти обліку і звітності. В статті узагальнено напрямки наукових досліджень щодо поширення МСФЗ в Україні, їх розвиток, впровадження та адаптацію в національній обліковій системі, зазначено напрямки удосконалень.

МАРКЕТИНГОВЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КРИЗИ

Є. В. Михайлова — 2024-07-01

Це дослідження спрямоване на сучасного маркетингового середовища в закладах освіти з урахуванням широкого спектру факторів, що впливають на їхню діяльність. Серед цих факторів особливу увагу приділяється економічній стабільності, соціокультурним тенденціям, швидкій зміні технологій та законодавчому регулюванню. Дослідження визначає ключові виклики, з якими стикаються освітні заклади у сучасному світі, і розглядає можливості впровадження інноваційних маркетингових стратегій для підвищення їхньої конкурентоспроможності. Дослідження також зосереджується на аналізі зовнішнього і внутрішнього маркетингового середовища закладу освіти. Зовнішнє середовище охоплює вплив економічних умов, соціокультурних трендів, технологічних інновацій та регулюючих політик, що визначають конкурентні умови та вимоги ринку. Внутрішнє середовище описує внутрішній потенціал та ресурси закладу, такі як інноваційна культура, науково-дослідний потенціал, технічна інфраструктура та ефективність управлінських процесів, що впливають на його здатність до адаптації та конкурентоспроможності. Дослідження базується на комплексному аналізі, що включає кілька методів: аналіз секційних звітів, опитування ключових учасників, вивчення наукометричних показників та огляд літератури. Такий підхід дозволяє глибше розуміти вплив зазначених факторів на стратегічні рішення та розвиток маркетингу в освітніх установах. Особлива увага приділяється інноваційним підходам у використанні цифрових технологій та соціальних медіа для залучення та утримання аудиторії. Цифрові інструменти сприяють покращенню комунікації та створюють можливості для персоналізації освітніх послуг, що підвищує задоволеність клієнтів і сприяє формуванню позитивного іміджу закладу. Аналіз показує, що ефективне використання маркетингових стратегій у закладах освіти вимагає врахування всіх зазначених факторів для успішного формування конкурентних переваг та забезпечення стійкого розвитку. Висновки пропонованого дослідження підкреслюють необхідність адаптації до змін у зовнішньому середовищі через впровадження інноваційних маркетингових підходів та підтримку внутрішнього потенціалу для підвищення конкурентоспроможності закладу освіти.

ІНСТРУМЕНТИ РОЗВИТКУ ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ В КАРПАТСЬКОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ

О. Б. Осінська — 2024-07-01

У дослідженні привернуто увагу до формування та реалізації туристичного потенціалу Карпатського регіону України в цілому та зеленого туризму зокрема. Метою дослідження визначено обґрунтування інструментів державної політики стимулювання розвитку зеленого туризму в Карпатському регіоні України. Визначено й окреслено передумови (сильні й слабкі сторони) розвитку зеленого туризму в Карпатському регіоні України. Зроблено висновок, що запровадження державної політики в сфері розвитку зеленого туризму на територіях Карпатського регіону України має відбуватися з дотриманням чітко визначеної послідовності. Обґрунтовано етапи такої послідовності – від організації роботи до покращення інвестиційного середовища в цій сфері та до моніторингу і контролю якості та дієвості державної політики розвитку зеленого туризму на місцевому рівні. Визначено засоби реалізації регіональної політики розвитку об’єктів зеленого туризму в Карпатському регіоні України за двома напрямами: внутрішньоуправлінським, зовнішньопромоційним. До провідних заходів першого напряму державної політики віднесено: аналіз передумов, виявлення перешкод та можливостей розвитку суб’єктів зеленого туризму, реалізованих спеціалізованих регіональних програм, проведення консультаційних заходів; планування мети, цілей, завдань та інструментів реалізації політики розвитку зеленого туризму; організацію діяльності з розвитку спільних ініціатив населення, підприємств, громадських організацій, влади щодо створення і розвитку об’єктів зеленого туризму; мотивацію суб’єктів інтеграційних процесів до стратегічних об’єднань і мереж та формування елементів інфраструктурного забезпечення; контроль результатів регіональної політики розвитку зеленого туризму. Елементами другого напряму регулювання визначено: психологію й усвідомлення переваг; мотиви і стимули учасників; інструктаж із процедур підприємництва в зеленому туризмі; фінансово-ресурсне забезпечення; організаційну структуру управління та функціонування; місію і бачення перспектив сталого розвитку зеленого туризму в регіоні.

ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

М. В. Посмітна — 2024-07-01

У статті розглянуто питання визначення рівня незалежності центрального банку. Саме існування незалежності центрального банку будь-якої країни є необхідною передумовою стабільності банківської системи, цінової стабільності та можливості ефективної реалізації макроекономічних політик центрального банку, а також результативне досягнення встановлених цілей (у тому числі, підтримка стабільності цін, фінансова стабільність та інші). Як теоретичні дослідження, так і міжнародний практичний досвід підтверджують, що країни з більш незалежними центральними банками, як правило, мають стабільнішу національну економіку та ефективнішу антикризову політику. Встановлено, що чим більш незалежний центральний банк, тим частіше він досягає своїх цілей. Було доведено, що залежні від уряду центральні банки здійснюються більш м’яку політику при інфляційних шоках. Такі банки також більше уваги приділяють коливанням обсягів виробництва в країні, а не питанням інфляції. У даному дослідженні було проаналізовано теоретичну базу окреслення аспекту незалежності центрального банку; різні категорії, які є ключовими факторами для формування незалежності центрального банку; та проведено розрахунок рівня незалежності Національного банку України на сучасному етапі розвитку. У дослідженні надаються індекси рівня незалежності центрального банку, які були сформовані вченими-економістами протягом останніх тридцяти років. Розраховані індекси GMT та CBIE демонструють значний рівень незалежності НБУ. На основі проведеного дослідження окреслено майбутні сфери дослідження та необхідність напрацювання теоретичного підґрунтя для визначення рівня незалежності центрального банку у воєнний період. Адже переважна більшість поточних досліджень та індексів було сформовано у мирний час. Проте зі зміною ситуації в країні (введення воєнного стану), може змінюватися і алгоритм роботи центрального банку. Або ж саме деякі компоненти для розрахунку індексів незалежності центрального банку можуть бути нерелевантними. Це одна із гіпотез, яка потребує подальшого дослідження.

УПРАВЛІНСЬКИЙ ОБЛІК ЯК ДЕТЕРМІНАНТА СИСТЕМИ ВІДОБРАЖЕННЯ ПРОКАТУ МАЙНА

М. В. Реслер — 2024-07-01

У сучасних умовах господарювання роль орендних послуг як в економіці країни, так і у вирішенні соціальних проблем поступово зростає. Ефективність системи управління безпосередньо залежить від правильної організації управлінського обліку орендних послуг прокату майна. В свою чергу, управлінський облік відіграє вирішальну роль у визначенні та відображенні фінансових аспектів специфічної оренди (прокату) майна в різних масштабах. Це передбачає використання фінансових даних для прийняття рішень, оптимізації операцій і підвищення прибутковості. Варто відзначити, що теоретико-методологічні та практичні аспекти обліку на підприємствах, що надають послуги, є в науково-економічній літературі недостатньо висвітленими та потребують поглибленого дослідження. Дослідження присвячене сутності прокату майна, особливостям відображення прокату майна в управлінському обліку. Розглянуто підходи до деяких ключових етапів в управлінському обліку від прокату майна та їх визнання. Управлінський облік прокату майна передбачає детальне складання бюджету, управління витратами, вимірювання ефективності, фінансову звітність та управління ризиками. Застосовуючи ці практики, менеджери та власники нерухомості можуть покращити процес прийняття рішень, оптимізувати фінансові показники та забезпечити дотримання правових і податкових норм. Саме бухгалтерське програмне забезпечення об’єднує операції з управління власністю з бухгалтерським програмним забезпеченням для безперешкодного фінансового управління. У процесі дослідження доведено, що управлінський облік необхідний для ефективного масштабування відображення операцій із прокату майна та управління діяльністю з надання послуг. Використовуючи детальні методи розподілу витрат, точне управління доходами, вимірювання ефективності, комплексне бюджетування та ефективне управління ризиками, менеджери по прокату майна можуть оптимізувати свою діяльність, підвищити прибутковість і забезпечити фінансову стабільність.

ІННОВАЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ КООПЕРАТИВНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА РИНКУ ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ

С. Р. Семів — 2024-07-01

В статті досліджено роль та значення інноваційних механізмів для підвищення економічної ефективності діяльності кооперативів у сфері торгівлі та послуг у країнах Європи. Наголошено, що сьогодні кооперативи є найбільшими гравцями на роздрібному ринку Європи. Провідні європейські споживчі кооперативи та кооперативи у сфері рітейлу спеціалізуються не лише на продажу товарів через власну роздрібну мережу, але й всебічно розвивають торгівлю різноманітними послугами. Систематизовано економічні, організаційні, соціальні, інституційні та інноваційні складові моделі розвитку кооперативної роздрібної торгівлі товарами та послугами в країнах Європи на сучасному етапі. Визначено роль кооперативних принципів у забезпеченні ефективності та конкурентоспроможності суб’єктів сучасного кооперативного роздрібного бізнесу. Проаналізовано економічну ефективність діяльності кооперативів на європейському ринку товарів та послуг на основі показників обороту відносно ВВП на душу населення та рівня продуктивності господарської діяльності. Розглянуто особливості використання інноваційних механізмів, методів та інструментів у кооперативній роздрібній торгівлі європейських країн. Серед ключових інноваційних інструментів посилення економічної ефективності діяльності європейських кооперативів у сфері торгівлі товарами та послугами було виокремлено: використання сучасних інформаційних технологій (мережі Інтернет, мобільних додатків, доповненої реальності, штучного інтелекту); використання інструментів соціально-орієнтованого маркетингу в межах стратегії соціально-відповідального бізнесу; застосування сучасних методів роботи з постачальниками та логістичних технологій. Проаналізовано європейський досвід цифровізації та використання інформаційних технологій у процесі розвитку кооперативної роздрібної торгівлі. Окреслено напрями адаптації та використання європейського досвіду діяльності кооперативів на ринку товарів та послуг у межах діяльності вітчизняних підприємств споживчої кооперації в умовах викликів сучасності.

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МЕДИЧНОГО ТА ОЗДОРОВЧОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ ТА СВІТІ

І. І. Тучковська — 2024-07-01

Висвітлено основні економічні показники розвитку медичного туризму у світі, доведено необхідність розвитку галузі медичного туризму в нашій країні. Розглянуто важливість медичного туризму в умовах глобальних криз, що відбуваються в Україні та світі. Показано: дана ситуація спонукає людей переосмислити своє ставлення до медичного обслуговування і підкреслює важливість якісної медичної допомоги, що може бути забезпечена як на локальному, так і на глобальному рівні. Розглянуто потенціал медичного туризму як інструменту для підвищення якості та доступності медичних послуг. Окреслено основні чинники, що впливають на розвиток цієї галузі в умовах кризи, а також проаналізовано можливі перспективи розвитку та вдосконалення медичного туризму в надзвичайних обставинах. Визначено основні напрями розвитку медичного туризму. Досліджено головні передумови та проблеми становлення і розвитку індустрії медичного туризму в Україні. Доцільно зазначити, що багато країн світу сприяють розвитку медичного туризму через його прибутковість, позитивний вплив на платіжний баланс країни, змогу збільшити валютні надходження та доходи різних рівнів бюджету. Варто зауважити: подорожуючі, які приїжджають у країну з метою отримати медичні послуги, зазвичай є найбільш заможними та платоспроможними. Важливо розглядати, як саме медичний туризм здатен задовольняти потреби подорожніх з метою оздоровлення, сприяти їхньому поліпшеному здоров’ю та благополуччю. Зокрема, умови кризових викликів можуть впливати на регулюючі політики, що стосуються медичного та оздоровчого туризму. Важливо вивчити, які зміни в законодавстві та регулюванні можуть виникнути в даній сфері та як вони здатні вплинути на розвиток медичного та оздоровчого туризму. Україна може мати свої унікальні медичні послуги та ресурси, що привертають іноземних пацієнтів, і це потенційно стає економічним стимулом для країни. Розгляд теоретичних аспектів та перспектив розвитку медичного та оздоровчого туризму дозволяє визначити, як використовувати конкурентні переваги країни в цій сфері. Проаналізовано сучасні тенденції розвитку медичного та оздоровчого туризму у світі та перспективи розвитку в Україні. Проведений аналіз показав, що медичний та оздоровчий туризм створив нову концепцію сучасного медичного та оздоровчого обслуговування та туризму. Україна має потенціал стати світовим лідером у сфері медичного в’їзного туризму завдяки високому потенціалу лікувально-оздоровчих та рекреаційних ресурсів і конкурентоспроможності за ціновими параметрами.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ НАУКОВИХ ПІДХОДІВ ДО ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ АПК

І. А. Чіков — 2024-07-01

Стаття присвячена теоретико-методичним аспектам наукових підходів до оцінки ефективності діяльності підприємств агропромислового комплексу. Розглянуто особливості оцінки ефективності діяльності підприємств як складної соціально-економічної системи, яка піддається впливу як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. У статті розглянуто думки науковців з питань визначення поняття «ефективність економічної діяльності підприємства», на основі чого було встановлено, що існують низка підходів оцінки ефективності діяльності підприємств, які фокусуються на аналізі різних аспектів їх функціонування. Зокрема на аналізі фінансових показників, продуктивності праці та якості управлінських рішень і стратегій. На основі проведеного дослідження визначено, що методика оцінки економічної ефективності виробництва передбачає визначення співвідношення між кінцевим результатом (виробленою продукцією, послугами) та ресурсами, які були використані для його досягнення (трудовими, матеріальними, фінансовими, інформаційними). Встановлено, що найбільш поширеною є традиційна фінансова модель, яка фокусується на аналізі внутрішніх показників ефективності використання активів підприємства без врахування впливу зовнішніх факторів. Традиційна фінансова модель дозволяє керівництву оцінити фінансовий стан підприємства, здійснити прогноз щодо майбутньої прибутковості та ризиків, а також сформувати стратегії функціонування на основі отриманих даних. Сформовано систему індикаторів оцінки економічної ефективності підприємств, які дозволяють здійснити комплексний аналіз економічної діяльності суб’єктів господарювання враховуючи різноманітні аспекти їх економічної діяльності. Зокрема, процесні індикатори, що відображають ефективність функціонування внутрішніх процесів та операцій; вихідні індикатори, що відображають поточний стан та потенціал підприємства; результативні індикатори, що вимірюють рівень досягнення цілей та результати діяльності; індикатори впливу, що аналізують вплив зовнішніх факторів на фінансові показники та ефективність підприємства. У роботі здійснено порівняння підходів до оцінки економічної ефективності суб’єктів господарювання, зокрема цільового та системного. Визначено, що цільовий підхід акцентується на досягненні конкретної цілі чи показника, тоді як системний враховує комплексний взаємозв’язок і вплив різних факторів на ефективність підприємства.

ФУНКЦІОНУВАННЯ ДЕРИВАТИВНИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ У РОЗВИТКУ БІРЖОВОЇ ТОРГІВЛІ: ТЕОРЕТИКО-ЕВОЛЮЦІЙНИЙ АСПЕКТ

Д. І. Шеленко — 2024-07-01

Біржова торгівля є невід'ємною складовою ринкової інфраструктури, оскільки вона являє собою добре організовану та розвинену форму активної торгівлі. За роки незалежності фінансовий сектор зазнає суттєвих змін, серед яких виділяється поява фінансових інновацій. Зокрема, ринки похідних фінансових інструментів заслуговують особливої уваги, оскільки їхній розвиток обумовлений низкою взаємопов'язаних процесів. Серед них: інтернаціоналізація економічних секторів, лібералізація потоків факторів виробництва, товарів і послуг, а також ринкова інтеграція. Ці процеси, незважаючи на відмінності в інтенсивності, водночас створюють нові виклики та можливості, а також несуть певні загрози. Особливістю нинішнього етапу розвитку є зростаюча невизначеність і ризики, пов'язані зі швидкою появою різноманітних, складних і постійно змінюваних явищ та процесів як всередині компаній, так і в їхньому оточенні. Правильне визначення та розуміння цих процесів, а також здатність ефективно ними керувати, є ключовими факторами для забезпечення успішного функціонування компаній на ринку. Метою статті є дослідження проблемних аспектів розвиток біржової торгівлі на засадах застосування деривативних фінансових інструментів. Головним помислом даного дослідження є обґрунтування функціонування деривативних фінансових інструментів у розвитку біржової торгівлі, яке розкрито такими функціями: управління ризиками; підвищення ліквідності; забезпечення цінової ефективності; залучення інвесторів; інновації та розвиток фінансових продуктів; полегшення доступу до ринків. Завдяки цим функціям деривативи роблять ринки більш стабільними, ефективними та привабливими для широкого кола учасників, сприяючи загальному економічному зростанню та фінансовій стійкості. Розглянуто початки створення та появи сучасних бірж. Досліджено законодавче поле в правовій системі України щодо деривативних цінних паперів.

АВС-ХУZ АНАЛІЗ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ЗАПАСАМИ ПІДПРИЄМСТВА

Л. П. Шендерівська — 2024-07-01

Досліджено теоретичні питання формування системи управління запасами підприємства. Обгрунтовано доцільність застосування АВС-ХYZ-аналізу передусім в умовах невизначеності, дефіциту фінансування, кризи. Товарні запаси становлять значну частину оборотних коштів торговельних компаній. Тому ефективне управління запасами товарів належить до провідних напрямів забезпечення комерційного успіху у роздрібній торгівлі. Важливою метою управління запасами є задоволення потреб споживачів у товарах потрібного асортименту за прийнятного співвідношення «ціна-якість». Однак необхідно уникати надмірного запасу товарів на складах, що може призвести до уповільнення оборотності коштів та збільшення витрат на зберігання запасів. Тому для товарів, які не мають значного внеску у дохід компанії і водночас характеризуються нерегулярністю попиту, доцільно використовувати систему постачання «точно в строк». Визначено, що система управління запасами передбачає безперервну роботу щодо вивчення потреб споживачів, їх оперативного задоволення за умови раціонального використання коштів підприємства і максимізації його прибутку за поточних умов та у перспективі. Система управління запасами має бути гнучкою і збалансовувати інтереси зацікавлених сторін. Встановлено, що ABC-XYZ-аналіз дозволяє вирішити низку завдань: категоризувати запаси за кількома ознаками – за впливом на доходи підприємства і стабільністю попиту; виявити недоліки в управлінні запасами; оптимізувати логістичне управління запасами і удосконалити стратегію взаємодії з клієнтами шляхом переведення клієнтів у вищу категорію або залучення нових клієнтів. Умовою ефективного застосування цього методу є постійне дослідження запитів споживачів, стану ринку, побудова ефективних взаємин з ключовими партнерами. Імплементуючи ABC-XYZ-аналіз, компанії можуть підвищити свою прибутковість і створити оптимальну товарну пропозицію. Обґрунтовано доцільність впровадження автоматизованої системи управління запасами на основі штучного інтелекту. Вона вирішує низку завдань: прогнозування попиту, формування запитів на постачання товарів, виявлення проблемних ситуацій і пропозиція оптимальних способів їх вирішення.