Підприємництво і торгівля

КОРПОРАТИВНА КУЛЬТУРА ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ОРГАНІЗАЦІЇ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Н.В. Андрушкевич, В.В. Демідов, О.В. Луговий — Fri, 21 Mar 2025 00:00:00 +0200

Стаття присвячена детальному аналізу ролі корпоративної культури у формуванні соціального капіталу організації. Корпоративна культура, як виразник специфічних управлінських цінностей, норм і стратегічних цілей, відіграє важливу роль у процесі становлення, розвитку та ефективного використання соціального капіталу організації. Вона визначає принципи взаємодії між співробітниками, сприяє формуванню спільних орієнтирів та впливає на рівень довіри, кооперації та солідарності у трудовому колективі. Водночас корпоративна культура має переважно інструментальний характер і лише частково впливає на глибинні ціннісні орієнтації працівників, оскільки базові переконання та світогляд формуються ще до входження індивіда в організацію. Наголошено, що корпоративна культура не є безпосереднім управлінським інструментом у вузькому сенсі, але вона створює загальні умови для соціальної взаємодії в організації, задаючи рамки для поведінкових моделей і взаємин між співробітниками. Саме через вплив на соціальне середовище корпоративна культура може опосередковано визначати ефективність застосування конкретних інструментів розвитку соціального капіталу, таких як командна робота, внутрішня комунікація, наставництво, корпоративне навчання, формування неформальних соціальних зв’язків тощо. Вона сприяє створенню сприятливого організаційного клімату. Зроблено висновки про можливості корпоративної культури у процесі цілеспрямованого формування символічного та нормативного середовища, що сприяє зміцненню відносин довіри, розвитку кооперативної поведінки, орієнтації на спільне благо, а також іншим проявам організаційного соціального капіталу. Особливо важливим є формування таких організаційних практик, які дозволяють гармонійно поєднувати інтереси компанії та її працівників, забезпечуючи стабільність соціальних відносин та сприятливі умови для спільного розвитку. Крім того, в статті обґрунтовано, що цифрові технології відіграють ключову роль у сучасній трансформації економіки, визначаючи її нові характеристики та змінюючи підходи до управління організаціями. Одним із важливих аспектів цього впливу є зміни у формуванні соціального капіталу – складного та багатокомпонентного явища, що включає систему соціальних зв’язків, механізми довіри та обміну ресурсами між людьми. У цифрову епоху соціальні зв’язки набувають нового характеру завдяки поширенню інтернет-технологій, розвитку цифрових платформ та соціальних мереж, які істотно впливають на структуру і якість соціального капіталу.

РИЗИК-ОРІЄНТОВАНЕ ПЛАНУВАННЯ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ СИСТЕМИ КОМПЛАЄНС

О.В. Боберський — Fri, 21 Mar 2025 00:00:00 +0200

У статті розглядаються ключові аспекти розробки аудиторського плану, заснованого на ризик-орієнтованому підході, для систем комплаєнс вітчизняних підприємств. Сучасні підприємства функціонують в умовах високої невизначеності та постійно стикаються з ризиками, які можуть суттєво вплинути на їхню діяльність. Ігнорування таких ризиків у межах системи комплаєнс може призвести до фінансових втрат, порушень нормативних вимог, репутаційних збитків та інших негативних наслідків. Тому надзвичайно важливим завданням для підприємств є систематичний моніторинг як зовнішнього, так і внутрішнього середовища, а також аналіз потенційних загроз і їх впливу на систему комплаєнс. Внутрішній аудит відіграє ключову роль у цьому процесі, допомагаючи виявляти, оцінювати та зменшити ризики, а також сприяючи ухваленню ефективних управлінських рішень, які відповідають стратегічним цілям. У статті запропоновано структуру планування ризик-орієнтованого аудиту систем комплаєнс, яка складається з шести етапів: визначення цілей і меж системи комплаєнс, ідентифікація комплаєнс-ризиків, оцінювання цих ризиків, розробка аудиторського плану та його затвердження керівництвом підприємства. Завершальним етапом є проведення аудиту відповідно до затвердженого плану. На всіх етапах здійснюється систематичний моніторинг і регулярний перегляд, що дозволяє вносити необхідні корективи та оцінювати ефективність впровадження. Результати дослідження свідчать, що впровадження ризик-орієнтованого підходу до внутрішнього аудиту систем комплаєнс дає змогу підприємствам оптимізувати управлінські рішення, підвищуючи фінансову стабільність. Також підвищується ефективність аудиту завдяки зосередженні зусиль на найбільш ризикованих процесах та зменшується негативний вплив внутрішніх і зовнішніх ризиків на фінансові, операційні та стратегічні аспекти діяльності підприємства. Розроблений алгоритм ризик-орієнтованого аудиту системи комплаєнс сприяє інтеграції аудиторської діяльності в систему стратегічного управління компанією. Його впровадження підвищує прозорість контрольного процесу і підтримує прийняття обґрунтованих рішень щодо подальшого розвитку підприємства. Таким чином, ризик-орієнтований підхід є ефективним інструментом зниження загроз і підвищення фінансової та економічної стійкості підприємства.

МІСЦЕ ТРАНСФЕРНОГО ПОТЕНЦІАЛУ В СИСТЕМІ СТРАТЕГІЇ І ТАКТИКИ РОЗВИТКУ ЛОГІСТИЧНИХ ЦЕНТРІВ АГРОХОЛДИНГІВ

О.О. Борсук, Р.Р. Русин-Гриник, Б.І. Сало — Fri, 21 Mar 2025 00:00:00 +0200

Трансферний потенціал є ключовим фактором у розробці ефективної стратегії та тактики розвитку логістичних центрів агрохолдингів, оскільки він забезпечує зв'язок між інноваційними рішеннями, доступними ресурсами та можливостями ринку. Саме трансферний потенціал визначає здатність агрохолдингу адаптувати, інтегрувати й масштабувати передові технології у сфері логістики, що, у свою чергу, сприяє підвищенню ефективності операційної діяльності, скороченню витрат і прискоренню товарообігу. Стратегічне планування розвитку логістичних центрів базується на комплексному аналізі трансферного потенціалу, зокрема оцінці технологічного рівня підприємства, ступеня цифровізації процесів, культури інновацій та організаційної готовності до реалізації сучасних рішень. У статті доведено, що трансферний потенціал логістичних центрів агрохолдингів є визначальною умовою їхнього розвитку, оскільки забезпечує адаптацію до нових технологічних рішень, оптимізацію ресурсів та підвищення конкурентоспроможності. Аргументовано, що ефективне управління трансферним потенціалом сприяє модернізації логістичних процесів, впровадженню автоматизованих систем контролю, зниженню втрат під час транспортування і зберігання продукції, що безпосередньо впливає на фінансову стійкість аграрних підприємств. Обґрунтовано, що синергія трансферного потенціалу з інноваційним, фінансовим, ресурсним, інформаційним та організаційним потенціалами логістичних центрів забезпечує їхню ефективність як на стратегічному, так і на тактичному рівнях управління, що дозволяє оперативно реагувати на виклики ринку, вдосконалювати механізми управління логістичними ланцюгами та забезпечувати стійкість до зовнішніх ризиків. Таким чином, на стратегічному рівні трансферний потенціал логістичних центрів агрохолдингів спрямований на довгострокове планування, прогнозування тенденцій та впровадження масштабних інновацій, тоді як на тактичному рівні він забезпечує оперативну адаптацію, оптимізацію процесів та ефективне використання ресурсів у межах поточної діяльності.

ВПЛИВ КРИЗ НА СТРАТЕГІЇ ВЗАЄМОВІДНОСИН З КЛІЄНТАМИ ПІДПРИЄМСТВ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО БІЗНЕСУ

В.О. Макерська, Н.Є. Летуновська — Fri, 21 Mar 2025 00:00:00 +0200

Малі та середні підприємства відіграють значну роль в економіці країни. Кризи, такі як пандемії та війна в Україні, значно вплинули на бізнес-процеси та комунікації в діяльності МСП. Вони особливо вразливі до криз, оскільки вони часто мають обмежені ресурси та меншу стійкість, ніж великі компанії. Тому є необхідність в розробленні нових підходів, які враховують специфіку кризових ситуацій. Метою роботи є виділити основні складові адаптації та відновлення у МСП. Завданнями роботи є: визначити позитивні та негативні аспекти в діяльності МСП в результаті пандемії, дослідити вплив COVID-19 та війни на стратегії взаємодії з клієнтами в МСП, виокремити основні складові адаптації та відновлення у МСП. Пандемія COVID-19 мала позитивний (цифровізація, віддалена робота, гнучкість, нові ринки) та негативний вплив (зниження попиту, фінансова нестабільність, збої в ланцюгах поставок, втрата людського капіталу) на МСП. В результаті COVID-19 відбулися перехід на дистанційну роботу, цифровізація бізнес-процесів, зміни в комунікаціях з клієнтами, адаптація до змін, посилилися безпека та кіберзахист, зміни в споживацькій поведінці. В результаті війни актуальними стали питання безпеки даних, відбуваються перебої в роботі, міграція та релокація підприємств, зміни в психологічному стані співробітників. Основними складовими адаптації та відновлення у МСП є: нові інструменти та технології (месенджери та соціальні мережі Telegram, Viber, Facebook, Instagram, автоматизовані чат-боти, CRM-системи, відеозв’язок з допомогою Zoom, Google Meet та інших платформ для відеоконференцій), навчання та розвиток (цифрові навички, адаптація до нових реалій, кризовий менеджмент, комунікація в умовах кризи), стратегії виживання та зростання (переорієнтація бізнесу, пошук нових ринків, гнучке ціноутворення та акції, партнерство та кооперація, волонтерство та соціальна відповідальність). Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що доцільно впроваджувати стратегії відновлення та адаптації. Результати даного дослідження можуть бути корисними власникам МСП та дослідникам, що вивчають особливості малого та середнього бізнесу.

ОСНОВНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ РЕІНЖИНІРИНГУ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ ПІДПРИЄМСТВ РИТЕЙЛУ

Г.Б. Мирошниченко, Ю.В. Штик, Д.О. Семенова — Fri, 21 Mar 2025 00:00:00 +0200

У статті досліджено ключові аспекти організації реінжинірингу бізнес-процесів підприємств ритейлу в умовах цифрової трансформації та посилення конкуренції. Розглянуто сучасні тенденції розвитку роздрібної торгівлі, зокрема вплив цифровізації, змін у споживчій поведінці, впровадження омнікальних моделей продажів та інноваційних технологій, таких як штучний інтелект, великі результати та автоматизація операцій. Обґрунтовано значення реінжинірингу як стратегічного інструменту підвищення конкурентоспроможності підприємств ритейлу, що сприяє зниженню витрат, прискоренню обробки замовлень, підвищенню ефективності управлінських рішень та забезпечує стійкість бізнес-моделі. Запропоновано алгоритм впровадження реінжинірингу, що включає аналіз поточних бізнес-процесів, визначення стратегічних цілей, застосування сучасних технологій, управління ресурсами, реалізацію змін та оцінку їх ефективності. Окреслено основні напрямки реінжинірингу в ритейлі, серед яких цифрова трансформація, модернізація логістичних систем, розвиток клієнтоорієнтованих сервісів та адаптація бізнес-моделі до динамічного ринкового середовища. Проведено структурний аналіз бізнес-процесів, що формують основу функціонування підприємства, з подальшим їх удосконаленням або трансформацією. Враховуючи специфіку ритейлу, було виділено основні категорії бізнес-процесів: процеси, безпосередньо пов’язані із забезпеченням продажів і обслуговуванням клієнтів; процеси планування та управління; ресурсні процеси; а також процеси трансформації та розвитку. Запропоновано алгоритм впровадження реінжинірингу бізнес процесів підприємств ритейлу. Визначено перспективи подальших досліджень у напрямі інтеграції штучного інтелекту, удосконалення омніканальних стратегій взаємодії із споживачами та розробки інноваційних форматів торгівлі. Окреслено практичні рекомендації щодо впровадження реінжинірингу в ритейлі, що сприятимуть підвищенню ефективності операційної діяльності, оптимізації ресурсів і покращенню рівня задоволеності клієнтів.

МЕТОДОЛОГІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ ЯКОСТІ НА ЗАСАДАХ МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ ISO СЕРІЇ 9000 В УКРАЇНІ

В.А. Русавська — Fri, 21 Mar 2025 00:00:00 +0200

Підвищення рівня якості продукції шляхом удосконалення системи менеджменту якості є актуальним питанням, адже від його вирішення залежить рівень ефективності економічної діяльності операторів ринку. Тому, основною метою діяльності всіх стейкхолдерів, що пов’язані з виготовленням, реалізацією харчової продукції та наданням сервісних послуг стає гарантування для споживачів та інших зацікавлених сторін високої якості. Враховуючи окреслені умови, на сучасному етапі набуває широкого використання такий дієвий економічний інструмент, як система менеджменту якості, яка відповідає вимогам та настановам, що відображені у міжнародних стандартах з якості ISO серії 9000 та є наскрізним структурним елементом системи управління підприємством шляхом упровадження процесного підходу для досягнення цілей через планування, забезпечення, контроль та поліпшення якості. Метою дослідження є аналіз теоретико-методологічних засад сутності та призначення системи менеджменту якості, сучасного стану застосування системи менеджменту якості та її нормативно-правового забезпечення на основі міжнародних стандартів ISO серії 9000 в Україні, які охоплюють питання забезпечення якості сервісно-виробничої діяльності підприємств. За результатами проведених досліджень здійснено комплексний ґрунтовний аналіз існуючого нормативно-правового забезпечення системи менеджменту якості на основі міжнародних стандартів ISO серії 9000, які прийняті як національні та затверджені як державні в Україні, що стало методологічною основою дослідження. Окреслено причини необхідності упровадження системи менеджменту якості на підприємствах ресторанного бізнесу. Досліджено та проаналізовано зміст, сутнісні характеристики та призначення термінологічного апарату системи менеджменту якості, що охоплює вимоги та настанови поліпшення якості продукції та послуг. Стверджено, що міжнародні стандарти ISO серії 9000 у комплексі формують узгоджену серію стандартів, спрямованих на управління якістю та грунтуються на принципах управління якістю. Обґрунтовано соціально-економічні та управлінські переваги для підприємств, що мають на меті упровадження системи менеджменту якості у сервісно-виробничу діяльність. Визначено перспективи подальших досліджень, зокрема, перспективні вектори розвитку менеджменту якості в мінливих умовах сучасного ринку продукції та послуг, що грунтуються на дотриманні вимог міжнародних стандартів ISO серії 9000, які охоплюють питання сучасної методології менеджменту якості на підприємстві та проблеми, що виникають у процесі упровадження системи менеджменту якості на підприємствах ресторанного бізнесу та шляхи їх вирішення.

ПІДПРИЄМНИЦТВО В УМОВАХ МІНЛИВОГО БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩА: СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

Н.М. Тягунова — Fri, 21 Mar 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто сучасні виклики та нові можливості, які постають перед підприємствами в умовах стрімких змін економічного, технологічного, соціального та екологічного середовищ. Детально проаналізовано ключові фактори впливу, серед яких інновації, цифровізація бізнес-процесів, інтеграція глобальних ринків, а також трансформація споживчих уподобань і поведінки, що зумовлюють необхідність оперативного реагування підприємств. Автор наголошує на важливості адаптивності підприємств до динамічних ринкових умов, акцентуючи на розробці стратегій, здатних забезпечити стійкість та конкурентоспроможність у довгостроковій перспективі. Зокрема, у роботі досліджено методи моделювання можливих сценаріїв розвитку бізнесу, впровадження гнучких бізнес-моделей та інтеграції принципів сталого розвитку в ключові аспекти операційної діяльності. Важливим напрямом визначено розвиток стратегічних партнерств, спрямованих на спільне подолання викликів та максимізацію синергетичного ефекту. Стаття акцентує увагу на необхідності балансу між короткостроковими заходами адаптації, такими як оптимізація витрат і впровадження кризового менеджменту, та довгостроковими стратегіями, що включають інвестиції у розвиток людського капіталу, впровадження інноваційних технологій і підвищення ефективності управління. Автор звертає увагу на підприємства, які завдяки стратегічному підходу до адаптації змогли не лише зберегти позиції на ринку, але й досягти зростання в умовах глобальної економічної турбулентності. Отримані висновки підкреслюють важливість впровадження інструментів антикризового управління, стратегічного планування та активної взаємодії з ключовими зацікавленими сторонами. Застосування цих підходів сприяє підвищенню адаптивності підприємств, дозволяє зберегти їх конкурентні переваги та забезпечити довгострокову стійкість. Стаття буде корисною для широкого кола науковців, фахівців у галузі підприємництва, управлінців та практиків, які прагнуть підвищити результативність своєї діяльності, зберігаючи актуальність і ефективність в умовах змінного бізнес-середовища.

ВПЛИВ СЕРЕДОВИЩА РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕВЕЛОПЕРСЬКОГО ПРОЄКТУ НА ВИБІР МАРКЕТИНГОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ

П.А. Фісуненко, А.А. Анферов — Fri, 21 Mar 2025 00:00:00 +0200

Стаття присвячена вивченню впливу середовища реалізації девелоперського проєкту на вибір маркетингових інструментів. В сучасних умовах турбулентного середовища його вплив на діяльність суб’єктів господарювання може мати визначальні наслідки. При розробці маркетингової стратегії та побудові системи маркетингових інструментів девелоперів, що реалізують складні девелоперські проєкти, пов’язані із значними інвестиціями та ризиками, має обов’язково враховуватись вплив середовища їхньої реалізації. Метою статті було дослідження впливу середовища на ефективність реалізації девелоперського проєкту та побудова підходу до вибору маркетингових інструментів девелоперського проєкту з врахуванням середовища його реалізації. Проведено аналіз динаміки індикатора ділової впевненості в будівництві в Україні, аналіз статистичних даних щодо оцінки впливу факторів на діяльність підприємств в будівництві та передбачуваності бізнес-ситуації в даній галузі. Визначено основні тенденції зміни очікувань будівельних підприємств протягом досліджуваного періоду. Виявлено, що середовище функціонування підприємств, пов’язаних із будівництвом, може бути визначене як вкрай непередбачене та низько прогнозоване. Розглянуто основні підходи науковців до структурування середовища підприємства та вибору методів його оцінки. Запропоновано використовувати антисипативний підхід до прийняття управлінських рішень щодо формування відбору маркетингових інструментів в девелопменті. Запропоновано враховувати при цьому пріоритизацію маркетингових інструментів за характером їхнього впливу на адаптацію проєкту до умов середовища. Встановлено, що адаптація девелоперського проєкту до умов середовища його реалізації може набувати пасивного, активного та проактивного характеру. Побудований підхід дозволяє врахувати пріоритетність маркетингових інструментів, здатних забезпечити проактивну адаптацію девелоперського проєкту до зміни середовища, а також ресурсні обмеження девелопера. Визначено основні перспективи подальших досліджень, а саме: визначення теоретико-методичних основ здійснення комплексної оцінки впливу побудованої із застосуванням антисипативного підходу системи маркетингових інструментів на ризикованість девелоперської діяльності.

ФІНТЕХ-ІННОВАЦІЇ В СИСТЕМІ РОЗБУДОВИ ВАЛЮТНОГО РИНКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

С.B. Чередніченко — Fri, 21 Mar 2025 00:00:00 +0200

Показано, що фінтех-інновації мають значний потенціал для покращення функціонування валютних ринків через: мінімізацію ризиків шляхом вивчення способів зниження кіберзагроз та забезпечення безпеки транзакцій; розробку регуляторних стандартів на основі формування міжнародних стандартів для регулювання фінтех-продуктів; інтеграцію з традиційними фінансами шляхом пошуку ефективних способів поєднання нових і традиційних фінансових послуг. Визначено основні фінтех-інновації валютного ринку, що впливають на валютні ринки: блокчейн та криптовалюти (децентралізовані транзакції, криптовалюти (біткоїн та інші цифрові валюти), стабільні монети (stablecoins), або валюти, прив'язані до реальних активів або фіатних грошей, цифрові платіжні системи (інструменти, такі як PayPal, Revolut та інші платформи мобільних платежів), штучний інтелект (ШІ) та машинне навчання (аналіз ринку, автоматизація трейдингу), виявлення шахрайства (смарт-контракти, роботизовані фінансові консультанти (Robo-advisors)), вплив на глобальні валютні ринки (підвищення ліквідності, прискорення транзакцій, зниження витрат, підвищення прозорості, волатильність валют через криптовалюти, демократизація валютних ринків), виклики та ризики фінтех-інновацій (регуляторні проблеми, кібербезпека, волатильність криптовалют, спекулятивні ризики), майбутні перспективи (цифрові валюти центральних банків (CBDC), подальший розвиток блокчейн-рішень інтеграція ШІ). Встановлено, що інноваційні технології валютного ринку представлені: штучним інтелектом (ШІ), блокчейном, аналітикою даних (Big Data), партнерством з FinTech компаніями. Вони спрямовані на підвищення персоналізації суб’єктів валютного ринку, задоволення їх потреб, покращення кібербезпеки:Перевагами впровадження стратегій FinTech на валютному ринку є: клієнтоорієнтованість готівкового обігу, використання віртуальних активів та цифрових грошей НБУ, підвищення ефективності управління фінансами, забезпечення прозорості, транспарентності, доступності фінансових послуг, гармонізація з національними стратегіями до 2030 року, оптимізація ресурсів.

РОЗВИТОК РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВОГО ТРЕЙДИНГУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

А.С. Шолойко, П.А. Хоу — Fri, 21 Mar 2025 00:00:00 +0200

Регулювання фінансового трейдингу в умовах глобалізації трансформується під впливом кризових явищ, впровадження новітніх технологій і диджиталізацією економіки, врахування ESG-принципів під час прийняття рішень, розкриття інформації, пов’язаної із кліматичними змінами тощо. З огляду на це важливим є розгляд змін у регулюванні в різні періоди задля визначення вектору подальшого розвитку. Відповідно метою даного дослідження є узагальнення етапів розвитку регулювання фінансового трейдингу в умовах глобалізації. Проведене дослідження дало змогу підсумувати, що надійні законодавчі положення та діяльність фінансових регуляторів є базовими для адаптації до нових викликів, таких як технологічний прогрес і транскордонний рух потоків капіталу, а також задля підтримки стабільності функціонування фінансового ринку, забезпечення захисту інтересів інвесторів та сприяння чесній торговій практиці. Було охарактеризовано шість етапів розвитку регулювання фінансового трейдингу в умовах глобалізації (І. Ранні фінансові ринки (XVII-XIX ст.); ІІ. Промислова революція та фінансові інновації (XIX – початок XX ст.); ІІІ. Післявоєнна фінансова експансія (1945-1970-ті рр.); ІV. Дерегуляція та фінансова лібералізація (1980-1990 рр.); V. Світова фінансова криза та регуляторні реформи (2007-2010 рр.); VІ. Розвиток регуляторних вимог і технологій торгівлі (після 2010 року і до нашого часу)). Особлива увага приділена розкриттю особливостей змін у регулюванні фінансового трейдингу протягом сучасного етапу, тобто після 2010-х років і до цього часу, що характеризується значним впливом на регулювання через реалізацію концепції відповідального інвестування, використання технологічних інновацій у фінансовій сфері та посилення вимог до кіберзахисту, а також появу вимог щодо розкриття фінансової інформації в умовах кліматичних змін. Активізація співпраці на міжнародному рівні у сфері гармонізації нормативних актів для пом’якшення системних ризиків і подолання викликів, пов’язаних із новими технологіями, є перспективними для розкриття у подальших дослідженнях.

РОЗРОБКА БІЗНЕС-МОДЕЛІ ІННОВАЦІЙНОГО ПРОЄКТУ ФІНАНСОВО-БЕЗПЕЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Л.В. Шостак, А.А. Федонюк, Д.І. Камозіна — Fri, 21 Mar 2025 00:00:00 +0200

Стаття присвячена розробці бізнес-моделі для інноваційного проєкту, спрямованого на забезпечення фінансової безпеки підприємства. В умовах швидких змін на ринку, зростання конкуренції та впливу глобальних факторів підприємствам необхідно створювати стійкі стратегії для забезпечення своєї фінансової стабільності. Розглядається концепція бізнес-моделі як інструменту, що допомагає підприємствам адаптуватися до змінюваних умов та мінімізувати ризики, пов'язані з їхньою діяльністю. Окрема увага приділяється розвитку інновацій, які дозволяють підприємствам не тільки зберігати конкурентні переваги, а й ефективно використовувати нові технології та стратегії для досягнення фінансової безпеки. У статті запропоновано алгоритм розробки бізнес-моделі інноваційного проєкту, що включає етапи аналізу внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства, вивчення потреб ринку, визначення цільової аудиторії, а також оцінку фінансових, технічних і соціальних ризиків. Важливою складовою цього процесу є визначення ключових факторів, що впливають на здатність підприємства забезпечувати свою фінансову безпеку. Зокрема, акцентується на необхідності інтеграції інноваційних бізнес-процесів, ефективного управління фінансами та розвитку конкурентоспроможних продуктів і послуг. Також розглядається роль бізнес-комунікацій у забезпеченні успішної реалізації інноваційного проєкту. Важливими аспектами є взаємодія з інвесторами, партнерами та споживачами, а також використання сучасних комунікаційних стратегій для підвищення обізнаності про продукцію чи послугу підприємства. Підприємствам необхідно не тільки зберігати фінансову стабільність, але й розвивати довіру серед партнерів та клієнтів. Завершуючи статтю, зазначено, що розробка бізнес-моделі інноваційного проєкту фінансово-безпечного підприємства є складним та багатоетапним процесом, який вимагає ретельного аналізу та стратегічного планування. При цьому успіх підприємства залежить від ефективності прийнятих рішень, здатності до адаптації та постійного розвитку, а також від вміння керувати ризиками та залучати інвестиції.

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО УПРАВЛІННЯ ФАРМАЦЕВТИЧНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ

О.В. Дишкантюк, В.В. Ляшенко-Щербакова — Fri, 21 Mar 2025 00:00:00 +0200

У статті здійснено комплексний аналіз сучасних підходів до управління фармацевтичними підприємствами в умовах цифрової трансформації, глобалізації ринку та посилення державного регулювання. Визначено основні показники оцінки ефективності функціонування фармацевтичних підприємств, зокрема фінансові, операційні, маркетингові, інноваційні та соціальні метрики. Наголошено на необхідності системного підходу до управління як важливого чинника забезпечення довгострокової конкурентоспроможності, стійкості розвитку та відповідності високим вимогам якості продукції. Особливу увагу приділено впровадженню ERP-систем як стратегічного інструменту автоматизації процесів, інтеграції ресурсів, оптимізації витрат та підвищення гнучкості управлінських рішень. Детально розглянуто етапи впровадження ERP-систем: аналіз поточних бізнес-процесів, вибір відповідної ERP-платформи, адаптацію та інтеграцію системи, а також моніторинг її ефективності. Обґрунтовано економічні та управлінські ефекти використання ERP, такі як підвищення продуктивності праці, мінімізація людських помилок, скорочення виробничих циклів, поліпшення якості продукції та відповідність міжнародним регуляторним стандартам. Зроблено висновок, що запровадження ERP-систем є ключовим етапом цифрової трансформації фармацевтичних підприємств, необхідним для їхнього ефективного функціонування в умовах висококонкурентного глобального ринку. Представлені результати мають практичне значення для менеджерів, консультантів і науковців, оскільки дають змогу оцінити готовність фармацевтичних підприємств до цифровізації та сформулювати ефективні стратегії їхнього сталого розвитку, орієнтовані на інновації, екологічність та соціальну відповідальність.

ВПЛИВ ІННОВАЦІЙНО-ТРАНСФОРМОВАНИХ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ НА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК

В.М. Козлова — Fri, 21 Mar 2025 00:00:00 +0200

Дослідження присвячене впливу параметрів інноваційно-трансформованих управлінських рішень на економічний розвиток суб’єктів економічної діяльності. Проведено електронне опитування керівників різних ланок управління промислових підприємств Львівської та Івано-Франківської областей, із виключенням з аналізу збиткових підприємств через апріорне розуміння неефективності управлінських рішень. В якості факторів оцінювання обрано суб’єктивну оцінку щодо динаміки характеристик діджиталізації процесів прийняття рішень (використання інформації, цифрових технологій її обробки, програмного забезпечення для прогнозування), раціональності розподілу ресурсів (витрат на управлінський персонал та операційних витрат по відношенню до ефекту від реалізації рішення), врахування інтересів працівників (динаміка оплати праці, відсутність тіньових схем у трудових відносинах, дотримання умов безпечної праці), врахування інтересів стейкхолдерів (відсутність схем тіньового регулювання обов’язкових платежів, дотримання принципів сталого розвитку, врахування інтересів місцевої громади). Два фактори – динаміку рівня рентабельності витрат та динаміку загальної ефективності економічної діяльності підприємства - розраховували за даними фінансової звітності підприємств. Оцінювання проводили за шкалою Лайкерта, статистичне опрацювання здійснювали засобами системи аналізу Statistica-10. Результати підтвердили існування сильного колективного взаємозв’язку параметрів та вплив прийняття інноваційно-трансформованих управлінських рішень на економічний розвиток суб’єктів економічної діяльності. Запропоновано узагальнюючі оцінки в межах кожної метрики обчислювати шляхом адитивного, а загальну оцінку впливу – шляхом мультиплікативного згортання. Наближеність результатів до позитивної оцінки свідчить про зрушення в усвідомленні впливу інноваційно-трансформованих управлінських рішень на ефективність економічної діяльності підприємства. Методологічна зручність та відкритість для коригування набору метрик запропонованого аналізу дозволяють рекомендувати його для оцінки перспектив прийняття управлінських рішень для управління інноваційними зрушеннями в економіці.

ВИКОРИСТАННЯ РОСІЙСЬКОГО ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА КІБЕРВИКЛИКИ: ВПЛИВ НА ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ IT-ГАЛУЗІ

П.О. Куцик, Н.М. Туліка — Fri, 21 Mar 2025 00:00:00 +0200

У сучасних умовах ведення війни в кіберпросторі набуває не меншого значення, ніж бойові дії на фізичному полі бою. У статті проведено ґрунтовний аналіз проблеми використання російського програмного забезпечення (ПЗ) в Україні в умовах збройного конфлікту, економічних санкцій та посилення глобальних кіберзагроз. Досліджено масштаби проникнення російських цифрових рішень у державний та приватний сектори економіки України, а також наслідки їхнього використання для національної безпеки та фінансової стабільності. Розглянуто основні економічні втрати від експлуатації російського ПЗ, зокрема пряме фінансування економіки країни-агресора, ризики витоку конфіденційної інформації, репутаційні збитки для компаній, а також перешкоди для міжнародного співробітництва у сфері інформаційних технологій. Особливу увагу приділено аналізу кіберзагроз, що виникають унаслідок використання російських програмних рішень, включаючи конкретні випадки масштабних кібератак на державні установи та великі корпорації. Досліджено проблему вендорлоку, що перешкоджає переходу на альтернативні програмні продукти, а також ключові бар’єри, які ускладнюють імпортозаміщення в сфері ПЗ. Запропоновано комплекс заходів для вирішення проблеми: посилення державного регулювання, запровадження законодавчих обмежень, стимулювання розробки українських цифрових продуктів, створення програм підтримки бізнесу для переходу на безпечні альтернативи, підвищення рівня кіберстійкості інфраструктури та розширення міжнародної співпраці у сфері цифрової безпеки. Результати дослідження підтверджують, що повна відмова від російського ПЗ є необхідною умовою для забезпечення кібербезпеки, економічної незалежності та розвитку національної ІТ-індустрії. Використання власних або міжнародно сертифікованих програмних рішень сприятиме посиленню цифрового суверенітету України, зниженню ризиків інформаційного саботажу та втрати даних, а також стимулюватиме розвиток інноваційного середовища у сфері інформаційних технологій.

РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ ПОСЛУГАМИ В УКРАЇНІ: СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ

Р.Л. Лупак, А.В. Стіскун, О.В. Сисун — Fri, 21 Mar 2025 00:00:00 +0200

У статті визначено низку особливостей розвитку зовнішньої торгівлі послугами на регіональному рівні, які охоплюють сировинно-ресурсне забезпечення, просторово-територіальне розміщення, конкурентний потенціал, інфраструктурне забезпечення та інші аспекти. Проведений структурно-функціональний аналіз зовнішньої торгівлі послугами в розрізі операцій експорту та імпорту дозволив здійснити групування регіонів України та виділити регіони-лідери, регіони з найменшим експортом/імпортом послуг, регіони з найбільшим падінням експорту/імпорту послуг, а також регіони з позитивною динамікою експорту/імпорту послуг. Зроблено висновок, що регіони, які продемонстрували позитивну динаміку експорту послуг, змогли забезпечити зростання або зберегти стабільність цього показника, попри складні економічні, політичні та інші умови. Географічно-просторовий розподіл імпорту послуг продемонстрував, як різні регіони України задовольняють свої економічні потреби, враховуючи особливості та галузеву спеціалізацію місцевого господарства. Отримані результати структурно-функціонального аналізу наочно продемонстрували негативний вплив війни та окупації на зовнішньоекономічну діяльність і стабільність економічних процесів у регіонах, розташованих на лінії фронту або в зонах активних бойових дій. Надано характеристики сальдо зовнішньої торгівлі послугами в Україні за регіонами та виявлено негативне значення цього показника в Полтавській, Дніпропетровській та Донецькій областях. До стратегічних орієнтирів регіональної політики активізації зовнішньої торгівлі послугами в Україні віднесено такі: (1) розвиток місцевої інфраструктури для торгівлі послугами, (2) удосконалення регуляторної бази в регіонах, (3) підготовка та розвиток місцевої висококваліфікованої робочої сили, (4) посилення підтримки інновацій та цифровізації, (5) підтримка місцевого малого та середнього бізнесу, (6) розширення міжнародного міжрегіонального співробітництва та партнерства, (7) посилення просування послуг на міжнародних ринках, (8) постійний моніторинг реалізації стратегічних ініціатив.

ВПЛИВ ВІЙНИ НА ЕКСПОРТ УКРАЇНСЬКОГО МЕДУ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

М.І. Мироновa — Fri, 21 Mar 2025 00:00:00 +0200

У статті розглядаються особливості експорту меду з України, зокрема сучасні тенденції, виклики та перспективи розвитку галузі. Україна є одним із провідних світових виробників та експортерів меду, а його постачання на міжнародні ринки відіграє значну роль у розвитку агропромислового комплексу країни. Аналізуються основні ринки збуту українського меду, серед яких ключові позиції займають країни Європейського Союзу, США, Канада, Близький Схід та Азія. Окреслено проблеми, з якими стикаються вітчизняні виробники та експортери, такі як коливання попиту, конкуренція з іншими країнами-виробниками, жорсткі вимоги до якості та сертифікації продукції. Висвітлено вплив зовнішньоекономічної політики, змін у законодавстві та вимог міжнародних ринків на процес експорту меду. Зазначено основні чинники, що сприяють розвитку галузі, серед яких застосування інноваційних підходів до підвищення якості продукції, вдосконалення логістичних процесів, розширення асортименту продукції, диверсифікація ринків збуту та впровадження сучасних методів ведення бджільництва. Розглянуто роль державної підтримки, міжнародних програм співпраці та ініціатив щодо стимулювання розвитку галузі. Окрему увагу приділено впливу війни на експорт українського меду. Проаналізовано основні наслідки військових дій для виробничого процесу, зокрема руйнування інфраструктури, мінування сільськогосподарських угідь, втрату виробничих потужностей та зменшення кількості пасічників у постраждалих регіонах. Підсумовано основні труднощі, спричинені блокадою морських портів та ускладненням логістичних маршрутів. Запропоновано можливі адаптаційні механізми для експортерів, зокрема диверсифікацію логістичних шляхів, розширення географії постачання та використання альтернативних фінансових інструментів для подолання економічних викликів. У статті використано статистичні дані, аналітичні матеріали та експертні оцінки, які дозволяють оцінити поточний стан експорту меду з України та прогнозувати подальші тенденції розвитку галузі в умовах глобальних економічних змін та геополітичної нестабільності. Попри значний експортний потенціал, зумовлений якісними характеристиками продукції та природними умовами, сприятливими для бджільництва, українські експортери зіткнулися з низкою проблем. Основні ринки збуту, зокрема країни Європейського Союзу, США та Азії, залишаються ключовими напрямками експорту, однак логістичні труднощі, блокада портів, руйнування транспортної інфраструктури та зростання витрат на перевезення значно ускладнили доступ до міжнародних ринків. Зроблено висновок, що для подолання існуючих проблем необхідно розширювати альтернативні логістичні маршрути, зокрема через західні кордони України, активніше співпрацювати з міжнародними організаціями та донорами для підтримки виробників.

ВИЗНАЧЕННЯ ПОТЕНЦІЙНИХ РИНКІВ КРАЇН ЄС ДЛЯ ЕКСПОРТУ ВЗУТТЯ УКРАЇНСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА

Н.В. Омельченко, А.С. Браїлко, А.О. Снігур — Fri, 21 Mar 2025 00:00:00 +0200

Для розширення експортного потенціалу взуттєвої промисловості України актуальним є дослідження стану та перспектив розвитку світового та європейського ринків взуття. Метою дослідження є визначення потенційних ринків країн ЄС для експорту взуття українського виробництва. Встановлено наявність позитивних тенденцій розвитку світового та європейського ринків взуття. Визначено стан та конкурентні переваги взуттєвої промисловості України за трьома напрямами: ціною, швидкістю виконання замовлень, якістю взуття. Запропоновано алгоритм визначення потенційних ринків країн ЄС для експорту взуття з України. Проведено аналіз та дослідження ринків країн ЄС у три етапи, за обраними критеріями (обсягом імпорту, торговельним балансом, зростанням імпорту, часткою у світовому імпорті, середньою відстанню країн-постачальників, концентрацією країн постачальників, експортним потенціалом, нереалізованим експортним потенціалом, ВВП на людину, середньомісячним доходом, рівнем вакантних робочих місць у будівництві та логістиці тощо) та розробленими інтервальними шкалами для оцінювання потенційних ринків взуття країн ЄС. Згідно запропонованого алгоритму: обрано привабливі ринки для експорту взуття за кодом ГС 640419; визначено перспективи розвитку ринків взуття Нідерландів, Німеччини, Франції, Угорщини, Польщі за найбільшим сегментом ринку, доходом ринку, доходом на душу населення, середнім обсягом взуття на людину, зростанням ринку тощо; узагальнено тренди ринку взуття, зокрема ЄС. Подальші дослідження будуть спрямовані на проведення глибинного порівняльного аналізу та дослідження ринків п’яти країн ЄС за визначеними: критеріями (до прикладу, вимог доступу на ринок, методів тарифного та нетарифного регулювання тощо) та їх частками (за погодженнями із суб’єктом підприємницької діяльності, виробником взуття); спроможністю суб’єкта підприємницької діяльності до експорту взуття та привабливістю потенційних ринків. Означене дозволить обрати найбільш привабливі ринки для експорту українського взуття.

ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ ТА IОT-ТРАНСФОРМАЦІЯ АГРАРНОГО ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ ЯК ДЖЕРЕЛО ЗРОСТАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ

І.І. Свидрук, В.І. Куцик — Fri, 21 Mar 2025 00:00:00 +0200

Проблеми руйнації сільськогосподарських земель і розроблення стратегії їх післявоєнного відновлення потребують пошуку інноваційних шляхів землекористування із застосуванням ресурсоефективних технологій. Дана стаття присвячена виявленню впливу включення новітніх цифрових технологій та IoT-трансформації аграрного землекористування на можливість підвищення ефективності використання земельних ресурсів у межах післявоєнної відбудови аграрної галузі. Проаналізовано економічні рахунки сільського господарства України, рентабельність аграрного виробництва за областями, продуктивність аграрного виробництва. Виявлено основні проблеми землекористування на тлі повномасштабного вторгнення росії. Розглянуто можливості післявоєнного відновлення земельних ресурсів для розвитку аграрного виробництва. Визначено переваги використання цифрових технологічних рішень, Інтернету речей (IoT) та інтелектуальної техніки. Проведено регресійний аналіз впливу діджиталізації та IoT-трансформації процесів землеробства на продуктивність використання земельних ресурсів вітчизняних агрохолдингів. Рекомендовано включити до національної стратегії модернізації аграрної галузі програми діджиталізації та IoT-трансформації землекористування з відповідним виділенням бюджетного фінансування для розбудови цифрової інфраструктури, що дозволить забезпечити раціональний розподіл земельних ресурсів, динамічний моніторинг ризиків і науково обґрунтоване прийняття рішень, що сприятиме загальному зростанню продуктивності та стійкості аграрного виробництва. Рекомендовано прискорити інтеграцію цифрових технологій та IoT-трансформацію аграрного землекористування з екологічними агровиробничими практиками. В межах післявоєнного відновлення земельного фонду України запропоновано будувати систему просування новітніх технологій на засадах інтегрованості з цифровими платформами тестування адаптивності аграрного виробництва до цифрових інструментів, що підвищить доступність новітніх технологій у сільськогосподарських зонах різного ступеня екологічного збереження і придатності до використання у землеробстві.