Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній Європі

ОЦІНКА ТЕНДЕНЦІЙ В’ЇЗНОГО ТУРИЗМУ ЗА ДОПОМОГОЮ ЛІНІЙНОГО РЕГРЕСІЙНОГО АНАЛІЗУ

О. О. Ахмедова — 2025-10-06

У статті розглянуто динаміку туристичних потоків та прогнозування змін попиту з використанням лінійного регресійного аналізу. За основу було взято період з 2011 по 2022 рік. Аналіз охоплює 18 країн, які були обрані як з точки зору традиційної популярності серед туристів, так і за показниками зростання інтересу до менш відомих напрямків. Для обробки даних застосовано програмне середовище R та бібліотеки tidyverse, dplyr, ggplot2 і gt, що забезпечило ефективне опрацювання інформації, побудову графіків і класифікацію країн за трендами. Дані були завантажені у форматі CSV, попередньо оброблені і перевірені на наявність пропущених значень. Для аналізу враховувались лише записи з ненульовими значеннями кількості туристів. Також було створено додаткові змінні для класифікації країн за трендами. Метод лінійної регресії дозволяє визначити напрямок і інтенсивність змін у кількості туристів у кожній країні. Величина коефіцієнта нахилу (Slope) показує приріст, стабільність або зменшення туристичних потоків. На основі квартильного розподілу були визначені категорії А, B, C і D, що відображають рівень розвитку туризму та темпи його зростання або зниження. Результати аналізу свідчать, що завдяки значному зростанню різних видів туризму у країнах, що швидко розвиваються, більшість європейських країн демонструє зниження туристичних потоків, причому найбільші втрати спостерігаються в країнах із високою залежністю від міжнародного туризму або геополітичними проблемами. Водночас деякі країни, наприклад Ірландія та Греція, демонструють позитивні тенденції, що вказує на успішні практики залучення туристів та можливості для подальших досліджень. Отримані результати дозволяють ідентифікувати перспективні регіони для розвитку туристичної інфраструктури та інвестицій, оптимізувати використання природних ресурсів та зменшити негативний вплив туризму на навколишнє середовище. Стаття демонструє, що застосування методів лінійної регресії є ефективним інструментом для прогнозування попиту, планування туризму та підтримки сталого розвитку туристичних регіонів, що має значення для державних органів, бізнесу та операторів туристичних послуг.

РОЛЬ РЕКЛАМИ У ПРОСУВАННІ ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ

О. О. Долинська — 2025-10-06

Стаття присвячена аналізу ролі реклами у просуванні туристичного продукту в умовах зростаючої конкуренції та цифрової трансформації економіки. Визначено, що реклама виступає ключовим інструментом маркетингових комунікацій, поєднуючи інформаційну, комунікативну, мотиваційну та конкурентну функції. Особлива увага приділяється специфіці туристичного продукту, який характеризується невідчутністю, сезонністю та високим рівнем емоційної залученості споживачів. Показано, що завдання реклами полягає у створенні візуальних і символічних образів, які формують у потенційних клієнтів позитивні асоціації та стимулюють попит. Розглянуто сучасні рекламні інструменти: інтернет‒реклама, соціальні мережі, відеомаркетинг, інфлюенсер‒маркетинг, e‒mail розсилки, VR і AR технології. Визначено, що цифровізація сприяє персоналізації комунікацій завдяки використанню Big Data та алгоритмів штучного інтелекту, які дозволяють формувати індивідуальні пропозиції та оптимізувати рекламний бюджет. Наголошено на зростанні значення інтегрованих рекламних стратегій, які поєднують традиційні та інноваційні канали комунікації, а також на необхідності врахування соціокультурних і екологічних чинників. Встановлено, що реклама у сфері туризму є не лише засобом інформування, але й потужним механізмом формування цінностей, створення емоційного зв’язку з брендом і підвищення конкурентоспроможності дестинацій. Перспективи подальших досліджень полягають у розробці комплексної системи рекламних стратегій для туристичних підприємств, орієнтованих на цифрові інновації, сталий розвиток і культурну автентичність. Додатково акцентовано, що у сучасних умовах реклама перетворюється на інструмент формування унікальної ціннісної пропозиції, яка допомагає компаніям вирізнятися на насиченому ринку. Саме завдяки поєднанню креативності, інноваційних технологій і орієнтації на споживача реклама стає чинником довгострокової конкурентоспроможності туристичних підприємств та дестинацій, визначаючи успішність їх позиціонування у глобальному середовищі.

РОЛЬ І МІСЦЕ СОЦІОСИНЕРГЕТИКИ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ

І. О. Єрмаков — 2025-10-06

У статті розглянуто роль соціосинергетики як міждисциплінарного підходу до забезпечення економічної безпеки туристичної галузі України в умовах складних соціально-економічних трансформацій. Виокремлено цільові установки потенціалу соціосинергетики, котрі позитивно впливають на економічну безпеку туристичної галузі. Акцент зроблено на синергетичній парадигмі туризму, що враховує як детерміновані, так і стохастичні характеристики туристичних процесів, зокрема планування туристичних маршрутів, управління туристичними потоками, сезонні коливання попиту, поведінку споживачів, взаємодію між суб'єктами туристичного ринку, вплив зовнішніх факторів (політичних, економічних, екологічних), а також адаптивність інфраструктури до змінних умов. Обґрунтовано, що соціосинергетика може виступати не лише науковою концепцією, а й системою практичних дій для підвищення керованості процесами функціонування та розвитку туристичної галузі, що є актуальним в складних умовах сьогодення. Розкрито механізми формування позитивного синергетичного ефекту, зокрема через розвиток культури, гармонізацію інтересів туристів і місцевих громад, виявлення атракторів та слабких сигналів, що можуть вказувати на зародження потенційних ризиків. Наголошено на важливості прогнозного підходу до управління туристичними дестинаціями, що передбачає не реакцію на кризові явища, а їх попередження та стратегічне планування. Доведено, що зростання рівня організованості та керованості дозволяє зменшити негативну синергію та підвищити стійкість функціонування туристичних систем. Зазначено, що стосовно туристичної галузі соціосинергетика може бути як науковим напрямом, так і системою практичних дій. Підкреслено, що слід прагнути до підвищення рівня керованості процесами функціонування та розвитку туристичної галузі, щоб забезпечити умови посилення позитивної домінанти, що сприятливо позначаються на рівні її економічної безпеки. Запропоновано концептуальні положення для підвищення ефективності використання соціального потенціалу в туризмі. Результати дослідження можуть бути використані для формування регіональних стратегій сталого розвитку туризму в умовах кризових викликів.

ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНІ ІНСТРУМЕНТИ РАЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ЗЕМЕЛЬ У ПІСЛЯВОЄННИЙ ЧАС

О. В. Лазарєва — 2025-10-06

В статті обгрунтовано необхідність впровадження таких економіко-екологічних інструментів, які б сприяли раціональному використанню земель у період повоєнного відновлення порушених територій. Викладені негативні наслідки, що мають місце у системі землекористування у воєнний період. Проаналізовані праці вчених щодо дослідження даної проблематики. Визначено мету статті, яка полягає в обґрунтуванні економіко-екологічних інструментів раціонального використання земель у післявоєнний період. Висвітлено можливий позитивний ефект від впровадження таких інструментів раціонального землекористування як законодавче забезпечення раціонального землекористування, розробка програм охорони та відновлення родючості земель, фінансова підтримка заходів щодо раціоналізації землекористування, міжнародне співробітництво у сфері землекористування, розвиток кооперації та фермерства, просвітницька робота щодо раціоналізації землекористування. Обгрунтовано, що раціональне землекористування має бути спрямоване на дотримання норм законодавства у сфері земельних відносин, проаналізовано важливі законодавчі акти, які прийняті у руслі досліджуваної проблематики, вказано, що раціональне землекористування повинно передбачати відновлення родючості та підвищення врожайності сільськогосподарських культур, орієнтири раціонального землекористування мають бути направлені на створення нових робочих місць в аграрному секторі економіки, спрямовані на своєчасну сплату податків, що сприятиме наповненню бюджетів, мають передбачати розвиток міжнародного співробітництва у сфері землекористування, мають орієнтуватися на забезпечення внутрішнього ринку продуктами харчування, розвиток сільських територій, просвітницька діяльність щодо важливості раціоналізації землекористування має передбачати популяризацію досвіду раціонального землекористування. Їх комплексне використання у системі землекористування на основі емерджентного зв’язку сприятиме розв’язку актуальної задачі – досягнення в кінцевому підсумку раціонального використання земель.

КОНЦЕПЦІЯ «ВСЕСВІТНЬОГО ТУРИЗМУ»

Ю. Б. Миронов — 2025-10-06

Стрімкий розвиток технологій у XXI столітті спричинив масштабні трансформації в усіх сферах людської діяльності, зокрема в туризмі, який вийшов за межі традиційного розуміння та набуває рис глобального і навіть позаземного явища. У статті розглянуто феномен космічного туризму та обґрунтовано необхідність запровадження нового поняття – «Всесвітній туризм» (Universe tourism). Основну увагу приділено космічному туризму як ключовому чиннику трансформації традиційних уявлень про простір туристичних подорожей. Проаналізовано історичні передумови виникнення космічного туризму, зокрема роботи Баррона Хілтона та Крафта Еріка, перші комерційні польоти й роль компаній SpaceX, Blue Origin і Virgin Galactic у формуванні нового туристичного ринку. Особливу увагу приділено концептуальному зміщенню від горизонтальних подорожей до вертикальних – у космос, що трансформує саму географію туризму та відкриває нові горизонти для людства. У межах дослідження охарактеризовано економічні, соціокультурні, правові, етичні, екологічні та психологічні аспекти Всесвітнього туризму. Розглянуто ефект огляду як потенційно цінний елемент майбутнього туристичного досвіду, а також виклики доступності, соціальної справедливості та екологічної відповідальності. Висвітлено питання професійної підготовки кадрів, розвитку інфраструктури, страхування та міжнародної співпраці. Стаття формулює бачення Всесвітнього туризму як комплексної, багатовимірної системи, що об’єднує земні та позаземні форми подорожей у єдину гуманістичну парадигму сталого розвитку. Всесвітній туризм уособлює новий етап розвитку людства як космічної цивілізації, демонструючи розширення меж можливого завдяки науково-технічному прогресу та відкриваючи нові горизонти подорожей і досліджень у ХХІ столітті. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на створення теоретико-методологічної основи для інтеграції цього явища в глобальні туристичні системи з урахуванням соціально-економічних, правових, екологічних і технологічних викликів.

ПЕРСОНАЛІЗАЦІЯ НА ОСНОВІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ЯК КАТАЛІЗАТОР ПІДПРИЄМНИЦЬКИХ ІННОВАЦІЙ У ГОТЕЛЬНОМУ БІЗНЕСІ

С. Е. Мороз — 2025-10-06

Стаття присвячена дослідженню персоналізації на основі штучного інтелекту (ШІ) як каталізатора підприємницьких інновацій у готельному бізнесі. Автори аналізують сучасні тенденції трансформації готельного сервісу від реактивних моделей обслуговування до контекстуалізованих і прогнозованих подорожей, у яких потреби гостей визначаються ще до їхньої артикуляції. Використання алгоритмів машинного навчання, систем обробки природної мови, embedding-репрезентацій і мультикритеріальних моделей рекомендацій дозволяє створювати персоналізовані сервіси, що інтегруються у весь гостьовий досвід і підвищують його емоційну насиченість. Особлива увага приділяється питанням інтеграції різнорідних джерел даних у реальному часі, включаючи транзакційні, поведінкові та контекстуальні фактори, а також використанню соціальних роботів і цифрових консьєржів у просторі готелю. Автори підкреслюють значення етичних і правових аспектів персоналізації, включно з прозорістю алгоритмів, дотриманням конфіденційності та контролем параметрів персоналізації користувачами. Аналіз літератури показав, що сучасні наукові підходи зосереджуються не лише на технічних рішеннях, а й на формуванні довгострокової довіри, лояльності клієнтів та економічної ефективності підприємств. Водночас виявлені наукові лакуни, зокрема відсутність лонгітюдних досліджень, недостатність метрик оцінки «контекстуальності» досвіду гостя та проблеми масштабування інноваційних систем. Стаття має практичне значення для готельних мереж і малого бізнесу, оскільки пропонує комплексний підхід до впровадження ШІ, що поєднує технічні, етичні та поведінкові аспекти. Висновки статті можуть слугувати основою для розробки стратегій цифрової трансформації, підвищення конкурентоспроможності та сталого розвитку підприємств готельного сектору. Персоналізація на основі ШІ розглядається як потужний драйвер бізнес-моделей, здатний формувати нові джерела доходу, оптимізувати витрати та розширювати клієнтські сегменти. Таким чином, стаття поєднує науковий і практичний дискурси, пропонуючи концептуальне бачення підприємницьких інновацій у сфері гостинності.

КРАФТОВЕ ВИРОБНИЦТВО – ОСНОВА ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ

М. К. Турчиняк — 2025-10-06

Висвітлено сутність та ключові особливості індустрії гостинності як комплексної системи, що поєднує готельний, ресторанний бізнес, сферу туризму та розваг. Розглянуто етапи її розвитку, основні тенденції та чинники, які визначають конкурентоспроможність сучасних закладів. Особливу увагу приділено крафтовому виробництву як одному з провідних напрямів, що забезпечує унікальність і автентичність послуг, формує нові стандарти якості та відповідає зростаючим вимогам споживачів до натуральності й ексклюзивності продукції. Здійснено аналіз взаємозв’язку індустрії гостинності та крафтового виробництва, зокрема у формуванні гастрономічної культури та розвитку локальних брендів. На прикладі крафтових сирів розглянуто особливості їхнього виробництва, смакові та технологічні відмінності від промислових аналогів, а також роль у популяризації гастрономічного туризму. Проаналізовано діяльність українських крафтових сироварень, які, використовуючи традиційні рецептури та місцеву сировину, сприяють збереженню культурної спадщини та створенню конкурентної продукції на внутрішньому й міжнародному ринках. Відзначено, що розвиток крафтового сироваріння має не лише економічне, а й соціально-культурне значення, адже воно забезпечує зайнятість місцевого населення, підтримує розвиток фермерства та формує позитивний імідж України як країни з багатою гастрономічною традицією. Проаналізовано діяльність молочної ферми Прикарпаття «Мукко», яка є одним із яскравих прикладів сучасного крафтового виробництва в Україні. Досліджено асортимент продукції господарства, що охоплює різні види сирів, виготовлених із високоякісного коров’ячого та козячого молока, отриманого від власного поголів’я. Ферма робить акцент на поєднанні традиційних технологій сироваріння з інноваційними підходами до вдосконалення смакових характеристик. Особливістю продукції є використання виключно натуральних інгредієнтів та добавок, які не лише підкреслюють природний смак молока, але й формують нові відтінки аромату та текстури. Це дозволяє створювати сири з унікальними смаковими властивостями, що відповідають сучасним гастрономічним трендам і запитам споживачів, які віддають перевагу натуральності, автентичності та високій якості продуктів.

МОДЕРНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ СТАРОВИННИХ РЕЦЕПТІВ В КОНЦЕПЦІЇ РЕСТОРАНУ «LOCAL FOOD»: ВІД ГАСТРОНОМІЧНОЇ ІСТОРІЇ – ДО РЕСТОРАННОГО БРЕНДУ

В. С. Церклевич — 2025-10-06

Візія статті – схарактеризувати можливості створення сучасних ресторанних продуктів, інноваційно інтерпретуючи традиційні рецептури старовинних страв. Зауважено на становленні концепції «нової української кухні», визначено умови щодо ідентифікації рецепту страви як старовинного. Обґрунтовано концепцію місцевої їжі як ключового компонента формування туристичного досвіду та надважливої складової туристичної дестинації. Схарактеризовано «гібридний» ресторан як такий, що оптимально поєднує «традицію» (місцеві страви – репрезентатори гастрономії регіону) та «сучасність» (сучасні тренди розвитку ресторанного бізнесу, ресторанні концепції, інноваційність бренд шефів, шеф кухарів). Представлено реалізований бізнес-кейс з ресторанної інтерпретації рецептів старовинних подільських та волинських страв (в межах сучасної Хмельницької області) в контексті реалізації культурно-бізнесової місії ресторанів автентичної кухні, що працюють в ніші «local food» («Південна Брама», «Ресторація Шпігеля», м. Хмельницький). Увиразнено роль шеф кухаря (бренд шефа) як важливого партнера в просуванні місцевих систем харчування. Зауважено на досвіді реалізації бінарного освітнього проєкту «Регіональна кухня Поділля» та «Гастрономічний туризм» для бакалаврів з туризму та готельно-ресторанної справи. Схарактеризовано практичні набутки реалізації проєкту тематичних івентів-гастровечерь «Гастровечері подільської кухні» як унікальних майданчиків презентації і дегустації ексклюзивних страв на основі старовинних рецептів та традиційних кухарських технологій, локальних продуктів. Схарактеризовано страви-гастрономічні бренди в інтерпретації бренд шефа «Ресторації Шпігеля» і «Південної Брами» за параметрами: назва страви, базовий інгредієнт та інгредієнтна база, унікальні місцеві (локальні) продукти, ідея та інтерпретація, автор ідеї, статус страви. Наведено приклади традиційних страв та локальних продуктів Хмельницької області, презентованих в межах проєкту «Гастровечері подільської кухні». Представлено можливості інтеграції ресторанів локальної їжі в гастротури Хмельницькою областю.

СТАНДАРТИ ЯКОСТІ ОБСЛУГОВУВАННЯ І ЇХ ВПЛИВ НА ЗАДОВОЛЕНІСТЬ І ЛОЯЛЬНІСТЬ КЛІЄНТІВ В ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ

Р. П. Шерстюк — 2025-10-06

Мета цього дослідження полягала в тому, щоб визначити вплив якості обслуговування, іміджу готелю чи ресторану та цінностей, які сприймають клієнти, на задоволеність клієнтів і їх лояльність до цього закладу. Гості мають широкий вибір послуг у різних місцях, а конкуренція серед закладів гостинності зростає. У статті досліджено і викладено послідовність подій з надання послуг, значною мірою пов’язаних між собою, і включають якість обслуговування, задоволеність гостей цими послугами, які, в свою чергу, впливають на лояльність споживачів, а звернення до лояльності клієнтів є ключем для збільшення прибутку, до виживання готелю в цьому висококонкурентному середовищі. Отже, виникає запитання: як саме висока якість обслуговування підвищує задоволеність і лояльність клієнтів? Тобто як справді впливає турбота бізнесу про якість послуг на підвищення задоволеності та лояльності клієнтів? Проаналізовано окремі дослідження науковців, професіоналів бізнесу, консалтингових компаній за даною тематикою. Встановлено, якщо якість обслуговування пропорційно впливає на задоволеність клієнтів, то вплив якості на лояльність клієнтів може мати певний кореляційний вплив, дуже залежний від самого бізнесу, галузі, регіону відносин тощо. У дослідженні адаптовано емпіричний метод аналізу готельно-ресторанного комплексу з застосування моделі A. Parasuraman, V.A. Zeithaml, L.L. Berry і її п’яти основних аспектів (відчутність, надійність, чуйність, впевненість і емпатія), використовуючи методики SERVQUAL і RATER та обґрунтувань на основі індексів CSAT, NPS, CES. Проведені кваліметричні дослідження включають 1825 відгуків споживачів послуг готельно-ресторанного комплексу Avalon Palace – нового готельно-ресторанного комплексу, що розташований в самому серці Тернополя та його ділового життя. Аналіз 25 елементів (параметрів), які характеризують послуги, що надаються цим комплексом, підтверджують, що прямої кореляції між задоволеністю клієнтів і їхньою лояльністю не існує і дає можливість завчасно вжити заходів для покращення користувацького досвіду та зменшення відтоку клієнтів.