СТАТИСТИЧНІ МЕТОДИ АНАЛІЗУ ВЕЛИЧИНИ РИЗИКОВОЇ ПРЕМІЇ

Анотація

Для успішного функціонування суб’єктів бізнесу на фінансовому ринку важливе місце відводиться управлінню фінансовими ризиками, одним із широковживаних методів зниження якого є страхування поряд із страховим ризиком, який страхова компанія приймає на страхування, розглядають фінансовий ризик страхової компанії, невід’ємними складовими якого є ризики проведення нею операційної, фінансової та інвестиційної діяльності. Складовими ризику проведення операційної діяльності є ризики недоотримання страхової премії, втрати збалансованості страхового портфеля, недостатності страхового резерву та проведення перестрахової діяльності. Невід’ємною складовою ризику недоотримання страхової премії, що використовується, як правило, на виплати за запитами на відшкодування є ризик недоотримання ризикової премії. На його зниження впливають визначення науково обгрунтованої величини ймовірності настання страхового випадку та врахування виду закону розподілу випадкової величини збитку. Дослідження наукової та практичної літератури, методичних матеріалів страхових компаній та актуаріїв показало, що при визначенні величини страхової премії загалом та ризикової премії зокрема, коли величина збитку характеризується неперервним розподілом, вид закону розподілу приймається за рівномірний. Метою даної статті було визначення на основі зібраних статистичних даних страхової компанії ПрАТ “Страхова група “Ю.БІ.АЙ-КООП” науково обґрунтованої величини ймовірності настання страхового випадку та встановлення виду закону розподілу випадкової величини збитку, що дозволить порахувати науково обґрунтовану величину страхової премії загалом та ризикової премії зокрема. Зроблено висновок, що врахування виду закону розподілу випадкової величини збитку дозволить визначити обґрунтовану величину ризикової премії, що сприятиме додатковому залученню страхувальників. Проведені дослідження для страхування життя показали, що неврахування виду закону розподілу випадкової величини збитку призвело б як до завищення величини ризикової премії в 1,09 рази, так і до заниження у 1,79 рази.