ІНСТИТУЦІЙНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОКРЕМИХ АСПЕКТІВ ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ ПРАЦІ В УКРАЇНІ

І. І. Свидрук; О. Ю. Клепанчук

doi:10.36477/2522-1205-2020-60-03

І. І. Свидрук Львівський торговельно-економічний університет
О. Ю. Клепанчук Львівський національний університет імені Івана Франка

DOI: https://doi.org/10.36477/2522-1205-2020-60-03

Ключові слова: зайнятість, безробіття, людський капітал, якість життя, інституційне регулювання, сус-пільне виробництво

Анотація

Статтю присвячено виявленню проблемних зон функціонування ринку праці України і окреслен-ню пріоритетів його інституційного регулювання. Аналіз макроекономічних індикаторів дозволив структуро-вано дослідити п’ятирічну динаміку показників розвитку ринку праці за рівнями продуктивної, соціально-корисної та повної зайнятості, а також фрикційного, структурного і циклічного безробіття. Кількість зай-нятого населення у віці 15-70 років у 2019 р. зросла на 217 тис. осіб порівняно з 2018 р. та становила 16,6 млн. осіб. Відповідно, рівень зайнятості зріс у всіх вікових групах. Попри сильні позиції України в галузі освіти і професійної орієнтації, виявлено значний розрив між кількістю фахівців та їх ефективною задіяністю у реаль-них секторах економіки. У 2018-2019 рр. близько половини освіченої молоді працювали не за фахом, а понад 45% безробітних мають вищу освіту. Виявлено, що на ринку праці України, незважаючи на потужне інститу-ційне втручання, все ще мають місце неформальні трудові відносини, які включають тіньове працевлашту-вання та тіньову оплату праці. Кількість зайнятих у неформальному секторі економіки в 2019 р. скоротилася на 81 тис. осіб порівняно з 2018 р., однак близько 3,5 млн. осіб (19,4% наявної робочої сили) не реєстрували трудові відносини. Загальний аналіз рівня заробітної плати на ринку праці засвідчив значення його низького рівня для прийняття працівниками рішення щодо трудової міграції. Кількість безробітного населення у 2019 р. скоротилася на 91 тис. осіб і становила близько 1,5 млн. осіб. Рівень безробіття скоротився з 8,8% до 8,2% в усіх регіонах, однак перевищує середні значення у країнах Європейського союзу (6,7%). Активну політику зай-нятості запропоновано розглядати як інструмент сприяння розширеному відтворенню людського капіталу, оскільки її реалізація передбачає створення робочих місць та організацію систем перепідготовки безробітних. У подальшому доцільно розширити дослідження умов функціонування ринку праці, систематизувати переваги і недоліки його інституційного регулювання та визначити необхідність та доцільність державного втручання у окремі аспекти його розвитку.

Посилання

1. Близнюк В. Освітньо-кваліфікаційні дис-пропорції регіонального ринку праці України / Бли-знюк В., Юрик Я. // Економіка і прогнозування. –2019. – № 2. – С. 101-119
2. Бондаревська К. В. Особливості розвитку ринку праці України під впливом сучасних глобалі-заційних процесів / Бондаревська К. В., Аксьонова А. О. // Причорноморські економічні студії. – 2019. – № 38 (1). – С. 43-47.
3. Державна служба зайнятості України. Аналітична записка щодо ситуації на ринку праці та діяльність Державної служби зайнятості у 2019 році. URL: https://www.dcz.gov.ua/analitics/67(дата звернення: 13.07.2020).
4. Державна служба статистики України. Макроекономічні показники. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 13.07.2020).
5. Мельничук Д. П. Продуктивна зайнятість як передумова функціонування знань у формі капіталу / Мельничук Д. П. // Демографія та соціальна економіка. – 2014. – № 2. – С. 135-144.
6. Міщук Н. В. Освіта як чинник конкурентос-проможності молоді на ринку праці / Міщук Н. В. // Інноваційна економіка. –2019. – № 1-2. – С. 80-86.
7. Панькова О. В. Диспропорції соціально-економічного розвитку в умовах цифровізації: про-блеми та ризики для ринку праці України / Панькова О. В., Касперович О. Ю. // Ринок праці та зайнятість населення. – 2019. – № 3(59). – С. 35-43.
8. Сікерко Л. П. Ефективність зайнятості як чинник людського розвитку / Сікерко Л. П. // Ста-тистика України. – 2009. – № 3. – С. 80-83.
9. Юрик Я. І. Професійна гендерна сегрегація на ринку праці України / Юрик Я. І. // Економіка і прогнозування. – 2019. – № 4. – С. 104-121.
10. Aina C., Casalone G. Early labor market out-comes of university graduates: Does time to degree matter? // Socio-Economic Planning Sciences. –2020. – Vol. 71. – Art. 100822.
11. Liotti G. Labour market flexibility, economic crisis and youth unemployment in Italy // Structural Change and Economic Dynamics. – 2020. –Vol. 54. – P. 150-162.
12. Novakova L. The impact of technology devel-opment on the future of the labour market in the Slovak Republic // Technology in Society. – 2020. – Vol. 62. – Art. 101256.
13. Saraçoğlu D. Ş. Do labour market policies re-duce the informal economy more effectively than en-forcement and deterrence? // Journal of Policy Model-ing. – 2020. – Vol. 42, Iss. 3. – P. 679-698.