Вісник ЛТЕУ. Економічні науки

СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РОЗВИТКУ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНИХ СТАРТАПІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

П. О. Куцик — 2024-12-30

У статті обґрунтовано важливість розроблення та реалізації державної політики розвитку високотехнологічних стартапів. Акцентовано увагу на значущості розвитку стартапів у сфері інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та ролі держави у забезпеченні цього процесу. Метою державної політики розвитку високотехнологічних стартапів у сфері ІКТ слід вважати активізацію процесів інноваційно-технологічного розвитку як у сфері ІКТ, так і в національній економіці, а також реалізацію потенціалу високотехнологічних стартапів для зміцнення конкурентоспроможності національної економіки та її пріоритетних секторів. До стратегічних пріоритетів досліджуваної державної політики належать такі: посилення стійкості та економічної безпеки держави, протидія гібридним загрозам; поштовх системних структурних реформ із використанням потенціалу високотехнологічних стартапів у сфері ІКТ; тригерування інноваційно-технологічного поступу національного господарства; зростання внеску високотехнологічних стартапів у зміцнення конкурентоспроможності сектора ІКТ України; виступ сектора ІКТ чинником реалізації потенціалу стратегічних галузей економіки; поширення цифровізації національного господарства і суспільства за рахунок високотехнологічних стартапів; масштабування та підвищення ефективності високотехнологічних стартапів. Встановлено набір індикаторів, значення яких сигналізують про досягнення визначених стратегічних пріоритетів державної політики. Зауважено, що як у довоєнний період, так і в умовах повномасштабної війни Україна досягла значних успіхів у нарощуванні кількості стартапів загалом та успішних стартапів, зокрема високотехнологічних, особливо у сфері ІКТ. Виділено низку інноваційних розробок, які сфера ІКТ наразі пропонує для забезпечення потреб підприємств-лідерів як за темпами розвитку, так і за рівнем інноваційно-технологічної модернізації. Наведено приклади ефективного високотехнологічного стартапінгу, що спеціалізується на розробках для суб’єктів вітчизняного ІКТ-сектора.

АНАЛІЗ СТАНУ ГОТЕЛЬНИХ ПОСЛУГ ДЛЯ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ В УКРАЇНІ

М. Ю. Барна — 2024-12-30

Здійснено моніторинг результатів комплексного дослідження чинників, які мають найбільший вплив на рівень розвитку готельних послуг в Україні. Проаналізовано сучасний стан ринку готельних послуг України для осіб з інвалідністю в умовах сучасних викликів. У цілому стан професійної підготовки майбутніх фахівців з обслуговування осіб з інвалідністю пов’язаний із труднощами, що виникають у процесі інформаційно-методичного забезпечення. Тому одним із способів успішного вирішення існуючих проблем у навчанні персоналу готелю є впровадження інноваційних методів та практичних навичок щодо обслуговування осіб з інвалідністю. Це означає створення проектів, ділових ігор, тренінгів для того, щоб під час навчання співробітники могли моделювати практичні ситуації, подібні до професійної діяльності та роботи з особами з інвалідністю. З метою визначення готовності персоналу до надання послуг особам з інвалідністю акцентовано увагу на рівні його готовності. Сформовано три особистісні комплекси мотивації у професійній діяльності фахівців індустрії гостинності: ВМ (внутрішня мотивація: визнання цінності роботи, бажання виконувати роботу, задоволення від процесу та його результатів); ЗПМ (зовнішня позитивна мотивація: матеріальне заохочення, кар’єрний ріст, престиж); ЗНМ (зовнішня негативна мотивація: страх, крик, звинувачення, штрафи). Це дозволило нам визначити тип і рівень значущості фахівців у сфері обслуговування осіб з інвалідністю. Досліджено динаміку мотивів і цілей професійної підготовки персоналу до надання якісних готельних послуг особам з інвалідністю, що вважається сутністю готовності до обслуговування такої категорії гостей. Доведено: самореалізація та саморозвиток мають значний вплив на формування навиків, дозволяють адекватно реагувати на зміни та вдосконалювати важливі професійні якості, а також на орієнтацію фахівця на самореалізацію, поведінку та набуття моральних цінностей.

ТОРГІВЛЯ В СИСТЕМІ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОТРЕБ НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Н. Г. Міценко — 2024-12-30

Проведено аналіз ролі та місця торгівлі в системі задоволення потреб українських споживачів в умовах нестабільної економіки, виявлено особливості розвитку та тенденції зміни обсягів і структури оптового та роздрібного товарообороту України в 2017-2023 рр. Метою статті є дослідження теоретичних підходів до трактування торгівлі як соціально-економічної системи, уточнення її структури та видового складу елементів в організаційно-функціональному аспекті, проведення аналізу основних функцій торгівлі, стану й проблем їх реалізації в умовах нестабільної економіки. Доведено, що вирішення завдань задоволення потреб населення у споживчих товарах залежить від кожної з підгалузей галузі вітчизняної економіки “Торгівля” та всіх задіяних у ній сегментів. Обґрунтовано доцільність розглядати торгівлю як соціально-економічну систему, що поєднує підсистеми внутрішньої та зовнішньої торгівлі, структуровані за функціональною ознакою відповідно до КВЕД із поділом на оптову торгівлю, роздрібну торгівлю та торговельне посередництво; діяльність кожної складової забезпечується на основі упорядкованої взаємодії елементів організаційної структури, якими є сукупність суб’єктів господарювання, інфраструктурного забезпечення їх діяльності, органів управління і контролю. Запропоновано організаційно-функціональну структуру торгівлі як соціально-економічної системи. Узагальнено основні функції торгівлі в розрізі оптової, роздрібної та зовнішньої торгівлі. Підтверджено наявність тренду щодо переважної орієнтації підприємств на провадження оптової торгівлі, а фізичних осіб-підприємців – на провадження роздрібної торгівлі, внаслідок чого виникає органічний симбіоз торговців у ланцюгах просування споживчих товарів від сфери виробництва через сферу обігу до споживачів. Наголошено на потребі інноваційних трансформацій ланцюгів постачання товарів на основі взаємодії вітчизняних товаровиробників, підприємств зовнішньої торгівлі (як представників зарубіжних продуцентів), суб’єктів (юридичних та фізичних осіб) оптової та роздрібної торгівлі України. Запропоновано розглядати управління ланцюгом постачань як процес інтеграції та координації всіх суб’єктів господарювання та видів діяльності, які в нього входять, на основі співпраці, ефективних бізнес-процесів та спільного використання комерційної інформації з метою створення високоефективних товаропровідних систем. Подальших досліджень заслуговує аналіз міжсуб’єктної взаємодії операторів зовнішньої, оптової, роздрібної торгівлі та їх партнерів в інтегрованих ланцюгах постачання споживчих товарів в умовах економіки воєнного часу.

РОЗВИТОК МИТНОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА В УКРАЇНІ

С. В. Черкасова — 2024-12-30

В статті розглянуто тенденції інституційного розвитку митного посередництва в Україні у 2016-2024 рр. Зазначено, що найбільш високі темпи нарощування кількісного складу є характерними для митних брокерів. У складі інститутів митної інфраструктури, таких як митні склади, склади тимчасового зберігання, магазини безмитної торгівлі, останніми роками спостерігається оптимізація кількості надавачів митних послуг. Низькі темпи розвитку в Україні демонструють вільні митні зони комерційного типу. Недостатньо поширеними є і вантажні митні комплекси. Зроблено висновок, що військова агресія проти України загальмувала темпи розвитку митного посередництва. На це опосередковано вказують суттєве зменшення кількості митних декларацій, оформлених у рік початку військових дій, а також зниження активності зареєстрованих учасників зовнішньоекономічної діяльності в проведенні торговельних операцій, що знижує потребу у митних послугах посередників. Обмежує темпи розвитку митного посередництва і надмірне його регулювання з боку державних органів. Засади саморегулювання митної посередницької діяльності недостатньо впроваджені у вітчизняну практику. Зроблено висновок, що державі належить передати частину функцій із регулювання митного посередництва саморегулівним організаціям надавачів митних послуг. Подальший розвиток митного посередництва відбуватиметься у контексті реалізації євроінтеграційних прагнень України. Надавачам митних послуг необхідно працювати над наближенням практики митного оформлення та митних процедур до європейських стандартів і правил європейського митного законодавства, скороченням та спрощенням митних процедур, підвищенням якості та здешевленням митних послуг, а також розширенням їх складу, забезпеченням належної ефективності функціонування інститутів митної інфраструктури.

ЛОГІКО-СТРУКТУРНА СХЕМА ЕКСПЕРТНОГО ОЦІНЮВАННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ МОРСЬКОЇ ГАЛУЗІ

Л. А. Траченко — 2024-12-30

У статті сфокусовано увагу на тому, що сучасні підприємства сфери морського бізнесу функціонують у жорстких, постійно змінюваних умовах зовнішнього середовища, що посилює конкуренцію, вимагає швидкого розвитку інновацій і уповільнює темпи економічного зростання. Обґрунтовано, що інтеграція України до світового економічного простору дозволяє прискорити застосування логістичного підходу до вирішення питань підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств на міжнародних торгових ринках. Доведено, що ефективна міжнародна логістика є критично важливою для економічного зростання, диверсифікації експорту, підвищення добробуту громадян України, створює нові робочі місця, стимулює розвиток суміжних галузей та спроможна підвищувати конкурентоспроможність підприємств морської галузі завдяки оптимізації бізнес-процесів. Зосереджено увагу на діяльності морських торговельних портів у сучасних умовах світової господарської системи, що вимагає ефективного виконання бізнес-процесів, оцінювання їх з метою постійного поліпшення й досягнення конкурентних переваг. Розглянуто процес управління системою морського транспорту, в основі якої - взаємодія її підсистем – суден, портів, вантажів та управління ними та яка містить набір певних процедур, бізнес-процесів, що повинні здійснюватись ефективно та постійно поліпшуватись. Наголошено на тому, що здійснення бізнес-процесів є невід’ємною частиною сучасного успішного ведення морського бізнесу. Встановлено, що проєктування бізнес-процесів, їх аналіз та поліпшення – резерв для підвищення конкурентоспроможності та досягнення ключових цілей бізнесу підприємств морської галузі. Виявлено, що управління підприємствами сфери морського бізнесу (транспорту, портів) потребує вдосконалення обліку показників на базі диверсифікації цілей розвитку і здійснення діяльності компаніями, досягнення чого залежить, перш за все, від якості виконання бізнес-процесів. Акцентовано увагу на розвитку сучасних судноплавних компаній, на який суттєво впливають методи управління їх бізнес-процесами, застосування дієвих інструментів щодо їх оцінювання з метою поліпшення. Наголошено на доцільності запровадження адекватної системи управління якістю згідно з вимогами міжнародного стандарту ISO 9001:2015 як стратегічного рішення підприємства морської галузі з метою поліпшення його бізнес-процесів для сталого розвитку. Розроблено логіко-структурну схему експертного оцінювання бізнес-процесів на підприємствах морської галузі, яка дозволить виявляти проблеми та встановлювати причинно-наслідковий ланцюг для постійного поліпшення їх результативності й посилення ефективності на всіх етапах життєвого циклу.

ПЕРЕВАГИ ВПРОВАДЖЕННЯ IOT ДЛЯ АВТОМАТИЗАЦІЇ ПРОЦЕСІВ У ПРОДУКТОВОМУ РИТЕЙЛІ

І. А. Франів — 2024-12-30

У статті досліджуються переваги впровадження технологій Інтернету речей (IoT) для автоматизації процесів у продуктовому ритейлі, що є важливою складовою розвитку сучасної цифрової економіки. У зв’язку зі зростаючою конкуренцією та потребою оптимізації витрат і покращення ефективності бізнес-процесів IoT пропонує значні можливості для автоматизації, підвищення прозорості операцій та створення персоналізованого досвіду для клієнтів. Дослідження також відзначає важливість інтеграції IoT у продуктовий ритейл для оптимізації операційних процесів, зниження витрат і покращення взаємодії з покупцями. Впровадження IoT дозволяє автоматизувати рутинні завдання, такі як моніторинг запасів на полицях, управління постачаннями, а також покращити логістичні процеси, зокрема через використання “розумних” датчиків, що забезпечують точний контроль над температурою і вологістю під час транспортування товарів. Це дозволяє значно зменшити ризик втрат і дефіциту товарів, а також оптимізувати витрати на персонал, автоматизуючи керування освітленням, кліматом та іншими інфраструктурними елементами магазинів. Покращення клієнтського досвіду є ще одним важливим аспектом використання IoT. Завдяки інтерактивним елементам, таким як “розумні полиці” і безконтактні платіжні системи, покупці отримують додаткову цінність у вигляді персоналізованих рекомендацій, зручного процесу покупок і покращеної навігації по магазинах. Все це сприяє підвищенню задоволеності споживачів і збільшенню продажів. У результаті IoT-технології стають потужним інструментом для трансформації продуктової роздрібної торгівлі, що дозволяє підвищити ефективність бізнес-процесів, знижувати витрати і створювати кращі умови для взаємодії з клієнтами, зміцнюючи конкурентні позиції підприємств. Стаття аналізує перспективи та потенціал технологій для створення персоналізованого досвіду покупців і оптимізації бізнес-процесів, що є критично важливим для розвитку ритейл-індустрії в умовах глобальної цифровізації.

ІНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВІ УМОВИ ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ГРАНТОВОГО ФІНАНСУВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

М. Я. Кобеля-Звір — 2024-12-30

У статті розглянуто інституційно-правові та інформаційні умови розвитку грантового фінансування підприємницької діяльності в Україні. Зокрема, проаналізовано наявні інституції в Україні, які підтримують представників мікро-, малого та середнього бізнесу через грантове фінансування, а саме: 1. Державні грантодавці - це установи та окремі програми, що фінансуються урядом і надають гранти для підтримки різних сфер, зокрема підприємницької діяльності в Україні; 2. приватні грантодавці – різні фонди, благодійні організації та окремі особи, які надають фінансову підтримку для реалізації проектів, що відповідають їхнім інтересам і цінностям; 3. корпоративні грантодавці - це компанії та підприємства, які надають гранти для підтримки соціальних, екологічних та бізнес-проектів у межах своєї політики корпоративної соціальної відповідальності; 4. Міжнародні грантодавці, до яких відносять міжнародні організації, фонди та агенції; 5. Громадські та неприбуткові грантодавці, до яких відносяться неурядові організації, благодійні фонди та інші неприбуткові установи, які надають гранти для підтримки громадських ініціатив і проектів. У дослідженні здійснено огляд законодавчої бази, що регулює грантову підтримку підприємницької діяльності, та визначено правові бар’єри та прогалини у законодавстві, а саме: невизначеність термінології, податкові обмеження, бюрократичні процедури, відсутність ефективного моніторингу і контролю, закріпленого на законодавчому рівні, незахищеність прав грантоотримувачів. У статті окреслено інформаційно-правові умови розвитку грантового фінансування та виявлено в них слабкі місця, а саме: нині ще на законодавчому рівні залишаються неврегульованими аспекти централізованого інформування підприємців про доступні для них гранти. У дослідженні зроблено акцент на тому, що розвиток інституційно-правових умов та інформаційного забезпечення грантового фінансування в Україні має певні недоліки, які варто усунути для підвищення ефективності підтримки бізнесу. Авторами розроблено пропозиції щодо покращення інституційного, правового та інформаційного середовища розвитку грантового фінансування в Україні. Як підсумок дослідження запропоновано рекомендації розробити законодавство для регулювання грантової підтримки, зокрема звільнення грантів від оподаткування та спрощення бюрократичних процедур. Наголошено: міжнародний досвід показує, що створення єдиної інформаційної платформи сприятиме прозорому доступу підприємців до грантових можливостей.

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНИХ СТАРТАП-ПРОЄКТІВ В УМОВАХ SPOD ТА BANI СВІТУ

Л. О. Мажник — 2024-12-30

Метою статті є виокремлення складових теоретичних аспектів напрямів розвитку вітчизняних стартапів у сучасних умовах SPOD та BANI світу. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: розглянути компоненти стартап-проєктів та виокремити складові діючої стартап-екосистеми України; проаналізувати особливості та тренди розвитку українських стартапів, а також SPOD та BANI світу; сформулювати теоретичні аспекти змін, що сприятимуть розвитку вітчизняних стартап-проєктів. Аналіз та узагальнення концепцій SPOD та BANI світу надали можливість розглянути теоретичні аспекти розвитку стартап-проєктів, виокремити їх особливості, виділити ключові галузі українського ринку стартап-проєктів. У результаті дослідження було виділено складові стартап-екосистеми, визначено напрями розвитку вітчизняних стартап-проєктів за сферами господарювання, сформовано теоретичні аспекти функціонування стартапів в умовах SPOD та BANI світу. Визначено, що в Україні зберегли своє існування, укріпили позиції та проявили активність, утворивши нові стартап-проєкти, ті підприємці, які мали важливу ознаку стійкості (резильєнтність), оскільки вона є надважливою якістю у BANI світі, що у перспективі має ознаки домінантного світу. Українські стартапи є важливим компонентом національної інноваційної екосистеми, їх галузева диверсифікація охоплює такі ключові сфери, як IT, агротехнології, енергетика, медицина та освіта. Стартапи означених напрямів потребують не тільки особливої підтримки держави, а також організаційних змін структури діяльності стартапу задля створення умов, що відповідають умовам SPOD та BANI світу, бо являють собою стратегічно важливі напрями господарської діяльності країни. Кожна модель світу ставить перед стартапами унікальні виклики, але водночас відкриває можливості для інновацій. В умовах SPOD та BANI світу стартапи повинні бути гнучкими, технологічно розвиненими, соціально відповідальними та емоційно чутливими. Варто зазначити, що неможливо однозначно сказати, який саме шлях очікує переважну більшість стартап-проєктів України у швидкозмінному та нестабільному світі, але варто точно вказати, що потреба в розвитку адаптивних навичок щороку зростатиме. З часом підприємці мають ставати все більш підготовленими до умов BANI світу.

АНАЛІТИЧНІ ПАТЕРНИ РИНКУ ЛОГІСТИЧНИХ ПОСЛУГ

С. В. Ковальчук — 2024-12-30

Зростання обсягів міжнародної торгівлі, розвиток електронної комерції, впровадження інноваційних технологій, а також необхідність дотримання принципів сталого розвитку створюють нові виклики та можливості для компаній, що працюють у цій сфері. Логістика перестає бути виключно операційною діяльністю, натомість перетворюється на стратегічний інструмент для підвищення конкурентоспроможності бізнесу.У статті досліджено аналітичні патерни розвитку ринку логістичних послуг, які формуються під впливом глобальних та регіональних трендів. Автори розглядають ключові фактори, що впливають на структурні зміни в галузі, включаючи цифровізацію, автоматизацію, зростання обсягу електронної комерції, а також підвищення вимог до сталого розвитку. Особливу увагу приділено аналізу економічних і технологічних тенденцій, які визначають динаміку попиту та пропозиції на ринку логістичних послуг у сучасних умовах. Стаття висвітлює інструменти, що дозволяють ідентифікувати патерни розвитку ринку, зокрема використання великих даних, штучного інтелекту та прогнозної аналітики. У роботі акцентовано увагу на впровадженні інновацій у транспортну логістику, управління складськими процесами та ланцюгами постачання. Автори також аналізують вплив геополітичних викликів і змін у міжнародному законодавстві на функціонування логістичних систем. Дослідження спрямоване на визначення практичних рекомендацій для компаній, що працюють у сфері логістики, з метою підвищення їх конкурентоспроможності в умовах швидко змінюваного ринкового середовища. Запропоновано алгоритми адаптації бізнес-моделей до сучасних викликів і можливостей, що виникають на перетині глобальних тенденцій і регіональних особливостей. Дослідження ринку логістичних послуг в умовах динамічних змін та глобальних викликів дозволило виявити ключові аналітичні патерни, які формують його розвиток. Зокрема, цифровізація, автоматизація, зростання електронної комерції та необхідність сталого розвитку є основними рушійними силами трансформації галузі. Успішне впровадження інновацій, таких як штучний інтелект, великі дані та прогнозна аналітика, сприяє підвищенню ефективності логістичних процесів і забезпеченню конкурентних переваг для компаній. Отримані результати можуть бути корисними для практиків, науковців та аналітиків, які вивчають розвиток ринку логістичних послуг, а також для організацій, зацікавлених у впровадженні передових технологій для оптимізації своїх бізнес-процесів.

ЧИННИКИ РОЗТАШУВАННЯ В УХВАЛЕННІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ РІШЕНЬ У ГОТЕЛЬНОМУ БІЗНЕСІ

Н. Є. Кудла — 2024-12-30

Розташування готельних об’єктів є критичним чинником для успіху і конкурентоспроможності готельного бізнесу. У статті розглядаються ключові аспекти вибору місця розташування для готелів та інших закладів розміщення, включаючи загальне та вибіркове розташування, а також первинну і вторинну локалізацію. Основну увагу приділено впливу місця розташування на прибутковість готелів, операційну діяльність та інвестиційну привабливість. Розглянуто фактори, такі як доступність транспортних зв’язків, рівень інфраструктури, безпека та привабливість регіону, які є важливими для забезпечення зручності гостей та ефективності роботи готелів. Аналіз охоплює специфіку вибору ділянки для нового будівництва або реконструкції існуючих закладів розміщення. У статті також наведено класифікацію зон розташування готелів у європейських містах: старовинна забудова, комунікаційні центри, бізнес-зони та приміські території, що допомагає зрозуміти, як різні типи локацій впливають на тип і рівень обслуговування. Зазначається, що основними чинниками вибору ділянки під заклад розміщення є містобудівні, архітектурно-ландшафтні, інженерно-економічні та екологічні аспекти. Автори також порівнюють підходи до локалізації готелів у міжнародному й українському контекстах, включаючи специфічні фактори для незалежних та мережевих готелів. Вивчено роль інвестиційних витрат, витрат на оплату праці, транспортних витрат та попиту на готельні послуги. Особлива увага приділяється важливості наявності туристичних ресурсів і доступу до суспільних благ. Нарешті, стаття підкреслює наявні дослідницькі прогалини, такі як недостатня деталізація чинників вибору місця розташування, відсутність комплексної методики аналізу та врахування специфіки ринку. Це створює потребу в подальших дослідженнях для оптимізації процесу вибору місця розташування готелів, особливо в умовах українського ринку готельних послуг.

РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА ЧЕРЕЗ SMART-СПЕЦІАЛІЗАЦІЮ ГРОМАД: ДОСВІД ЄС

Ю. Ю. Лола — 2024-12-30

У статті розглянуто основні аспекти впровадження концепції SMART-спеціалізації в Україні, зокрема в контексті розвитку економіки після повномасштабного воєнного вторгнення. SMART-спеціалізація виступає важливим інструментом для формування стійкої співпраці між органами влади різних рівнів та зацікавленими сторонами, зокрема підприємцями, університетами, науково-дослідними установами та громадянським суспільством. В умовах економічного спаду, викликаного війною, зростає значення стратегічного підходу до розвитку регіонів через інновації та технології. Проаналізовано динаміку обсягів реалізованої продукції в Україні за останні роки, зокрема в сфері малого бізнесу та фізичних осіб-підприємців, що дає уявлення про економічну активність та потенціал для впровадження SMART-спеціалізацій. Зокрема, досліджується, як війна вплинула на економічну активність у різних секторах (сільське господарство, будівництво, машинобудування, професійна діяльність), а також визначаються найуспішніші регіони для розвитку нових бізнес-моделей. В усіх напрямках економічної діяльності до 2021 року обсяги реалізації продукції ФОП мали тенденцію до зростання. В сільському господарстві цей показник виріс у 3,9 раз, машинобудуванні – в 4,7 разів (у т.ч. виробництво комп’ютерів, електронної та оптичної продукції – в 5,2 рази), будівництві – в 6,9 разів, в професійній, науковій та технічній діяльності – в 7 разів. У 2022 році очікувано відбулося кризове падіння економічної активності малих підприємств. Така тенденція спостерігається за всіма регіонами України. Розглянуто досвід ЄС у впровадженні SMART-спеціалізацій, зокрема в Німеччині, Іспанії, Швеції та інших країнах, і пропонуються стратегії для адаптації цих підходів в Україні. Окрему увагу приділено підприємницьким спільнотам, які виступають важливим рушієм інноваційних процесів у межах даної стратегії. Зроблено висновки про необхідність інтеграції інновацій, підтримки малого та середнього бізнесу та формування сприятливого регуляторного середовища для реалізації SMART-спеціалізацій на регіональному та місцевому рівні.

АУДИТ ГРОШОВИХ РЕСУРСІВ ТОРГОВЕЛЬНИХ КОМПАНІЙ: МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТ

Р. В. Бойко — 2024-12-30

Підтримано думку більшості науковців про те, що функціонування торговельних компаній неможливе без належного управління фінансовими ресурсами. Ефективне управління фінансовими ресурсами є важливим чинником для підтримки стабільності й забезпечення подальшого зростання компанії. Визначено мету і завдання аудиту грошових ресурсів торговельної компанії, адже аудит спрямований на те, щоб підтвердити або спростувати можливість користувачів інформації, яка міститься у звітності, робити правильні висновки щодо результатів господарської діяльності, фінансового та майнового стану торговельної компанії. Описано підходи науковців до розуміння сутності аудиту грошових ресурсів та розкрито джерела отримання аудиторських доказів під час аудиторської перевірки. Аудит є важливою складовою системи управління грошовими ресурсами, оскільки він забезпечує додатковий контроль за правильною організацією обліку, своєчасним переміщенням та раціональним використанням коштів у виробничо-господарській діяльності торговельної компанії. У процесі аудиту грошових ресурсів торговельної компанії варто звертати основну увагу на перевірку форми 2, що включає такі етапи: спочатку перевіряється правильність внесення основних реквізитів торговельної компанії (адреса, вид діяльності, юридична форма). Далі аналізується коректність заповнення реквізитів звітності, таких як рядки та графи. Виконується логічний аналіз ризиків, що дозволяє виявити можливі шахрайські дії або помилки при веденні обліку. Перевіряються також рахунки і оцінюється суттєвість відхилень у показниках звітності. Останній етап передбачає контроль за дотриманням термінів подання звітності відповідно до вимог законодавства. Процес аудиту грошових ресурсів не повинен обмежуватися лише загальноприйнятими стандартами і процедурами. На основі результатів перевірки складається аудиторський звіт, у якому детально описуються виявлені недоліки, аналізуються їхні причини та надаються рекомендації щодо їх усунення. Така перевірка допомагає керівництву торговельної компанії приймати обґрунтовані управлінські рішення, ефективно управляти фінансами, зміцнювати довіру контрагентів та інвесторів, а також зменшувати ризик фінансових втрат.

КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ НАПРЯМІВ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ КОМЕРЦІЙНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УМОВАХ ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ

І. І. Олексин — 2024-12-30

У статті розглянуто теоретичні та прикладні підходи стосовно концептуалізації напрямів формування економічної безпеки комерційного підприємництва в умовах війни. Метою статті було дослідження з’ясування концептуальних підходів та рішень для розробки заходів із усунення проблем безпеки комерційного підприємництва за повномасштабного вторгнення. Доведено, що комерційне підприємництво передбачає вирішення цілого комплексу складних, нерідко суперечливих проблем із урахуванням загальнодержавних та регіональних інтересів, а також мотивів діяльності різних соціальних груп населення. Аргументовано, що подальший розвиток підприємницького середовища в Україні відбувається з певними труднощами, що пояснюється різними причинами об’єктивного та суб’єктивного характеру. Виявлено розподіл чинників, які перешкоджають розвитку комерційного підприємництва. Уточнено дефініцію “безпека комерційного підприємництва” як комплекс заходів, реалізація котрих дає змогу забезпечувати економічну стабільність підприємства та його розвиток за невизначеності внутрішнього і зовнішнього середовища та ризику інвестиційної діяльності. Обґрунтовано, що безпека комерційного підприємництва досягається створенням системи її забезпечення. На основі дослідження структурно-логічної схеми гарантування економічної безпеки підприємства на різних рівнях управління запропоновано її формування за рахунок реалізації заходів та програм гарантування безпеки держави, регіону, відповідної сфери економічної діяльності. Запропоновано для бізнес-структур використовувати системний підхід до організації безпеки комерційного підприємництва, що досягається організаційно-управлінськими, технічними, профілактичними і пропагандистськими заходами, спрямованими на якісну реалізацію захисту інтересів підприємства від зовнішніх і внутрішніх загроз. Темами наступних досліджень слід обрати особливості забезпечення фізичного захисту суб’єктів комерційного підприємництва, а також інформаційну безпеку як складову економічної безпеки бізнесу.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ ЗБІЛЬШЕННЯ ОБСЯГІВ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ ПІДПРИЄМСТВ

О. С. Воронко — 2024-12-30

Предметом дослідження є процеси формування й реалізації політики розвитку зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних підприємств реального сектора національної економіки. Показано, що в умовах війни істотно ускладнилися як питання транспортування, логістики й збуту продукції на внутрішньому ринку, так і експорту товарів та послуг за кордон. Таким чином базова проблематика виведення української продукції на зовнішні ринки доповнилася труднощами транспортування, у т. ч. через різноманітні блокади з боку населення, бізнесу, громадських активістів із сусідніх кран. З іншого боку, аргументовано, що нарощення обсягів зовнішньоекономічної діяльності слугує достатньо вагомою альтернативою збереження обсягів господарської діяльності та забезпечення життєздатності вітчизняних, у тому числі стратегічних, підприємств, у ситуації повномасштабної війни. На таких засадах метою дослідження визначено обґрунтування організаційно-економічного інструментарію корпоративної політики стимулювання нарощення обсягів зовнішньоекономічної діяльності українських підприємств. Обґрунтовано, що організаційний блок такого механізму складається з управлінських та інституційних інструментів, покликаних покращити систему менеджменту збільшення обсягів та здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємств. Тоді як засоби економічного блоку механізму стосуються покращення інвестиційної привабливості суб’єктів господарювання, залучення та раціонального використання інвестиційних ресурсів, нарощення виробничих потужностей, зокрема з виробництва та експорту продукції з високим вмістом доданої вартості, економічного стимулювання та підтримки маркетингу вітчизняної продукції на зовнішніх ринках збуту.

МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ КЛАСТЕРИЗАЦІЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

А. В. Артеменко — 2024-12-30

Вивчення процесів кластеризації є актуальним завданням як для наукових досліджень, так і для практичного управління регіональною економікою. Кластерні структури відіграють важливу роль у розвитку сучасної економіки, сприяючи підвищенню конкурентоспроможності регіонів. Незважаючи на значну кількість досліджень у сфері кластеризації, багато аспектів залишаються невирішеними. Однією з ключових складових кластеризації є вибір правильного інструментарію для оцінювання ефективності кластерів. Математичне моделювання кластерних структур у регіональній економіці є ключовим інструментом для аналізу та прогнозування економічного розвитку регіонів. У статті розглянуто особливості побудови математичних моделей з урахуванням специфіки регіональних економічних систем. Визначено основні фактори, що впливають на формування кластерів, та методи, які дозволяють враховувати галузеву та географічну специфіку. Розробка моделей кластеризації регіональної економіки базується на використанні сучасних математичних методів, таких як кластерний аналіз, байєсові мережі та алгоритми машинного навчання. Основна увага приділяється адаптації існуючих підходів до умов нестабільності та нерівномірності економічного розвитку регіонів. Застосування таких моделей дозволяє підвищити ефективність управлінських рішень, спрямованих на підтримку кластеризації та стимулювання економічного зростання регіонів. Важливим аспектом є вибір оптимального підходу до моделювання залежно від специфіки регіону. Для регіонів із високою концентрацією промислового виробництва доцільним є використання методів ієрархічної кластеризації, що дозволяє врахувати галузеву спеціалізацію. У регіонах із високим рівнем інноваційного потенціалу ефективними є методи нечіткої кластеризації, які враховують невизначеність і неповноту вихідних даних. Такі підходи дозволяють забезпечити більш точне прогнозування розвитку кластерів. У статті також наведено рекомендації щодо вдосконалення кластерної політики на основі отриманих результатів моделювання.

УДОСКОНАЛЕННЯ КОМПЛЕКСУ МАРКЕТИНГУ ЯК ВАЖЕЛЯ РОЗВИТКУ ОСВІТНЬО-СПОРТИВНИХ РОЗВАЖАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

О. М. Вовчанська — 2024-12-30

У статті розглядаються проблеми вдосконалення комплексу маркетингу освітньо-спортивних розважальних закладів (ОСРЗ), які відіграють важливу роль у суспільстві, сприяючи популяризації здорового способу життя, конвергенції освітніх і розважальних послуг, а також створенню умов для активного дозвілля людей різних вікових категорій. Акцентовано увагу на сучасних викликах, які постали перед цими закладами через економічну нестабільність, зростання конкуренції, зміну поведінки споживачів та вплив інших чинників маркетингового середовища. Проаналізовано теперішнє застосування комплексу маркетингу 7P, що охоплює традиційні елементи та додаткові складові. Доведено, що ефективний комплекс маркетингу є важелем підвищення конкурентоспроможності ОСРЗ, особливо в умовах цифровізації економіки та досить радикальних змін у споживчих потребах. Розглянуто основні проблеми ОСРЗ, серед яких: недостатнє використання цифрових каналів, відсутність інноваційних підходів до промоції, слабка персоналізація послуг, невідповідність продуктового асортименту сучасним вимогам клієнтів. Проаналізовано приклади успішної діяльності таких ОСРЗ, як Leoland у м. Львів, Кідландія в м. Київ та інших, які активно використовують сучасні маркетингові стратегії для задоволення потреб сімей із дітьми та молоді. Приділено увагу впровадженню інновацій у цифровому маркетингу, створенню інтерактивних програм, автоматизації процесів обслуговування клієнтів, розвитку програм лояльності та адаптації послуг до економічних і соціальних викликів. Ідентифіковано нові ринкові виклики для ОСРЗ, спричинені війною в Україні, серед яких скорочення попиту, негативні демографічні зміни, безпекові обмеження, руйнування інфраструктури та ін. Попри це, ОСРЗ демонструють тенденцію до ринкової адаптації через благодійні ініціативи, онлайн-формати, оновлення послуг тощо. За результатами маркетингових досліджень пропонуються рекомендації для вдосконалення комплексу маркетингу ОСРЗ, які передбачають конвергенцію освітніх і розважальних складових, сегментацію клієнтів, впровадження цифрових технологій та інноваційних рішень. Розроблені рекомендації сприятимуть підвищенню ефективності маркетингових стратегій, дозволять ОСРЗ краще адаптуватися до потреб клієнтів, що забезпечить їх сталий розвиток у конкурентному середовищі.

КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СУБ’ЄКТІВ АГРАРНОЇ СФЕРИ

А. Ю. Бліновський — 2024-12-30

У статті досліджено необхідність побудови концептуальної моделі державного регулювання фінансового забезпечення суб’єктів аграрної сфери. Зазначено, що передумовами, які сприяли обґрунтуванню концептуальної моделі державного регулювання фінансового забезпечення сільськогосподарських підприємств, є активізація економічного розвитку аграрного сектору, підвищення ефективності функціонування суб’єктів, що працюють у ньому за рахунок виваженої фінансово-кредитної політики та активної інвестиційної та інноваційної політики. Окреслено, що основними цілями державного регулювання фінансового забезпечення сільськогосподарських підприємств є зростання обсягів виробництва, підвищення конкурентоспроможності, оптимізація територіального розвитку та розміщення виробництв галузі, вирішення соціальних та екологічних проблем, покращення якісних характеристик продукції, впровадження енергоощадних технологій, удосконалення організаційно-технологічного процесу, урахування вимог споживачів. Державне регулювання фінансового забезпечення розвитку сільськогосподарських підприємств включає три рівні управління: органи державного управління АПК; регіональні органи управління аграрним сектором економіки; сільськогосподарські підприємства. Обґрунтовано, що інструментарій державного регулювання включає 3 важливих компонента: методичний (цілі; методи; підходи; принципи; форми; функції); організаційний (окреслення пріоритетних напрямів розвитку галузі та підприємств та організація контролю за їх виконанням); управлінський (нормативно-правове забезпечення та фінансово-економічна складова, яка включає низку стимулів: податкових, бюджетних, кредитних, інвестиційних та формування ефективної системи фінансування: лізинг, кредитування). Запропонований підхід дозволяє всебічно дослідити питання державного регулювання фінансового забезпечення аграрних підприємств та запропонувати практичні рішення для покращення їх фінансової стабільності та ефективності.

СТАНДАРТИ, ВПРОВАДЖЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ДОКУМЕНТООБІГУ В УКРАЇНІ

В. І. Ковальова — 2024-12-30

Перехід до електронного документообігу дозволяє підприємствам знизити витрати на зберігання та обробку паперових документів, забезпечити більшу ефективність і прозорість у роботі, а також підвищити безпеку даних через використання електронного підпису та шифрування. У статті розглянуто актуальність впровадження електронного документообігу на підприємствах в Україні та світі. В умовах цифрової трансформації та глобалізації бізнесу використання електронного документообігу стає необхідністю для підвищення ефективності та конкурентоспроможності підприємств. У роботі аналізуються міжнародні стандарти, що регулюють застосування електронного документообігу, такі як eIDAS, ISO/IEC 27001, XAdES та інші, а також визначається їх впровадження в різних країнах та зокрема в Україні. Розглянуто особливості введення електронного документообігу на вітчизняних підприємствах. Проаналізовано етапи реалізації електронного документообігу на підприємстві. Окремо було розглянуто нормативно-правову базу України у сфері електронного документообігу та її відповідність міжнародним нормам. Авторами статті підкреслюється важливість інтеграції передових стандартів управління інформаційною безпекою та електронного підпису для гарантування безпеки даних і ефективного управління документами. Аналізуються методичні підходи до впровадження електронного документообігу, включаючи автоматизацію процесів, захист інформації та відповідність правовим вимогам. Також наведено статистичні дані щодо впровадження електронного документообігу на підприємствах, які демонструють зростаючий інтерес до цієї технології. Робиться висновок про необхідність подальшого дослідження та вдосконалення нормативної бази, а також про важливість підвищення обізнаності фахівців із питань електронного документообігу. Перспективи розвитку електронного документообігу в Україні та світі визначаються глобальними тенденціями цифровізації та робиться акцент на можливій інтеграції з міжнародними стандартами, що сприяє підвищенню ефективності управління підприємствами та забезпечує їхню готовність до викликів сучасного бізнес-середовища.

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СВІТОВОЇ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ У СФЕРІ РОЗДРІБНИХ ПРОДАЖІВ

І. С. Середа — 2024-12-30

В останні роки у всьому світі спостерігається суттєве зростання активності щодо здійснення електронних комерційних операцій, до яких на сьогодні долучено практично 1/3 всього населення; збільшується час, проведений користувачами в мережі, що вказує на значущість електронної комерції як складової ринкової економіки. Дослідження показують, що сутність електронної комерції трактується авторитетними міжнародними структурами й організаціями приблизно в одному контексті, зокрема робиться особливий акцент на застосуванні інформаційно-комунікаційних технологій для здійснення акту купівлі-продажу, а також виділяються окремі форми господарської діяльності як складові електронної комерції. Особливості проведення електронних комерційних операцій у розвинених країнах традиційно регламентуються рядом нормативно-правових і законодавчих актів. Проведене дослідження стану глобальної електронної комерції засвідчило суттєвий приріст чисельності інтернет-користувачів, які є потенційною аудиторією для торговельних структур електронного ринку. Прямо пропорційно цьому показнику зросли й обсяги роздрібних продажів у Інтернеті, а частка електронних угод досягла практично ¼ від загального обсягу глобальної роздрібної торгівлі. Рейтингування позицій окремих країн і регіонів світу за часткою електронних роздрібних продажів засвідчило безумовну перевагу Азії, головним гравцем ринку якої є Китай. Також Азійсько-Тихоокеанський регіон займає лідерські позиції як за обсягом торговельних електронних операцій, так і за темпами залучень нових клієнтів. Високі показники розвитку електронного ринку демонструє також Північна Америка, зокрема США, які є місцем локалізації майже половини всіх комерційних сайтів світу. Найпопулярнішими категоріями серед інтернет-покупців минулого року традиційно залишаються побутова техніка й електроніка, одяг, взуття й аксесуари та продукти харчування. Крім того, дослідження поведінки споживачів на електронному ринку підтвердило, що перед здійсненням покупки користувачі уважно вивчають і порівнюють пропозиції різних продавців, враховують відгуки покупців та звертають увагу на особливості продажу та доставки товарів. Виявлені проблеми, з якими у своїй роботі стикаються сучасні суб’єкти електронної комерції, ефективно можуть бути усунені за допомогою цифрових технологій.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПОБУДОВИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ НА ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

О. В. Цвек — 2024-12-30

У статті досліджено особливості організаційно-методичних засад побудови внутрішнього контролю на торговельних підприємствах. Систему внутрішнього контролю охарактеризовано як інструмент забезпечення раціонального використання всіх видів ресурсів, законності господарських операцій, збереження майна власника, запобігання можливим ризикам, досягнення стабільності і конкурентоспроможності торговельних підприємств. Визначено сутність внутрішнього контролю, його мету і завдання у системі управління підприємством. Виокремлено функції внутрішнього контролю як складової системи менеджменту торговельних підприємств і як процесу. Вказано на світову практику застосування моделі побудови внутрішнього контролю COSO, що поєднує у собі як елементи системи внутрішнього контролю, так і елементи системи управління ризиками. Звернено увагу на потребу врахування характеру впливу особливостей бізнесу торговельних підприємств на побудову системи внутрішнього контролю. Узагальнено наукові бачення вітчизняних науковців щодо трактування змісту організації внутрішнього контролю. Організацію внутрішнього контролю на торговельних підприємствах визначено як сукупність дій, що виконує суб’єкт внутрішнього контролю щодо взаємопов’язаних його елементів, для забезпечення виконання на належному рівні всіх необхідних контрольних процедур, виходячи з поставлених завдань, з метою надання користувачам підсумкової контрольної інформації для ухвалення рішень. Розглянуто процес внутрішнього контролю як послідовність окремих стадій: підготовчої, дослідної, завершальної, моніторингової. В якості форм організації внутрішнього контролю для підприємств торгівлі запропоновано створювати окремі служби з визначенням їхніх повноважень в окремому положенні або передавати функцію внутрішнього контролю зовнішньому виконавцю (аутсорсинговій чи аудиторській компанії). Сукупність методів, що формують методику внутрішнього контролю, розділено на загальнонаукові і спеціальні методи дослідження, використання яких забезпечує загальний сукупний ефект та створення якісного інформаційного забезпечення для ухвалення управлінських рішень як поточного, так і стратегічного характеру.

ПІДПРИЄМНИЦЬКА ЕКОСИСТЕМА: ПОНЯТТЯ, ГЕНЕЗИС ТА СКЛАДОВІ ЕЛЕМЕНТИ

В. А. Кобік — 2024-12-30

Виснажена багаторічною війною національна економіка потребує інноваційних підходів до її довгострокового розвитку. На нашу думку, важливим інструментом підтримки України під час повномасштабного вторгнення, а особливо у повоєнний період є створення умов для функціонування підприємницьких екосистем. Метою статті є дослідження генезису підприємницької екосистеми та її ролі у сучасному невизначеному середовищі національної економіки. Для досягнення поставленої мети були застосовані методи порівняння, аналогії, історичний, аналізу та синтезу, табличний. У статті здійснено критичний аналіз термінів “екосистема” та “підприємницька екосистема”. Проаналізовано витоки формування такого економічного явища, як підприємницька екосистема, та його значення у сучасному бізнес-середовищі. Сформоване авторське бачення даного терміна та основних його складових, що забезпечує її ефективне функціонування. Практична значимість дослідження полягає у покращенні розуміння взаємозв’язку та взаємозалежності всіх складових підприємницької екосистеми та її впливу для повоєнної відбудови національної економіки України. По-перше, підприємницькі екосистеми сприяють економічному зростанню, створюючи нові робочі місця та стимулюючи інновації. Це надзвичайно важливо в умовах воєнного часу, коли економіка зазнає значних втрат, а рівень безробіття постійно зростає. По-друге, підприємницькі екосистеми можуть допомогти залучити як зовнішні, так і внутрішні інвестиції, що надзвичайно важливо для післявоєнного економічного відновлення. Слід зазначити, що інвестори прагнуть до стабільних та перспективних ринків, тому наявність розвинутих підприємницьких екосистем буде для них вагомим аргументом. По-третє, підприємницькі екосистеми сприяють розвитку малого та середнього бізнесу, який є основою національної економіки, оскільки цей бізнес є гнучким та здатним швидко адаптуватися до невизначеного зовнішнього середовища, що є ключовим чинником у періоди нестабільності. Нарешті, підприємницькі екосистеми можуть сприяти соціальній стабільності, оскільки вони створюють можливості для самозайнятості та розвитку місцевих громад, що може допомогти зменшити соціальну напругу та сприяти відновленню суспільства після війни. В умовах післявоєнного відновлення, коли багато підприємств зазнали руйнувань, створення нових бізнесів та підтримка існуючих є критично важливими. Усе вищесказане підкреслює вирішальну роль і місце ефективних підприємницьких екосистем у післявоєнному відновленні національної економіки України.

ОСОБЛИВОСТІ ТРАНСПОРТНО-ЕКСПЕДИТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ПОБУДОВУ ОБЛІКУ

А. І. Кійко — 2024-12-30

Досліджено особливості транспортно-експедиторської діяльності на підприємствах. Визначено суттєві характеристики транспортно-експедиторської діяльності підприємства як складової логістичної системи. Охарактеризовано особливості організації обліку транспортно-експедиторськими підприємствами. Обґрунтовано посередницький характер транспортно-експедиторської діяльності, який передбачає, що експедитор виступає посередником між вантажовідправником та перевізником. Розглянуто різноманітність послуг, які надаються під час транспортно-експедиторської діяльності. Охарактеризовано договірні відносини при здійсненні транспортно-експедиторської діяльності між клієнтом та експедитором. Визначено, що індивідуальний підхід до кожного клієнта є визначальною характеристикою транспортно-експедиторської діяльності. Доведено, що під час здійснення транспортно-експедиторської діяльності здійснюється управління ризиками, оскільки експедитори переважно беруть на себе частину відповідальності за збереження вантажу під час транспортування. Досліджено визнання доходів і витрат від транспортно-експедиторської діяльності, при якому доходи експедитора формуються з плати за надані послуги, а витрати визнаються на дату їх здійснення. Визначено особливості документального оформлення операцій із транспортно-експедиторської діяльності, при якому експедитор для підтвердження наданих послуг використовує різноманітні первинні та зведені документи. Охарактеризовано особливості оподаткування транспортно-експедиторської діяльності у частині визначення податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства. Доведено, що специфіка транспортно-експедиторської діяльності визначає особливі вимоги до організації бухгалтерського обліку на підприємствах, що надають такі послуги.

ВПЛИВ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ НА БІЗНЕС-МОДЕЛІ КОМПАНІЙ ІЗ РІЗНИМ РІВНЕМ ЦИФРОВОЇ ЗРІЛОСТІ

З. О. Тягунова — 2024-12-30

У статті досліджується вплив штучного інтелекту (ШІ) на бізнес-моделі компаній із різним рівнем цифрової зрілості. Авторами розглянуто, як відмінності в цифровій інфраструктурі, готовності до роботи з даними та організаційній культурі впливають на ефективність інтеграції ШІ. Дослідження виділяє п’ять різних стадій цифрової зрілості (обізнаність, активна, операційна, системна та трансформаційна), кожна з яких характеризується унікальними викликами та можливостями у впровадженні інновацій, керованих штучним інтелектом. На етапі обізнаності організації визнають потенціал ШІ, але страждають від обмеженої грамотності в роботі з даними та рудиментарних пілотних проектів, які обмежують його використання додатками з низьким рівнем ризику. На активній стадії компанії починають впроваджувати ШІ в окремих функціях, таких як маркетинг або логістика; однак фрагментовані системи даних і прогалини в навичках заважають безперешкодній інтеграції. Коли компанії переходять на Операційний рівень, ШІ інтегрується в щоденні операції, підвищуючи ефективність процесів завдяки аналітиці та автоматизації в режимі реального часу, але водночас створюючи проблеми, пов’язані з якістю даних та етичним наглядом. На системному етапі впровадження ШІ в масштабах всієї компанії підтримується надійними ІТ-архітектурами, стратегічним узгодженням і міжвідомчою співпрацею. Нарешті, на етапі трансформації ШІ стає ключовим фактором конкурентної диференціації, уможливлюючи динамічне ціноутворення, персоналізований клієнтський досвід і безперервну оптимізацію процесів. Таким чином, цифрова зрілість виявляється необхідною для використання ШІ при створенні проривних інновацій у бізнес-моделях. У статті також виокремлено п’ять критичних аспектів, що впливають на впровадження ШІ: готовність до роботи з даними, технологічна інтеграція, еволюція робочої сили, стратегічне узгодження та адаптивна культура. Результати дослідження свідчать, що компанії з високим рівнем цифрової зрілості можуть досягти підвищення ефективності в два-три рази більше, ніж їхні менш зрілі колеги. Автори пропонують комплексну концепцію та практичні рекомендації щодо подолання розриву в цифровій зрілості, що в кінцевому підсумку сприятиме стійкій конкурентній перевазі та спрямовуватиме майбутні ініціативи з цифрової трансформації.

ЕТАТИЗМ ЯК ЕНТРОПІЯ В ЕКОНОМІЦІ І КУЛЬТУРІ

Б. М. Шевчик — 2024-12-30

Розглядаються статичний і динамічний модуси економічного порядку соціокультурних систем. Дифузія етатизму сучасних економічних систем трактується як ентропійне явище, пов’язане з уніфікуючою корпускуляцією способів відтворення системи, що призводить до нееластичності реакцій під час викликів і призводить до парадоксу небезпеки з боку системи безпеки. Нормативний патерн як праксеологічний шаблон нагадує механічний стандарт, але не релевантний йому як аксіологічний взірець. Повзучий латентний етатизм у відкритих системах ринкової економіки інтерпретується як неадекватна реакція провладних меритократичних еліт на екзистенційні виклики сучасності, пов’язані із зміною домінуючого типу культури: чуттєвого на ідеаційний. Етатична тотальність контролю через нормативну визначеність уніфікуючих патернів конвертується у ресурс розподільчої влади, що поляризує світ за майновим принципом, унеможливлюючи дискурс, де інакшість є умовою відносин апріорі. Комунікативна насолода як потреба потреб уніфікується до утилітарних практик одноподібності, внаслідок чого редукується онтологічна дійсність комунікаційного процесу у сучасній економіці чуттєвих вражень, де ідентичність як якість цілого стає відношенням знесутнісненого – нігілістичною екзистенцією. Етатично постульована інституційна норма відтворення, претендуючи стати квінтесенцією загального в індивідуальному, опосередковує спілкування людини з людиною, уніфікуючи види предметної діяльності та зводячи їх до праксеологічно-репродуктивних рефлексій, згортаючи відношення відмінностей у мінових процесах аксіологічних обмінів. А оскільки відношення комунікуючих відмінностей творять цілісність, то етатичне втручання програмує уніфіковану визначеність способів привласнення аксіологічного розмаїття предметного світу та його образного відображення на шкалі потреб, що є найбільшою загрозою свободі. Це і є “царство Великого Інквізитора” – латентно-авторитарна система абсолютної біовлади у світовому масштабі.