СИНЕРГІЯ ПРИКОРДОННИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ І ПОЛЬЩІ
Анотація
У статті оцінено залежність валового регіонального продукту (ВРП) трьох прикордонних областей України Волинської, Закарпатської і Львівської від динаміки економічного зростання декількох воєводств сусідньої Польщі, що важливо для визначення пріоритетів у розвитку прикордонної інфраструктури і планування основних напрямів становлення економічних комплексів у прикордонних регіонах, а також у ширшому контексті європейської інтеграції та реалій післявоєнного відновлення України. З використанням річних даних за період 2002-2021 рр. за допомогою методу GMM (англ. General Method of Moments) отримано, що в усіх випадках спостерігається сприятлива синергія динаміки ВРП прикордонних областей України та Любельського воєводства Польщі. Примітно, що для Любельського воєводства коефіцієнт кореляції з ВРП Львівської області (0.60) перебуває на рівні кореляції з ВРП сусіднього Мазовецького воєводства (0,63); також достатньо високими є коефіцієнти кореляції з ВРП Волинської і Закарпатської областей. Інше польське воєводство Підкарпатське має сприятливий вплив на ВРП Львівщини, тоді як причинність виявилася оберненою для Волинської області. Оцінюючи вплив двох великих воєводств, що межують із прикордонними воєводствами Польщі, можна зробити висновок: зростання ВРП Малопольського воєводства сприятливе для ВРП Волинської і Львівської областей; водночас усі три українські області негативно корелюють із ВРП найбільшого польського воєводства Мазовецького. Це може означати, що економічний розвиток Мазовецького воєводства відволікає ресурси зі сусідніх воєводств, які могли би сприяти економічному зростанню українських прикордонних областей. Загалом отримані оцінки свідчать про доцільність посилення співпраці між прикордонними регіонами України і Польщі, яка корисна для нашої країни. З-поміж інших результатів девальвація гривні погіршує динаміку ВРП Волинської і Львівської областей, що відповідає результатам інших досліджень для даних на загальноукраїнському рівні (для Закарпатської області відповідному від’ємному коефіцієнту для змінної обмінного курсу бракує статистичної значущості). Цілком очікувано кризові явища 2008-2009 рр., 2014-2016 і 2020-2021 рр. призвели до істотного сповільнення динаміки ВРП всіх трьох українських областей, але відповідний негативний ефект дещо слабший для Львівської області.
Посилання
2. Гоблик В. В. Роль єврорегіонів у розвитку економічного співробітництва прикордонних регіонів України та країн-членів ЄС. Економіка та держава. 2015. № 7. С. 14-17.
3. Гоблик В. В. Особливості регулювання трудоміграційних процесів у прикордонному регіоні. Агросвіт. 2015. № 13. С. 10-13.
4. Дудка О. О. Вплив транскордонного співробітництва на розвиток інноваційного підприємництва у західноукраїнському прикордонні. Технологічний аудит та резерви виробництва. 2013. № 6/6(14). С. 22-24.
5. Заяць О. І. Прикордонне співробітництво як передумова розвитку міжнародної економічної конвергенції. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2019. Вип. 24. Ч. 2. С. 21-26.
6. Ковач Л. Співробітництво прикордонних областей України з воєводствами Республіки Польща. Етнічна історія народів Європи. 2001. Вип. 10. С. 67-69.
7. Мельник О., Приведа Р. Транскордонне співробітництво як об’єкт економічного оцінювання. ECONOMICS: time realities. 2018. № 3(37). C. 75-82.
8. Механізми та інструменти використання переваг інтеррегіонального та транскордонного співробітництва у підвищенні конкурентоспроможності західних регіонів України / Волошин В. та інші. Львів : НІСД; Регіональний філіал у м. Львові, 2011. 51 с.
9. Окуньовська Ю. В. Транскордонне співробітництво з Україною в умовах війни. Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія Політичні науки. 2022. Т. 7. С. 70-74.
10. Панчук Р. М. Транскордонне співробітництво України з Балто-Чорноморськими сусідами у форматі єврорегіонів. “ПОЛІТИКУС”. 2020. Вип. 3. С. 130-138.
11. Писаренко C. М. Євроінтеграційні засади транскордонного співробітництва України. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. 2014. Вип. 2. С. 27-34.
12. Полякова Ю., Сокуренко С. Стабілізаційна політика в Україні під час COVID-19. Фінанси України. 2021. № 3(304). С. 99-113.
13. Розвиток транскордонного співробітництва. Тіньовий сектор в економіці прикордонних територій: науково-аналітична доповідь / Х. М. Притула та інші. ДУ “Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України”. Львів, 2018. 65 с.
14. Тимечко І. Р., Анісімова М. В. Розвиток прикордонних територій України: організаційно-правове забезпечення. Ефективна економіка. 2021. № 10.
15. Химинець В., Головка А., Мірус О. Транскордонне співробітництво як інструмент місцевого та регіонального розвитку: Аналітична доповідь. Київ : НІСД, 2021. 47 с.
16. Черевко О. М. Прикордонне співробітництво як чинник регіонального розвитку: світовий досвід та українські реалії. Український географічний журнал. 2012. № 1. С. 29-34.
17. Шляхи посилення синергетичного ефекту від взаємодії програм транскордонного співробітництва та стратегій регіонального розвитку в Україні / упоряд. Є. Романенко. Чернігів : Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень, 2018. 22 с.
18. Щерба Г. Роль єврорегіонів і транскордонного співробітництва у функціонуванні соціального простору в Європі. Український соціум. 2008. № 3(26). C. 41-53.
19. Polyakova J., and Sokurenko, S. The long-run effects of the short-run stabilization policies in Ukraine. Quantitative Methods in Economics. 2022. Vol. XXIII. No. 4. P. 99-108.
20. Shevchuk V. The real and nominal exchange rate effects of large devaluations in Ukraine. Argumenta Oeconomica Cracoviensia. 2016. Vol. 3. No. 14. P. 97-113.
21. Shevchuk V. The Impact of Anticipated and Unanticipated Exchange Rate Variability in Ukraine. Visnyk of the National Bank of Ukraine. 2017. No. 241. P. 34-47.
22. Źurba I. Єврорегіон, як найвищий організаційний і функціональний рівень транскордонного співробітництва. Nierownosci spoleczne a wzrost gospodarczy w kontekscie spojnosci spolecznoekonomicznej. 2008. Wydanie 13. S. 422-431.