ДИНАМІКА ТА СТРУКТУРНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ В УМОВАХ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ВИКЛИКІВ

Анотація

Метою дослідження було вивчення та аналіз еволюції зовнішньоекономічної діяльності України з особливим акцентом на експортно-імпортних операціях та їх взаємодії з макроекономічними факторами. Поняття зовнішньоекономічної діяльності та експортно-імпортних операцій були визначені та розширені, включивши товари, послуги, інтелектуальну власність, інвестиції, трансфер технологій та регуляторну базу. Було досліджено статистичні дані за 1991–2025 роки для визначення динаміки зовнішньої торгівлі товарами та послугами, торговельних балансів, структурних зрушень та географічної диверсифікації. Аналіз продемонстрував різкі коливання експорту та імпорту протягом 1990-х років, подальше зростання у 2000-х роках, скорочення після 2014 року через російську агресію та часткове відновлення до 2024 року, хоча воно й супроводжувалося стійким торговельним дефіцитом. Експорт складався переважно з металургії, агропромислової продукції, хімікатів, мінеральних ресурсів та машин, тоді як імпорт був зосереджений в енергетиці, машинах та обладнанні, хімікатах та споживчих товарах. Експорт послуг перейшов від традиційного транспорту до ІТ та цифрових послуг, тоді як імпорт відображав зростаючий попит на фінансові, консалтингові та технологічні послуги. Середні значення, тенденції та кореляції були розраховані за 1992–2024 роки, що свідчить про те, що імпорт постійно перевищував експорт, створюючи середньорічний торговельний дефіцит у розмірі 6,4 млрд доларів США. Крім того, було виявлено сильну кореляцію між експортом та імпортом (r ≈ 0,98), що свідчить про пропорційні зміни, тоді як аналіз еластичності виявив високу чутливість торговельного дефіциту до інфляційних змін. Періоди гіперінфляції, девальвації та війни підкреслили подвійну роль інфляції як обмеження конкурентоспроможності та стимулу експорту через знецінення валюти. Було систематизовано ключові правові та регуляторні бази, що регулюють експортно-імпортні операції в Україні, включаючи митні, податкові, ліцензійні, валютні та безпекові норми, а також міжнародні угоди, такі як Угода про асоціацію з ЄС. У дослідженні також було висвітлено структурну стійкість сільськогосподарського експорту та ІТ-послуг, які стали найбільш адаптивними секторами в умовах війни та глобальних криз. Практичне значення цього дослідження полягає в його внеску в розуміння взаємозалежності між торгівлею, інфляцією та регулюванням, тим самим підтримуючи політику, спрямовану на зміцнення стійкості зовнішньої торгівлі та макроекономічної стабільності.