Вісник ЛТЕУ. Технічні науки

ПЕРЕВАГИ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ЕЛЕКТРОШЛАКОВОГО НАПЛАВЛЕННЯ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ ҐРУНТООБРОБНОЇ ТЕХНІКИ: ЛЕМЕШІВ І КУЛЬТИВАТОРНИХ ЛАП

2025-02-25T09:57:13+02:00

Технологія відновлення деталей є важливим резервом підвищення ефективності використання сільськогосподарської техніки та економії матеріальних ресурсів. У статті розглянуто переваги електрошлакового наплавлення як сучасного методу відновлення деталей ґрунтообробної техніки, зокрема лемешів і культиваторних лап. Електрошлакове наплавлення дозволяє створювати високоякісні шари металу на зношених поверхнях, що значно підвищує їх зносостійкість і довговічність. Особлива увага приділена використанню кристалізатора, який забезпечує рівномірний розподіл тепла, зменшення залишкових напружень та покращення адгезії між наплавленим шаром і основним матеріалом. Завдяки цьому методу відновлені деталі здатні витримувати інтенсивні механічні навантаження, що характерно для роботи на важких і кам'янистих ґрунтах. У порівнянні з традиційними методами ремонту, електрошлакове наплавлення забезпечує суттєве зниження витрат на ремонт і технічне обслуговування техніки, що робить цей підхід економічно ефективним. У дослідженні також висвітлено екологічні переваги методу: скорочення обсягів металобрухту і зниження вуглецевого сліду завдяки зменшенню виробництва нових деталей. Проведений аналіз підтверджує, що застосування електрошлакового наплавлення сприяє оптимізації витрат агропідприємств, збільшенню ресурсу техніки та забезпеченню її стійкої роботи в складних умовах експлуатації. Отримані результати мають практичне значення для агропромислових підприємств, які прагнуть підвищити ефективність виробництва та зменшити експлуатаційні витрати. Доведено, що відновлені з використанням кристалізатора леміші та лапи культиваторів можуть працювати до 2-3 разів довше, ніж нові деталі. Подальші дослідження в цьому напрямі спрямовані на вдосконалення технології та адаптацію процесу до різних типів ґрунтообробних знарядь.

РИНОК БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ ТА ВИРОБІВ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

2025-02-25T09:57:23+02:00

У статті наведено результати досліджень ринку будівельної промисловості, зокрема будівельних матеріалів та виробів. Розглянуто вплив будівельної промисловості на соціально-економічні показники держави та навколишнє середовище. Обґрунтовано, що застосування циклічного підходу в будівельній промисловості є правильним рішенням для забезпечення екологічних та соціально-економічних переваг. Встановлено фактори впливу на формування ринку будівельних матеріалів та виробів із урахуванням умов сталого розвитку. Розглянуто чинники зростання ринку будівельної промисловості. Здійснено порівняння обсягів ринку протягом різних періодів та наведено його прогнози. Подано сегментацію ринку будівельних матеріалів та виробів за різними ознаками. Проаналізовано сегментацію ринку будівельної індустрії в залежності від кінцевого споживача, зокрема ринок будівельних матеріалів та виробів поділяють на: житловий, комерційний, інфраструктурний та промисловий. Подано аналіз вітчизняного ринку будівельної промисловості в залежності від кінцевого споживача, а саме: прийняті будівлі в експлуатацію за видами протягом 2021-2023 років. Встановлено фактори впливу на незначні темпи зростання вітчизняного ринку будівельних матеріалів та виробів: рецесія, економічна нестабільність, обмежений доступ до цифрових технологій у віддалених регіонах, низькі споживчі витрати тощо. Проаналізовано вітчизняний ринок будівельних матеріалів та виробів у період повномасштабного вторгнення росії в Україну та названо визначальні чинники його формування. Наведено дані результатів аналітичних досліджень Retail Association of Ukraine (RAU), проведених на основі даних мереж, які є її членами, та описано зміни у географії роздрібної торгівлі за 10 місяців 2024 року, а також динаміку розвитку будівельної промисловості в розрізі регіонів. Проаналізовано обсяг ринку екологічних будівельних матеріалів та виробів у 2023 році та наведено його прогнози. Виокремлено негативні чинники впливу на розвиток вітчизняного ринку будівельної промисловості. Описано споживацьку свідомість, та, як наслідок, надану перевагу споживачів на вітчизняному ринку будівельних матеріалів та виробів екологічно чистим виробам. Подано товарознавчі характеристики окремих прикладів використання альтернативних традиційним – екологічних матеріалів та інноваційних екологічноорієнтованих – конструкцій у будівельній промисловості.

ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА ВИРОБНИЦТВО ТА ЗБУТ ПРОДУКЦІЇ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

2025-02-25T09:57:31+02:00

У статті висвітлено актуальність проблематики впливу на виробництво та збут продукції підприємств легкої промисловості України; проаналізовано виклики, з якими стикаються підприємства легкої промисловості після повномасштабного вторгнення. Запропоновано шляхи вирішення проблем в контексті розвитку як підприємств, які займаються виробництвом, так і тих, які займаються збутом продукції легкої промисловості. Виявлені в результаті проведених досліджень тенденції та проблеми є визначальними для подальшого пошуку рішення щодо підвищення ефективності вітчизняних підприємств та покращення якості продукції. В результаті проведених досліджень встановлено фактори, які впливають на виробництво продукції, зокрема, трудомісткі та енергетично затратні виробничі процеси, недостатня автоматизація цих процесів, пов’язана із відсутністю новітнього обладнання, брак кваліфікованої робочої сили. На збут продукції значною мірою впливають слабкі маркетингові стратегії та популярність брендів, нестабільний попит та відсутність довгострокових замовлень, відсутність зручних інтернет-магазинів та онлайн-каталогів обмежує доступ споживачів до продукції та знижує обсяги продажів. Це призводить до того, що імпортна продукція часто перевершує українські аналоги за якістю, інноваційністю, дизайном. Запропоновано шляхи вирішення проблем, які постали перед галуззю: перш за все підтримка державою вітчизняних виробників через програми фінансування або пільгового кредитування для підприємств легкої промисловості та інвестиції у модернізацію застарілого обладнання; навчання співробітників для роботи із сучасними технологіями; інвестиції у маркетинг; розвиток цифрових платформ; співпраця з інфлюенсерами; участь у міжнародних виставках. Розвиток легкої промисловості наддасть можливість державі створити нові робочі місця, підвищити конкурентоспроможність вітчизняної продукції та отримати суттєві відрахування до державного та місцевих бюджетів.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОЦІНКИ РІВНЯ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ СТАНДАРТИЗАЦІЇ НА ПРИКЛАДІ СИСТЕМИ СТАНДАРТИЗАЦІЇ ЛУБ'ЯНИХ ВОЛОКОН

2025-02-25T09:57:45+02:00

У статті представлено методологічні основи кількісної оцінки рівня розвитку національної системи стандартизації луб'яних волокон. Обґрунтовано актуальність розробки такої методології у контексті глобалізації світової економіки та необхідності підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на міжнародному ринку. На основі системного аналізу існуючих підходів до оцінки якості луб'яних волокон розроблено комплексну систему індикаторів та критеріїв оцінки, що включає п'ять ключових груп: технологічність методів оцінки якості, об'єктивність вимірювань, інформативність стандартів, сучасність обладнання та відповідність міжнародним вимогам. Для кожної групи індикаторів визначено вагові коефіцієнти та розроблено детальні критерії оцінки за 5-бальною шкалою. Запропоновано математичний апарат для розрахунку групових та інтегрального показників рівня розвитку, який враховує відносну важливість різних аспектів через систему вагових коефіцієнтів. Розроблено шкалу оцінки та критерії інтерпретації результатів, що дозволяють чітко визначити рівень розвитку системи та ступінь її відставання від еталонної. Проведено апробацію методології на прикладі порівняльного аналізу систем стандартизації України та США. Встановлено, що інтегральний показник рівня розвитку української системи становить 0.53 (задовільний рівень) порівняно з 0.91 (відмінний рівень) для системи США. Визначено ключові напрямки відставання: технологічність методів (-11 балів), об'єктивність вимірювань (-10 балів) та сучасність обладнання (-10 балів). На основі отриманих результатів сформульовано практичні рекомендації щодо використання розробленої методології, включаючи періодичність проведення оцінки, вимоги до складу експертної групи, порядок документування процесу та напрямки використання результатів. Запропонована методологія створює наукове підґрунтя для систематичного моніторингу розвитку системи стандартизації та обґрунтування управлінських рішень щодо її модернізації. Визначено перспективні напрямки подальших досліджень, зокрема розробка автоматизованої системи розрахунку показників, розширення системи критеріїв та адаптація методології для оцінки систем стандартизації інших видів текстильної сировини.

МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЛУБ’ЯНОЇ СИРОВИНИ В ІННОВАЦІЙНИХ ТЕКСТИЛЬНИХ ТОВАРАХ

2025-02-25T09:57:53+02:00

У статті проаналізовано можливості використання луб’яних культур в інноваційних текстильних товарах. Зокрема для текстильних виробів пропонується використовувати модифіковані волокна конопель, адже їх вирощування характерне для Україні. В роботі проаналізовано критерії впливу конопляного волокна на текстильні вироби та виявлено негативні фактори, зокрема на текстильне взуття. З метою визначення цього фактору в роботі було досліджено натуральні властивості модифікованого конопляного волокна та його хімічний склад. Визначено, що хімічний склад модифікованого конопляного волокна має значний вплив на його фізико-механічні показники. Зокрема найбільший вплив хімічний склад конопель має на показник відносного розривного подовження, який є достатньо високим – 17,2 %. З таким показником розривного подовження стовідсоткове використання цієї сировини в пряжі для виготовлення формостійких виробів не рекомендовано. Також, виявлено, що високий показник відносного подовження супроводжується пластичною деформацією волокна, за рахунок його хімічної структури. Для покращення натуральних властивостей модифікованого конопляного волокна було запропоновано спеціальні режими його пропарювання. Після пропарювання проводився повторний аналіз властивостей і хімічного складу. Визначено, що методика пропарювання волокна позитивно вплинула на його показник розривного подовження та покращило хімічний склад який впливає на його пластичну деформації. Високотемпературна пара під тиском зруйнувала пектинові речовини на 4%, які зв'язують мікрофібрили. Це призвело до зменшення здатності волокон до подовження через зниження зв'язності між компонентами. Геміцелюлози під впливом пари зазнали гідролізу, стали менш еластичними. Їхній зменшений вміст (за найменшими показниками на 7%) робить волокно більш жорстким і знижує його пластичність, але не критично, залишаючи певний відсоток (3,0-7,8%), який надає взуттєвій тканині при експлуатації необхідні якісні властивості. Запропонована методика покращення лубоволокнистої конопляної сировини дає змогу розширення асортименту інноваційних виробів з цієї культури.

ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТА СПОЖИВЧИЙ ПОТЕНЦІАЛ ЙОГУРТУ, ЗБАГАЧЕНОГО СИРОВАТКОВИМ ПРОТЕЇНОМ: ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ СПОРТИВНОГО ХАРЧУВАННЯ

2025-02-25T09:58:02+02:00

Дослідження спрямоване на оцінку фізико-хімічних властивостей та споживчого потенціалу йогурту, збагаченого сироватковим протеїном, із перспективою його використання у спортивному харчуванні. Сироватковий протеїн є високоякісним джерелом білка, що сприяє швидкому відновленню м’язів після фізичних навантажень. Основною метою проведеного дослідження є аналіз фізико-хімічних властивостей та споживчого потенціалу такого продукту, а також його відповід- ності потребам спортсменів і людей, що ведуть активний спосіб життя. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми засвідчила, що сироватковий протеїн є цінним джерелом білка завдяки його високій біологічній цінності, легкій засвоюваності та багатому амінокислотному складу. Актуальність вирішення даної наукової проблеми полягає у зростаючому попиті на продукти з високим вмістом білка, що сприяють покращенню здоров’я та відновленню організму після фізичних навантажень. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи фізико-хімічного аналізу, зокрема вимірювання загальної кислотності, визначення рівня pH та органолептична оцінка. Об’єктом дослідження обрано йогурт, збагачений сироватковим протеїном, оскільки саме він поєднує високу харчову цінність із можливістю вдосконалення функціональних властивостей. У статті представлено результати аналізу ключових фізико-хімічних параметрів, таких як кислотність та рівень pH збагаченого йогурту. Отримані результати засвідчили, що додавання сироваткового протеїну покращує текстуру продукту та сприяє підвищенню його споживчої привабливості завдяки покращеній консистенції та смаковим характеристикам. Крім того, біоактивні компоненти сироваткового протеїну мають додаткові переваги для здоров’я, включаючи підтримку імунної системи та антиоксидантний захист. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для фахівців харчової промисловості у розробці функціональних продуктів, а також для дієтологів і спортсменів, які шукають ефективні рішення для задоволення своїх харчових потреб. Подальші дослідження мають бути спрямовані на оптимізацію рецептур продукту, вивчення довгострокового впливу його споживання на здоров’я, а також на додавання нових функціональних інгредієнтів, що розширить можливості використання збагачених протеїном йогуртів на ширшому споживчому ринку.

ФУНКЦІОНАЛЬНІ КИСЛОМОЛОЧНІ ПРОДУКТИ З РОСЛИННИМИ КЛІТКОВИНАМИ

2025-02-25T09:58:45+02:00

Функціональні продукти харчування продовжують набирати популярність, оскільки споживачі все частіше шукають їжу, яка не лише насичує, але й приносить додаткові переваги для здоров’я. Такі продукти збагачені спеціальними інгредієнтами, які можуть позитивно впливати на самопочуття людини, покращувати імунітет, когнітивні функції або травлення. В той же час, функціональні продукти повинні повністю відповідати встановленим органолептичним, загальногігієнічним, технологічним і токсикологічним нормативам. Серед інгредієнтів, що використовуються для збагачення продуктів харчування, є рослинна клітковина. Регулярне вживання їжі, збагаченої натуральними рослинними волокнами, сприяє зниженню рівня холестерину в крові, зменшує вагу тіла, нормалізує засвоєння основних поживних речовин. Молоко і молокопродукти є незамінними в харчуванні людей, що зумовлено їх харчовою цінністю. При цьому широкий асортимент молочних виробів та рівень споживання робить їх привабливими для створення інноваційних продуктів функціонального та оздоровчого призначення. Враховуючи численні корисні властивості кефіру, в дослідженні було вивчено можливість приготування кефіру з використанням сухої бактеріальної закваски «Кефір Vivo», збагаченого рослинною клітковиною з насіння кунжуту, насіння конопель та житніх висівок. Ці інгредієнти рекомендується додавати як джерело нерозчинних харчових волокон, амінокислот, білків, вітамінів, мікро- та макроелементів. Визначено органолептичні показники отриманих кисломолочних продуктів. Найбільш виражений смак харчових волокон та найбільш щільна консистенція виявлені у зразках кефіру з рослинною клітковиною з насіння кунжуту. Зразки з клітковиною з насіння конопель мали найбільш інтенсивний кислуватий аромат, хоча смак продукту був приємним і не надто кислим. Загалом показано, що зразки кефірів з харчовими волокнами відповідають вимогам нормативної документації за показниками запаху, консистенції та смаку.

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ФЕРМЕНТУ ТРАНСГЛУТАМІНАЗИ НА ВЛАСТИВОСТІ ГІДРАТОВАНИХ БІЛКІВ ТВАРИННОГО І РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ

2025-02-25T09:59:01+02:00

Задоволення потреб споживачів у харчових білках обумовлює пошук та впровадження передових технологій як у переробці м’ясної сировини, так і у використанні білковмісної сировини рослинного походження. Дослідження модифікації білків набувають великого інтересу серед вітчизняних та закордонних науковців. Мікробна трансглутаміназа є ферментом класу трансфераз, який широко відомий тим, що модифікує функціональні властивості білків у харчових системах. Основним механізмом дії є полімеризація, яка призводить до зміни гідрофобності молекули. Серед функціональних властивостей мікробної трансглутамінази є вплив на розчинність і, отже, на гелеутворення, емульгування, в’язкість і водоутримувальну здатність, які залежать від розчинності білка. Завдяки цим властивостям вона набула широкого застосовування в технологічних процесах харчової промисловості, зокрема м’ясопереробної і молочної галузей, виготовленні хлібобулочних виробів та харчових плівок. Трансглутаміназа каталізує реакцію перенесення ацилу, в якій γ-карбоксамідна група пептидно-зв’язаних залишків глутаміну є донорами ацилу. У цьому дослідженні порівнюється вплив кількості ферменту (0,05%, 0,1%, 0,15% і 0,2%) мікробної трансглутамінази (активністю 100–120 одиниць) на тваринний білок, яким є м’ясо яловичини 2 сорту і рослинний білок соєвий ізолят ISOPRO 510A. У гідратованих зразках проведено інструментальний аналіз на рН-метрі (рН 50 VIO lab) та текстурометрі (Shimadzu EZ-LX) для твариних білків до та після термооброблення. В гідратованих рослинних білках аналогічні дослідження провели за температури 45±2°С в центрі дослідного зразка через 1 годину ферментації та після стуктуроутворення з витримуванням 12 годин за температури 6±2°С. Результати досліджень показників рН свідчать про те, що ефективність ферменту досягає оптимуму за активної кислотності дослідних білкових систем в діапазоні значень рН від 5 до 8. Використання ферменту мікробної трасглютамінази в гідратованих білках тваринного і рослинного походження підтверджують позитивний вплив на реструктуризацію цих білків через реакцію зшивання. Підвищення рівня рН відбувається за рахунок утворення аміаку (NH3) в результаті цієї реакції. Згідно результатів досліджень в гідратовані білкові системи рекомендовано вносити від 0,05% до 0,1% мікробної трансглютамінази.

ВЛАСТИВОСТІ МОДЕЛЬНИХ ФАРШІВ М’ЯСНИХ І М’ЯСОМІСТКИХ НАПІВФАБРИКАТІВ ЗАЛЕЖНО ВІД КІЛЬКОСТІ СТРУКТУРОУТВОРЮВАЧІВ

2025-02-25T09:59:18+02:00

Останнім часом використання рослинних білків в рецептурах харчових продуктів стало доцільним завдяки нижчим витратам на їх виробництво порівняно з білками тваринного походження. Сучасний ринок пропонує широкий вибір білків рослинного походження, що викликає потребу в інноваціях у харчовій промисловості. В асортименті підприємств м’ясопереробної галузі динамічно зростає частка м’ясомістких продуктів. М’ясомісткий продукт – харчовий продукт, у рецептурі якого знежилованого м’яса не менше ніж 15 %, або виготовлений із субпродуктів та (або) крові. Подібність м’ясомістких продуктів за текстурою і зовнішнім виглядом до м’ясних є важливим чинником у виборі продуктів споживачами, які надають перевагу останнім. Є різні методи структурування, але останнім часом спостерігається тенденція до зростання використання харчових волокон у м’ясних продуктах не лише з технологічних причин, а також як інгредієнтів функціональних продуктів. В роботі дослідили вплив суміші харчових волокон в кількості 1,5%, 3% та 4,5% на активну кислотність і текстуру модельних систем на основі яловичини і ключових інгредієнтів для м’ясомістких продуктів комерційних соєвих препаратів білкового текстурату (SOYTEX 5006PC) та білкового ізоляту (ISOPRO 510A). Для цього згідно рецептур готували емульсії відповідно технологічних інструкцій по використанню суміші харчових волокон і білкових препаратів. У модельних системах проведено інструментальний аналіз зразків на рН-метрі (рН 50 VIO lab) та текстурометрі (Shimadzu EZ-LX) до та після термооброблення. Між досліджуваними зразками з м’яса яловичини та зразками з білками рослинного походження спостерігалася значна різниця активної кислотності, яка перевищувала показник рН 6. Це обумовлено лужними характеристиками соєвих препаратів, активна кислотність яких становить 7,42–7,43. Твердість зразків з використанням м’ясної сировини була значно вищою порівняно зі зразками з текстуратом соєвого білка та ізолятом соєвого білка. Вищі показники твердості у зразках з м’ясом яловичини були передбачуваними через денатурацію м’язових білків, що призводить до твердості в м’ясній системі. Результати досліджень є першим етапом розроблення структуроутворюючої композиції на основі харчових волокон для м’ясомістких продуктів.

ВПЛИВ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ПЕРЕРОБКИ ВИНОГРАДУ НА ФОРМУВАННЯ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ І ОРГАНОЛЕПТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ВИН, ВИРОБЛЕНИХ ІЗ ВИНОГРАДУ СОРТУ РИСЛІНГ РЕЙНСЬКИЙ

2025-02-25T09:59:30+02:00

Технологічні процеси переробки винограду в сучасних умовах активно розвиваються в напрямках, необхідних для формування комерційно привабливого органолептичного профілю вина, особливо в контексті подальшого глобального потепління. Нові розробки технологій, лежать в сфері зменшення алкоголю в винах, в збереженні типовості, свіжості та кислотності білих вин, уникнення зайвого окислення, особливо на початкових етапах технологічного процесу переробки виноград. Метою досліджень є вивчення впливу технологічних процесів переробки винограду на формування фізико-хімічних і органолептичних показників вин, вироблених з винограду сорту Рислінг рейнський. В задачі входило дослідити вплив різних способів пресування, стабуляції та передферментаційній холодний мацерації на фізико-хімічні, органолептичні показники білих вин з винограду сорту Рислінг рейнський, зробити порівняння характеристику вин за допомогою методів сенсорного аналізу, провести статистичну обробку даних . Комплексний аналіз результатів дослідження показує суттєвий вплив на формування інтенсивності первинних ароматів. Найбільший вплив спостерігався в варіанті пресування цілими гронами та варіанті стабуляції. В варіанті пресування цілими гронами спостерігається найменша концентрація фенольних речовин, тому можливо припустити що саме внаслідок низькою концентрації цих сполук в суслі, а потім в вині знижується швидкість окислених процесів в яких фенольні речовини є каталізатором спряженого окислення. Відмічено наявність в винах з сорту Рислінг Рейнський, вирощеного в Україні, набагато більшу кількість саме кластерів первинних ароматів в варіанті, де використовували пресування мезги, але їх інтенсивність була меншою від 15% до 50% в залежності від кластеру аромату. Також не спостерігається кореляція між масовою концентрацією приведеного екстракту та інтенсивністю смаку. Кореляція фенольних речовин та інтенсивність первинних ароматів спостерігається у варіанті застосування прийому стабуляції. У випадку використання холодної мацерації простежується підвищену кількість фенольних речовин, у випадку ПХМ з Gaia відбувається біологічне обезкиснення, що стримує окислювальні процеси і надає можливості для екстрагування первинних ароматів з шкірки винограду під час контакту з соком.