РЕГУЛЯТОРНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСОВИХ ВІДНОСИН В УМОВАХ ОБМЕЖЕНЬ ВОЄННОГО ЧАСУ ТА ПОДАЛЬШОГО ВІДНОВЛЕННЯ

Анотація

У статті проаналізовано стан середовища функціонування фінансових відносин, сформованого під впливом воєнних дій та державних обмежень. Наголошено, що адекватна оцінка саме стану функціонування фінансових відносин має визначальне значення для прийняття зважених управлінських рішень та проведення необхідних заходів щодо забезпечення і повоєнного відновлення, і подальшого розвитку фінансового сектора. Обгрунтовано, що багатоваріантність поняття “розвиток” визначає можливість його забезпечення в ході здійснення процесів адаптації, модифікації, модернізації та трансформації, однак саме їх єдність розкриває його реальні сутність, цілісність та результативність. Запропоновано, розглядаючи можливий хід післявоєнних відновлення та розвитку, вважати, що Україна вступає у своєрідний перехідний період. Перед нею постають виклики виявлення невикористаних резервів та негативних проявів, особливо тих, що пов’язані не лише з військовими діями, та їх несумісності зі стратегічними планами з урахуванням отриманого за роки війни досвіду. Окрему увагу приділено детермінації ефективності екстремальних регуляторних обмежень – валютного контролю, фіскальної рестрикції та мобілізаційних механізмів – як тимчасових інструментів підтримання макрофінансової стабільності. Доведено, що перехід від адаптивної поведінки суб’єктів господарювання до стратегічного розвитку потребує конвергенції монетарної та фіскальної політик у напрямі стимулювання інвестиційного попиту та фінансової інклюзії. Аргументовано, що інституційна стійкість фінансової системи в умовах відновлення залежатиме від спроможності держави трансформувати жорсткі обмеження воєнного часу в гнучкі цифровізовані механізми регулювання, що здатні мінімізувати тінізацію капіталу та сприяти відновленню довіри до національних фінансових інститутів. Доведено необхідність справжнього, системно організованого регулювання, в основі якого – послідовність та чітка спрямованість рішень, які приймаються щодо фінансової та економічної політики. Важливі корекція насамперед змісту подальших реформ, максимальна й оперативна адаптація держави та бізнесу стосовно визначених змін, створення нових ефективних механізмів, здатних модифікувати, модернізувати й трансформувати фінансово-економічні відносини, забезпечивши в їх єдності поступ на новий, якісний рівень розвитку та результативності.