ПЕРСПЕКТИВИ ФОРМУВАННЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ МОДЕЛІ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ

Анотація

Дослідження інноваційного потенціалу на загальнодержавному рівні є базовою передумовою для формування інноваційних стратегій суб’єктів господарювання. Напрями та масштаби інноваційної діяльності підприємств значною мірою визначаються державною політикою, рівнем розвитку науково-технологічного потенціалу, станом інноваційної інфраструктури та сукупністю інших макроекономічних чинників. Оцінка інноваційного потенціалу країни дозволяє ідентифікувати її сильні та проблемні сторони, визначити перспективи розвитку окремих галузей і секторів економіки, а також проаналізувати ефективність механізмів державної підтримки інновацій. У процесі оцінювання та добору інструментів регулювання інноваційного розвитку національної економіки доцільним є формування системи показників, що забезпечують комплексну характеристику цього процесу. Мікроекономічний аналіз інноваційної діяльності суб’єктів господарювання доцільно здійснювати, починаючи з макроекономічного рівня, який передбачає оцінювання стану інноваційного потенціалу України та визначення рівня готовності бізнесу до реалізації стратегій розвитку інноваційного середовища в кризових умовах. Дослідження інноваційного клімату держави виступає методологічною основою для розроблення ефективних стратегій розвитку підприємств і механізмів їх практичної реалізації. Запропоновані у статті стратегії спрямовані на забезпечення адаптивності, стійкості та збереження життєздатності суб’єктів підприємницької діяльності в умовах нестабільного економічного середовища. Виділено ключові принципи формування ефективної системи фінансування інновацій. Розглядається роль держави, муніципальних органів, банківських установ та іноземних інвесторів у забезпеченні фінансування інноваційних проектів з виділенням основних проблем. Необхідною умовою забезпечення фінансування інновацій є наявність розвинутої інфраструктури фінансового ринку, зокрема небанківських фінансових установ – страхових, лізингових, факторингових, фінансових компаній, інститутів спільного інвестування, кредитних спілок. Резервом інноваційного розвитку є також фінансування через нетрадиційні (альтернативні) інструменти: венчурні фонди, бізнес-інкубатори, бізнес-ангели, краудфандінг. Обґрунтовується потреба у формуванні вітчизняної моделі інноваційного розвитку економіки, яка б враховувала національні особливості, рівень розвитку виробничого та науково-технологічного потенціалу, інституційні обмеження та стратегічні пріоритети соціально-економічного розвитку держави.