ПЕРЕВАГИ І НЕДОЛІКИ МОДЕЛЕЙ АУДИТУ НЕБАНКІВСЬКИХ УСТАНОВ ТА ЇХ СУЧАСНИЙ РОЗВИТОК В УКРАЇНІ

Анотація

Обґрунтовано, що в сучасних умовах розвитку фінансового ринку в Україні роль аудиту стала все більш значущою, особливо у сфері небанківських фінансових установ – страхових компаній, фінансових компаній, лізингових, факторингових організацій, пенсійних фондів, ломбардів, мікрофінансових організацій та інших. Ці установи відіграють важливу роль у забезпеченні фінансової інклюзії, кредитуванні економіки та розширенні фінансових послуг, проте вони також піддаються високим ризикам – операційним, ринковим, юридичним та репутаційним. Саме тому ефективні моделі аудиторської діяльності є критично важливими для підвищення прозорості, довіри і стабільності небанківського фінансового сектору. У статті проаналізовано сучасні моделі організації аудиторських компаній. Встановлено, що глобальний ринок аудиту функціонує переважно в межах трьох базових організаційних моделей: інтегрованих глобальних мереж «великої четвірки», міжнародних асоціацій та альянсів і спеціалізованих компанії. Проведено порівняння ключових критеріїв інтегрованих моделей «великої четвірки», міжнародних асоціацій та альянсів і спеціалізованих компаній. На основі чого виокремлено сильні та слабкі сторони, переваги і недоліки, які отримують компанії для посилення якості аудиту. Розкрито додаткові вимоги зі сторони регулятора ринку – Національного банку України – до звітів аудиторів та класифікацію усіх суб’єктів за ступенем суспільної важливості і, відповідно, перелік акредитованих аудиторських компаній для кожної групи суб’єктів. Розглянуто сьогоднішні і майбутні трансформації сфери аудиту під впливом інструментів цифровізації (штучний інтелект), розділення бізнесу, тобто технічного переозброєння та організаційного удосконалення ведення бізнесу. Розкрито інструменти цифровізації, які впроваджені в практичну площину аудиту небанківських установ. Окреслено коло технологічних змін під впливом штучного інтелекту, що на практиці підвищило якість аудиту та змін законодавчих вимог, що зі свого боку посилило незалежність аудиторів, тобто обмежило вплив людського фактору у процесі виконанні аудиту. Ефективність аудиторської компанії вимірюється не лише її прибутком, але й якістю аудиту (здатністю виявляти помилки) та незалежністю (здатністю чесно про них звітувати).