ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ В НООЕКОНОМІЦІ: ПРИСУТНІСЬ ЧИ ПРОДУКТИВНІСТЬ?

Анотація

Досліджуються культурно-екзистенційні змісти становлення людського капіталу нооекономіки – когнітаріату. Висувається думка необхідності інституціоналізації нормативного патерна ідеаційного типу культури як інкубаційного осередка генерації когнітаріату, означеного метафорою «Ковчега». Поширення цифровізації і перспективи застосування квантових технологій трактуються як параметри граничного детермінізму соціокультурних флуктуацій економічних систем та технологічних передумов становлення нооекономіки. Окрім «інкубаційної інституції», розглядається можливість ідентифікації альтернативного антропогенного осередка генерації когнітаріату, що акумулює в собі меганаративи «полюса повноти». Зосереджується увага на аксіологічно-культурному та соціально-економічному протистоянні меритократії когнітаріату та олігархії рантьє, яких означено метафорою «креола». З’ясовано соціальний механізм креолізації та його обмежувальний вплив на можливості економічного розвитку. Окреслено когнітивно-екзистенційні контури самотрансценденції волі та уяви когнітаріату через інтенціональні референції аксіологічно-вимірної онтології. Стверджується, що соціоентропія сенсів у наративах чуттєвої культури породила особливу економічну категорію продуцентів і споживачів послуг спектакулярних вражень – ургопітеків, які виступають матеріалом забезпечення легітимності відтворення влади креолів. Під поняттям «лімінальності» розуміється пропускна здатність патернального коридору культури у формі «інкубаційної» інституції генерувати пасіонарність когнітаріату через імплементацію альтернативного парадигмального проєкту суспільно-економічного порядку. Висунуто гіпотезу, де під топосом семантичного вакууму як континуальності спресованих сенсів усіх можливостей усіх актуалізацій праксеологічних застосувань ресурсів і праці розуміється іманентно-безконечний простір людської свідомості, обмежений лише описовим інструментарієм аксіологічного текстотворення уяви та семіотичним інструментарієм культури. Саме Україна, на думку авторів, має найсприятливіші передумови формування когнітаріату, виходячи, передусім, з низової ініціативи пасіонарних відповідей на абсурдні виклики агонізуючих імперій.