ЕКОНОМІЧНІ І СТРАТЕГІЧНІ ЕФЕКТИ ВІД ПРОГРАМИ READINESS 2030 ДЛЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН

Ключові слова: видатки на оборону, програма Readiness 2030, динаміка ВВП, країни Західної і Східної Європи

Анотація

У статті аналізуються найзагальніші наслідки Програми готовності 2030 щодо радикального збільшення оборонних витрат країн Європейського Союзу на 800 млрд євро на період до 2030 року. Запропоновані заходи спрямовані на: а) пожвавлення інвестиційного процесу у високотехнологічні галузі шляхом збільшення витрат на сучасне озброєння, б) запобігання деіндустріалізації багатьох європейських економік, в) підвищення ступеня стратегічної автономії, що має захистити від геополітичних маніпуляцій з боку Сполучених Штатів та підвищити стійкість у разі конфронтації з країнами «авторитарної осі» (Росія, Китай, Іран). За винятком Польщі, війна в Україні не призвела до збільшення оборонних витрат ні в Сполучених Штатах, ні в країнах Західної та Східної Європи. Водночас зростання оборонних витрат у моделі 2022-2024 років демонструє позитивну кореляцію з динамікою ВВП для всіх досліджуваних країн. Емпіричні оцінки, отримані за допомогою діаграм розсіювання, показують, що в країнах Західної та Східної Європи кожен відсоток ВВП витрат на оборону збільшує темпи зростання ВВП на 0,48 та 0,59 процентних пунктів відповідно. Реалізація програми «Готовність 2030» не позбавлена власних проблем. Головною з них є розподіл коштів між країнами ЄС зі значним виробничим потенціалом (Франція, Німеччина, Італія, Іспанія) та меншими країнами європейської «периферії», які змушені купувати зброю за кордоном. Крім того, схильність до збільшення витрат на оборону послаблюється, оскільки країни, географічно віддалені від російської федерації, недостатньо усвідомлюють російську загрозу. Зі збільшенням витрат на оборону важко поєднати вимоги щодо досягнення високих інновацій з орієнтацією на потреби підвищення зайнятості та розвитку «периферійних» регіонів, що створює значні політичні перешкоди. Ще однією проблемою є використання коштів програми «Готовність 2030» для закупівлі зброї у США та інших виробників, таких як Південна Корея. За відсутності іноземних поставок вітчизняне виробництво зброї може бути дорожчим

Посилання

1. Auerbach A., Gorodnichenko Y., Murphy D. Local Fiscal Multipliers and Fiscal Spillovers in the United States. IMF Economic Review. 2020. Vol. 68. No. 1. P. 195-229. URL: https://doi.org/0.1057/s41308-019-00102-3
2. Canosa J. Supply Chains: an Analysis of Nearshoring and Friendshoring Trends. Business Law International. 2024. Vol. 25. No. 2. P. 143-158.
3. Cavoli C. G. Statement of General Chris-topher G. Cavoli, United States Army, United States European Command. Washington: US House Armed Services Committee, 2024. April 10.
4. Esteban M., de Esperanza C. Introduction: national perspectives on US-China rivalry. Quest for Strategic Autonomy? Europe Grapples with the US - China Rivalry. Madrid: the European Think-tank Net-work on China (ETNC), 2025. P. 19-36.
5. European Parliament. European Economic Security: Current practices and further development. EP/EXPO/INTA/FWC/2019-01/LOT5/1/C/22. Stras-bourg: European Parliament, 2024. 35 p.
6. European Commission. Mission letter, Andrius Kubilius, Commissioner-designate for Defence and Space. Brussels: the European Commis-sion, 2024.
7. Ilzetzki E. Guns and Growth: The Eco-nomic Consequences of Defence Buildups. Kiel Report No. 2. Kiel: Kiel Institute for the World Economy, 2025. 62 p.
8. Jaklin D. C. The EU’s steps towards more strategic autonomy — The European Defence Action Plan. Focus. 2018. No. 2. P. 1-4.
9. Krajewski P., Pilat K. The comparison of the impact of military and non-miIitary government spend-ing on GDP and consumption in Poland. Optimum. Economic Studies. 2023. No. 2(112). P. 19-36. URL: https://doi.org/10.15290/oes.2023. 02.112.02
10. Mejino-Lopez J., Wolff G. B. Boosting the European Defence Industry in a Hostile World. Intereconomics. 2025. Vol. 60. No. 1. P. 34-39.
11. Olejnik L. W. Short-run multiplier effects of military expenditures in NATO’s Eastern Flank countries in 1999–2021. Journal of Comparative Eco-nomics. 2023. Vol. 51. P. 1344-1355. URL: https://doi.org/10.1016/j.jce.2023.05.007
12. RAND. European strategic autonomy in defence. Santa Monica, CA; Cambridge, UK: the RAND Corporation, 2021. 72 p.
13. Scarazzato L., Tian N., Da Silva D. L., Liang X., Karim B., Ricard J. G. SIPRI Fact Sheet December 2025. The SIPRI Top 100 Arms Producing and Military Services Companies. 2024. URL: https://www.politico.eu/wp-content/uploads/2025/ 11/28/ FS-SIPRI-Top-100-EMBARGO-1.pdf
14. Šimečka M. European Strategic Auton-omy: Distant but Irresistible. Prague: Institute of International Relations, 2016. 9 p.
Опубліковано
2026-10-20