https://journals-lute.lviv.ua/index.php/visnyk-econom/issue/feed Вісник ЛТЕУ. Економічні науки 2026-11-16T15:16:34+02:00 isdur asdf@sdf.sdf Open Journal Systems <p style="text-align: justify;"><strong>Науковий профіль видання:&nbsp;</strong>Економічні перетворення, бізнес та адміністрування</p> <p style="text-align: justify;"><strong>Періодичність:</strong> 5 разів на рік</p> <p style="text-align: justify;"><strong>Мова видання:&nbsp;</strong>українська, англійська, польська</p> <p>Журнал включено до Переліку наукових фахових видань України (категорія «Б»)&nbsp;строком на три роки з 01 червня 2026 року по 31 травня 2029 року&nbsp;відповідно до&nbsp;<a href="https://mon.gov.ua/npa/pro-vkliuchennia-naukovykh-periodychnykh-vydan-do-pereliku-naukovykh-fakhovykh-vydan-ukrainy" target="_blank" rel="noreferrer noopener">Наказу МОН України від 11 червня 2026 року № 928 (Додаток 13)</a>.</p> <p><strong>Кластер:</strong>&nbsp;Економічні перетворення, бізнес та адміністрування.</p> <p style="text-align: justify;"><strong>Спеціальності:</strong> <strong>С1</strong> Економіка та міжнародні економічні відносини; <strong>D1</strong> Облік і оподаткування; <strong>D2</strong> Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок; <strong>D3</strong> Менеджмент; <strong>D5</strong> Маркетинг; <strong>D7</strong> Торгівля.</p> <p style="text-align: justify;">Вісник є фаховим та рецензованим науковим виданням у якому публікуються оригінальні статті, що розкривають результати наукових, практичних, навчально-методичних досліджень сучасних проблем економічної теорії, концепції розвитку економіки на макро та мікро рівні, системи фінансів, обліку, аналізу, аудиту, економічної безпеки, оподаткування, математичних методів і інформаційних технологій в економіці, міжнародних економічних відносин, сучасного менеджменту і маркетингу та інших галузей економічної науки. Цільовими аудиторіями вісника є наукові працівники, державні службовці, викладачі закладів вищої освіти, аспіранти, студенти та представники бізнес-середовища.</p> https://journals-lute.lviv.ua/index.php/visnyk-econom/article/view/2502 КООПЕРАТИВНИЙ РУХ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ ТА ЦИФРОВІЗАЦІЇ: СТАН І ДИСФУНКЦІЇ РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ 2026-11-16T12:37:41+02:00 П. О. Куцик kutsykpetro@gmail.com С. А. Кошкаров steve_ko@ukr.net <p>Внаслідок надання Україні статусу кандидата на членство в ЄС у 2022 році і відкриття переговорів про вступ, перші кластери яких відкрито в червні-липні 2026 році вимоги до кооперативного права, статистики й механізмів підтримки дедалі більше визначаються законодавством ЄС. Кооперативні структури, що поєднують цифрові технології з демократичним управлінням і спільною власністю, зокрема платформні кооперативи та кооперативи даних, розглядаються в дослідженні як потенційний інструмент регулвання дисфункцій державної регіональної політики. Метою статті є оцінка стану кооперативного руху України на тлі країн – членів ЄС, визначення завдань імплементації європейського інституціонального базису та цифрових інструментів для подолання дисфункцій регіонального управління розвитком кооперації. Методологія ґрунтується на розмежуванні формальної (реєстрової) і функціональної (фактично діючої) складових кооперативного руху. Опрацьовано повний масив відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань станом на 08.09.2026 з реконструкцією динаміки за датами реєстрації та припинення і зіставлено його з даними Національного банку України та обласних військових адміністрацій; застосовано компаративний та інституційний аналіз. Встановлено, що в реєстрі перебувають 35 246 кооперативних суб’єктів (2,5% юридичних осіб), більшість яких обслуговує утримання житла, гаражів і земельних ділянок. Фактично діяли лише 25% сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів від неприпинених реєстрових записів (нижня оцінка), а кількість кредитних спілок на ринку за 2021-2025 рр. скоротилася більш як утричі. Українську кооперацію позиціоновано як постсоціалістичну модель із гіпертрофованою реєстровою і слабкою підтвердженою складовими. Визначено завдання імплементації інституціонального базису ЄС щодо організацій виробників, енергетичних кооперативів, кооперативів даних і статистики. Ідентифіковано шість дисфункцій регіонального управління розвитком кооперації, пов’язаних із групами теорій регулювання дисфункцій, та зіставлено їх із цифровими інструментами подолання й орієнтирами ЄС. Зроблено висновок, що цифрові інструменти знижують витрати координації та контролю, однак не є достатньою умовою відновлення кооперації без їх вбудовування в земельну, конкурентну та регіональну політику</p> 2026-10-20T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2026 https://journals-lute.lviv.ua/index.php/visnyk-econom/article/view/2503 ЦИФРОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕК ПІДПРИЄМСТВ У КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ІННОВАЦІЙНОЇ ЕКОСИСТЕМИ ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ 2026-11-16T11:18:31+02:00 Т. Г. Васильців tgvas77@ukr.net Р. Л. Лупак economist_555@ukr.net Н. В. Наконечна nakonnat@gmail.com <p>У статті досліджено теоретико-прикладні засади цифрової трансформації системи економічної безпеки підприємств у контексті формування потенціалу інноваційної екосистеми відновлення економіки України. Актуальність дослідження зумовлена посиленням воєнних, фінансово-економічних, інформаційних і технологічних загроз, необхідністю підвищення стійкості суб’єктів господарювання та активізації інноваційних процесів у період відновлення національної економіки. Обґрунтовано, що цифрова трансформація виходить за межі автоматизації управлінських операцій і передбачає системну інтеграцію цифрових технологій у процеси ідентифікації загроз, оцінювання ризиків, управління ресурсами й забезпечення безперервності діяльності підприємств. Виокремлено ключові напрями таких перетворень: цифровізацію моніторингу загроз і прогнозування ризиків; посилення кібербезпеки та цифрової стійкості; інтелектуалізацію управління ресурсами й господарськими процесами; інтеграцію безпекових механізмів в управління інноваціями; формування комплексних цифрових систем управління економічною безпекою. Розкрито можливості застосування технологій штучного інтелекту, Big Data, систем бізнес-аналітики, ERP-платформ та інструментів кіберзахисту для підвищення адаптивності підприємств, своєчасного виявлення загроз і забезпечення стійкості господарської діяльності. Визначено основні механізми взаємодії цифрової трансформації економічної безпеки суб’єктів господарювання з інноваційною екосистемою відновлення економіки: безпеково-інноваційний, коопераційно-мережевий, інформаційно-аналітичний і ресурсно-інвестиційний. Доведено, що їх узгоджене функціонування сприяє захисту інтелектуальної власності, розвитку співпраці між бізнесом, науковими установами та інвесторами, підвищенню прозорості управлінських рішень і ефективнішому залученню ресурсів для інноваційного розвитку. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання для вдосконалення систем економічної безпеки підприємств та посилення їхньої участі в інноваційних процесах відновлення України</p> 2026-10-20T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2026 https://journals-lute.lviv.ua/index.php/visnyk-econom/article/view/2504 ОБГРУНТУВАННЯ ПРИНЦИПІВ РОЗШИРЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ОБСЛУГОВУВАННЯ НА ОСНОВІ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЇХ ДІЯЛЬНОСТІ 2026-11-16T11:19:21+02:00 Б. Б. Семак bbsemak@ukr.net О. М. Гаврилюк gavruliykoleh@gmail.com <p>У сучасних умовах роль та значення цифрової трансформації підприємств змінюється і вона вже давно перестала сприйматися як виключно технологічний процес. Цифрову трансформацію необхідно розглядати не як набір технологій та засобів їх реалізації, а як цілісну систему, котра формує нову логіку діяльності підприємств та поєднує у собі створення споживчої цінності, більш ефективні способи організації взаємодії із споживачами, оптимальне ресурсне забезпечення, механізми прийняття управлінських рішень і характер конкурентної поведінки. У статті обґрунтовано теоретико-методологічні засади розширення потенціалу підприємств сфери обслуговування на основі цифрової трансформації їх діяльності. Актуальність дослідження зумовлена посиленням конкурентного тиску та споживчих очікувань, зростанням ролі цифрових технологій у формуванні клієнтського досвіду та необхідністю пошуку нових джерел забезпечення конкурен-тоспроможності підприємств сфери послуг. Визначено, що цифрова трансформація є не лише процесом технологічного оновлення, а й системною зміною бізнес-моделей, організаційних процесів, механізмів взаємодії зі споживачами та підходів до управління ресурсами підприємства. Розкрито сутність потенціалу підприємств сфери обслуговування як інтегрованої сукупності цифрових ресурсів, компетентностей, організаційних можливостей і динамічних здатностей, що забезпечують створення споживчої цінності та досягнення стратегічних цілей. Обґрунтовано принципи його розширення в умовах цифрової трансформації, зокрема системності, клієнтоцентричності, цифрової інтеграції, адаптивності, інноваційності, персоналізації, проактивності, безперервного навчання та інформаційної безпеки. Встановлено взаємозв’язок між упровадженням цифрових рішень, розвитком компетентностей персоналу, удосконаленням сервісних процесів і підвищенням якості обслуговування. Запропоновано розглядати розширення сервісного потенціалу як послідовний перехід від масового обслуговування до сегментованого, персоналізованого та проактивного сервісу. Доведено, що реалізація визначених принципів сприятиме формуванню адаптивної системи управління, посиленню клієнтської лояльності, раціоналізації використання ресурсів і створенню стійких конкурентних переваг для сервісних підприємств. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання обґрунтованих положень під час розроблення стратегій цифрової трансформації та програм розвитку потенціалу підприємств сфери обслуговування.</p> 2026-10-20T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2026 https://journals-lute.lviv.ua/index.php/visnyk-econom/article/view/2505 РОЛЬ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В ОПТИМІЗАЦІЇ ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ ПІДПРИЄМСТВ СФЕРИ ІНТЕРНЕТ-ТОРГІВЛІ 2026-11-16T11:19:33+02:00 Р. М. Воронко rvoronko@ukr.net В. Р. Пуш pusviktoria38@gmail.com <p>У статті досліджено роль програмного забезпечення в оптимізації обліково-аналітичної системи підприємств сфери інтернет-торгівлі. Встановлено, що такі особливості електронної торгівлі, як багатоканальність продажів, висока динамічність товарних потоків, необхідність обробки даних у режимі реального часу та інтеграції з маркетплейсами й платіжними системами, потребують нового та більш якісного підходу до побудови облікової та аналітичної підсистем управління. Узагальнено сучасні проблемні аспекти функціонування обліково-аналітичних систем підприємств e-commerce, зокрема розрізненість даних, ризики виникнення інформаційної небезпеки, складність оцінювання показників юніт-економіки та недостатню адаптивність традиційних методичних підходів до специфіки сучасного цифрового бізнес-середовища. Розкрито роль програмного забезпечення та його впровадження з метою вирішення зазначених проблем через побудову архітектурної моделі обліково-аналітичної системи. Запропоновано циклічний підхід до оптимізації обліково-аналітичної системи, що охоплює діагностику, вибір і конфігурацію програмного забезпечення, інтеграцію джерел даних, автоматизацію процесів та оцінювання ефективності. Розглянуто методику оцінювання ефективності програмного забезпечення на основі системи зважених критеріїв (функціональність, інтегрованість, вартість володіння, безпека, масштабованість, аналітичні можливості) та інтегрального показника ефективності. Акцентовано, що в Україні програмне забезпечення у контексті автоматизації бухгалтерського обліку постійно оновлюється та вдосконалюється. Вводячи на ринок оригінальний продукт, суб’єкти бізнесу вивчають накопичений досвід і успішно реалізують інноваційні рішення у своїх розробках. Програмні продукти з автоматизації облікових процесів в умовах сьогодення користуються значним попитом як на малих, так і на великих підприємствах. Отримані результати даного дослідження є актуальними і пропонованими до розгляду підприємствами, які провадять діяльність у сфері інтернет-торгівлі під час вибору, впровадження та оцінювання програмних рішень для обліково-аналітичного забезпечення управлінської діяльності</p> 2026-10-20T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2026 https://journals-lute.lviv.ua/index.php/visnyk-econom/article/view/2506 ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ НА ЗАСАДАХ ЕФЕКТИВНОСТІ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА 2026-11-16T11:19:52+02:00 Д. М. Васильківський vasylkivskyid@khmnu.edu.ua <p>У статті обґрунтовано актуальність формування механізму стратегічного управління ризиками машинобудівних підприємств, діяльність яких в умовах повномасштабної війни, енергетичних обмежень, розривів логістичних ланцюгів і дефіциту кадрів супроводжується постійним впливом невизначеності на досягнення стратегічних цілей. Метою статті є теоретичне обґрунтування та розроблення механізму стратегічного управління ризиками машинобудівних підприємств на засадах ефективності в умовах нестабільного середовища. Уточнено зміст понять «стратегічне управління ризиками машинобудівного підприємства» та «механізм стратегічного управління ризиками» з акцентом на інтеграції ризик-менеджменту в стратегічне управління, розгляді ризику одночасно як загрози і можливості та економічній обґрунтованості управлінських рішень. На основі галузевих даних визначено, що стан машинобудування характеризується структурною двоїстістю: зростання, зумовлене оборонним замовленням, поєднується з нерівномірним завантаженням потужностей і залежністю від обмеженого кола замовників. Стратегічні ризики галузі систематизовано у сім груп, для кожної з яких визначено ключові індикатори ризику та пріоритетні стратегії реагування. Сформовано механізм у складі цільової, функціональної, забезпечувальної та оцінювально-коригувальної підсистем. Обґрунтовано використання коефіцієнта ефективності заходів реагування, який співвідносить очікуване зменшення втрат і додатковий ефект від використання можливостей із витратами, та доповнено його принципом стратегічного імперативу для ризиків, що загрожують виживанню підприємства. Запропоновано трирівневе оцінювання результативності механізму (економічний і стратегічний рівні та рівень резильєнтності) і визначено етапи його впровадження. Зроблено висновок, що реалізація механізму забезпечує перехід від реактивного реагування на загрози до проактивного управління ризиковою позицією підприємства. Подальші дослідження доцільно спрямувати на розроблення моделі оптимізації портфеля заходів реагування за бюджетних обмежень і методики кількісного визначення ризик-апетиту.</p> 2026-10-20T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2026 https://journals-lute.lviv.ua/index.php/visnyk-econom/article/view/2507 ІНТЕГРОВАНА СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗА КОНЦЕПЦІЄЮ ШЕСТИ КАПІТАЛІВ: АСПЕКТИ СТРАТЕГІЇ, МЕТОДИКИ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ 2026-11-16T11:20:18+02:00 В. І. Плеша pleshav@lute.lviv.ua В. І. Бачинський bachivi@meta.ua <p>Трансформація сучасного бізнес-середовища під впливом цифровізації та посилення вимог ESG (Environmental, Social, Governance) зумовлює необхідність переосмислення класичних фінансово-центричних підходів до внутрішнього контролю. Концепція шести капіталів Міжнародної ради з інтегрованої звітності (IR) пропонує збалансовану рамку корпоративних ресурсів, проте інструменти практичного безперервного моніторингу за їхнім кругообігом на мікрорівні залишаються фрагментарними, що породжує ризики знецінен-ня нефінансових активів підприємств. У дослідженні використано методи системно-структурного та порівняльного аналізу для дослідження розвитку концепцій Т. Стюарта, Л. Едвінссона та філософії тривимір-ної концепції (Triple Bottom Line); матричний метод – для проектування інтегрованої архітектури контролю; метод моделювання бізнес-процесів – для формування регламенту крос-функціональної взаємодії. Обґрунтова-но трирівневу архітектуру стратегічного контролю, де інтегрована стратегія через контур BSC обумовлює вибір первинних методів перевірки. Розроблено уніфіковану загальну матрицю контролю шести капіталів, яка лінійно пов’язує об’єкти моніторингу, ключові KPI/метрики (зокрема FCF, OEE, eNPS, NPS, обсяги емісії CO₂), джерела первинних даних (ERP, CRM, HRIS, DLP) та специфічні процедури аудиту. Запропоновано Регламент міжфункціональної взаємодії (Cross-Functional Data Governance Regulation), що ліквідує проблему інфор-маційної ізольованості організаційних підрозділів між фінансовим відділом, HR, IT та екологічною службою. Застосування розробленого інструментарію дозволяє службам внутрішнього контролю своєчасно ідентифіку-вати неочевидне виснаження ресурсного потенціалу компанії та візуалізувати інтегрований стан капіталів на аналітичному дашборді керівника для прийняття стратегічних управлінських рішень</p> 2026-10-20T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2026 https://journals-lute.lviv.ua/index.php/visnyk-econom/article/view/2508 ПРИЙОМИ МАРКЕТИНГОВОЇ ТОВАРНОЇ ПОЛІТИКИ 2026-11-16T11:20:52+02:00 Н. Ф. Басій basij@ukr.net Л. К. Гліненко lkg2002@ukr.net Ю. А. Дайновський yddd@ukr.net <p>У статті констатується, що дезагрегація загальної маркетингової товарної політики на окремі прийоми дозволяє конкретизувати її складові, краще аналізувати їх результативність і приймати обґрунтовані рішення щодо удосконалення товарів. Зроблено спробу впорядкування і класифікації цих прийомів. Зазначено важливість пошуку і узагальнення напрямів удосконалення товарів, які вже реалізовані у товарному світі, оскільки будь-який напрям може бути використаний при покращенні характеристик різноманітних товарів, перелік яких постійно розширюватиметься. Виокремлено найбільш популярні напрями, які можуть бути реалізовані під час пошуку рішень з удосконалення товарів. Проаналізовано варіанти прийомів, пов’язаних з можливістю виконання товаром певних додаткових функцій, які, крім реального забезпечення багатофункціо-нальності, можуть включати також під’єднання додаткових ємностей, об’єднання товарів у комплекти, можливість самостійного складання кінцевого варіанту товару зі складників, захист від несанкціонованого використання, покращення екологічних властивостей, використання енергозберігальних технологій, автоматизацію виконання окремих функцій тощо. Аналізуються прийоми, пов’язані з підвищенням надійності отримання корисного результату від споживання товару. Розглянуто прийоми, пов’язані зі створенням додаткових зручностей споживачеві як під час основного споживання товару, так у процесі його пошуку, транспортування і пристосування до споживання. Окреслюються прийоми підвищення оригінальності товарів. Зазначено низку прийомів щодо удосконалення товарних і фірмових назв, удосконалення асортиментної політики. Наголошено, що навіть нейтральні з погляду задоволення потреб споживача прийоми удосконалення товарів можуть бути спрямовані на отримання певних позитивних результатів для учасників системи розподілу. Констатується, що знання різних можливих напрямів і прийомів удосконалення дає можливість аналізувати їх доцільність у процесі покращення ринкових характеристик конкретних товарів</p> 2026-10-20T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2026 https://journals-lute.lviv.ua/index.php/visnyk-econom/article/view/2509 ТОРГОВЕЛЬНО-ПРОМИСЛОВА РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ МАШИНОБУДІВНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ПРОСТОРОВИХ ДИСПРОПОРЦІЙ 2026-11-16T11:21:45+02:00 І. І. Свидрук irena_svidruk@ukr.net І. Т. Андрухів iandrukhiv@gmail.com <p>Статтю присвячено розв’язанню актуальної науково-практичної проблеми, зумовленої фрагментацією торговельно-виробничих мереж, посиленням геоекономічних шоків та зростанням суперечності між необхідністю забезпечення безперервності комерційної діяльності машинобудівних підприємств і обмеженістю стандартних інструментів нейтралізації ризиків в умовах асиметрії просторового розвитку. Мета статті полягає в обґрунтуванні теоретико-прикладних засад забезпечення торговельно-промислової резильєнтності та ризик-менеджменту машинобудівних підприємств в умовах просторових диспропорцій регіональних ринків. Систематизовано вияви дихотомії глобалізації та регіоналізації в B2B-сегменті, ідентифіковано специфічні фактори невизначеності на регіональних ринках машинобудування за ресурсно-логістичною, технологічною, фінансовою, кадровою та ринковою сферами, здійснено комплексний аналіз функціонально диференційованого інструментарію ризик-менеджменту й механізму ретенції ризиків. Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні необхідності переходу від оцінювання статичної ефективності та поточного адаптаційного потенціалу до застосування коефіцієнтів Шарпа та Сортіно у стратегічному управлінні інвестиційними проєктами, асортиментною політикою, постачанням і бюджетуванням науково-дослідних розробок, де використання зазначених методик усуває спотворення оцінок та забезпечує точний аналіз захищеності капіталу в умовах локальних шоків з урахуванням часових лагів промисловості. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання адаптованих показників та інструментів ретенції капіталу менеджментом підприємств для стрес-тестування виробничих програм, оптимізації цільових резервів і мінімізації трансакційних витрат при розривах логістичних ланцюгів. За результатами дослідження зроблено висновки, що торговельно-промислова резильєнтність машинобудування визначається гнучкістю мережевих взаємодій та внутрішнім утриманням капіталу, а локальна стійкість окремих виробничих вузлів і збереження інженерних компетенцій виступають джерелом макроекономічної рівноваги, запобігаючи ланцюговим дефолтам контрагентів та згладжуючи просторову поляризацію регіону</p> 2026-10-20T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2026 https://journals-lute.lviv.ua/index.php/visnyk-econom/article/view/2510 ПРИНЦИПИ УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ЗАСАДИ ЙОГО ОРГАНІЗАЦІЇ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ТОРГІВЛІ 2026-11-16T11:47:42+02:00 В. С. Рудницький vasylrud1989@gmail.com О. В. Дубіль olena130790@gmail.com <p>Розглянуто концептуальну основу та основні принципи управлінського обліку для потреб його організації на підприємствах гуртової та роздрібної торгівлі. Концепції управлінського обліку тісно пов’язані з його функцією, використанням результатів, основними бізнес-процесами торговельної діяльності різних суб’єктів господарювання. Досліджено, що виділення вітчизняними та зарубіжними вченими великої кількості принципів управлінського обліку не завжди є достатньо обґрунтованим, оскільки назви ряду принципів повторюються або підмінюють один одного. Встановлено, що завдання управлінського обліку в торгівлі доцільно розглядати за основними бізнес-процесами (закупівлі товарів, транспортування, зберігання товарних запасів, реалізації товарів тощо). Завдання управлінського обліку тісно пов’язані з його функціями, зокрема, такими як: інформаційно-забезпечувальна, комунікаційно-координаційна, контрольна, планово-прогнозна, обліково-аналітична, мотиваційна. Досліджено пропозиції різних авторів щодо використання елементів методу управлінського обліку та уточнено їх використання на підприємствах торгівлі. Методи управлінського обліку доцільно поділити на загальнонаукові та спеціальні. Спеціальні способи і прийоми, які використовуються в управлінському обліку, доцільно групувати не тільки за процесами прогнозування, планування, калькулювання, але і за процесами аналізу взаємозв’язку витрат, обсягу діяльності, прибутку, аналізу інформації для прийняття рішень, трансфертного ціноутворення тощо. Запропоновано концептуальну модель управлінського обліку, основу якої складають завдання, функції, предмет, об’єкти, суб’єкти, принципи, методи. Розкрито етапи впровадження системи управлінського обліку на підприємствах торгівлі та запропоновано основні складові елементи його організації. Визначено напрямки подальших наукових досліджень, спрямованих на розроблення концепції організації та впровадження системи управлінського обліку на підприємствах гуртової та роздрібної торгівлі.</p> 2026-10-20T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2026 https://journals-lute.lviv.ua/index.php/visnyk-econom/article/view/2511 ВИЗНАЧЕННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ МОДЕРНІЗАЦІЇ ВНУТРІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ 2026-11-16T11:22:30+02:00 М. Я. Вірт virt_m@ukr.net <p>У статті обґрунтовано необхідність формування та практичної імплементації цілісного організаційно-економічного механізму модернізації внутрішньої торгівлі України. Визначено його мету, яка полягає у формуванні ефективної, інноваційної, стійкої та територіально доступної системи внутрішньої торгівлі, спроможної забезпечувати ефективний рух товарів від виробника до споживача, стимулювати розвиток вітчизняного виробництва, задовольняти потреби населення і бізнесу в якісній і доступній продукції та супутніх послугах. Запропоновано розгляд організаційно-економічного механізму як системи взаємопов’язаних елементів, що охоплює мету, принципи, суб’єктів і об’єкти впливу, організаційний та економічний блоки, інструменти їх реалізації, ресурсне й інформаційно-аналітичне забезпечення, а також моніторинг і контроль результативності. Обґрунтовано визначальне значення узгодженої взаємодії організаційного та економічного блоків, де організаційний блок формує інституційні, координаційні й інфраструктурні передумови модернізації, а економічний – забезпечує відповідну мотивацію та ресурсні можливості суб’єктів торгівлі. Систематизовано осно-вні організаційні інструменти, серед яких – координація взаємодії держави, регіонів і бізнесу, цифровізація та дерегуляція торговельних процедур, модернізація торговельно-логістичної інфраструктури, інтеграція виробників і торговельних мереж та забезпечення безперервності торговельної діяльності. Визначено економічні інструменти, що включають пільгове кредитування, грантову та компенсаційну підтримку, податкове й інвестиційне стимулювання, страхування ризиків і активізацію платоспроможного внутрішнього попиту. Доведено, що комплексне та синхронне застосування зазначених інструментів сприятиме технологічному й інфраструктурному оновленню торговельної сфери, активізації інвестиційної діяльності та підвищенню її ефективності. Очікуваним результатом реалізації механізму є формування сучасної, цифровізованої, конкурентної, стійкої, територіально доступної та орієнтованої на українського виробника системи внутрішньої торгівлі</p> 2026-10-20T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2026 https://journals-lute.lviv.ua/index.php/visnyk-econom/article/view/2512 КУЛЬТУРНА ДИПЛОМАТІЯ ТА ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА ЯК ЧИННИКИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ В ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД 2026-11-16T11:23:26+02:00 Ю. Б. Миронов yuriy@myronov.com Ю. В. Михальський myhalski@gmail.com М. І. Миронова myronowa@gmail.com <p>У статті досліджено культурну дипломатію та історичну спадщину як взаємоповʼязані чинники сталого розвитку України в повоєнний період. Актуальність теми зумовлена масштабними втратами культурної спадщини внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації та потребою формування нових механізмів відновлення держави, що поєднують економічну відбудову з гуманітарною безпекою та збереженням національної ідентичності. Метою статті є визначення ролі культурної дипломатії й охорони історико-культурної спадщини у забезпеченні сталого розвитку України, а також обґрунтування практичних рекомендацій щодо їх інтеграції в державну політику повоєнного відновлення. У роботі використано методи системного аналізу, статистичного узагальнення, порівняння та регресійного аналізу для оцінювання взаємозвʼязку між показниками культурної активності держави за кордоном і рівнем міжнародної підтримки. Проаналізовано динаміку діяльності Українського інституту, показники Global Soft Power Index, дані ЮНЕ-СКО щодо пошкоджених обʼєктів культурної спадщини та оцінки Світового банку щодо масштабів руйнувань і потреб відбудови економіки. Встановлено статистично значущий позитивний звʼязок між інтенсивністю культурно-дипломатичних заходів і обсягом міжнародної допомоги Україні. Обґрунтовано, що культурна спадщина є не лише обʼєктом захисту, а й ресурсом сталого розвитку, здатним генерувати економічні, соціальні та іміджеві ефекти в рамках повоєнного відновлення держави. Запропоновано напрями вдосконалення інституційного забезпечення культурної дипломатії України та інтеграції охорони спадщини у стратегії регіонального розвитку, культурного туризму і євроінтеграційного поступу країни в умовах повоєнної відбудови. Результати дослідження можуть використовувати органи державної влади, дипломатичні установи та науковці для розроблення стратегій сталого розвитку територіальних громад</p> 2026-10-20T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2026 https://journals-lute.lviv.ua/index.php/visnyk-econom/article/view/2513 МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ЕКСПЕРТНОГО ОЦІНЮВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ СТРУКТУР УПРАВЛІННЯ ТОРГОВЕЛЬНИМИ ПІДПРИЄМСТВАМИ 2026-11-16T11:23:45+02:00 О. О. Трут olgatrut@ukr.net І. З. Саврас i_savras@ukr.net <p>Організаційна структура управління визначає розподіл функцій, повноважень і відповідальності та впливає на узгодженість управлінської взаємодії, інформаційний обмін і оперативність прийняття управлінських рішень. Актуальність дослідження визначається необхідністю комплексного оцінювання структур управління торговельних підприємств з урахуванням характеристик, які мають переважно якісний характер і не можуть бути повною мірою відображені формальними структурними параметрами. Метою статті є обґрунтування методичного підходу до експертного оцінювання організаційних структур управління торговельними підприємствами на основі системи критеріїв, що дає змогу комплексно оцінити їх функціональну відповідність управлінським потребам. У межах підходу сформовано систему з шести критеріїв, згрупованих за трьома змістовими групами: структурною визначеністю управління, функціонуванням управлінських зв’язків та адаптивністю організаційної структури. Обґрунтовано послідовність експертного оцінювання, що передбачає ранжування критеріїв, перевірку узгодженості експертних суджень за коефіцієнтом конкордації Кендалла, визначення вагових коефіцієнтів, оцінювання рівня прояву критеріїв за єдиною шкалою та розрахунок інтегрального показника. Запропоновано показник пріоритетності вдосконалення, який поєднує відносну значущість критерію та величину його резерву вдосконалення, що дає змогу перейти від загального оцінювання організаційної структури управління до визначення характеристик, які потребують першочергової уваги. Визначено взаємозв’язок між інтегральним показником та розподілом загального резерву вдосконалення за окремими критеріями. Показано, що запропонований інтегральний показник характеризує рівень функціональної відповідності організаційної структури управлінським потребам підприємства і не є безпосередньою оцінкою його економічної ефективності. Зроблено висновок, що запропонована методика забезпечує послідовний перехід від експертного визначення значущості характеристик організаційної структури до обґрунтування пріоритетів її вдосконалення. Перспективи подальших досліджень полягають в емпіричній апробації методики за результатами практики менеджменту торговельних підприємств різного масштабу та організаційної побудови, оцінюванні стабільності результатів методики та дослідженні взаємозв’язку між оцінкою організаційної структури управління і показниками управлінської й економічної результативності підприємств</p> 2026-10-20T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2026 https://journals-lute.lviv.ua/index.php/visnyk-econom/article/view/2514 СТАТИСТИЧНА ТИПОЛОГІЗАЦІЯ ГАЛУЗЕВИХ ПРОФІЛІВ ЦИФРОВОГО МАРКЕТИНГОВОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВАМИ 2026-11-16T11:24:06+02:00 К. І. Тарасова ckvett@gmail.com Д. Д. Кравець daryakravets777@gmail.com <p>Цифровізація маркетингового управління супроводжується поширенням різнорідних інструментів – від вебсайтів і соціальних медіа до CRM, ERP, Business Intelligence, хмарних сервісів, штучного інтелекту та електронних продажів. За таких умов одномірна оцінка цифровізації приховує відмінності у функціональній архітектурі управління. Метою дослідження є розроблення та емпіричне обґрунтування статистичної типології галузевих профілів цифрового маркетингового управління. Емпіричну основу становлять дані Євростату щодо використання ІКТ та електронної комерції підприємствами ЄС у 2024-2025 рр.; матеріали ОЕСР використано для інтерпретації окремих результатів. Запропоновано розмежовувати цифрову насиченість і тип цифрового маркетингового управління: перша характеризує загальну інтенсивність використання технологій, другий – конфігурацію їх включення у маркетингові функції. Статистичні ознаки структуровано у п’ять блоків: цифрова ринкова взаємодія, управління клієнтськими відносинами, аналітичне забезпечення, інтеграція процесів та інфраструктури, цифрові транзакції. Встановлено, що масштаб підприємства сильніше диференціює складніші інформаційно-аналітичні та інтеграційні рішення, ніж базову цифрову присутність: розрив між великими та малими підприємствами з 10-49 зайнятими становить 18,98 в. п. для веб-сайтів, 40,74 в. п. для CRM, 47,63 в. п. для ERP та 57,79 в. п. для BI. Галузеві профілі виявили асинхронні поєднання цифрових компонентів, на основі яких виділено чотири базові конфігурації: інтегровано-аналітичну, комунікаційно-транзакційну, процесно-транзакційну та фрагментарну; окремі види діяльності формують змішані профілі. Наукова новизна полягає у переході від рейтингування цифрової зрілості до профільної типологізації, яка зберігає функціональні відмінності між компонентами цифрового маркетингового управління. Перспективи подальших досліджень пов’язані з перевіркою типології за мікроданими підприємств із застосуванням кластерного аналізу та оцінюванням зв’язку окремих моделей із результативністю й інноваційною активністю</p> 2026-10-20T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2026 https://journals-lute.lviv.ua/index.php/visnyk-econom/article/view/2515 ЕКОНОМІЧНІ І СТРАТЕГІЧНІ ЕФЕКТИ ВІД ПРОГРАМИ READINESS 2030 ДЛЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН 2026-11-16T11:24:32+02:00 Р. І. Копич kopych.r2@gmail.com <p>У статті аналізуються найзагальніші наслідки Програми готовності 2030 щодо радикального збільшення оборонних витрат країн Європейського Союзу на 800 млрд євро на період до 2030 року. Запропоновані заходи спрямовані на: а) пожвавлення інвестиційного процесу у високотехнологічні галузі шляхом збільшення витрат на сучасне озброєння, б) запобігання деіндустріалізації багатьох європейських економік, в) підвищення ступеня стратегічної автономії, що має захистити від геополітичних маніпуляцій з боку Сполучених Штатів та підвищити стійкість у разі конфронтації з країнами «авторитарної осі» (Росія, Китай, Іран). За винятком Польщі, війна в Україні не призвела до збільшення оборонних витрат ні в Сполучених Штатах, ні в країнах Західної та Східної Європи. Водночас зростання оборонних витрат у моделі 2022-2024 років демонструє позитивну кореляцію з динамікою ВВП для всіх досліджуваних країн. Емпіричні оцінки, отримані за допомогою діаграм розсіювання, показують, що в країнах Західної та Східної Європи кожен відсоток ВВП витрат на оборону збільшує темпи зростання ВВП на 0,48 та 0,59 процентних пунктів відповідно. Реалізація програми «Готовність 2030» не позбавлена власних проблем. Головною з них є розподіл коштів між країнами ЄС зі значним виробничим потенціалом (Франція, Німеччина, Італія, Іспанія) та меншими країнами європейської «периферії», які змушені купувати зброю за кордоном. Крім того, схильність до збільшення витрат на оборону послаблюється, оскільки країни, географічно віддалені від російської федерації, недостатньо усвідомлюють російську загрозу. Зі збільшенням витрат на оборону важко поєднати вимоги щодо досягнення високих інновацій з орієнтацією на потреби підвищення зайнятості та розвитку «периферійних» регіонів, що створює значні політичні перешкоди. Ще однією проблемою є використання коштів програми «Готовність 2030» для закупівлі зброї у США та інших виробників, таких як Південна Корея. За відсутності іноземних поставок вітчизняне виробництво зброї може бути дорожчим</p> 2026-10-20T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2026 https://journals-lute.lviv.ua/index.php/visnyk-econom/article/view/2516 РИНОК ДЕРЖАВНИХ ОБЛІГАЦІЙ ЯК КЛЮЧОВИЙ НАПРЯМ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ТА МАКРОФІНАНСОВОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ 2026-11-16T11:48:01+02:00 Ю. Я. Циб Yurii.Tsyb@lnu.edu.ua О. С. Іршак olesya.irshak@lnu.edu.ua Л. П. Ткачик lesya.tkachyk@lnu.edu.ua <p>У статті досліджуються структурні трансформації та тенденції розвитку вітчизняного ринку цінних паперів в умовах воєнного стану та макрофінансової нестабільності. Метою статті є визначення ступеня асиметрії ринку облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), оцінювання впливу банківської кон’юнктури на ринок цінних паперів, а також обґрунтування інституційних загроз та напрямів його повоєнного відновлення. У ході дослідження встановлено, що після 2022 року ринок цінних паперів зазнав масштабного структурного зсуву, перетворившись на основний канал акумуляції ліквідності: загальний обсяг інвестицій у ці інструменти перевищив кредитування майже в 1,7 раза, охопивши приблизно 50% активів банківської системи. Виявлено надвисоку концентрацію державних цінних паперів – понад 57% банківського портфеля ОВДП зосереджено в двох найбільших державних банку (АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Ощадбанк»), а вісім провідних установ утримують 86,7% ринку. На основі розробленої матриці кластеризації за 9 групами доведено відсутність лінійного зв’язку між часткою ОВДП у власності банку та високою рентабельністю, водночас ОВДП залишаються відносно стабільним та безризиковим активом для банків. Обґрунтовано, що домінування ОВДП на ринку призводить до закріплення суто фіскальної функції ринку цінних паперів та витіснення (crowding-out effect) корпоративних емітентів (акцій та облігацій підприємств), звуження вторинної ліквідності. Зазначено, що ключовим драйвером розширення інвесторської бази ринку стало цифрове посередництво через банківські застосунки, яке забезпечило зростання частки роздрібних інвесторів (фізичних осіб). Доведено, що для подолання системних диспропорцій ринку цінних паперів та його підготовки до євроінтеграції необхідна деконцентрація сектора ОВДП за рахунок активізації небанківських інституційних інвесторів (ІСІ, НПФ, страховиків) та стимулювання виходу якісних емітентів із реального сектора економіки. Подальші дослідження мають бути спрямовані на оцінювання впливу інструментів монетарного регулювання на ліквідність вторинного ринку цінних паперів та розроблення механізмів відновлення ринку корпоративного боргу.</p> 2026-10-20T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2026 https://journals-lute.lviv.ua/index.php/visnyk-econom/article/view/2517 ЦИФРОВЕ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ: КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ТА ГАЛУЗЕВА СПЕЦИФІКА 2026-11-16T15:16:34+02:00 І. П. Миколайчук i.mykolaichuk@knute.edu.ua А. М. Расулова a.rasulova@knute.edu.ua <p>Актуальність дослідження зумовлена необхідністю зіставлення результатів кадрових рішень із ресурсними витратами в умовах цифровізації туристичного бізнесу, сезонності зайнятості та трансформації способів обслуговування. Мета статті полягає в обґрунтуванні концептуальної моделі цифрового оцінювання ефективності управління персоналом туристичних підприємств. Застосовано методи аналізу і синтезу, порівняння, історико-логічний метод, класифікацію та концептуальне моделювання. Розкрито еволюцію оцінювання від вимірювання цінності людських ресурсів до дослідження організаційних наслідків кадрових рішень та інтеграції цифрових даних. Розмежовано оцінювання працівників, результативність кадрових процесів та ефективність управління персоналом. Цифрове оцінювання визначено як процес, що поєднує вимірювання результатів кадрових рішень, їх відповідності цілям і співвідношення з ресурсними витратами на основі цифрових технологій. Запропоновано модель інтеграції цільового, ресурсно-економічного, процесного, аналітичного та компетентісного підходів. Визначено особливості туристичної діяльності та умови їх урахування, конкретизовано критерії й цифрове забезпечення для туроператорів і турагенцій. Обґрунтовано, що наявність інформаційної системи або поліпшення окремого операційного показника не є достатнім підтвердженням ефективності управління персоналом. Науковий внесок полягає в узгодженні об’єкта, критеріїв та інформаційного забезпечення оцінювання в концептуальній моделі, яка поєднує цільовий, компетентнісний, ресурсно-економічний, процесний та аналітичний компоненти. На матеріалах міжнародної туристичної групи TUI проілюстровано застосування моделі для систематизації показників цифрового добору персоналу та встановлення достатності даних. Розмежовано оприлюднені процесні результати й відсутні відомості, необхідні для економічного оцінювання. Модель має концептуальний характер і передбачає подальшу емпіричну перевірку на первинних даних туристичних підприємств за зіставні сезонні періоди.</p> 2026-10-20T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2026 https://journals-lute.lviv.ua/index.php/visnyk-econom/article/view/2518 ІНТЕГРАЦІЯ МАРКЕТИНГУ ТА ЛОГІСТИКИ У ФОРМУВАННІ ЦІННІСНИХ ПРОПОЗИЦІЙ У БІЗНЕСІ 2026-11-16T11:25:05+02:00 О. Ю. Клепанчук o.klepanchuk@gmail.com Н. Б. Татарин natalytataryn@ukr.net К. О. Пелех Katya_unich@ukr.net <p>У сучасних умовах жорсткої конкуренції та глобалізації економічних процесів підприємства змушені шукати нові підходи до забезпечення власної конкурентоспроможності. Одним із ключових чинників успіху бізнес-організацій стає здатність формувати та ефективно реалізовувати ціннісні пропозиції для споживачів. Ціннісна пропозиція визначає сприйняття товару або послуги клієнтом та впливає на його вибір на користь конкретного підприємства. Водночас створення реальної цінності неможливе без узгодженої взаємодії функціональних підсистем підприємства. Особливу роль у цьому процесі відіграє інтеграція маркетингу та логістики. Маркетинг зосереджується на дослідженні потреб споживачів, формуванні попиту та розробленні пропозицій, орієнтованих на ринок. Логістика, зі свого боку, забезпечує планування, організацію та управління матеріальними, інформаційними й фінансовими потоками. Саме логістика гарантує своєчасність, якість і надійність виконання маркетингових обіцянок. У контексті цифрової трансформації зростає роль інтегрованих управлінських рішень. Сучасні інформаційні технології сприяють тіснішій координації маркетингових і логістичних процесів. Проте на практиці підприємства часто стикаються з проблемою фрагментованості управління. Маркетингові та логістичні підрозділи нерідко функціонують ізольовано. Це призводить до неузгодженості дій, втрат ресурсів і зниження ефективності діяльності. Окремою проблемою є неспроможність традиційного маркетингу забезпечити реальну цінність без урахування логістичних можливостей. Невідповідність між обіцяним рівнем сервісу та фактичним виконанням негативно впливає на задоволеність клієнтів. Високі очікування сучасних споживачів щодо персоналізації, швидкості та якості обслуговування посилюють значущість інтеграційного підходу. У таких умовах інтеграція маркетингу і логістики стає джерелом стійких конкурентних переваг. Інтеграція сприяє підвищенню рівня сервісу та оптимізації витрат. Вона дозволяє підприємствам гнучко реагувати на зміни ринкового середовища. Узгоджена взаємодія функцій забезпечує формування ціннісних пропозицій, які відповідають реальним можливостям підприємства. Це підвищує довіру клієнтів та рівень їхньої лояльності. Отже, інтеграція маркетингу і логістики є необхідною умовою ефективного розвитку сучасного бізнесу.</p> 2026-10-20T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2026 https://journals-lute.lviv.ua/index.php/visnyk-econom/article/view/2519 ЦИФРОВІЗАЦІЯ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ІНСТРУМЕНТ ОПТИМІЗАЦІЇ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ КОРПОРАТИВНИХ ПІДПРИЄМСТВ 2026-11-16T11:25:15+02:00 Г. В. Мухомор hryhorii.muhomor@gmail.com <p>У статті обґрунтовано створення макроекономічного інструменту оптимізації розрахунків з дебіторами, які є невід’ємною складовою реалізаційного процесу корпоративних підприємств. Дані про дебіторську заборгованість підлягають реєстрації в облікових регістрах, а також використовуються для прийняття управлінських рішень, що впливають на вибір контрагента, формулювання умов договору, вибір методів оптимізації грошових потоків, побудову облікової політики та інших елементів регулювання фінансово-господарської діяльності. Враховуючи відсутність належних інструментів виявлення суттєвих впливів поведінкових та репутаційних характеристик діяльності контрагентів на стан дебіторської заборгованості підприємств, пропонуємо включити «репутацію контрагента» до складу об’єктів управлінського обліку та здійснювати її систематичне оцінювання через облік історії прострочень та неплатежів за попередніми договорами за кожним дебітором. Основним цифровим інструментом формування та обліку репутаційної інформації про контрагентів вважаємо створення нового Державного реєстру розрахунків підприємств (ДРРП). Зокрема, у ДРРП можлива фіксація фактів прострочення або несплати зобов’язань, побудова репутаційного рейтингу контрагента як на рівні окремого підприємства, так і в загальносистемному інформаційному просторі між суб’єктами господарювання. Рекомендуємо через ДРРП передавати інформацію про загальні прострочення дебіторів до Державної податкової служби України (ДПС). Дані Реєстру можуть бути розміщені у сервісі «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» в Електронному кабінеті платника податків (ЕКПП) та створюватимуть основу для формування первинного ризик-профілю потенційних контрагентів. Такий підхід забезпечує можливість своєчасного та об’єктивного оцінювання ризику співпраці з потенційним дебітором до моменту укладання договору, що є важливою умовою для формування ефективної системи стратегічного управління дебіторською заборгованістю. Запровадження ДРРП дозволить, зі свого боку, значно прискорити розвиток ринку цифрових активів в Україні, а також пришвидшить рух грошових коштів всередині національної економіки. Створення ДРРП є беззаперечним інструментом репутаційного впливу, що підвищить рівень прозорості економіки та буде ефективним критерієм формування сталого розвитку в Україні</p> 2026-10-20T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2026 https://journals-lute.lviv.ua/index.php/visnyk-econom/article/view/2520 МОДЕРНІЗАЦІЯ ІНСТИТУТІВ ЗАЙНЯТОСТІ ЯК ПЕРЕДУМОВА ВІДНОВЛЕННЯ ТА ЗБАЛАНСОВОАНОГО РОЗВИТКУ РИНКУ ПРАЦІ УКРАЇНИ 2026-11-16T11:25:19+02:00 Т. А. Городня horodtan@gmail.com О. В. Криворучкіна kryvoruchkina@rada.gov.ua <p>У статті досліджено сутність інститутів зайнятості, наведена їх ключова роль в сучасних умовах невизначеності. Обґрунтовано перехід від реактивної моделі до проактивної та людиноцентричної. Охарактеризовано системний дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили та фактори, які його утворюють, а також сформовано напрями їх інституційного подолання. У статті представлено сучасну модернізацію державної політики зайнятості України, яка сформована за окремими напрямами, та наведено очікуваний результат у вигляді інституційних зрушень. Досліджено цифрову та інтелектуальну трансформацію, цифровізацію інститутів зайнятості в контексті формування єдиного цифрового інформаційного середовища ринку праці. У статті побудовано та представлено економіко-математичну модель інституційного забезпечення збалансованого розвитку ринку праці. Запропоновано визначати інтегральний індекс, який охоплює низку складових блоків, зокрема: попит і пропозицію робочої сили, рівень цифровізації інститутів зайнятості, ефективність розвитку компетентностей і людського капіталу, рівень інклюзивності зайнятості, рівень трудової мобільності та ефективність соціального партнерства. Ця модель представлена для практичного застосування як зважена адитивна модель, яку можна апробовувати на рівні регіональних даних або України в цілому. У статті особливу увагу приділено формуванню ефективної системи інклюзивної зайнятості. Сформовано її поняття, значення та складові за цільовими групами, бар’єрами та очікуваним результатом. У статті запропоновано модернізований підхід щодо сучасної трансформації інституційної системи зайнятості. Запропоновано концептуальну залежність, яка охоплює низку сучасних складових. Сформовано стратегічні напрями модернізації інститутів зайнятості України з визначенням очікуваного ефекту, на основі чого складено схематичну модель їх модернізації як основи збалансованого розвитку ринку праці України.</p> 2026-10-20T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2026 https://journals-lute.lviv.ua/index.php/visnyk-econom/article/view/2521 АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТУРИСТИЧНОЇ ІНДУСТРІЇ УКРАЇНИ 2026-11-16T11:25:38+02:00 Б. Я. Полотай bogdanapolotaj85@gmail.com <p>У статті досліджено економічний потенціал туристичної індустрії України, визначено його основні складові та проаналізовано особливості реалізації в умовах воєнного стану і перспектив післявоєнного відновлення національної економіки. Визначено роль туризму як вагомого драйвера економічного розвитку, що сприяє наповненню державного та місцевих бюджетів, також створенню нових робочих місць, активізації підприємницької діяльності, залученню інвестиційних ресурсів і зміцненню конкурентних позицій регіонів. Підкреслено комплексність економічного потенціалу туристичної індустрії, що утворюється внаслідок впливу природно-рекреаційних, культурно-історичних ресурсів, розвиненості туристичної інфраструктури, кадрового потенціалу, фінансово-інвестиційного забезпечення, підприємницької активності, рівня впровадження цифрових технологій та якості туристичного обслуговування. У результаті дослідження розглянуто основні тенденції розвитку туристичної галузі України, наприклад: територіальну диференціацію туристичної активності, зміни туристичних потоків, трансформацію попиту на туристичні послуги та адаптацію суб’єктів господарювання до кризових умов. Досліджено, що повномасштабна війна значно вплинула на роботу туристичного сектору, спричинивши зменшення туристичних потоків на окремі території, пошкодження інфраструктури, зростання безпекових ризиків і зміну пріоритетів подорожей. Попри труднощі на сьогодні, туристична індустрія адаптовується поетапно до нових умов функціонування. Це відбувається, зокрема, завдяки активізації внутрішніх подорожей, розвитку туристичних напрямків із відносно сприятливою безпековою ситуацією, пошуку нових підходів до обслуговування мандрівників і формуванню різноманітніших туристичних продуктів. Коли оцінюється економічний внесок галузі, важливе значення має вивчення динаміки податкових надходжень від підприємств туристичної сфери, а також обсягів туристичного збору, який формує дохідну частину місцевих бюджетів. Проaналізовaно територіaльний розподіл туристичного збору як одного з індикаторів економічної aктивності в регіонах і фінансового внеску туризму в розвиток територіальних громад</p> 2026-10-20T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2026 https://journals-lute.lviv.ua/index.php/visnyk-econom/article/view/2522 СИСТЕМНИЙ ПІДХІД В УПРАВЛІННІ ОРГАНІЗАЦІЄЮ 2026-11-16T11:25:56+02:00 О. В. Кравець sasakravec43@gmail.com Я. Я. Качабульська yaryna004@gmail.com <p>В умовах зростання складності бізнес-середовища, посилення конкуренції та прискорення технологічних змін ефективність управління організацією більшою мірою залежить від здатності керівництва розглядати підприємство як цілісну, взаємопов’язану систему, а не як сукупність відокремлених функцій і підрозділів. Системний підхід є однією з провідних методологій сучасного менеджменту, яка дає змогу досліджувати організацію в єдності всіх її складових елементів, зв’язків між ними та зв’язків із зовнішнім середовищем. У статті досліджено теоретичні засади системного підходу в управлінні організацією, систематизовано його ключові принципи та розкрито методичне забезпечення оцінки й впровадження системного управління на підприємстві. Розглянуто підприємство як відкриту соціально-економічну систему, охарактеризовано основні підсистеми та механізм їх взаємодії через канали прямого і зворотного зв’язку. Визначено роль виробничої, фінансово-економічної, кадрової, маркетингової та управлінської підсистем у забезпеченні узгодженого функціонування підприємства. Узагальнено критерії оцінки ефективності системи управління за показниками керованості, узгодженості підсистем, оперативності, економічності та адаптивності. Систематизовано методичні підходи до аналізу системи управління, зокрема структурний, функціональний, факторний аналіз та економіко-математичне моделювання. Розглянуто реінжиніринговий, еволюційний, проєктний і бенчмаркінговий підходи до впровадження управлінських змін та визначено послідовність їх реалізації через діагностику поточного стану, проєктування цільової моделі, впровадження змін і моніторинг результатів. Окреслено типові проблеми впровадження системного управління на українських підприємствах, серед яких недостатнє інформаційне забезпечення, опір персоналу змінам та недостатня кваліфікація управлінського персоналу. Відзначено можливості використання ERP-систем, BI-аналітики та електронного документообігу для підвищення оперативності управлінських процесів і вдосконалення зворотного зв’язку. Обґрунтовано, що застосування системного підходу дає змогу підвищити узгодженість управлінських рішень, посилити адаптивність організації до змін зовнішнього середовища та створити методологічне підґрунтя для подальшого вдосконалення системи управління підприємством.</p> 2026-10-20T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2026 https://journals-lute.lviv.ua/index.php/visnyk-econom/article/view/2523 АНАЛІЗ ПОШКОДЖЕНЬ ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ПІД ЧАС ВІЙНИ ТА ПРІОРИТИЗАЦІЯ ЇЇ ВІДНОВЛЕННЯ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ДРОНІВ, ІНТЕЛЕКТУАЛЬНBИХ ГЕОІНФОРМАЦІЙНИХ НАВІГАЦІЙНИХ ПЛАТФОРМ І СУПУТНИКОВИХ ЗНІМКІВ 2026-11-16T11:26:06+02:00 К. В. Петлін petlinkostantin@gmail.com <p>У статті досліджено масштаби та характер пошкоджень транспортно-логістичної системи України внаслідок повномасштабної війни та обґрунтовано підходи до визначення пріоритетності її відновлення. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю оперативного оцінювання стану транспортної інфраструктури, забезпечення безперервності логістичних ланцюгів, ефективного використання обмежених ресурсів та формування стійкої моделі післявоєнної відбудови. Проаналізовано основні наслідки воєнних дій для автомобільних доріг, мостів, залізничної інфраструктури, морських портів, логістичних центрів та інших об’єктів транспортної системи. Систематизовано сучасні технологічні інструменти дистанційного моніторингу, зокрема супутникові знімки високої роздільної здатності, безпілотні літальні апарати, геоінформаційні технології, інтелектуальні геоінформаційні навігаційні платформи (ІГНП), фотограмметрію, 3D-моделювання та алгоритми штучного інтелекту і машинного навчання. Обґрунтовано доцільність комплексного використання зазначених технологій для оперативного виявлення пошкоджень, визначення їх масштабу та ступеня критичності, формування цифрових карт стану інфраструктури й оцінювання ризиків. Запропоновано інтегрований підхід до пріоритизації відновлення транспортних об’єктів, що передбачає врахування технічного стану, рівня пошкоджень, значущості об’єкта для транспортних і логістичних потоків, доступності альтернативних маршрутів, соціально-економічного ефекту та безпекових факторів. Визначено ключові напрями модернізації транспортно-логістичної системи України: відбудова та технологічне оновлення інфраструктури, розвиток мультимодальних перевезень, інтеграція до європейської мережі TEN-T, цифровізація логістичних процесів, впровадження інтелектуальних транспортних систем, розвиток “зеленої” логістики та підвищення стійкості критичної інфраструктури. Доведено, що післявоєнне відновлення має ґрунтуватися на принципі “Rebuild Better” та передбачати формування інтегрованої, цифрової, екологічної й адаптивної транспортно-логістичної системи, здатної забезпечувати економічну конкурентоспроможність, гуманітарну та національну безпеку України.</p> 2026-10-20T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2026 https://journals-lute.lviv.ua/index.php/visnyk-econom/article/view/2524 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ НЕБАНКІВСЬКИХ ФІНАНСОВИХ УСТАНОВ 2026-11-16T11:26:25+02:00 І. В. Фостяк igorfostiak@gmail.com <p>У статті запропоновано трактування сутності НФУ як суб’єктів фінансового ринку, надавачів послуг, які не є банками, діють на основі ліцензії, внесені до Реєстру фінансових посередників, надають одну або декілька фінансових послуг в межах основного виду діяльності на засадах клієнтоорієнтованості, безпеки й ризик-орієнтованого підходу. Визначено новітні підходи до регулювання НФУ, які базуються на прозорості, прибутковості, оцінці ризиків, імплементації до вимог ЄС, орієнтації на принципи ESG, засади сталого розвитку та фінансової інклюзії. Запропоновано розробку організаційно-економічних засад діяльності НФУ з врахуванням основних напрямів трансформаційних змін, новітніх регуляторних вимог від НБУ та НКЦПФР, під які підпадають суб’єкти регулювання та механізми проведення цих змін у їх функціонуванні. Удосконалено організаційні засади функціонування НФУ з врахуванням нормативно-правових основ та меж їх діяльності, вимог до реєстрації, ліцензування, внутрішньої структури установ, організаційно-правових форм діяльності, корпоративного управління, звітності й транспарентності структури власності, аспектів впровадження RegTech та FinTech для здійснення нагляду з боку регулятора. Економічні засади розглянуто в контексті забезпечення фінансової стійкості та надійності установ, їх платоспроможності, ефективної діяльності та клієнтоорієнтованості, орієнтації на засади сталого розвитку та фінансової інклюзії. Систематизовано економічні засади функціонування НФУ за такими напрямами: формування капіталу та регулювання його достатності, дотримання пруденційних економічних нормативів, формування резервів та фондів, впровадження ризик-орієнтованого управління, фінансовий моніторинг, захист прав споживачів, клієнтоорієнтованість, впровадження ESG-принципів, засад сталого розвитку та інклюзивних страхових послуг, антикризове управління та реорганізаційні процедури. Важливими чинниками підвищення ефективності діяльності НФУ є удосконалення регуляторних та наглядових технологій, посилення вимог до діяльності учасників, цифровізація фінансових послуг та гармонізація вітчизняного законодавства до стандартів ЄС.</p> 2026-10-20T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2026 https://journals-lute.lviv.ua/index.php/visnyk-econom/article/view/2525 МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРІВ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПИВОВАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ 2026-11-16T11:41:22+02:00 М. П. Попович popovych91@ukr.net <p>У статті обґрунтовано методичні підходи до оцінювання ефективності діяльності центрів відповідальності (ЦВ) пивоварних підприємств у системі управлінського обліку та внутрішнього контролю. Висвітлено проблему відсутності системного підходу до такого оцінювання, що проявляється або у використанні вузьких фінансових показників, які не враховують галузевої специфіки, або в застосуванні надмірно узагальнених індикаторів, позбавлених чіткої методики інтерпретації – знижує управлінську цінність облікової інформації та унеможливлює об’єктивне визначення внеску кожного підрозділу у фінансовий результат підприємства. Розкрито сутність оцінювання ефективності ЦВ як складової системи внутрішнього контролю, що ґрунтується на принципі контрольованості: керівник відповідає лише за показники, на які реально впливає. Сформульовано п’ять методологічних принципів авторської методики: контрольованості, повноти, порівнянності, своєчасності та зв’язку з мотивацією. Систематизовано методичний інструментарій оцінювання залежно від типу ЦВ (витрат, доходів, прибутку, інвестицій) із визначенням ключових розрахункових показників та облікової бази для кожного типу. Запропоновано авторську трирівневу методику оцінювання ефективності ЦВ – оперативний, тактичний і стратегічний рівні контролю, – яка забезпечує вертикальну інтеграцію показників і несуперечливість облікових даних на всіх рівнях управлінської ієрархії. Розроблено систему з чотирьох форм управлінської звітності для документального забезпечення оцінювання ефективності ЦВ кожного типу. Обґрунтовано взаємозв’язок між результатами оцінювання ефективності та системою матеріального стимулювання керівників ЦВ, зокрема запропоновано бонусну шкалу залежно від рівня виконання плану та охоплення нефінансових KPI (якість продукції, дотримання регуляторних вимог). Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх впровадження в обліково-аналітичну діяльність пивоварних підприємств, що забезпечить більш обґрунтовану базу для прийняття управлінських рішень. У дослідженні також окреслено перспективи подальших розвідок, зокрема щодо автоматизації управлінської звітності центрів відповідальності з використанням ERP-систем та оцінювання ефективності їхньої діяльності в умовах воєнного стану</p> 2026-10-20T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2026 https://journals-lute.lviv.ua/index.php/visnyk-econom/article/view/2526 РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИХ СИСТЕМ У ПІДВИЩЕННІ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ДЕРЖАВНОГО АУДИТУ 2026-11-16T11:43:33+02:00 Д. О. Ткаченко d.tkachenko@caseware.com.ua <p>Цифровізація розширює охоплення масивів даних для державного аудиту, одначе не гарантує його ефективності. Метою статті є обґрунтування використання інформаційно-аналітичних систем у державному аудиті, а також розроблення функціональної моделі, яка пов’язує цифрові ресурси, аналітичні процедури, результати аудиту й суспільну цінність. Застосовано системний, процесний і ризик-орієнтований підходи, аналіз, синтез та логічне моделювання. Інформаційно-аналітичну систему державного аудиту визначено як організаційно-технологічне середовище для отримання, інтеграції, перевірки, аналізу та простежуваного використання даних упродовж аудиту. Систематизовано джерела даних, аналітичні методи й застосування систем під час планування, проведення аудиту, звітування та моніторингу рекомендацій. Запропоновано функціональну модель, яка охоплює інформаційно-ресурсний, аналітично-технологічний, процесний і результативний рівні, а також відображає перетворення даних на докази, висновки, рекомендації та суспільні зміни. Зворотний зв’язок надає змогу уточнювати інформаційні потреби, критерії, моделі ризику та плани наступних перевірок. Умовами дієвості моделі визначено якість даних, інтероперабельність, кібербезпеку, професійні компетентності, прозорість алгоритмів, етичність аналітики та збереження аудиторського сліду. Система показників розмежовує цифрову спроможність, ефективність аудиторського процесу, якість аудиторського продукту, реакцію об’єкта аудиту та суспільний вплив. Доведено також, що інформаційно-аналітичні системи підвищують ефективність державного аудиту лише за умови інтеграції з його методологією, ризик-орієнтованим плануванням і управлінням якістю, а також не замінюють професійного судження аудитора. Перспективою досліджень є емпірична апробація моделі та показників</p> 2026-10-20T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2026 https://journals-lute.lviv.ua/index.php/visnyk-econom/article/view/2527 ОЛЬФАКТОРНА СКЛАДОВА СТРАТЕГІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ 2026-11-16T11:26:52+02:00 Л. А. Яремко yaremkolarisa@lute.lviv.ua А. В. Степанов astepanov@lute.lviv.ua С. А. Яремко sofia.yaremko@gmail.com <p>В статті досліджуються проблеми факторів впливу на процеси сприйняття, запам’ятовування інформації, приймання рішень щодо купівлі товару, що активно використовується у сфері реклами, торгівлі та бізнесу, оскільки створює відчутні економічні ефекти. Метою статті є дослідження впливу на поведінку споживачів інструментів ольфакторного впливу, а саме: формування зв’язків між емоційною складовою та ароматами. У ході дослідження та узагальнення робіт у даній сфері встановлено, що використання унікальних ароматів у бізнесі підвищує впізнаваність бренду, стимулює покупки та створює позитивне сприйняття продукту на глобальному ринку. Ольфакторні інструменти стали невід’ємною складовою стратегічного маркетингу, що безпосередньо впливає на міжнародну конкурентоспроможність компаній. Використання ароматів дозволяє брендам будувати емоційний зв’язок із клієнтами, що виходить за межі культурних та мовних бар’єрів. Визначено важливу роль ароматів у сфері торгівлі послугами та впливу як на споживачів, так і роботу персоналу підприємств. У той же час наголошується на проблемних аспектах використання аромаінструментів у сфері торгівлі та міжнародної торгівлі зокрема. Визначено основні проблеми, пов’язані з використанням аромамаркетингу, такі як відповідність ароматів вимогам якості та безпеки, його узгодженість з іншими характеристиками вашого товару та бренду, надмірне ускладнення аромату, що може призвести до протилежного ефекту. Підкреслюється важливість врахування мультисенсорної конгруентності, враховуючи потенційні проблеми, пов’язані з сенсорним перевантаженням, та необхідності врахування міжкультурних особливостей використання ароматів на ринках інших країн. Подальші дослідження повинні бути спрямовані на дослідження та розвиток інструментів аромамаркетингу, які забезпечують позитивний вплив запахів на споживачів, та вдосконалення використання інструментів аромамаркетингу в умовах сучасно-го цифрового бізнесу: цифрового маркетингу та електронної комерції</p> 2026-10-20T00:00:00+03:00 Авторське право (c) 2026