DIRECTIONS FOR IMPROVING THE INSTITUTIONAL BASIS OF DIGITALIZATION AND STRENGTHENING THE COMPETITIVENESS OF UKRAINE’S NATIONAL ECONOMY
Abstract
This article examines the theoretical and practical foundations for the formation and development of the institutional framework for digitalization as a key prerequisite for enhancing the competitiveness of Ukraine’s national economy. It is argued that the effectiveness of digital transformation depends on the quality of the institutional environment and the state’s capacity to establish a modern system of regulatory, organizational, managerial, infrastructural, resource-related and integration-related support for digital development. It is proposed that the institutional basis for digitalization and the enhancement of the national economy’s competitiveness be interpreted as a holistic system of interrelated institutions, regulatory and legal provisions, organizational and managerial mechanisms, economic instruments and regulatory decisions aimed at creating a favorable environment for digital transformation, innovative development and technological modernization. The institutional basis for digitalization has been defined, comprising regulatory and legal, organizational and managerial, infrastructural, resource-related and European integration components. The paper justifies the need for the comprehensive development of digital, innovation- and technology-based, and security infrastructure; the creation of digital platforms for interaction between the state, business, science and education; and the improvement of mechanisms for financial and investment support for digitalization and the development of human capital. Directions are proposed for harmonizing national digital legislation with the EU legal system, intensifying international technological cooperation and integrating Ukraine into European and global digital ecosystems. A causal link has been demonstrated between the quality of the institutional environment, the pace of digital transformation and the level of competitiveness of the national economy. It is argued that the strategic outcome of improving the institutional framework should be the strengthening of Ukraine’s technological competitiveness through increased labor productivity, the stimulation of innovation, and the development of high-tech exports, digital services and the knowledge economy
References
2. Куцик П., Лупак Р., Щупаківський Р., Качан О., Вірт М. Концептуальні засади узгодження галузевих структурних зрушень із потребами забезпечення конкурентоспроможності економіки в умовах цифрових трансформацій. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice. 2024. № 2 (55). С. 346–361. URL:
https://doi.org/10.55643/fcaptp.2.55.2024.4284
3. Процикевич А. І., Процикевич К. І. Сучасні тенденції розвитку сектора ІКТ в Україні. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2023. № 6. С. 430–434. URL: https://doi.org/10.31891/2307-5740-2023-324-6-67
4. Васильців Т. Г., Лупак Р. Л., Штець Т. Ф. Обґрунтування стратегічних напрямів, цілей та заходів державної політики реалізації потенціалу ІТ-сектору економіки України. Підприємництво і торгівля. 2018. Вип. 23. С. 56–63. URL: https://doi.org/10.36477/2522-1256-2018-23-10
5. Васильців Т. Г., Лупак Р. Л., Рудковський О. В. Роль сектору інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні та реалізації потенціалу SMART-спеціалізації на регіональному рівні. Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. 2019. № 5 (110). С. 162–168. URL: https://doi.org/10.32840/1814-
1161/2019-5-30
6. Щупаківський Р. В. Світовий досвід налагодження та розбудови системи державного управління процесами цифровізації: інституційний базис та ресурсне забезпечення. Бізнес Інформ. 2023. № 9. С. 26–31. URL: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2023-9-26-31
7. Пушкар Т. Цифрові платформи як інструмент оптимізації стратегічних рішень. Сталий розвиток економіки. 2025. № 2 (53). С. 213–220.
URL: https://doi.org/10.32782/2308-1988/2025-53-29
8. Райко Д. В. Цифрові платформи як інструмент розвитку маркетингу відносин у B2C та B2B-сегментах. Актуальні питання економічних наук. 2026. № 21. URL: https://surl.li/lijjjz
9. Січкаренко К. О. Цифрові платформи: підходи до класифікації та визначення ролі в економічному розвитку. Причорноморські економічні студії. 2018. Вип. 35. С. 28-32. URL: https://surl.li/gbirzy
10. Харченко Б. С., Ткаченко С. О., Мандзюк О. М. Цифрові платформи як інструмент підвищення ефективності менеджменту. Актуальні питання економічних наук. 2025. № 18. URL: https://surl.li/bzjef j
11. Лігоненко Л. О. Вплив цифровізації на систему управління результативністю підприємств та формування стратегії їх діяльності. Економічний
простір. 2025. № 199. С. 220–227. URL: https://doi.org/10.30838/EP.199.220-227
12. Коваль В. В., Камінський О. Є., Редьква О. З., Онофрійчук О. П., Капранова Л. Г. Цифрові платформи управління як інструмент трансформації та підвищення економічної безпеки підприємств. Проблеми економіки. 2025. № 3 (65). С. 176–185. URL: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2025-3-176-185
13. Мельник О. Г., Руда М. В. Стратегічні аспекти цифрової трансформації бізнесу. Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення та проблеми розвитку. 2024. № 2 (12). С. 196–209. URL: https://doi.org/10.23939/smeu2024.02.196
14. Томах В. В., Сігаєва Т. Є., Мартиненко М. В. Цифрова трансформація управління підприємствами України у контексті сталого розвитку: інноваційні рішення, креативні технології. Академічні візії. 2023. № 18. URL: https://surl.li/avjdax.
_.png)
