СИСТЕМА СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ У ПОШТОВО-ЛОГІСТИЧНИХ КОМПАНІЯХ

Анотація

У статті здійснено теоретико-методичне обґрунтування та розроблено цілісну систему стратегічного управління поштово-логістичними компаніями, яка адаптована до функціонування в сучасних умовах BANI-середовища, високої ринкової волатильності, регуляторних обмежень та безпрецедентних викликів воєнного стану в Україні. Визначено, що традиційні підходи до стратегічного управління, які побудовані на засадах лінійного довгострокового прогнозування, є малоефективними під впливом деструктивних чинників зовнішнього середовища. Серед таких чинників виділено систематичні атаки на об’єкти логістичної інфраструктури, дефіцит електропостачання, гострий кадровий дефіцит, непередбачувані коливання цін на паливо, необхідність посилення вимог кібербезпеки та впровадження нових національних і міжнародних регуляцій, зокрема митних реформ та правил щодо робочого часу водіїв. За таких обставин довгострокова конкурентоспроможність та життєздатність поштово-логістичних компаній залежать від їхньої гнучкості, оперативності оновлення бізнес-моделей та формування адаптивних систем управління. У дослідженні проаналізовано концептуальні засади стратегічного управління, зокрема праці вітчизняних та зарубіжних авторів щодо системного мислення, концепцій Lean та ESG, BSC та екосистемної конвергенції. Виділено фрагментарність наявних підходів, що зосереджуються на локальних завданнях оптимізації, таких як «останньої милі» або діджиталізації, та обґрунтовано необхідність комплексного поєднання усіх процесів в єдину систему. Запропонована система стратегічного управління у поштово-логістичних компаніях побудована у форматі семи взаємопов’язаних структурних блоків: блоку впливу зовнішнього середовища, концептуально-цільового блоку, суб’єктно-об’єктного блоку, забезпечувальних підсистем (інфраструктурної, цифрової, соціальної та фінансової), стратегічного портфеля екосистемної конвергенції, інтегрованого блоку стратегічної та операційної стійкості та фінального блоку оцінювання ефективності. Окрему увагу в роботі приділено стратегіям екосистемної конвергенції та моделі співпраці, яка передбачає спільне використання капіталомісткої інфраструктури разом із ритейлерами, маркетплейсами та конкурентами, що мінімізує капітальні витрати компаній. Також деталізовано блок стратегічної стійкості, що базується на завчасному формуванні чотирьох типів захисних буферів: інфраструктурних, кадрових, енергетичних та цифрових, які гарантують безперервність надання послуг за умов впливу критичних подій. Розроблена система функціонує як закритий динамічний цикл завдяки блоку контролю та двом каналам зворотного зв’язку, на концептуально-цільовий та операційний блоки, що забезпечує оперативне точкове коригування внутрішніх процесів та адаптацію стратегічних цілей. Окреслено перспективи подальших досліджень, які полягають у розробці економіко-математичного інструментарію та прикладного сценарного моделювання підходів до стратегічного управління поштово-логістичними компаніями на основі запропонованої системи.