НЕЦІНОВІ КРИТЕРІЇ У ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЛЯХ: МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ ДОДАТКОВОЇ ВИГОДИ

Анотація

У статті уточнено відмінності між технічними вимогами, кваліфікаційними та неціновими критеріями. Обґрунтовано, що неціновий критерій повинен відображати додаткову характеристику предмета закупівлі, бути пов’язаним із потребою замовника, мати вимірюваний результат, спосіб підтвердження та пропорційну вигоді питому вагу. Удосконалено методичний підхід, який формує наскрізний зв’язок між потребою замовника, додатковою характеристикою, очікуваною вигодою, показником її вимірювання, питомою вагою критерію, підтвердженням, договірним зобов’язанням і результатом. Запропоновано зіставляти базове, заявлене, договірне та фактичне значення показника. Для кількісного оцінювання адаптовано цільове нормування показників і визначено коефіцієнт реалізації додаткової вигоди для характеристик, поліпшення яких пов’язане зі збільшенням або зменшенням значень, а також для нелінійних, бінарних і порядкових критеріїв. Для комплексного оцінювання обґрунтовано індекс реалізації додаткової вигоди з урахуванням питомої ваги критеріїв. Наукова новизна полягає в поширенні оцінювання нецінових критеріїв на етап виконання договору та забезпеченні простежуваності переваг упродовж закупівельного циклу. Застосування підходу дає змогу запобігати отриманню постачальником оцінювальної переваги без реалізації відповідної характеристики, посилити післяконтрактний моніторинг і підвищити результативність бюджетних видатків. Отримані результати розвивають методичне забезпечення системи публічних закупівель як механізму ефективного виконання державного й місцевих бюджетів. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переходу від орієнтування публічних закупівель на найнижчу ціну до оцінювання співвідношення ціни, якості й результатів використання бюджетних коштів. Мета статті – обґрунтувати методичні засади формування нецінових критеріїв та оцінювання реалізації додаткової вигоди, заявленої учасником у пропозиції. Використано методи системного і порівняльного аналізу, узагальнення, формалізації та багатокритеріального оцінювання.