КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ “ЛЮДИНИ ЕКОНОМІЧНОЇ” (“НОMO EONOMICUS”)

Анотація

Анотація. У статті розглянуто теоретичні підходи до визначення сутності “людини економічної”. Поставлено за мету проаналізувати моделі “людини економічної”, створені різними школами економічної думки у відповідності до загальносвітового еволюційного процесу і розвитку економічної науки. Було проаналізовано низку різноманітних поглядів на “людину економічну”, включаючи концепції представників класичної школи, марксизму, неокласиків та інших сучасних шкіл. Визначено базові відмінності у концептуальних підходах до становлення якостей людини. Представлено об’єктивні передумови трансформації моделі “людини економічної” в умовах інтелектуалізації праці й передачі знань. Автор формулює категорію “людини економічної” як суб’єкта економічних відносин, що характеризується як раціональною, так і ірраціональною поведінкою. З одного боку, людина прагне покращити свій добробут, але в той же час вона має і неекономічні інтереси, певну етичну орієнтацію тощо. “Людина економічна” виконує три основні соціальні ролі: власника, виробника та споживача. Поведінка виробника і споживача може значно відрізнятися. Автор пропонує аналізувати “людину економічну” як результат дії всіх її соціальних ролей. Автор робить логічне припущення, що в умовах переходу до ринкової економіки модель «людини економічної” змінюється. В цей період виникають “перехідні” форми людської діяльності, цінностей і норм поведінки. Економічна поведінка індивіда здебільшого визначається індивідуальними якостями і характеристиками людини в нових умовах діяльності. Важливим аспектом визначення рис і побудови моделі української “економічної людини” виступає аналіз мотивацій економічної поведінки. В статті наголошено, що модель сучасної української “людини економічної» має описувати економічну поведінку індивідів, враховуючи особливості економічної свідомості та економічної спрямованості відповідно до соціально-політичного контексту, в яких вони формуються.