ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ В КОНТЕКСТІ SMART-ТРАНСФОРМАЦІЇ

Ключові слова: інноваційний потенціал, соціальні інновації, smart-трансформація, політика, інноваційна екосистема, цифровізація, партнерство, соціальна стійкість

Анотація

Статтю присвячено розвитку теоретичних засад інноваційного потенціалу соціальної сфери в умовах цифровізації, поширення smart-технологій та зростання вимог до ефективності публічного управління. Метою дослідження є систематизація сучасних концептуальних підходів до інноваційного розвитку соціальної сфери, виявлення їхніх теоретичних можливостей і обмежень, а також обґрунтування авторського трактування інноваційного потенціалу соціальної сфери. Узагальнено еволюцію наукових підходів від концепції соціальних інновацій до концепцій «public value», «інноваційної екосистеми», «smart-врядування» і «розумного суспільства». Доведено, що жодна з існуючих концепцій окремо не забезпечує комплексного пояснення процесів інноваційної трансформації, що зумовлює необхідність їх інтеграції в єдину теоретичну рамку. Запропоновано авторське визначення інноваційного потенціалу соціальної сфери як динамічної спроможності її інституцій та учасників мобілізувати, поєднувати й трансформувати людські, фінансові, організаційні, технологічні, інформаційні та соціальні ресурси у нові або вдосконалені послуги, практики й моделі взаємодії, орієнтовані на створення суспільної цінності. Визначено характеристики інноваційного потенціалу (динамічність, багатосуб’єктність, екосистемність, інтеграція цифрових технологій, міжсекторальне партнерство та орієнтація на суспільну цінність). Розмежовано категорії інноваційного потенціалу, інноваційної активності та інноваційної результативності, що створює методологічне підґрунтя для їх самостійного оцінювання. Наукова новизна дослідження полягає у формуванні інтегрованого теоретичного підходу до трактування інноваційного потенціалу соціальної сфери, який поєднує ресурсний, інституційний, екосистемний і smart-підходи. Практичне значення отриманих результатів — створення концептуальної основи для розроблення структури інноваційного потенціалу соціальної сфери, системи показників його комплексного оцінювання та механізмів управління smart-трансформацією соціальної сфери в умовах цифрової трансформації та післявоєнного відновлення України.

Посилання

1. Heimeriks G., Balland P. How smart is specialisation? An analysis of specialisation patterns in knowledge production. Science and Public Policy. 2016. Vol. 43(4). P. 562–574. URL: https://doi.org/10.1093/scipol/scv061
2. Варналій З. С., Гармашова О. П. Конкурентоспроможність національної економіки: проблеми та пріоритети інноваційного забезпечення: монографія. К. : Знання України, 2013. 387 с.
3. Vasyltsiv T., Levytska O., Lupak R., Gudzovata O., Kunytska-Iliash M., Zaychenko V., Mulska O. Understanding creative, information and knowledge determinants of the economic growth of the EU regions within smart development strategies. Management Science Letters. 2021. Vol. 11 (4). P. 1295–1308. URL: https://doi.org/10.5267/j.msl.2020.11.009
4. Васильців Т., Мульска О., Зайченко В., Березівський Я. Технологічна конкурентоспроможність як результат реалізації інноваційного потенціалу та комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності підприємств: методичні аспекти аналізування. Modeling the development of the economic systems. 2022. № 4. С. 63–70. URL:
https://doi.org/10.31891/mdes/2022-6-9
5. Міценко Н. Г., Мульска О. П., Зайченко В.В., Лозовий Т. І. Стратегічні пріоритети державної політики реалізації потенціалу інноваційного розвитку підприємств в Україні. Вісник Львівського торговельно-економічного університету. Економічні науки. 2022. Вип. 69. С. 21–29. URL: https://doi.org/10.36477/2522-1205-2022-69-03
6. Воронко О. С. Управління нематеріальними активами в системі інноваційного розвитку підприємства. Наукові записки Львівського університету бізнесу і права. Серія економічна. 2023 Вип. 39. URL: https://doi.org/10.5281/zenodo.10647409
7. Васильців Т., Мульска О., Зайченко В. Розвиток трансферу інновацій і ринку інтелектуальної власності: проблеми та перспективи для підприєм-
ництва в Україні. Підприємництво і торгівля. 2022. № 34. С. 11–19. URL: https://doi.org/10.32782/2522-1256-2022-34-02.
8. Підгорний Б. В. Трансформація категорії інноваційний потенціал в умовах індустрії 4.0. Трансформаційна економіка. 2025. № 4 (09). С. 25–
31. URL: https://doi.org/10.32782/2786-8141/2024-9-4
9. Погорілий І. Підходи до трактування інноваційного потенціалу в сучасних умовах. Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка. 2025. № 24.
С. 129–136. URL: https://doi.org/10.32782/2708-0366/2025.24.13
10. Edler J., Ostertag K., Schuler J. Social innovation, transformation, and public policy: towards a conceptualization andcritical appraisal. Science and Public
Policy. 2024. Vol. 51 (1). P. 80–88. URL: https://doi.org/10.1093/scipol/scad054
11. Лещух І. В., Патицька Х. О. Інноваційний потенціал регіонів України в контексті формування стратегій смарт-спеціалізації: наукова доповідь.
ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України». Львів. 2020. 99 с.
12. Жаворонок А., Лопащук І. Цифровізація соціальної сфери в контексті забезпечення економічної безпеки держави. Економічний простір.
2024. № 189. С. 253–258. URL: https://doi.org/10.32782/2224-6282/189-45
13. Маматова Т., Чикаренко І., Бородін Є. Цифрові платформи Smart Specialisation Platform та Espon: структура та можливості для регіонів і громад ЄС. Аспекти публічного управління. 2022. № 10 (6). С. 37–45. URL: https://doi.org/10.15421/152242.6.
14. Balland P. A., Boschma R., Crespo J., Rigby D. Smart Specialization policy in the EU: Relatedness, knowledge complexity and regional diversification. Regional Studies. 2019. Vol. 53 (9). P. 1252–1268. URL: https://doi.org/10.1080/00343404.2018.1437900
Опубліковано
2026-08-31