INNOVATION POTENTIAL OF THE SOCIAL SPHERE IN THE CONTEXT OF SMART TRANSFORMATION
Abstract
The article is devoted to the development of the theoretical foundations of the innovation potential of the social sphere under the conditions of digitalization, the diffusion of smart technologies as well as the increasing requirements for effective public governance. The aim of the study is to systematize contemporary conceptual approaches to the innovative development of the social sphere, identify their theoretical strengths and limitations, and substantiate the author’s interpretation of the innovation potential of the social sphere. The evolution of scientific approaches from the concept of social innovation to the concepts of public value, innovation ecosystem, smart governance, and smart society is summarized. Their contribution to explaining the mechanisms of the formation, implementation, and evaluation of innovative development in the social sphere is identified, while their advantages and limitations are characterized. It is argued that none of the existing concepts alone provides a comprehensive explanation of innovation transformation processes, which necessitates their integration into a unified theoretical framework. The paper proposes the author’s definition of the innovation potential of the social sphere as the dynamic capacity of its institutions and stakeholders to mobilize, combine, and transform human, financial, organizational, technological, informational, and social resources into new or significantly improved services, practices, and interaction models aimed at creating public value. The key characteristics of the innovation potential are identified, including dynamism, multi-stakeholder interaction, ecosystem orientation, the integration of digital technologies, cross-sectoral partnership, and a focus on public value. The concepts of innovation potential, innovation activity, and innovation performance are differentiated, providing a methodological basis for their independent assessment. The scientific novelty of the study lies in the development of an integrated theoretical approach to interpreting the innovation potential of the social sphere, combining the resourcebased, institutional, ecosystem, and smart approaches. The practical significance of the findings lies in establishing a theoretical foundation for developing the structure of the innovation potential of the social sphere, a system of indicators for its comprehensive assessment, and mechanisms for managing the smart transformation of the social sphere in the context of digital transformation and the post-war recovery of Ukraine
References
2. Варналій З. С., Гармашова О. П. Конкурентоспроможність національної економіки: проблеми та пріоритети інноваційного забезпечення: монографія. К. : Знання України, 2013. 387 с.
3. Vasyltsiv T., Levytska O., Lupak R., Gudzovata O., Kunytska-Iliash M., Zaychenko V., Mulska O. Understanding creative, information and knowledge determinants of the economic growth of the EU regions within smart development strategies. Management Science Letters. 2021. Vol. 11 (4). P. 1295–1308. URL: https://doi.org/10.5267/j.msl.2020.11.009
4. Васильців Т., Мульска О., Зайченко В., Березівський Я. Технологічна конкурентоспроможність як результат реалізації інноваційного потенціалу та комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності підприємств: методичні аспекти аналізування. Modeling the development of the economic systems. 2022. № 4. С. 63–70. URL:
https://doi.org/10.31891/mdes/2022-6-9
5. Міценко Н. Г., Мульска О. П., Зайченко В.В., Лозовий Т. І. Стратегічні пріоритети державної політики реалізації потенціалу інноваційного розвитку підприємств в Україні. Вісник Львівського торговельно-економічного університету. Економічні науки. 2022. Вип. 69. С. 21–29. URL: https://doi.org/10.36477/2522-1205-2022-69-03
6. Воронко О. С. Управління нематеріальними активами в системі інноваційного розвитку підприємства. Наукові записки Львівського університету бізнесу і права. Серія економічна. 2023 Вип. 39. URL: https://doi.org/10.5281/zenodo.10647409
7. Васильців Т., Мульска О., Зайченко В. Розвиток трансферу інновацій і ринку інтелектуальної власності: проблеми та перспективи для підприєм-
ництва в Україні. Підприємництво і торгівля. 2022. № 34. С. 11–19. URL: https://doi.org/10.32782/2522-1256-2022-34-02.
8. Підгорний Б. В. Трансформація категорії інноваційний потенціал в умовах індустрії 4.0. Трансформаційна економіка. 2025. № 4 (09). С. 25–
31. URL: https://doi.org/10.32782/2786-8141/2024-9-4
9. Погорілий І. Підходи до трактування інноваційного потенціалу в сучасних умовах. Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка. 2025. № 24.
С. 129–136. URL: https://doi.org/10.32782/2708-0366/2025.24.13
10. Edler J., Ostertag K., Schuler J. Social innovation, transformation, and public policy: towards a conceptualization andcritical appraisal. Science and Public
Policy. 2024. Vol. 51 (1). P. 80–88. URL: https://doi.org/10.1093/scipol/scad054
11. Лещух І. В., Патицька Х. О. Інноваційний потенціал регіонів України в контексті формування стратегій смарт-спеціалізації: наукова доповідь.
ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України». Львів. 2020. 99 с.
12. Жаворонок А., Лопащук І. Цифровізація соціальної сфери в контексті забезпечення економічної безпеки держави. Економічний простір.
2024. № 189. С. 253–258. URL: https://doi.org/10.32782/2224-6282/189-45
13. Маматова Т., Чикаренко І., Бородін Є. Цифрові платформи Smart Specialisation Platform та Espon: структура та можливості для регіонів і громад ЄС. Аспекти публічного управління. 2022. № 10 (6). С. 37–45. URL: https://doi.org/10.15421/152242.6.
14. Balland P. A., Boschma R., Crespo J., Rigby D. Smart Specialization policy in the EU: Relatedness, knowledge complexity and regional diversification. Regional Studies. 2019. Vol. 53 (9). P. 1252–1268. URL: https://doi.org/10.1080/00343404.2018.1437900
_.png)
