НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОГО БАЗИСУ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА ПОСИЛЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Анотація

статті досліджено теоретико-прикладні засади формування та розвитку інституціонального базису цифровізації як визначальної передумови підвищення конкурентоспроможності національної економіки України. Обґрунтовано, що ефективність цифрової трансформації залежить від якості інституціо- нального середовища, спроможності держави формувати сучасну систему нормативно-правового, організаційно-управлінського, інфраструктурного, ресурсного та інтеграційного забезпечення цифрового розвитку. Запропоновано трактувати інституціональний базис цифровізації та посилення конкурентоспроможності національної економіки як цілісну систему взаємопов’язаних інститутів, нормативно-правових положень, організаційно-управлінських механізмів, економічних інструментів і регуляторних рішень, спрямованих на формування сприятливого середовища для цифрової трансформації, інноваційного розвитку та технологічної модернізації. Визначено інституціональний базис цифровізації, до якого віднесено нормативно-правову, організаційно-управлінську, інфраструктурну, ресурсну та євроінтеграційну складові. Обґрунтовано доцільність комплексного розвитку цифрової, інноваційно-технологічної та безпекової інфраструктури, формування цифрових платформ взаємодії держави, бізнесу, науки й освіти, удосконалення механізмів фінансово- інвестиційної підтримки цифровізації та розвитку людського капіталу. Запропоновано напрями гармонізації національного цифрового законодавства з правовою системою ЄС, активізації міжнародної технологічної кооперації та інтеграції України до європейських і глобальних цифрових екосистем. Доведено причинно- наслідковий зв’язок між якістю інституціонального середовища, темпами цифрової трансформації та рівнем конкурентоспроможності національної економіки. Обґрунтовано, що стратегічним результатом удоскона- лення інституціонального базису має стати зміцнення технологічної конкурентоспроможності України через підвищення продуктивності праці, активізацію інноваційної діяльності, розвиток високотехнологічного експорту, цифрових сервісів та економіки знань