ДІАПАЗОН ТА ПОЛЕ ЕФЕКТИВНОСТІ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ РАКУРС

Анотація

У статті здійснено теоретико-методологічне дослідження економічної ефективності як характеристики співвідношення результатів економічної діяльності та витрат ресурсів. Обґрунтовано доцільність розгляду ефективності не лише як фактично досягнутого показника, а як динамічної характеристики можливостей економічної системи. Уточнено взаємозв’язок основних компонентів ефективності – ефекту, витрат та їх співвідношення. Запропоновано трактування поняття «діапазон ефективності» як меж, у яких система може функціонувати результативно, що визначаються варіативністю ефектів і витрат та залежать від ресурсного забезпечення, організації й менеджменту, зовнішнього середовища, інноваційного та людського потенціалу. Розкрито сутність «поля ефективності» як сукупності можливостей системи щодо створення економічного та соціального ефекту на одиницю витрат під впливом стратегічних, організаційних, інституційних і ресурсних чинників. Визначено відмінність між діапазоном і полем ефективності: діапазон характеризує межі можливих значень ефективності діяльності системи, тоді як поле відображає простір можливостей їх формування та зміни. Обґрунтовано роль стратегічного управління у розширенні поля ефективності через формування стратегічних пріоритетів, оптимізацію структури витрат, розвиток людського потенціалу, інноваційне оновлення, адаптацію до змін зовнішнього середовища та формування синергетичних ефектів. Показано, що конвергенція ресурсів, видів діяльності та ринків може забезпечувати комплементарний і мультиплікативний ефекти для бізнесу та національної економіки, розширюючи можливості використання наявного ресурсного потенціалу та його посилення. Запропонований підхід створює методологічну основу для переходу від оцінювання фактичного рівня ефективності до дослідження меж її можливих значень та стратегічних можливостей їх розширення