КУЛЬТУРНА ДИПЛОМАТІЯ ТА ІСТОРИЧНА СПАДЩИНА ЯК ЧИННИКИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ В ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД

Ключові слова: культурна дипломатія, історична спадщина, культурна спадщина, сталий розвиток, соціально-економічний розвиток, економічне відновлення, економічна стійкість, «мʼяка сила», культурний туризм, подієвий туризм, територіальні громади

Анотація

У статті досліджено культурну дипломатію та історичну спадщину як взаємоповʼязані чинники сталого розвитку України в повоєнний період. Актуальність теми зумовлена масштабними втратами культурної спадщини внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації та потребою формування нових механізмів відновлення держави, що поєднують економічну відбудову з гуманітарною безпекою та збереженням національної ідентичності. Метою статті є визначення ролі культурної дипломатії й охорони історико-культурної спадщини у забезпеченні сталого розвитку України, а також обґрунтування практичних рекомендацій щодо їх інтеграції в державну політику повоєнного відновлення. У роботі використано методи системного аналізу, статистичного узагальнення, порівняння та регресійного аналізу для оцінювання взаємозвʼязку між показниками культурної активності держави за кордоном і рівнем міжнародної підтримки. Проаналізовано динаміку діяльності Українського інституту, показники Global Soft Power Index, дані ЮНЕ-СКО щодо пошкоджених обʼєктів культурної спадщини та оцінки Світового банку щодо масштабів руйнувань і потреб відбудови економіки. Встановлено статистично значущий позитивний звʼязок між інтенсивністю культурно-дипломатичних заходів і обсягом міжнародної допомоги Україні. Обґрунтовано, що культурна спадщина є не лише обʼєктом захисту, а й ресурсом сталого розвитку, здатним генерувати економічні, соціальні та іміджеві ефекти в рамках повоєнного відновлення держави. Запропоновано напрями вдосконалення інституційного забезпечення культурної дипломатії України та інтеграції охорони спадщини у стратегії регіонального розвитку, культурного туризму і євроінтеграційного поступу країни в умовах повоєнної відбудови. Результати дослідження можуть використовувати органи державної влади, дипломатичні установи та науковці для розроблення стратегій сталого розвитку територіальних громад

Посилання

1. Бірьова О. Історико-культурна спадщина України: цифрові технології збереження та популя-ризація в умовах воєнних дій. Науково-теоретичний альманах «Грані». 2023. Т. 26. № 5. С. 90–94. DOI: https://doi.org/10.15421/1723106.
2. Брич В., Галиш Н. Сталий розвиток тури-стичної індустрії: екологічний та статистичний вимір. Економічний аналіз. 2020. Т. 30. № 4. С. 23–30. DOI: https://doi.org/10.35774/econa2020.04.023.
3. Дубовик Н., Шило О. Культурна дипломатія як інструмент міжнародної комунікації України. Молодий вчений. 2023. № 4 (116). С. 72–76. DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2023-4-116-14.
4. Заваріка Г., Зеленко О. Сталий туризм як ін-струмент збереження культурної спадщини та відновлення постраждалих територій. Економіка та суспільство. 2022. Вип. 39. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-39-78.
5. Кушнарьова М. Українська культурна ди-пломатія під час війни: досвід, проблеми, перспек-тиви. Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. 2023. Вип. 67. С. 35–53. DOI: https://doi.org/10.15407/np.67.035.
6. Полюхович А. Як працює культурна дипло-матія під час війни? VoxUkraine, 2024. URL: https://voxukraine.org/yak-pratsyuye-kulturna-dyplomatiya-pid-chas-vijny.
7. Трач Ю. Культурна спадщина в Україні: ініціативи щодо збереження та оптимізації захисту. Питання культурології. 2025. № 45. С. 194–209. DOI: https://doi.org/10.31866/2410-1311.45.2025.325054.
8. Шейко В., Філевська Т. Українська дипло-матія на культурному фронті: 105 подій у 30 країнах. Стратегія Українського інституту на 2020–2024 рр. Український інститут, 2022. URL: https://ui.org.ua/wp-content/uploads/2022/01/strategy-ukrainian-institute-3.pdf.
9. Axyonova V., Lozka K. Diplomacy Beyond the State: Ukrainian Think Tank Experts as Wartime Di-plomacy Actors. European Security. 2024. Vol. 33 (4). P. 557–575. DOI: https://doi.org/10.1080/ 09662839.2024.2350465.
10. Bjola C., Fjällhed A. Public Diplomacy in the Crossfire: Decoding Ukraineʼs “Strategic Self” During Wartime. International Affairs. 2025. Vol. 101 (6). P. 2059–2083. DOI: https://doi.org/10.1093/ia/iiaf179.
11. Damaged Cultural Sites in Ukraine Verified by UNESCO. UNESCO, 2026. URL: https://www.unesco.org/en/ukraine-war/damaged-cultural-sites.
12. Leshchenko K., Leshchenko S. Determining Priorities for Ukraineʼs Post-War Reconstruction in the Conditions of Preparation for EU Membership. Eco-nomics of Development. 2023. Vol. 22 (3). P. 42–51. URL: https://ecdev.com.ua/en/journals/t-22-3-2023/vyznachennia-priorytetiv-pisliavoiennoi-vidbudovy-Ukrainy-v-umovakh-pidhotovky-do-chlenstva-v-YeS.
13. Nazarov M. National Resilience and Post-war Reconstruction of Ukraine. Ukraineʼs Journey to Re-covery, Reform and Post-War Reconstruction. Contri-butions to Security and Defence Studies. Springer, 2025. Pp. 63–73. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-66434-2_5.
14. Olzacka E. The Development of Ukrainian Cultural Policy in the Context of Russian Hybrid Ag-gression Against Ukraine. International Journal of Cultural Policy. 2023. Vol. 29 (2). Pp. 141–157. DOI: https://doi.org/10.1080/10286632.2023.2187053.
15. Updated Ukraine Recovery and Reconstruction Needs Assessment Released. World Bank, 2026. URL: https://www.worldbank.org/en/news/press-release/2026/02/23/updated-ukraine-recovery-and-reconstruction-needs-assessment-released.
16. Yatskiv V. Russia Continues to Destroy Ukraineʼs Cultural Heritage. VoxUkraine, 2026. URL: https://voxukraine.org/en/russia-continues-to-destroy-ukraine-s-cultural-heritage.
Опубліковано
2026-10-20