ІНТЕГРАЦІЯ АНАЛІТИКИ ДАНИХ ТА ЕМПАТІЙНОГО ПІДХОДУ В СУЧАСНОМУ МЕНЕДЖМЕНТІ

Анотація

Розвиток технологій аналізу великих даних, штучного інтелекту та прогностичної аналітики зумовлює необхідність широкого використання об’єктивних даних у процесі ухвалення управлінських рішень. Результати міжнародних досліджень засвідчують зростаючий дефіцит емпатії в організаційному середовищі, що негативно впливає на утримання персоналу, рівень залученості та загальну результативність.
У статті досліджуються можливості та умови ефективної інтеграції аналітики даних і емпатійного підходу в системі управління персоналом у контексті цифрової трансформації організацій. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних засад та розроблення практичних механізмів інтеграції аналітики даних і емпатійного підходу для підвищення ефективності управлінських рішень. Наукова новизна роботи полягає у розробці концептуальної інтегрованої моделі управління персоналом, яка поєднує можливості сучасних аналітичних інструментів із практиками емоційно інтелектуального лідерства. Дослідження показує, що аналітичний та емпатійний підходи не є альтернативними, а доповнюють один одного, створюючи нові можливості для підвищення ефективності управління. У статті узагальнено сильні та слабкі сторони аналітики даних та емпатійного підходу, а також окреслено організаційні ефекти, можливі за умови їх інтегрованого застосування. На основі аналізу сучасних досліджень підтверджено важливість поєднання об’єктивних даних із розумінням емоційного стану та індивідуальних потреб працівників для забезпечення їх залученості та продуктивності. Систематизовано основні компетенції менеджерів, необхідні для успішної інтеграції обох підходів. Запропоновано концептуальну модель інтеграції, що визначає послідовність етапів від збору даних до формування узгоджених управлінських рішень та досягнення організаційних результатів. Модель забезпечує паралельність аналітичної обробки та емпатійної інтерпретації, їх взаємне доповнення та ітеративний характер управлінського процесу. Практичне значення дослідження полягає у формуванні рекомендацій щодо розвитку компетенцій менеджерів та створення організаційної культури, яка підтримує баланс між технологічністю та людиноцентричністю в управлінні персоналом.