ВПЛИВ АЛГОРИТМІЗАЦІЇ НА РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВИХ ВІДНОСИН У РОЗДРІБНІЙ ТОРГІВЛІ

Анотація

Впровадження цифрових систем управління робочою силою перетворює працю на змінний фактор виробництва, перекладаючи операційні та ринкові ризики бізнесу безпосередньо на найманих робітників. У вітчизняних реаліях цей тиск додатково посилюється безпековими викликами воєнного часу, непередбачуваністю режимів праці та вираженою гендерною асиметрією кадрів у роздрібній торгівлі, формуючи середовище хронічної соціально-економічної незахищеності працівників. У статті розглядаються проблеми регулювання соціально-трудових відносин у секторі роздрібної торгівлі в умовах впровадження цифрових систем управління робочою силою та поглиблення викликів безпеки воєнного часу. Доведено, що застосування алгоритмічного планування роботи та робочих змін «на вимогу» змінює економічну природу витрат на персонал, перетворюючи їх з напівфіксованих на змінні. Через специфіку галузі, зокрема стохастичний характер потоків клієнтів, низьку норму прибутку та слабку переговорну силу персоналу першої лінії, алгоритмізація позбавляє працівників часової та фінансової автономії, перекладаючи фінансовий тягар коливань ринку безпосередньо на тих, хто отримує заробітну плату. У дослідженні досліджується специфічний вплив ризиків безпеки воєнного часу на організацію праці, виявлені деструктивні практики, пов’язані з неправильним обліком відпрацьованого часу та перебуванням персоналу в укриттях під час авіанальотів. Обґрунтовано пакет правових ініціатив (запровадження спеціального статусу для працівників безперервного процесу, створення цільового фонду страхування воєнних та технологічних ризиків, застосування пільгового оподаткування «надбавок за безпеку»), спрямованих на паритетний розподіл фінансового тягаря форс-мажору між державою та суб'єктами господарювання. Виявлено соціально-демографічний конфлікт, спричинений високим рівнем гендерної асиметрії в секторі, де односторонній алгоритмічний тиск унеможливлює поєднання оплачуваної роботи із соціальними обов’язками, провокуючи синдром кумулятивного виснаження. Обґрунтовано необхідність законодавчого закріплення гарантованих «вікон доступності». Визначено стратегічний вектор гармонізації національного законодавства з європейськими стандартами для забезпечення прозорих та передбачуваних умов праці та стимулювання суб’єктів господарювання, що відповідають вимогам