КОГНІТАРІАТ ЯК ВИРОБНИК ГЕРМЕНЕВТИКО-ЕКЗИСТЕНЦІЙНОГО КАПІТАЛУ НООЕКОНОМІКИ

Анотація

Досліджуються екзистенційні принципи людської присутності в соціокультурному просторі майбутнього. Стверджується, що у технологічних вимірах економіка майбутнього у її виробничих спроможностях творення вартості зможе здолати апріорний детермінізм матеріального середовища, представлений обмеженнями у просторі та часі. Економічна система, у якій застосування цифрових і квантових технологій зумовлює рух вартості у режимі нульових граничних витрат виробництва і нульових альтернативних витрат використання, визначається як нооекономіка. Когнітаріат визначається як меритократичний клас суспільства нооекономіки, який є носієм стратегічного ресурсу цього типу економічного порядку – герменевтичного капіталу. Висувається гіпотеза нооекономіки як «економіки дарування-себе» через символічний обмін. Обґрунтовується, що якщо застосування цифрових технологій анулює детермінізм часу у структурі вартості, а отже, тяглість трудових процесів у кількісному вимірі, бо мить не має протяжності, а квантова технологія делокалізує просторовий детермінізм присутності вартості через тотальність об’явлення у спонтанній невизначеності, то як формувати ціну ринкової пропозиції товару, коли дефіцит перестав бути апріорним середовищем? Там, де у відносинах між людьми зникає протяжність часу, зникає кількісна підстава оцінки міри корисності: тотальність не можна уявити, як і безконечність. Але рефлексії безконечності, тотальності, вічності та абсолютного передбачають мислячого суб’єкта, а отже, людську присутність, душа якої переживає потребу споживання Істини для з’ясування остаточних відповідей щодо власної екзистенції. У такій ситуації постає потреба розуміння принципу формування споживчої вартості аксіологічного тексту як товару — його онтологічної новизни і телеологічної спрямованості регенерації герменевтичного капіталу – іманентного досвіду сублімації дихотомій буття і світу в інтегральних вимірах Сущого. Самозростання вартості в нооекономіці – це новий герменевтичний досвід інтелігібельності сенсу, пережитого і осмисленого у творчому преображенні опису світу-у-собі через культурний наратив. Монетизація такого досвіду не може бути виражена темпоральністю часу енергетичних затрат, а лише інтенсивністю духовної потреби у присутності Істини, яка не може мати ринкової ціни. Не лише творення, а дарування цінності – ось критерій доступу до влади, «вушко голки» меритократичної еліти суспільства нооекономіки – когнітаріату. Формування когнітаріату – найвище стратегічне завдання сучасної інтелектуальної еліти України, яка осмислює виклик і ціну війни