ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ РЕГІОНУ: СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВИХ МЕХАНІЗМІВ

Анотація

Цифрова економіка демонструє випереджальні темпи зростання порівняно з традиційними секторами, а її частка у валовій доданій вартості розвинених країн неухильно зростає, що перетворює цифрові технології з допоміжного інструменту на самостійний чинник економічної динаміки. У статті систематизовано причинно-наслідкові механізми взаємозв’язку між цифровізацією та інноваційним потенціалом регіону. Обґрунтовано, що поширене тлумачення цього зв’язку як лінійної та однозначно позитивної залежності є спрощеним і не відображає його багатоканального та двонаправленого характеру. З’ясовано структуру інноваційного потенціалу регіону, а також показано, що цифровізація впливає не на цей потенціал в цілому, а на окремі його складові – кадрову, матеріально-технічну, інформаційно-знаннєву, фінансово-інвестиційну та інституційно-мережеву. Визначено та систематизовано чотири прямі механізми впливу цифровізації на інноваційний потенціал регіону: інфраструктурний, когнітивний, компетенційний та транзакційний. Також виділено три зворотні механізми впливу інноваційного потенціалу на цифровізацію: технологічний, кадровий та попитовий. Доведено, що прямий та зворотний механізми замикаються в самопідсилювальний цикл, що надає взаємозв'язку характеру кумулятивної причинності. Формалізовано залежність інноваційного потенціалу від цифрових факторів, а динаміку кумулятивної взаємодії представлено у стилізованому вигляді. Обґрунтовано існування порогового ефекту, згідно з яким цифровізація починає суттєво конвертуватися в інноваційний потенціал лише після подолання критичної маси цифрових передумов. Визначено регіональні модераторні умови, що впливають на силу механізмів: абсорбційна здатність регіону, якість людського капіталу, інституційне середовище та щільність економічної активності. Виявлено специфічні особливості функціонування цих механізмів у регіонах України в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення. Виділено три типові траєкторії взаємозв'язку: висхідна спіраль, траєкторія стагнації та низхідна спіраль. Обґрунтовано, що реалізація позитивного потенціалу цього взаємозв’язку вимагає цілеспрямованої регіональної політики, заснованої на розумній спеціалізації, диференційованої відповідно до рівня досягнутих регіоном цифрових передумов. Отримані результати мають теоретичне значення для вивчення структурної модернізації регіональних економічних систем та практичну цінність для обґрунтування регіональної інноваційної та цифрової політики