ЦИФРОВЕ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ: КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ТА ГАЛУЗЕВА СПЕЦИФІКА

Ключові слова: управління персоналом, ефективність оцінювання персоналу, диджиталізація, цифрове оцінювання, концептуальна модель, туристичні підприємства, компетенції працівників, компетентнісний підхід.

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю зіставлення результатів кадрових рішень із ресурсними витратами в умовах цифровізації туристичного бізнесу, сезонності зайнятості та трансформації способів обслуговування. Мета статті полягає в обґрунтуванні концептуальної моделі цифрового оцінювання ефективності управління персоналом туристичних підприємств. Застосовано методи аналізу і синтезу, порівняння, історико-логічний метод, класифікацію та концептуальне моделювання. Розкрито еволюцію оцінювання від вимірювання цінності людських ресурсів до дослідження організаційних наслідків кадрових рішень та інтеграції цифрових даних. Розмежовано оцінювання працівників, результативність кадрових процесів та ефективність управління персоналом. Цифрове оцінювання визначено як процес, що поєднує вимірювання результатів кадрових рішень, їх відповідності цілям і співвідношення з ресурсними витратами на основі цифрових технологій. Запропоновано модель інтеграції цільового, ресурсно-економічного, процесного, аналітичного та компетентісного підходів. Визначено особливості туристичної діяльності та умови їх урахування, конкретизовано критерії й цифрове забезпечення для туроператорів і турагенцій. Обґрунтовано, що наявність інформаційної системи або поліпшення окремого операційного показника не є достатнім підтвердженням ефективності управління персоналом. Науковий внесок полягає в узгодженні об’єкта, критеріїв та інформаційного забезпечення оцінювання в концептуальній моделі, яка поєднує цільовий, компетентнісний, ресурсно-економічний, процесний та аналітичний компоненти. На матеріалах міжнародної туристичної групи TUI проілюстровано застосування моделі для систематизації показників цифрового добору персоналу та встановлення достатності даних. Розмежовано оприлюднені процесні результати й відсутні відомості, необхідні для економічного оцінювання. Модель має концептуальний характер і передбачає подальшу емпіричну перевірку на первинних даних туристичних підприємств за зіставні сезонні періоди.

Посилання

1. Варіс І. О., Кравчук О. І., Коновалова В. Ю. Оцінювання ефективності HR бізнес-процесів. Галицький економічний вісник. 2023. Т. 82, № 3. С. 165-179. DOI: https://doi.org/ 10.33108/galicianvisnyk_tntu2023.03.165.
2. Державне агентство розвитку туризму України. Публічний звіт Голови Державного агентства розвитку туризму України Наталі Табаки за 2025 рік. 2026. URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/17-civik-2018/zvit2025/zvit-dart-2025.pdf.
3. Дрейчук М. А. Методичний підхід до оцінювання ефективності управління персоналом за логікою “результат/зусилля”. Цифрова економіка та економічна безпека. 2026. № 2(23). С. 256-261. DOI: https://doi.org/10.32782/dees.23-37.
4. Миколайчук І. П. Методичний підхід до оцінювання ефективності процесу управління пер-соналом підприємства на засадах збалансованої системи показників. Вісник Херсонського націо-нального технічного університету. 2019. № 3(70). С. 182-188. DOI: https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2019.3.22.
5. Остапчук Т. П., Бірюченко С. Ю., Орлова К. Є., Сотник А. А. Методологія оцінювання в HR-менеджменті. Галицький економічний вісник. 2023. Т. 82, №3. С. 134-144. DOI: https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2023.03.134.
6. Aral S., Brynjolfsson E., Wu L. Three-way complementarities: Performance pay, human resource analytics, and information technology. Management Science. 2012. Vol. 58, No.5. P. 913-931. DOI: https://doi.org/10.1287/mnsc.1110.1460.
7. Belizón M. J., Majarín D., Aguado D. Hu-man resources analytics in practice: A knowledge dis-covery process. European Management Review. 2024. Vol. 21, No. 3. P. 659-677. DOI: https://doi.org/10.1111/emre.12605.
8. Chen H., Chiang R.H.L., Storey V. C. Busi-ness intelligence and analytics: From big data to big impact. MIS Quarterly. 2012. Vol. 36, No.4. P. 1165-1188. DOI: https://doi.org/10.2307/41703503.
9. el Hajal G., Yeoman I. AI and the future of talent management in tourism and hospitality. Current Issues in Tourism. 2026. Vol. 29, No. 15. P. 3089-3106. DOI: https://doi.org/10.1080/13683500.2024.2439395.
10. Flamholtz E. Should your organization at-tempt to value its human resources? California Man-agement Review. 1971. Vol. 14, No.2. P. 40-45. DOI: https://doi.org/10.2307/41164333.
11. Huselid M. A. The impact of human re-source management practices on turnover, productivity, and corporate financial performance. Academy of Man-agement Journal. 1995. Vol. 38, No.3. P. 635-672. DOI: https://doi.org/10.5465/256741.
12. Kim S., Khoreva V., Vaiman V. Strategic human resource management in the era of algorithmic technologies: Key insights and future research agenda. Human Resource Management. 2025. Vol. 64, No.2. P. 447-464. DOI: https://doi.org/10.1002/hrm.22268.
13. Kumawat E., Datta A., Prentice C., Leung R. Artificial intelligence through the lens of hospitality employees: A systematic review. International Journal of Hospitality Management. 2025. Vol. 124. Article 103986. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijhm.2024.103986.
14. Marler J. H., Boudreau J. W. An evidence-based review of HR analytics. The International Jour-nal of Human Resource Management. 2017. Vol. 28, No. 1. P. 3-26. DOI: https://doi.org/10.1080/09585192.2016.1244699.
15. McCartney S., Fu N. Enacting people ana-lytics: Exploring the direct and complementary effects of analytical and storytelling skills. Human Resource Management. 2024. Vol. 63, No.2. P. 187-205. DOI: https://doi.org/10.1002/hrm.22194.
16. Montañés-Sanchez J., Sánchez-Fernández M. D., Rodrigues Soares J. R., Ramón-Cardona J. High performance work systems in the tourism industry: A systematic review. Administrative Sciences. 2025. Vol. 15, No.6. Article 195. DOI: https://doi.org/10.3390/admsci15060195.
17. Sova. How TUI transformed their talent strategy with Sova. URL: https://www.sovaassessment.com/customer-stories/tui.
18. Strohmeier S. Digital human resource management: A conceptual clarification. German Journal of Human Resource Management. 2020. Vol. 34, No.3. P. 345-365. DOI: https://doi.org/10.1177/2397002220921131.
19. Sutisna D., Ismail S., Sukma A. Human re-source analytics and organizational renewal: Learning, knowledge sharing, and analytical culture. Etikonomi. 2026. Vol. 25, No.2. P. 683-696. URL: https://journal.uinjkt.ac.id/index.php/etikonomi/article/view/51682/19955.
Опубліковано
2026-10-20