СИСТЕМНО-АНАЛІТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕЦИКЛІНГУ ВИРОБНИЧИХ СКЛЯНИХ ВІДХОДІВ

Ю. О. Казимиренко; О. В. Дрозд

doi:10.36477/2522-1221-2022-29-02

Ю. О. Казимиренко https://orcid.org/0000-0002-7120-8226
О. В. Дрозд https://orcid.org/0000-0002-0135-8659

DOI: https://doi.org/10.36477/2522-1221-2022-29-02

Ключові слова: рециклінг скляних відходів, виробництво, порошок, здрібнення, спікання, ефективність, системний аналіз

Анотація

Стаття присвячена вирішенню актуальної науково-практичної проблеми впровадження безвідходних технологій на виробничих підприємствах, які застосовують для виготовлення своєї продукції листове скло. Проблемними питаннями роботи з листовим склом на підприємствах виробництва світлопрозорих конструкцій (вікон, засклених дверей, світлопрозорих фасадів вітражів тощо) є великі витрати праці та часу на сортування, відвантаження та транспортування скляних обрізків і бою до місць їх переробки. Задля підвищення ефективності використання відходів пропонується застосування технологій рециклінгу ‒ переробки скляних відходів у корисну продукцію. Для реалізації поставленої мети використано системно-аналітичний підхід з застосуванням інформаційно-довідникової системи. За ідентифікаційні ознаки системи прийнято цільове призначення, хімічний склад скла, тип структури, теплова історія, вартісні показники. Запропонована технологічна схема, яка ґрунтується на етапах експертизи скляних відходів, здрібнення їх на порошок з наступним спіканням його на піноскло.
Процес рециклінгу скляного бою являє собою складну систему, яку досліджено за допомогою побудови причинно-наслідкової діаграми Ісікави, де за інформативний критерій обрано коефіцієнт його використання. Виявлена картина демонструє можливість підвищення ефективності переробки скляних відходів на новий матеріал ‒ піноскло шляхом скорочення енерговитрат на термообробку листового скла після розкрою та різання, зменшення енергії на його подрібнення через низьку мікротвердість скляного порошку і розширення можливості підприємств за рахунок створення на їх базі додаткових цехів з виробництва піноскла з метою його подальшого продажу або застосування для утеплення службових приміщень. Техніко-економічне обґрунтування підкріплено експериментальними результатами досліджень морфологічних і фізико-механічних характеристик скляних порошків та аналізу фізико-хімічних процесів виробничого циклу. Одержані результати спрямовані на скорочення обсягів виробничих відходів та вирішення проблеми їх утилізації.

Посилання

1. Філіппова С.В., Окландер Т.О. Тенденції розвитку українського ринку світлопрозорих конструкцій. Економіка: реалії часу. 2013. 4(9). URL: https://economics.net.ua/files/archive/2013/No4/64-74.pdf (дата звернення: 13.02.2022).
2. Burmaka V., Tarasenko M., Kozak K., Khomyshyn V. Impact of the translucent structures of exterior wall envelope orientation on the energy balance of the premises. Вісник Тернопільського національного технічного університету. 2019. № 94(2). С. 111‒122.
3. Пахолюк О.А., Чапюк О.С., Дячук Ю.І. Дослідження теплового балансу світлопрозорих конструкцій. Сучасні технології та методи розрахунків у будівництві. 2020. № 14. С. 115‒125.
4. Vitvitskaya E.V., Tarasevich D.V. Changes in lighting standarts and their influence on the architecture and energy efficiency of modern residential buildings. Вісник ОДБА. 2020. № 81. С. 9‒17.
5. Бардаш М.С., Подольна В.В., Писанець К.К. Аналіз використання енергозберігаючих віконних систем на українському ринку скла. Ефективна економіка. 2015. № 12. URL: http://www.economy.nayka.com.ua (дата звернення: 13.02.2022).
6. Левченко Н.М., Жовнірчик Я.Ф. Державне регулювання розвитку рециклінгу побутових відходів в умовах екологізації економіки. Publ. upr.reg. rozvit. 2020. № 7. С. 158‒185.
7. Маневич В.Е., Субботин К.Ю., Ефременков В.В. Сырьевые материалы, шихта и стекловарение : монография. Стройматериалы, 2008. 223 с.
8. Ukraine Glass industrymaitains sustainable operation. Glass Worldwide. 10. 2020. Р. 80‒82.
9. Гурець Л.Л., Котолевець А.С., Котова І.І. Зниження рівня техногенного навантаження на довкілля під час використання відходів скла. Екологічні науки. 2018. № 4(23). С. 41‒45.
10. Гулоян Ю.А. Декоративная обработка стекла и стеклоизделий. Москва : Высшая школа, 1989. 223 с.
11. Чупрова Л.В., Мишурина О.А. Экологические и экономические аспекты утилизации отходов стекла. Международный журнал прикладных и фундаментальных исследований. 2016. № 11-12. С. 222‒225.
12. Кольцова Я.І., Нікітін С.В., Петух С.І. Вплив температурно-часових режимів випалу на структуру пористих склокристалічних матеріалів. Питання хімії та хімічної технології. 2018. № 2. С. 79‒85.
13. Казимиренко Ю.О., Дрозд О.В., Жарський Є.І. Технологічні особливості і фізико-хімічні процеси переробки кришталевих стекол на порошок. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. 2020. Т. 31(70). 4. С. 180‒185.
14. Щабетя О.А. Міцність скла, модифікованого методами на основі іонного обміну та травлення. Вісник Донбаської державної машинобудівної академії. 2019. 1. С. 109‒114.
15. Прокопчук Ю.О. та ін. Системи прийняття рішень в економіці, техніці та організаційних сферах: монографія. Дніпропетровськ-Павлоград : АРТ-Синтез-Т, 2014. Т. 1. 456 с.
16. Фарионова Т.А., Казимиренко Ю.А., Казимиренко С.А. Разработка электронного каталога композиционных материалов для судостроения и судоремонта. Proceedings of Azerbaijan State Marine Academy. 2018. 2. С. 19–24.