МОДЕРНІЗАЦІЯ ПУБЛІЧНОГО ІНСТИТУЦІЙНОГО СЕРЕДОВИ-ЩА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ЕКОСИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО УПРАВЛІНСЬКОГО КАПІТАЛУ

Ключові слова: модернізація, публічне інституційне середовище, інноваційна діяльність, інноваційні підходи, управління людськими ресурсами, організаційно-економічні інструменти, екосистемний підхід, управлінський капітал, інституційна модернізація, технологічна сингулярність

Анотація

Інституційне середовище інноваційної діяльності у системі публічного управління зазвичай розглядається як сукупність формальних правил і неформальних норм, що регулюють взаємодію суб’єктів інноваційної діяльності. Це один із системоутворювальних чинників, що зумовлює інтенсивність та результативність інноваційних процесів. У статті обґрунтовано екосистемний підхід до управлінського капіталу в межах модернізації публічного інституційного середовища інноваційної діяльності в умовах зростання ймовірності технологічної сингулярності. Висвітлено концептуальні засади інноваційної екосистеми та особливості інноваційної діяльності в її межах. Виявлено, що ефективність екосистемної взаємодії забезпечується здатністю акторів до спільного прийняття рішень та мобілізації управлінських, соціальних та інституційних ресурсів. Управлінський капітал визначено як структуроутворювальний елемент публічного інституційного середовища, який формує спроможність державних і міжсекторних інституцій фасилітувати взаємодію та стимулювати сталий розвиток інноваційних процесів. Проаналізовано українські практики модернізації публічного інституційного середовища, зокрема у сфері оборонних технологій, розвитку вітчизняних університетських стартап-шкіл та акселераційних програм. Визначено доцільність і можливість імплементації кращих міжнародних підходів до екосистемної модернізації публічного інституційного середовища. Показано, що зростання рівня управлінського капіталу забезпечує сталість процесів та сприяє формуванню цілісної моделі публічного управління інноваційною діяльністю. Виявлено ключові механізми модернізації, серед яких дерегуляція, цифровізація та трансформація ролі держави від регулятора до координатора, що створює умови для формування спільної інноваційної цінності. Подальші дослідження рекомендовано спрямувати на оцінювання ефективності міжсекторної координації та розробку методології вимірювання управлінського капіталу у динаміці інноваційних процесів.

 

Посилання

1. Виговський П. Аспекти модернізації інституційного середовища інноваційної діяльності. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2025. Вип. 346(5). С. 297–301. DOI: 10.31891/2307-5740-2025-346-5-42.
2. Герасименко Т. В., Бєлобородова М. В., Безугла Л. С., Атамас О. П., Макуха Ю. М. Роль інституційного середовища в регулюванні інноваційної діяльності промисловості. Науковий вісник Національного гірничого університету. 2025. № 5. С. 142–152. DOI: 10.33271/nvngu/2025-5/142.
3. Губарєва І. О. Екосистеми стартапів в Україні: проблеми, тенденції, перспективи. Економіка та суспільство. 2023. Вип. 55. DOI: 10.32782/2524-0072/2023-55-95.
4. Зуєв М. І. Сутність та значення публічних механізмів розвитку інноваційної екосистеми України. Ефективність державного управління. 2022. Вип. 72. С. 23–28. DOI: 10.36930/507204.
5. Кабінет Міністрів України. Про схвалення Стратегії цифрового розвитку інноваційної діяльності України на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2025–2027 роках. Розпорядження від 31 грудня 2024 р. № 1351-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/1351-2024-%D1%80#Text.
6. Київська школа економіки. Create Ukraine. 2026. URL: https://foundation.kse.ua/create-ukraine.
7. Козлова В. М. Розвиток інноваційного підприємництва в інноваційних екосистемах. Вісник ЛТЕУ. Економічні науки. 2024. Вип. 76.
С. 66–74. DOI: 10.32782/2522-1205-2024-76-08.
8. Міністерство освіти і науки України. Україна формує національну політику університетських інновацій і презентує результати першого року розбудови національної мережі стартап-шкіл у ЗВО та НУ. 2025. URL: https://mon.gov.ua/ news/ukraina-formuie-natsionalnu-polityku-universytetskykh-innovatsii-i-prezentuie-rezultaty-pershoho-roku-rozbudovy-natsionalnoi-merezhi-startap-shkil-u-zvo-ta-nu.
9. Мульська О. П., Воронко О. С.,
Виговський П. О. Методичні підходи до емпірики поступу інноваційної діяльності: аспект інституційного середовища. Вісник Львівського торговельно-економічного університету. Економічні науки. 2024. Вип. 79. С. 18–26. DOI: 10.32782/2522-1205-2024-79-02.
10. Опанасюк В. Цифрова економіка України в епоху інтегрованої сингулярності. Економіка та суспільство. 2025. Вип. 80. DOI: 10.32782/2524-0072/2025-80-2.
11. Побережець О. В., Ракитська А. О. Розвиток інноваційної екосистеми України на національному рівні. Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. 2022. Т. 21. № 3(52). С. 435–453. DOI: 10.18524/2413-9998.2022.3(52).275824.
12. Сиченко В., Гавричков О. Інституційна модернізація публічного управління підприємництвом в Україні: етапи, тенденції, перспективи. Вісник Дніпровської академії неперервної освіти: Публічне управління та адміністрування. 2025. № 2(9).
С. 50–58.
13. Тимощук В. В. Трансформація інституціонального середовища інноваційного розвитку суспільного господарства. Інноваційна економіка. 2024. Вип. 4. С. 55–59. DOI: 10.37332/2309-1533.2023.4.8.
14. de O. Carneiro D. K., Isidro Filho A., Criado J. I. Public sector innovation ecosystems: a proposition for theoretical-conceptual integration. International Journal of Public Administration. 2024. Vol. 47, № 14. P. 937–950. DOI: 10.1080/01900692.2023.2213853.
15. Digital State UA. Brave1: Координаційна платформа для DefenseTech. 2025. URL: https://thedigital.gov.ua/projects/technologies/brave1.
16. European Commission. COSME (2014–2020): Internal Market, Industry, Entrepreneurship and SMEs. 2020. URL: https://single-market-economy.ec.europa.eu/smes/cosme_en.
17. Fartushnyi I., Mazurenko M. Characteristics of the influence of institutions on the current realisation of the innovation process. Економічний вісник НТУУ «Київський політехнічний інститут». 2025. № 33. С. 209–214. DOI: 10.20535/2307-5651.33.2025.335917.
18. Fayyaz A., Bartha Z. Research and development as a driver of innovation and economic growth; case of developing economies. Journal of Social and Economic Development. 2025. P. 1–21. DOI: 10.1007/s40847-025-00438-9.
19. Goede M. E-Estonia: The e-government cases of Estonia, Singapore, and Curaçao. Archives of Business Research. 2019. Vol. 7, № 2. DOI: 10.14738/abr.72.6174.
20. Government of Canada. Strategic Response Fund (SRF). Innovation, Science and Economic Development Canada. 2023. URL: https://ised-isde.canada.ca/site/strategic-innovation-fund/en.
21. Government of India. Startup India: Action plan for building a strong innovation ecosystem. Department for Promotion of Industry and Internal Trade. 2023. URL: https://www.startupindia.gov.in.
22. Government of the Republic of Korea. Overview of policies for startups and SMEs. Ministry of SMEs and Startups. 2023. URL: https://www.mss.go.kr/site/eng/main.do.
23. Misra S., Wilson D. Thriving innovation eco-systems: Synergy among stakeholders, tools, and people. arXiv preprint. 2023. arXiv:2307.04263. DOI: 10.48550/arXiv.2307.04263.
24. OECD. Science, Technology and Innovation. 2025. URL: https://www.oecd.org/en/topics/science-technology-and-innovation.html.
25. Priyono A., Hidayat A. Dynamic capabilities for open innovation: A typology of pathways toward aligning resources, strategies and capabilities. Journal of Open Innovation: Technology, Market, and Com-plexity. 2022. Vol. 8, № 4. P. 206. DOI: 10.3390/joitmc8040206.
26. Salmanzadeh H., Kordestani G., Kazemi H. The role of management accounting in improving management control system in public sector. Iran. J. Financ. 2022. Vol. 6, № 1. P. 54–82. DOI: 10.30699/ijf.2021.279013.1211.
27. Zheng X., Cai Y. Transforming Innovation Systems into Innovation Ecosystems: The Role of Public Policy. Sustainability. 2022. Vol. 14, № 12. P. 7520. DOI: 10.3390/su14127520.
Опубліковано
2026-03-17