СИНЕРГЕТИЧНА ВЗАЄМОДІЯ СТЕЙКХОЛДЕРІВ ЯК ЧИННИК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО ТУРИЗМУ ТА РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ

Ю. Б. Миронов

doi:10.32782/2522-1205-2026-85-14

Ю. Б. Миронов Львівський торговельно-економічний університет https://orcid.org/0000-0002-9015-506X

DOI: https://doi.org/10.32782/2522-1205-2026-85-14

Ключові слова: туризм, сталий туризм, природоохоронні території, туристичний потенціал, стейкхолдери, синергія, державне регулювання, екотуризм, післявоєнне відновлення

Анотація

Сталий розвиток туризму на природоохоронних територіях є складним системним завданням, що охоплює економічні, екологічні та соціальні виміри, вирішення якого потребує не лише формального розмежування функцій між стейкхолдерами, але й забезпечення їхньої синергетичної взаємодії. Стаття присвячена обґрунтуванню теоретико-методологічних засад і розробленню практичних механізмів синергетичної взаємодії стейкхолдерів в системі управління сталим розвитком туризму на природоохоронних територіях в умовах воєнних і післявоєнних викликів. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переходу від декларативного державного регулювання туристичної діяльності до комплексної узгодженої політики, здатної забезпечити збалансування економічних, екологічних і соціальних інтересів усіх учасників туристичного процесу в умовах масштабної деградації екосистем, спричиненої повномасштабною війною в Україні. У статті визначено коло стейкхолдерів сталого розвитку туризму на природоохоронних територіях та розкрито специфіку функціональних ролей кожної з груп зацікавлених сторін. Обґрунтовано необхідність розширення
рольових функцій туристичних підприємств у напрямі екоінновацій, соціальної відповідальності та освітньо-просвітницької діяльності. Визначено стратегічне значення суміжних суб’єктів господарювання нетуристичного напряму як активних учасників екологічних відновлювальних проєктів на природоохоронних територіях, що набуває особливої актуальності в контексті післявоєнної відбудови. Розроблено SWOT-аналіз системи державного регулювання сталого розвитку туризму та запропоновано відповідні управлінські рекомендації. Доведено вирішальну роль туристів як стейкхолдерів, поведінкові моделі яких безпосередньо визначають екологічний слід туристичної діяльності, та обґрунтовано необхідність запровадження комплексної системи їх інформування й освіти. Синергетична взаємодія стейкхолдерів розглядається як механізм формування колективної відповідальності за збереження природної та історико-культурної спадщини туристичних дестинацій і забезпечення їх довгострокової конкурентоспроможності.

Посилання

1. Державна служба статистики України: офіційний сайт. URL: https://stat.gov.ua/.
2. Леоненко Н. А. Концептуальні засади державного регулювання сталого розвитку туристичної сфери. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Державне управління. 2019. Т. 30 (69). № 4. С. 82-86. DOI: https://doi.org/10.32838/2663-6468/2019.4/15.
3. Маслиган О. О., Касинець О. В. Інтеграційна модель розвитку сфери туризму та рекреації у фокусі переваг і перспектив регіонального управління. Геополітика України: історія і сучасність. 2020. № 1 (24). С. 173-183. DOI: https://doi.org/10.24144/2078-1431.2020.1(24).
4. Миронов Ю. Б. Інноваційна парадигма управління сталим розвитком туризму на природоохоронних територіях. Індустрія туризму і гостинності в Центральній та Східній Європі. 2025. № 12. С. 49-56. DOI: https://doi.org/10.32782/tourismhospcee-12-7.
5. Миронов Ю. Б. Концептуальні засади регіонального розвитку туризму на основі кластерного підходу. Практика і перспективи розвитку індустрії гостинності України : монографія. Львів : ЛТЕУ, 2019. 199 с. С. 31-40. URL: https://fakultet.site/data/monograph2019.pdf#page=32.
6. Ciro A., Toska M., Nientied P. Social Innovation and Sustainable Economic Development: Participatory Tourism Destination Management. The Role of Public Sector in Local Economic and Territorial Development: Innovation in Central, Eastern and South Eastern Europe. Springer, 2019. 271 p. Pр. 173-192. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-93575-1_10.
7. Doyle E., Perez Alaniz M. Dichotomous Impacts on Social and Environmental Sustainability: Competitiveness and Development Levels Matter. Competitiveness Review. 2021. Vol. 31 (4). Pp. 771-791. DOI: https://doi.org/10.1108/CR-05-2019-0055.
8. Jones T. E., Kobayashi A. Japan’s National Parks: Trends in Administration and Nature-Based Tourism. Nature-Based Tourism in Asia’s Mountainous Protected Areas: a Transregional Review of Peaks and Parks. Springer International Publishing, 2021. 316 p. Pp. 49-70. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-76833-1_3.
9. Myronov Y. B. Ways to Engage Local Communities in Tourism Initiatives Through Cooperative Models. Sustainable Development of Cooperatives and Well-being for All: The International Scientific Conference (Chisinau, June 19-20, 2025). Conference Materials. Chișinău: UCCM, 2025. 487 p. Pp. 48-51. DOI: https://doi.org/10.59642/EDR.3.2025.06.
10. Pityulych M., Popyk M., Kish G., Chakiy O., Bacho R. Sustainable Ecological and Economic Development of Mountainous Areas through the Prism of Tariff Regulation of Nature Management. E3S Web of Conferences. 2021. Vol. 255. DOI: https://doi.org/10.1051/e3sconf/202125501042.
11. Sustainable Tourism for Development Guidebook – Enhancing Capacities for Sustainable Tourism for Development in Developing Countries. World Tourism Organization, 2013. 226 p. DOI: https://doi.org/10.18111/9789284415496.
12. Yeleyko V., Kolyanko O., Myronow Y. Trends and Factors of Social Responsibility and Social Partnership. Ekonomika i organizacja przedsiebiorstwa. 2016. Nr. 7 (798). S. 3-11. URL: https://dspace.lute.lviv.ua/handle/123456789/1891.