ВПЛИВ ПРИРОДНИХ АНТИОКСИДАНТІВ НА СТАБІЛЬНІСТЬ КОЛЬОРУ КОНДИТЕРСЬКИХ ВИРОБІВ З ВИКОРИСТАННЯМ ФРУКТОВО-ЯГІДНОЇ СИРОВИНИ

Ключові слова: природні антиоксиданти, антоціани, стабільність кольору, поліфеноли, чорна смородина, Clean Label, антиоксидантна активність

Анотація

Існуючі тенденції розвитку харчової промисловості орієнтовані на виробництво продукції з натуральним складом, високою біологічною цінністю та мінімальним використанням синтетичних харчових добавок. Одним із найактуальніших напрямів є заміна синтетичних барвників і стабілізаторів кольору природними компонентами, які не лише забезпечують привабливий зовнішній вигляд продукції, а й підвищують її функціональні властивості. Особливу увагу привертають природні антиоксиданти рослинного походження, здатні уповільнювати процеси окиснення антоціанових пігментів і забезпечувати тривале збереження природного забарвлення ягідної сировини. Метою дослідження було встановлення впливу природних антиоксидантів рослинного походження на стабільність кольору кондитерських виробів з використанням фруктово-ягідної сировини, визначення їх ефективності щодо збереження антоціанів та оцінка можливості використання як альтернативи синтетичним стабілізаторам кольору. Об’єктом дослідження був желейний мармелад на основі пюре чорної смородини. У роботі досліджували вплив екстракту розмарину, екстракту зеленого чаю та концентрату поліфенолів виноградних кісточок. Зразки зберігали протягом 60 діб за температури 20±2 °С. Стабільність кольору оцінювали за координатами системи CIELAB (L*, a*, b*), показником загальної зміни кольору ΔE, вмістом антоціанів та антиоксидантною активністю за методом DPPH. Статистичну обробку результатів виконували методом однофакторного дисперсійного аналізу. У результаті проведених досліджень встановлено, що використання природних антиоксидантів істотно уповільнює деградацію антоціанових пігментів під час зберігання продукції. Найвищу ефективність продемонстрував концентрат поліфенолів виноградних кісточок, який забезпечив збереження 86,5% антоціанів після 60 діб зберігання, тоді як у контрольному варіанті цей показник становив лише 58,4%. Одночасно загальна зміна кольору (ΔE) зменшилася з 9,21 у контрольному зразку до 3,42 у дослідному, що свідчить про значно вищу стабільність природного забарвлення. Доведено, що рослинні антиоксиданти сприяють підвищенню антиоксидантної активності готової продукції на 35–70% порівняно з контролем та забезпечують кращі органолептичні показники. Найвищі дегустаційні оцінки отримали зразки з екстрактом зеленого чаю та концентратом поліфенолів виноградних кісточок. Отримані результати підтверджують, що природні антиоксиданти можуть ефективно використовуватися як альтернатива синтетичним стабілізаторам кольору при виробництві кондитерських виробів з використанням фруктово-ягідної сировини. Їх застосування забезпечує комплексний позитивний ефект, який полягає у стабілізації природного забарвлення, збереженні антоціанових пігментів, підвищенні антиоксидантної активності та покращенні споживчих властивостей продукції. Практичне значення роботи полягає у можливості впровадження природних рослинних антиоксидантів у технології виробництва кондитерських виробів відповідно до сучасної концепції Clean Label. Перспективи подальших досліджень пов’язані з оптимізацією концентрацій природних антиоксидантів для різних видів ягідної сировини, вивченням їх синергетичної дії, застосуванням технологій мікрокапсулювання та дослідженням впливу сучасних пакувальних матеріалів на стабільність природного кольору під час тривалого зберігання.

Посилання

1. Li W., Pu Y., Tang Z., Zhao F., Xie M., Qin S. Energy transfer dynamics in B-phycoerythrin from the red alga Porphyridium purpureum. Chinese Journal of Physics. 2020. Vol. 66. P. 24–35.
2. Benchikh Y., Aissaoui A., Allouch R., Mohellebi N. Optimising anthocyanin extraction from strawberry fruits using response surface methodology and application in yoghurt as natural colorants and antioxidants. Journal of Food Science and Technology. 2021. Vol. 58. P. 1987–1995.
3. Minaya L., Cadena E., Nhu T., Bois E., Raes K., Mey M., Dewulf J. Natural pigments in food and feed: Current status, gaps, and sustainability recommendations across biological kingdoms. Journal of Agriculture and Food Research. 2026. Vol. 29. Article 103046. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jafr.2026.103046.
4. Di Salvo E., Lo Vecchio G., Pasquale R., Maria L., Tardugno R., Vadalà R., Cicero N. Natural pigments production and their application in food, health and other industries. Nutrients. 2023. Vol. 15. Article 1923. DOI: https://doi.org/10.3390/nu15081923.
5. Janiszewska-Turak E., Pisarska A., Królczyk J. Natural food pigments application in food products. Nauka Przyroda Technologie. 2016. Vol. 10. P. 1–13. DOI: https://doi.org/10.17306/J.NPT.2016.4.51.
6. Magalhães D., Gonçalves R., Rodrigues C. V., Rocha H. R., Pintado M., Coelho M. C. Natural pigments recovery from food by-products: Health benefits towards the food industry. Foods. 2024. Vol. 13. Article 2276. DOI: https://doi.org/10.3390/foods13142276.
7. Sanna D., Fadda A. Waste from food and agro-food industries as pigment sources: Recovery techniques, stability and food applications. Nutraceuticals. 2022. Vol. 2. P. 365–383.
8. Liu M.-H., Li Y.-F., Chen B.-H. Preparation of chlorophyll nanoemulsion from pomelo leaves and its inhibition effect on melanoma cells A375. Plants. 2021. Vol. 10. Article 1664.
9. Coelho M. C., Ribeiro T. B., Oliveira C., Batista P., Castro P., Monforte A. R., Rodrigues A. S., Teixeira J., Pintado M. In vitro gastrointestinal digestion impact on the bioaccessibility and antioxidant capacity of bioactive compounds from tomato flours obtained after conventional and ohmic heating extraction. Foods. 2021. Vol. 10. Article 554.
10. Saad F., Al-Shaikh T. M., Zouidi F., Taher M. A., Saidi S. A., Hamden K. Betalain-enriched beetroots exhibit antiulcer and anti-inflammatory potentials. Journal of Food Processing and Preservation. 2023. Vol. 2023. Article 9522830.
11. Coelho M., Pereira R., Rodrigues A. S., Teixeira J. A., Pintado M. E. Extraction of tomato by-products’ bioactive compounds using ohmic technology. Food and Bioproducts Processing. 2019. Vol. 117. P. 329–339.
Опубліковано
2026-10-12
Розділ
СУЧАСНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕХНОЛОГІЇ ХАРЧОВИХ ВИРОБНИЦТВ