КЕРОВАНЕ ФРАКЦІОНУВАННЯ МАКУХИ НАСІННЯ РОЗТОРОПШІ ПЛЯМИСТОЇ ЯК ПІДХІД ДО МАЛОВІДХОДНОЇ ПЕРЕРОБКИ
Анотація
У статті представлено результати дослідження фізико-хімічних властивостей клітковини, борошна та білкового концентрату, отриманих після подрібнення та фракціонування макухи з насіння розторопші плямистої (Silybum marianum). Актуальність роботи зумовлена сучасними тенденціями маловідходної переробки олійної сировини та необхідністю раціонального використання побічних продуктів олієвидобування з високою доданою вартістю. Об’єктом дослідження була макуха, отримана після механічного пресування насіння розторопші плямистої сорту Бойківчанка. Макуху подрібнювали на лабораторному млині та фракціонували методом ситового аналізу з виділенням трьох фракцій різної дисперсності. Для вихідної сировини та кожної фракції визначали вологість, вміст олії, протеїну, клітковини, зольність, поживну й енергетичну цінність, а також кольорові характеристики в системі CIE Lab. Статистичну обробку результатів здійснювали методом дисперсійного аналізу. Встановлено, що фракціонування макухи призводить до суттєвої диференціації її хімічного складу. Крупнодисперсна фракція характеризується високим вмістом клітковини та низькою енергетичною цінністю, що обґрунтовує її використання як джерела харчових волокон. Середня фракція має збалансований склад і може розглядатися як універсальна сировина для харчових технологій. Дрібнодисперсна фракція відзначається концентрацією протеїну, залишкової олії та мінеральних речовин, що робить її перспективною для отримання білково-ліпідних інгредієнтів та функціональних продуктів. Отримані результати підтверджують доцільність керованого фракціонування макухи насіння розторопші плямистої як ефективного технологічного прийому, що створює передумови для її раціональної, маловідходної переробки та розширення напрямів використання при виробництві харчових продуктів та кормів
Посилання
2. Bhattacharya S. Milk Thistle Seeds in Health. Nuts and Seeds in Health and Disease Prevention (Second Edition). 2020. P. 429–438. DOI: 10.1016/ B978-0-12-818553-7.00030-9.
3. Zhang Zh.-Sh., Wang Sh., Liu H., Li B.-Zh., Che L. Constituents and thermal properties of milk thistle seed oils extracted with three methods. LWT. 2020. Vol. 126. 109282. DOI:10.1016/j.lwt.2020.109282. 4. Ozgolet M., Cakmak Z.H.T., Bozkurt F., Sagdic O., Karasu, S. Optimization of extraction parameters of protein isolate from milk thistle seed: Physicochemical and functional characteristics. Food Science & Nutrition. 2024. 12. Р. 3346–3359. DOI: 10.1002/fsn3.4001.
5. Kotecka-Majchrzak K., Sumara A., Fornal E., Montowska M. Oilseed proteins – properties and application as a food ingredient. Trends in Food Science and Technology. 2020. 106. Р. 160–170. DOI:10.1016/j.tifs.2020.10.004.
6. Usman I., Saif H., Imran A., Afzaal M., Saeed F., Azam I., Afzal A., Ateeq H., Islam F., Shah Y.A., Shah M.A. Innovative applications and therapeutic potential of oilseeds and their by-products: An eco-friendly and sustainable approach. Food Science and Nutrition. 2023. 11 (6). Р. 2599–2609. DOI: 10.1002/fsn3.3322.
7. Stastnik O., Pavlata L., Mrkvicova E. The Milk Thistle Seed Cakes and Hempseed Cakes are Potential Feed for Poultry. Animals. 2020. 10 (8). 1384. DOI: 10.3390/ani10081384.
8. Bárta J., Bártová V., Jarošová M., Švajner J., Smetana P., Kadlec J., Filip V., Kyselka J., Berčíková M., Zdráhal Z., Bjelková M., Kozak M. Oilseed cake flour composition, functional properties and antioxidant potential as effects of sieving and species differences. Food. 2021. 10 (11). 2766. DOI: 10.3390/foods10112766.
9. Михонік Л.А., Грищенко А.М. Використання шроту з насіння розторопші в технології хліба з пшеничного цільнозернового борошна. Зберігання і переробка зерна. 2017. №3 (211). С. 40–43.
10. Новгородська Н., Соломон А., Берник І. Оцінка якості фаршевих систем з використанням рослинної сировини. Продовольчі ресурси. 2021. №9 (17). С. 119–128. DOI: 10.31073/ foodresources2021-17-12.

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


