РОЗРОБЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ЙОГУРТУ, ЗБАГАЧЕНОГО СЕЛЕНОМ

Ключові слова: йогурт, біодобавка, селен, органолептичні показники, харчова цінність

Анотація

Актуальним нині є збагачення продуктів харчування мінеральними сполуками, які здебільшого споживаються людством у недостатній кількості. Серед особливо дефіцитних виділяють органічні сполуки селену. Метою роботи було розробити технологію, дослідити властивості та показники якості йогурту із використанням біологічно активної добавки «Селен Альга Плюс». Біодобавка «Селен Альга Плюс» містить у своєму складі органічний селен, вітаміни Е, С, йод та топінамбур. На першому етапі експериментальних досліджень визначали вплив біодобавки на органолептичні показники дослідних зразків йогурту. Контролем служив класичний йогурт. Досліджували два способи внесення біодобавки: до пастеризації в нормалізовану суміш; після пастеризації перед заквашуванням. Контрольним зразком був класичний йогурт. У результаті експериментальних досліджень встановлено концентрацію біодобавки «Селен Альга Плюс» у кількості 0,6% від маси суміші до пастеризації або 0,4% після пастеризації, що відповідає 50% нормі споживання селену на добу за вживанні в їжу 200 г продукту. У зразках йогурту протягом зберігання на 1, 7, 14-ту доби досліджували органолептичні, фізико-хімічні та мікробіологічні показники згідно ДСТУ 4343:2004 «Йогурти. Загальні технічні умови». Протягом 7 діб не було помічено погіршення органолептичних показників. Проте, в наступні доби зберігання спостерігали незначне виділення сироватки у всіх зразках йогурту, що впливає на споживчі властивості продукту. З аналізу отриманих показників титрованої кислотності йогурту з селеном під час зберігання випливає закономірність інгібуючого впливу біодобавки в концентрації 0,6 і 0,4%. Встановлено, що в контрольному зразку йогурту без селену, відбувалося поступове зростання молочнокислих мікроорганізмів упродовж 14-добового періоду зберігання. За вмістом патогенних мікроорганізмів впродовж зберігання зразки йогурту відповідали вимогам чинного ДСТУ.

Посилання

1. Москаленко В.Ф., Грузєва Т.С., Галієнко Л.І. Особливості харчування населення України та їх вплив на здоров’я. Соціальна медицина. 2015. № 3. С. 64–73.
2. Основи харчування : підручник / М.І. Кручаниця та ін. Ужгород : Вид-во УжНУ «Говерла». 2019. 252 с.
3. Технологія кетчупу, збагаченого селеном / В.Г. Применко та ін. Наукові праці НУХТ. 2020. Том 26. № 5. С. 138–148.
4. Brigelius-Flohé R. The Evolving Versatility of Selenium in Biology. Antioxid Redox Signal. 2015. Vol. 23. № 10. Р. 757–760.
5. Білецька Е.М., Онул Н.М. Селен у довкіллі: еколого-гігієнічні аспекти проблеми : [монографія]. Дніпропетровськ : Акцент. 2013. 291 c.
6 Osadtsiv O.I., Kravchenko V.I., Andrusyshyna I.M. Selenium efficiency in prophylaxis and complex treatment of diffuse goiter. Lik. Sprava. 2014. № 7–8. Р. 110–116.
7. National Research Council recommended dietary allowances. 9th ed. National Academy Press, 1980.
8. Волкотруб Л.П., Андропова Т.В. Роль селена в развитии и предупреждении заболеваний. Гигиена и санитария. 2001. № 3. С. 57–61.
9. Технологія виробництва гірчиці, збагаченої селеном / М.П. Головко та ін. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. 2020. Т. 31(70). № 1. С. 109–115.
10. Csapó J., Holló G., Holló I., Salamon R.V., Salamon Sz., Toró Sz., Csapóné Kiss Zs. Production of selenium-enriched milk and dairy products. Acta Universitatis Sapientiae, Alimentaria. 2015. Vol. 8. Р. 5–29.
11. Rayman M.P. The importance of selenium to human health. Lancet. 2000. Vol. 356(9225). Р. 233–41.
Опубліковано
2022-01-10
Розділ
СУЧАСНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕХНОЛОГІЇ ХАРЧОВИХ ВИРОБНИЦТВ