ФОРМУВАННЯ ОРГАНОЛЕПТИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПИВА З ДОДАВАННЯМ ХВОЙНОГО ЕКСТРАКТУ

Ключові слова: крафтове пиво, залишковий присмак, хвойний екстракт, метод флейвору, число аромату

Анотація

Анотація. У статті досліджено формування смаку і аромату пива з додаванням хвойного екстракту методом профілю флейвора, визначено загальний вміст речовин, що зумовлюють аромат напою. Метою статті є теоретичне та експериментальне виявлення закономірностей впливу натуральних рослинних компонентів із хвої сосни на формування смаку і аромату крафтового пива. Науково обґрунтовано доцільність використання нетрадиційної рослинної сировини у виробництві напою. Як додаткову сировину для виробництва пива обрано хвою, яка за хімічним складом та властивостями наближена до шишок хмелю. Обґрунтовано часткову заміну основного і найдорожчого компоненту – шишок хмелю на хвою сосни звичайної у рецептурі пива. Методом експертної оцінки визначено раціональне співвідношення хмелю та хвої сосни у вигляді екстракту у перерахунку на сублімаційну сировину. Встановлено, що пиво виготовлене за класичним рецептом та розроблене пиво «Смарагд» мають однакові показники хмелевої гіркоти, що підтверджує доцільність і правильний вибір сировини для заміни хмелю та збереження смакових характеристик напою. Дріжджовий смак має помірну інтенсивність у всіх зразках пива, що свідчить про те, що додавання хвойного екстракту не змінює повноти смаку напоїв. Хвойний тон відчувався останнім: ледь розпізнавався в напої із заміною 10% хмелю та був сильно інтенсивним – із заміною хмелю 25%. Виявлено, що смакові відчуття терпкості збільшуються за рахунок високого вмісту поліфенольних (дубильних) речовин хвойного екстракту. Зі збільшенням кількості додаткової рослинної сировини до 25% з’являється слабкий деревний присмак, обумовлений вмістом у хвойному екстракті терпенів, які формують специфічний смак. Дослідженнями встановлено, що гармонійними та збалансованими є зразки, що передбачають заміну хмелю в кількості 15% та 20%. Загальне враження від цих напоїв оцінено на три, залишковий присмак – тонкий або відчутний хвойний, який швидко зникає. Установлено, що пиво «Смарагд» містить біологічний комплекс, який складається з ароматичних речовин (за числом аромату) в кількості 3361 Na2S2O3/100 мл., а пиво виготовлене за класичною технологією 2170 Na2S2O3/100 мл. Отримані результати показують, що ароматоутворювальні речовини хвої сосни позитивно впливають на загальний смак і аромат напою, оскільки органолептичні показники пива є основними під час дегустаційної оцінки його якості. Створення нового сорту пива «Смарагд», збагаченого біологічно-активними речовинами за рахунок уведення додаткового інгредієнту у вигляді хвойного екстракту, дозволить розширити асортимент напоїв відповідної галузі високого рівня якості з оригінальними органолептичними показниками.

Посилання

1. Романова З.М., Романов М.С. Перспективи використання рослинної сировини у пивоварінні. Проблеми екологічної технології. 2012. № 2. С. 71–80.
2. Хіврич Б.І., Роздобудько Б.В. Вплив замінників солоду на концентрацію основних смакових Таблиця 2Результати визначення числа аромату в пиві (n = 5, Р ≥ 0,95)Зразок пива Кількість 0,1 М розчину Na2S2O3, витраченого на титрування 5 мл хромової суміші, мл. Число аромату (мл Na2S2O3/100 мл) Виготовлене за класичним рецептом 9,4 2170 «Смарагд» 15,1 3361і ароматичних компонентів пива. Харчова наука і технологія. 2013. № 3(24). С. 31 – 34.
3. ДСТУ 4098.1-2002. Хміль ароматичний. Частина 1. Хміль-сирець ароматичний. Технічні умови. Київ : Держспоживстандарт, 2003. 11 с.
4. Penkina N., Tatar L., Kolesnyk V., Karbivnycha Т., Letuta Т. Research into quality of beer with the addition of pine needles extract. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, seriya: Technology and equipment of food production. 2017. Vol. 2, № 10 (86). Р. 40–48. DOI: http://dx.doi.org/10.15587/1729-4061.2017.98180
5. Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Медичні вимоги до якості та безпечності харчових продуктів та продовольчої сировини»: закон України. URL:http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0088-13
6. Zeng W. C., Zhang Y., Gao H., Jia L. R., He Q. Chemical composition, antioxidant and antimicrobial activities of essential oil from pine needle (Cedrus deodara). Journal Food Sci. 2012.
Vol. 77 (7). P. 824–829. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1750-3841.2012.02767.x
7. Пенкіна Н.М., Татар Л. Формування органолептичних властивостей пива з використанням листя хвойних порід дерев. Оздоровчі харчові продукти та дієтичні добавки: технології, якість та безпека: матеріали Міжнар. наукво-практичної конференції, 28–29 травня 2015 р. Київ: НУХТ, 2015. С. 82–83.
8. Penkina N., Tatar L., Kolesnyk V., Karbivnycha Т., Letuta Т. The study of beer quality with the reduced toxic effect. EUREKA: Life Sciences. 2017. Number 1. Р. 35–43. DOI: https://doi.org/10.21303/2504-5695.2017.00303
9. Павлюк Р.Ю., Погарська В.В., Радченко Л.О., Павлюк В.А. та ін. Новий напрямок глибокої переробки харчової сировини (Інновації при переробці плодів, овочів, молока) : монографія. Харків: Факт, 2017. 380 с.
10. Ощипок І.М. Використання нових харчових добавок з рослинної сировини у харчовій промисловості. Вісник Львівської комерційної академії. Товарознавство. 2015. № 15. С. 77–81.
11. ДСТУ ISO 6564:2005. Дослідження сенсорне. Методологія. Методи створення флейвору (ISO 6564:1985, IDT). Київ : Держспоживстандарт України 2006. 10 с.
12. Рудавська Г., Хахалєва І. Сенсорний аналіз відновлених напоїв із цикорію методом профілю флейвору. Товари і ринки. 2016. № 1 (21). С. 131–136.
13. Бочарова О., Мельник І., Гнатовська Д., Чуб С. Використання профільного методу при оцінюванні якості пива. Харчова наука і технологія. 2017. № 1 (1). С. 50–56.
14. Артамонова М.В., Пілюгіна І.С., Кузнецова Т.О. Формування органолептичних показників маршмелоу з рослинним добавками з троянди. Прогресивні ресурсозберігаючі технології та їх економічне обґрунтування у підприємствах харчування. Економічні проблеми торгівлі : збірник наук праць. Харків : ХДУХТ, 2014. С. 323−330.
Опубліковано
2023-07-27
Розділ
СУЧАСНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕХНОЛОГІЇ ХАРЧОВИХ ВИРОБНИЦТВ