НАУКОВО-ТОВАРОЗНАВЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЖИРНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ КОНДИТЕРСЬКИХ ВИРОБІВ

Ключові слова: жирнокислотний склад, жировмісні кондитерські вироби, поліненасичені жирні кислоти, біологічна цінність, хроматограми

Анотація

У статті представлено результати науково-товарознавчих досліджень жирнокислотного складу жировмісної кондитерської продукції. Показано роль жиру і жировмісних харчових продуктів у харчуванні людини. Описано значення впливу окремих жирних кислот, зокрема поліненасичених, на стан здоров’я, функціонування окремих органів у людському організмі. З метою поліпшення й раціоналізації жирнокислотного складу кондитерських виробів рекомендовано вводити до їхнього складу інгредієнти з вмістом ненасичених та особливо поліненасичених жирних кислот. Виходячи з інформаційних наукових даних щодо жирнокислотного складу різних видів жиру і олій, різноманітних інгредієнтів тваринного і рослинного походження, науковці пропонують використання окремих серед них для поліпшення якості та біологічної цінності кондитерської продукції. З цією метою всебічно вивчено склад жирових інгредієнтів та їхніх композицій, що слугує основою для використання їх у кондитерських виробах. Жирнокислотний склад – один з основних показників якості, що визначає споживчу цінність, а отже, і ринкову вартість продукції. Якісний та кількісний контроль жирнокислотного складу олій можна проводити з використанням низки методів досліджень, при цьому найбільш точним і відтворюваним методом аналізу кількісного та якісного вмісту жирних кислот є газова хроматографія. Газова хроматографія – це сучасний фізико-хімічний метод аналізу. Дозволяє з високою селективністю розділяти й ідентифікувати леткі та напівлеткі, стійкі до підвищення температури (термостабільні) сполуки. Газовий хроматограф – важливий прилад для якісного та кількісного дослідження зразків різного складу. Метод розділення за допомогою газової хроматографії базується на адсорбції різних компонентів аналізованої суміші на межі розділу двох незмішуваних фаз. Причому одна фаза рухома ‒ газ, інша нерухома ‒ сорбційний матеріал. Розділення відбувається в процесі постійного перерозподілу речовини між рухомою й нерухомою фазами. Важливим етапом досліджень є вивчення та аналіз жирнокислотного складу різних видів кондитерської продукції, що містить цінні з біологічної точки зору жирові складові. Показано, що наявність пилку квіткового, сухого молока та олії волоського горіха сприяє збагаченню жирової фракції есенціальними жирними кислотами. Частка насичених жирних кислот зменшилася на 4,38 %, а частка поліненасичених – зросла на 12,5 %. Спостерігається суттєве збільшення часток жирних кислот ω-3 та ω-6 в 1,8 та 5,7 раза відповідно. Співвідношення ненасичених до насичених жирних кислот у модельному зразку підвищилося до 2,1 відносно контролю – 1,7. Встановлено оптимізацію співвідношення фракцій насичених та ненасичених жирних кислот.

Посилання

1. Класифікація ліпідів. URL: https://cpo.stu.cn.ua/Oksana/harch_himia_lekcii/370.html.
2. Зотiкова О. А., Кисличенко В. С., Вельма В. В. Визначення жирнокислотного складу листя петрушки кучерявої, кореневої та листкової. Український журнал клiнiчної та лабораторної медицини. 2011. Т. 6, № 4. С. 196-199.
3. Жирні кислоти Омега-3 і Омега-6 – для чого вони потрібні та де їх брати. Група компаній «Молочний Альянс». Блог. 11.07.2017. URL: https://milkalliance.com.ua/blog/ua/stattya/zhyrni-kyslotyomeha-dlia-choho-vony-potribni-ta-de-ikh-braty.
4. Тернинко I. I., Кисличенко В. С. Вивчення жирнокислотного складу рослин з родини Apiaceae. Український медичний альманах. 2010. Т. 19, № 5. С. 194-196.
5. Челін Н. В., Марчишин С. М. Жирнокислотний склад любистку лікарського (Levisticum officinale Koch.). Укр. журн. клініч. та лаб. медицини. 2011. № 1. С. 33-36.
6. Луканюк М. І., Марчишин С. М. Жирнокислотний склад листків деяких видів рослин родини Липові. Укр. біофармац. журн. 2012. № 1-2 (18-19). С. 62-66.
7. Marchyshyn S., Hudz N., Dakhym I. [et al]. Analysis of phenolic compounds from Polymnia sonchifolia Poepp. et Endl. leaves by HPLC-method. The Pharma Innovation Journal. 2017. №. 6 (7). Рр. 980-983.
8. Marchyshyn S., Basaraba R., Berdey T. Investigation of phenolic compounds of Antennaria dioica (L.) Gaertn. Herb. The Pharma Innovation Journal. 2017. No. 6 (8). Рр. 9-11.
9. Patrick J. Smith, James A. Blumenthal, Michael A. Babyak, Anastasia Georgiades [et al]. Association between n-3 fatty acid consumption and ventricular ectopy after myocardial infarction. American Journal of Clinical Nutrition. 2009. Vol. 89, № 1. Pр. 1315-1320.
10. Calder P. C. N-3 polyunsaturated fatty acids, infl ammation, and infl ammatory diseases. American Journal of Clinical Nutrition. 2006. Vol. 83. Pр. 1505-1519.
11. Bamini Gopinath, Victoria M. Flood, Elena Rochtchina, Catherine M. McMahon, Paul Mitchell. Consumption of omega-3 fatty acids and fi sh and risk of age-related hearing loss. American Journal of Clinical Nutrition. 2010. Vol. 92, № 2. Pр. 416-421.
12. Mostofsky D. I., Yehuda S. Handbook of Essential Fatty Acid Biology Biochemistry, Physiology, and Behavioral Neurobiology. Humana Press. 1st ed. 1997. 480 p.
13. Siri-Tarino P. W., Sun Q., Hu F. B., Krauss R. M. Saturated fat, carbohydrate, and cardiovascular disease. The American Journal on Clinical Nutrition. 2010. № 91. Pр. 502-509.
14. Михалюк О. Б. Дослідження ліпофільної фракції листків і плодів лимонника китайського. Укр. біофармац. журн. 2013. № 5. С. 45-49.
15. Marchyshyn S. M., Milian І. І. The content of fatty acids in lipophilic extracts of Veronica chamaedrys L. and Veronica officinalis L. Journal of Education, Health and Sport. 2016. 6, No. 3. P. 91-96.
16. Марчишин С. М., Гудзь Н. А., Басараба Р. Ю., Ярошенко Т. Я. Дослідження жирнокислотного складу деяких рослин родини айстрові (ASTERACEAE). Медична та клінічна хімія. 2018. Т. 20. № 1. С. 43-50.
17. Зінченко І. Г., Кисличенко В. С. Вивчення жирнокислотного складу трави, листя та коренів тифону. Фармацевтичний журнал. 2011. № 2. С. 79-82.
Опубліковано
2025-04-10
Розділ
ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА СУЧАСНОГО МАТЕРІАЛОЗНАВСТВА ТА ТОВАРОЗНАВСТВА