ХАРЧОВА ЦІННІСТЬ ЗБАГАЧЕНИХ МАСЛЯНИХ КЕКСІВ
Анотація
За результатами проведених досліджень узагальнені наукові досягнення вчених і практиків щодо розробки функціональних кексів із використанням нетрадиційної сировини. Підкреслено актуальність введення у рецептури масляних кексів порошків з айви звичайної (Cydonia oblonga) та японської (Chaenomeles japonica), які характеризуються високою харчовою та біологічною цінністю. Показано, що порошки з айви звичайної та японської цінні харчовими волокнами, пектиновими речовинами, вітамінами, особливо аскорбіновою кислотою, β-каротином та токоферолами. Порівняно і проаналізовано хімічний склад та енергетичну цінність кексу «Айвовий» і контрольного зразка. Заміна частини пшеничного борошна вищого ґатунку на айвові порошки не вплинула на збільшення кількості білків та жирів у розроблених кексах, проте знизився вміст вуглеводів, а саме: крохмалю. Показано збільшення в кексі «Айвовий» харчових волокон в 13 разів у порівнянні з контролем, а також зменшення енергетичної цінності на 5%. Айва звичайна та японська цінні вітамінами, що позитивно вплинуло на покращення вітамінного складу готових виробів. Фруктові порошки сприяли збільшенню в кексі «Айвовий» аскорбінової кислоти до 46 мг, тіаміну – до 0,12, β-каротину – до 0,25, токоферолу – до 1,42 мг/100 г. Встановлено, що 100 грам розроблених кексів задовольняють добову потребу в аскорбіновій кислоті на 58%. Високий вміст пектинових та дубильних речовин в айвових порошках сприяв збагаченню ними кексу «Айвовий», а саме: у 100 г виробу виявлено 2,45 г і 0,33 г пектинів та дубильних речовин відповідно. Отримані експериментальні дослідження підтверджують перспективність використання порошків із айви та хеномелесу у виробництві масляних кексів, що сприяє поліпшенню їх харчової та біологічної цінності, розширенню асортименту та зниженню калорійності.
Посилання
2. Олійник Н. В., Андрейченко С. М. Використання вторинної сировини у технології борошняних кондитерських виробів. Новітні тенденції у харчових технологіях та якість і безпечність продуктів : збірник матеріалів VII Всеукраїнської наук.-практ. конф. Львів : «Ліга прес», 2015. С. 57-60.
3. Дзюндзя О. В. Технологія кексів функціонального призначення. Modern directions of theoretical and applied researches. 2016. №2. С. 15-22.
4. Ющенко Н., Буяльська Н., Челябієва В., Березкина Н. Технологія кексів з додаванням калини звичайної (Viburnum opulus L.) та гарбуза звичайного (Cucurbita pepo L.). Технічні науки та технології. 2023. №3 (33). С. 162-169.
5. Олійник Н. В. Використання порошку із морквяних вичавок у технології борошняних кондитерських виробів. Нові технології і обладнання харчових виробництв : матеріали Міжвузівського науково-практичного семінару (м. Полтава, 14 квітня 2016 р.). Полтава : ПУЕТ, 2016. С. 35-36.
6. Олійник Н. В., Холод Т. А. Використання порошку із гарбузових вичавок при виробництві кексів. Збірник наукових статей магістрів, факультету харчових технологій, готельно-ресторанного і туристичного бізнесу ПУЕТ за результатами наукових досліджень 2013-2014 навчального року. Полтава : ПУЕТ, 2014. С. 38-43.
7. Челябієва В., Семенюк О., Гаврик М. Використання нетрадиційної сировини у кондитерському виробництві. Technical sciences and technologies. 2017. №2 (8). С. 195-201.
8. Лозова Т. М. Поліпшення білкового та амінокислотного складу кондитерських виробів Вісник ЛТЕУ. Teхнічні науки. 2020. № 23. С. 102-109.
9. Ткаченко А. Наукове обґрунтування розроблення кексів з органічної сировини з підвищеним мінеральним складом. Вісник ЛТЕУ. Teхнічні науки. 2020. № 23. С. 110-115.
10. Крутовий Ж. А., Запаренко Г. В., Касілова Л. О. та ін. Математичне моделювання рецептурної композиції кексу підвищеної харчової цінності. Наука та інновації. 2013. Т. 9, № 5. С. 5-9.
11. Собко А. Інноваційні технології борошняних кондитерських виробів функціонального призначення для учнів. Ресторанний і готельний консалтинг. Інновації. 2019. Т. 2, № 1. С. 94-108.
12. Bharti Kiran, Singh Neetu. Utilization of vegetable waste as a source of dietary fibre rich muffins and biscuits for old age. International Journal of Food Science and Nutrition. 2017. Volume 2, Issue 6. Р. 31-34.
13. Shereen L. Nassef, Hoda H. Hafez. Determining Quality Attributes of Cupcakes by Watermelon Puree and Stevia Sweetener. Asian Journal of Food Research and Nutrition. 2024. Volume 3, Issue 1. Р. 1-11.
14. Paula Becker Pertuzatti, Denise Soares Dorneles de Oliveira, Kelly Cristina Campagnolo Port, Larissa Alves Vieira, Mariana Bento da Cruz, Gabrielle Lázara Ribeiro Rodrigues de Barros Vinhal. Preparation and Characterization of Microwave-made Oat and Fruit Cupcakes. American Journal of Food Science and Technology. 2015. Vol. 3, № 4A. Р. 8-11.
15. Гаврилишин В. В., Лебединець А. І. Науково-практичні аспекти формування асортименту та покращення споживних властивостей кексів і бісквітів з використанням рослинної сировини. Наукові проблеми зберігання, поліпшення якості, споживних властивостей і безпечності харчових продуктів : монографія / Т. М. Лозова, В. В. Гаврилишин, Л. І. Решетило та ін.; за наук. ред. проф. Лозової Т. М. Львів : Видавництво Львівського торговельно-економічного університету, 2022. С. 50-117.
16. Khromykh N., Lykholat Y., Shupranova L., Kabar A., Didur O., Lykholat T., Kulbachko Y. Interspecific differences of antioxidant ability of introduced Chaenomeles species with respect to adaptation to the steppe zone conditions. Biosyst. Divers. 2018. № 26 (2). Р. 132-138.
17. Turkiewicz I. P., Wojdyło A., Tkacz K., Nowicka P., Golis T., Bąbelewski P. ABTS On-Line antioxidant, α-amylase, α-glucosidase, pancreatic lipase, acetyland butyrylcholinesterase inhibition activity of Chaenomeles fruits determined by polyphenols and other chemical compounds. Antioxidants. 2020. № 9 (1). Р. 60.
18. Thomas M., Guillemin F., Guillon F., Thibault F. Pectins in the fruits of Japanese quince (Chaenomeles japonica). Carbohydr. Polym. 2003. № 53(4). Р. 361-372.
19. Rop O., Balík J., Řezníček V., Juríková T., Škardová P., Salaš P., Sochor J., Mlček J., Kramářová D. Chemical characteristics of fruits of some selected quince (Cydonia oblonga Mill.) cultivars. J. Food Sci. 2011. № 29. Р. 65-73.