АНАЛІЗ СТАНУ СИРОВИННОЇ БАЗИ М’ЯСОПЕРЕРОБНОЇ ГАЛУЗІ

Ключові слова: м’ясопереробна галузь, свинина, курятина, кролятина, м’ясо індички

Анотація

У статті представлена проблема, що м’ясна промисловість – найбільша галузь харчової індустрії, що випускає широкий асортимент продукції харчового, технічного і медичного призначення, але потребують удосконалення наявні в цій галузі технології. Мета роботи – аналіз сировинної бази м’ясопереробної галузі. Під час літературного огляду розглянуто, що вказана сфера, як і всі галузі харчової промисловості, в перехідний період зазнали певних труднощів, що призвели до різкого зниження обсягів виробництва продукції. Частково розглянуто технічне оснащення і потужність підприємств, сировинну базу для функціонування м’ясної промисловості. Проаналізовано причину падіння обсягів виробництва і те, які умови сприятимуть розвитку названої галузі. Згідно зі статистичними даними розраховано, якою кількістю м’яса забезпечено населення України у певні роки. Під час проведення дослідження з’ясовано, з якої причини скоротилося поголів’я свиней, чому поголів’я у сільгосппідприємствах зменшилось, а в господарствах населення збільшилось. Розглянута динаміка та внутрішній ринок свинини. Досліджено розвиток птахівництва в Україні, з’ясовано, що натепер населення в повному обсязі забезпечено українським курячим яйцем. Розглянута динаміка курятини по роках в Україні. Виявлено приріст м’яса індички. Попит залишається високим і продовжує зростати, бо є дієтичним за рахунок низького вмісту жиру. Встановлено, що кролятина – теж дієтичне м’ясо, на 21% представлено білком і засвоюється на 90%, жиру у кролика більше, ніж у куриці, але кількісний показник холестерину значно менший, таке м’ясо більш насичене поліненасиченими жирними кислотами, вітамінами та мінеральними речовинами, та майже ні в кого на нього немає алергії. Встановлено споживання м’яса, а саме курятини, свинини, яловичини та іншого на душу населення в Україні. Проаналізовано рейтинг найбільших в Україні виробників м’яса, з них визначено десять провідних. Зроблено висновок, що ситуацію можна поліпшити отриманням додаткових квот для українського м’яса на європейському рівні, тоді країна зможе розвивати ринок і збільшити експорт м’ясної продукції.

Посилання

1. Ібатуллін М.І. Інституційне середовище продовольчого ринку: зарубіжний досвід і вітчизняне сьогодення. Вісник аграрної науки. 2015. № 10. С. 64–68.
2. Мамчур Л.В. Формування організаційно-економічного механізму збалансованого розвитку ринку м’яса та м’ясопродуктів. Економіка АПК. 2017. № 8. С. 38–47.
3. Бергер А.Д. Сучасні тенденції розвитку м’ясопереробної галузі України. Інтелект ХХІ. № 1. 2017. С. 41–51.
4. Воронецька І.С., Спринчук Н.А., Кравчук О.О. Перспективи розвитку товарного кормо-виробництва в Україні. Агросвіт. 2018. № 3. С. 12–18.
5. Виробництво промислової продукції за видами по регіонах. Державна служба статистики України: сайт. 2019. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2003/pr/ovp/ovp_u/arh_ovp.html.
6. Митна статистика. Державна фіскальна служба України: сайт. 2019. URL: http://sfs.gov.ua/ms/f11.
7. Тваринництво України : стат. зб. Державна служба статистики України: сайт. 2019. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2019/zb/05 /zb_tu2018.pdf
8. Муллер М.В. Формування інноваційного розвитку м’ясопереробних підприємств : дис. … канд. екон. наук : 08.00.04. Полтава, 2016, 217 с.
Опубліковано
2022-01-10
Розділ
СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ЕКСПЕРТИЗИ, РЕГУЛЮВАННЯ ТА БЕЗПЕКИ ГОСПОДАРСЬКИХ СИСТЕМ