ШТРИХОВЕ КОДУВАННЯ ПРОДУКЦІЇ ТА ОЦІНКА ВІДПОВІДНОСТІ ТОВАРНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ВИМОГАМ ЩОДО ЗАХИСТУ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ

Анотація

Дослідження полягало у вивченні технічної ролі та функцій штрихового кодування товарної продукції в напрямку реалізації гарантованого законодавством права споживача на достовірну, достатню та доступну інформацію про товарні об’єкти забезпечення потреб як споживачів, так і виробників споживчих товарів; контролю та оцінюванню змісту і відповідності товарної інформації про вироби вимогам щодо захисту прав споживачів у частині права на достовірну інформацію, зокрема про місце виготовлення (країну походження товарного об’єкта). Зазначено, шо однією з найважливіших складових інформаційних технологій є збір первинної інформації про об’єкти, явища, властивості тощо. При цьому, чим вона оперативніша і точніша, тим достовірніша й ефективніша аналітична інформація, яку видає електронна техніка для ухвалення управлінських рішень. Зарубіжний досвід показує, що одним із найпоширеніших способів швидкого і точного введення даних у комп’ютерну систему є використання технології штрихового коду, яка являє собою технологію автоматичної ідентифікації даних. Товарна спеціалізація включає в себе оцінку всіх основних характеристик товару: асортименту, якості, кількості та вартості. У зв’язку з цим розрізняють такі види товарних перевірок: кількісні, якісні, категорійні, документальні та комплексні. Розглянуто штрихове кодування в системі EAN, яке ідентифікує виробника і товар, а також штрихове кодування в системах: “Код 2/5”, “Код 2/5 альтернативний”, “Код 39”, “Код 128”, “Code 11”, “Codabar”, “Code 93”, “Code 49”, “Code 16K”, “Code PDF 417, UPC, Code UPC та інші, цифрові значення переважної більшості штрихових кодів, які дотичні до ідентифікації товарних об’єктів і цілеспрямовані на загальне поінформування споживача зашифровано; які містять наступні дані (які “читаються” зліва направо). Зроблено висновок, що технологія штрихового кодування дає змогу значно підвищити рівень інформованості будь-якого фахівця, що бере участь у логістичному ланцюжку поставок “виробник–склад–доставка–споживач”, а проблема правильності визначення країни походження товару особливо актуальна в період дії воєнного стану, оскільки має місце ввезення товарів, заборонених до ввезення на територію України.