КОНСЕРВУВАННЯ ПЛОДОВО-ЯГІДНОЇ СИРОВИНИ З ВИКОРИСТАННЯМ НИЗЬКИХ ТЕМПЕРАТУР ТА МЕТОДІВ КРІОПРОТЕКЦІЇ

Ключові слова: культивовані і дикорослі ягоди, заморожування, кристалоутворення, кріопротектори, дефростація, вітаміни

Анотація

Експерти ВООЗ рекомендують для зміцнення імунної системи і підвищення адаптаційних можливостей організму впродовж року споживати вітаміновмісні ягоди чорниці, чорної смородини, чорноплідної горобини, ожини, лохини тощо. Для цілорічного забезпечення населення України цією продукцією необхідно розробляти нові та вдосконалювати існуючі технології їх консервування, які б дозволили отримати продукцію з мінімальними втратами її цінних біокомпонентів навіть при тривалому зберіганні. Сучасні технології заморожування не дають можливості досягти повною мірою заявленої мети, тому напрям досліджень, обраний у даній роботі, є актуальним. Навіть при швидкому заморожуванні внаслідок інтенсивного кристалоутворення значна частина клітин сировини руйнується, при дефростації втрачається клітинний сік з розчиненими у ньому біокомпонентами, істотно погіршуються органолептичні показники. Тому метою даного дослідження є на основі експериментальних даних довести ефективність використання при заморожуванні культивованих та дикорослих ягід методів кріопротекції для запобігання руйнівному впливові поза- та внутрішньоклітинного кристалоутворення на клітинні структури сировини. У якості предметів дослідження обрано ягоди ожини, чорної смородини, малини та 10 зразків водних розчинів моно- та комбінованих кріопротекторів. Основним результатом виконаного дослідження є встановлений експериментальним шляхом факт мінімізації втрат вітаміну С при заморожуванні, зберіганні та дефростації ягід за допомогою кріопротекції. Подальшими дослідженнями планується охопити ширший спектр рослинних об’єктів, у тому числі овочеву сировину, підвищити число придатних для використання ефективних кріопротекторів, вивчити механізм їхньої дії на формування дрібнокристалічного льоду, не агресивного щодо структур рослинних матеріалів, що дасть можливість цілеспрямовано впливати на цей процес.

Посилання

1. Сімахіна Г.О., Стеценко Н.О., Науменко Н.В. Біологічно активні речовини в харчових технологіях: підручник. Київ: НУХТ, 2016. 455 с.
2. Сімахіна Г.О., Халапсіна С.В. Особливості заморожування ягід з ніжною текстурою. Наукові праці НУХТ. 2015. Т. 21, № 4. С. 198-205.
3. Сімахіна Г. О., Камінська С.В., Мартиненко Т.А. Оцінка втрат клітинного соку та зміни органолептичних показників заморожених плодів при тривалому зберіганні та дефростації. Харчова промисловість. 2018. Вип. 23. С. 13-21.
4. Сало І.А., Попова О.П. Розвиток українського ринку плодів і ягід в умовах глобалізації. Садівництво. Міжвідомчий тематичний науковий збірник. 2019. Вип. 74. С. 160-170.
5. Wagner C.T., Martowicz M.L., Livesey S.A., Connor J. Biochemical stabilization enhances red blood cell recovery and stability following cryopreservation. Cryobiology. Vol. 45, № 2. Р. 153–166.
6. Павлюк Р.Ю. Погарська В.В. та ін. Нове в технології отримання заморожених ягід та пюре з рекордними характеристиками. Прогресивні техніка та технології харчових виробництв ресторанного господарства і торгівлі. 2013. Вип. 1. С. 3-9.
7. Белінська С., Клячин І. Трансформація форм води при зберіганні та заморожуванні квасолі стручкової овочевої. Товари і ринки. 2015. № 1. С. 154-162.
8. Осокіна Н.М., Заморська І.Л. Втрати маси та кріорезистентність суниці залежно від черговості збору врожаю та розміру ягід. Вісник Херсонського нац. техн. ун-ту. 2017. № 4 (63). С. 141-145.
9. Орлова Н.Я., Белінська C.O. Заморожені плодоовочеві продукти: проблеми формування асортименту: монографія. Київ: КНТЕУ, 2005. 336 с.
10. Заморська І.Л. Теоретичне обґрунтування і розроблення технологій зберігання та консервування ягід суниці садової: автореф. на здоб. наук. ступеня д-ра техн. наук: спец. 05.18.13. Київ, 2018. 41 с.
11. Одарченко Д.М., Кудряшов А.І., Бабіч А.О. Заморожені напівфабрикати з дикорослих ягід: монографія. Харків: ХДУХТ, 2014. 181 с.
12. Smith, A.U. Biological effects of freezing and supercooling. New York: Williams & Wilkins, 1991. 462 p.
13. Somogyi R. Effects of Chronic Central Cooling on Alimentation and Thermoregulation. Acta Physiol. Scandinavica. 1992. Vol. 55(2‐3). P. 177-188.
14. Frozen fruit market in the EU: Germany remains the largest importer. URL: https://www.freshplaza.com/article/9020192/frozen-fruit-marketin-the-eu-germany-remains-the-largest-importer. Data zvernennya: 12.07.2023.
15. Олійник Н.М., Тарасюк А.В., Макаренко С.М. Проблеми та перспективи розвитку ринку заморожених напівфабрикатів. Підприємництво і торгівля. 2019. № 24. С. 127-131.
16. Carrow R.A., MacGrath J.J. Thermodynamic modeling and cryomicroscopy of cell-size unilamellar and paucilamellar liposomes. Cryobiology. Vol. 22. 1985. P. 251–267.
17. Белоус А.М., Грищенко В.И. Криобиология: монография. Киев: Наукова думка, 1994. 431 с.
18. Гордієнко Є.О., Товстяк В.В. Фізика біомембран. Київ: Наукова думка, 2009. 269 с.
19. Leibo S. P., Farrant J., Mazur P., Hanna M.G. Jr, Smith L. H. Effects of freezing on marrow stem cell suspensions: interactions of cooling and warming rates in the presence of PVP, sucrose, or glycerol. Cryobiology. 1999. № 4. Р. 315-332.
20. Сімахіна Г.О. Основні показники придатності плодів та ягід до заморожування. Вчені записки Таврійського нац. університету імені В.І. Вернадського. Серія: Технічні науки. Т. 29 (68), № 1. 2018. С. 73-78.
21. Helrich K. Official methods of analysis of the Association of Official Analytical Chemists. 15th, Arlington, Virginia. 1990. Pp. 1058–1059.
Опубліковано
2023-09-20
Розділ
СУЧАСНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕХНОЛОГІЇ ХАРЧОВИХ ВИРОБНИЦТВ