МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЛУБ’ЯНОЇ СИРОВИНИ В ІННОВАЦІЙНИХ ТЕКСТИЛЬНИХ ТОВАРАХ

Ключові слова: лубоволокниста сировина, модифіковане волокно конопель, натуральні властивості, хімічний склад, розривне подовження, текстильне взуття

Анотація

У статті проаналізовано можливості використання луб’яних культур в інноваційних текстильних товарах. Зокрема для текстильних виробів пропонується використовувати модифіковані волокна конопель, адже їх вирощування характерне для Україні. В роботі проаналізовано критерії впливу конопляного волокна на текстильні вироби та виявлено негативні фактори, зокрема на текстильне взуття. З метою визначення цього фактору в роботі було досліджено натуральні властивості модифікованого конопляного волокна та його хімічний склад. Визначено, що хімічний склад модифікованого конопляного волокна має значний вплив на його фізико-механічні показники. Зокрема найбільший вплив хімічний склад конопель має на показник відносного розривного подовження, який є достатньо високим – 17,2 %. З таким показником розривного подовження стовідсоткове використання цієї сировини в пряжі для виготовлення формостійких виробів не рекомендовано. Також, виявлено, що високий показник відносного подовження супроводжується пластичною деформацією волокна, за рахунок його хімічної структури. Для покращення натуральних властивостей модифікованого конопляного волокна було запропоновано спеціальні режими його пропарювання. Після пропарювання проводився повторний аналіз властивостей і хімічного складу. Визначено, що методика пропарювання волокна позитивно вплинула на його показник розривного подовження та покращило хімічний склад який впливає на його пластичну деформації. Високотемпературна пара під тиском зруйнувала пектинові речовини на 4%, які зв'язують мікрофібрили. Це призвело до зменшення здатності волокон до подовження через зниження зв'язності між компонентами. Геміцелюлози під впливом пари зазнали гідролізу, стали менш еластичними. Їхній зменшений вміст (за найменшими показниками на 7%) робить волокно більш жорстким і знижує його пластичність, але не критично, залишаючи певний відсоток (3,0-7,8%), який надає взуттєвій тканині при експлуатації необхідні якісні властивості. Запропонована методика покращення лубоволокнистої конопляної сировини дає змогу розширення асортименту інноваційних виробів з цієї культури.

Посилання

1. Кіндзерський Ю. О. Повоєнне відновлення промисловості України: виклики та особливості політики. Економічний аналіз. 2022. Вип. 2. T. 32. С. 101-117.
2. Бетлій О., Ангел Є. Секторальний аналіз: легка промисловість. Інститут економічних досліджень та політичних консультацій. Київ, 2024. 11 с.
3. Бойко Г.А. Залежність якості лубу технічних конопель від декортикації. Міжнарод. наук.- практ.конф. для молодих учених та студентів «Якість та безпечність товарів». Луцьк: ЛНТУ. 2020. С. 8-10.
4. Березненко М.П., Хохлова І.Я., Вісленко В.І. Особливості процесів котонізації коротких коноплеволокон і створення на їх основі текстильних матеріалів. Вісник Київського національного університету технологій та дизайну. 2008. № 2. С. 53-58.
5. Шинкарук М.В., Шамшура М.В. Модифікація конопляного волокна. Вісник ХНТУ. 2018. № 4(67). С. 126-129
6. Бойко Г. Донцова В. Формування властивостей волокон технічних конопель. Міжнар. наук.- практ. конф. Технічні культури для цілей сталого розвитку: пріоритетні напрями наукових досліджень в умовах сучасних викликів і загроз. Глухів: ІЛК НААН. С. 67-69
7. Грузінська І. Зелена книга. Ринок технічних конопель. Київ: Прямуємо разом, 2020. 125 с.
8. Вировець В.Г., Баранник В.Г., Гілязетдінов Р.Н. [та ін.]. Коноплі : монографія. Суми : Видавничий будинок «Еллада», 2011. 384 с.
Опубліковано
2024-12-30
Розділ
ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ