БІОДЕГРАДАБЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ ЯК ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПАКУВАЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ ОРГАНІЧНИХ КЕКСІВ

А. С. Ткаченко; Л. М. Губа

doi:10.36477/2522-1221-2020-23-31

А. С. Ткаченко Полтавський університет економіки і торгівлі
Л. М. Губа Полтавський університет економіки і торгівлі

DOI: https://doi.org/10.36477/2522-1221-2020-23-31

Ключові слова: біодеградабельні матеріали, паковання, органічна продукція, показники безпечності, термін зберігання. кекси

Анотація

В роботі наведено результати досліджень змін органолептичних та мікробоілогічних показників, а також пероксидного числа розроблених органічних кексів «Гречаник» та «Житниця» протягом 7 днів зберігання. Зразки були упаковані у біорозкладну упаковку для харчових продуктів (паперовий пакет для борошняних виробів з віконцем) Shantou Weiyi Packaging Co., Ltd та індивідуальну біоразкладну РЕТ упаковку для харчових продуктів Stand Up Pouch. Кекси зберігали за температури (18±2) °С і відносної вологості повітря 75%. Для дослідження використані стандартні методи і методики. Органолептичну експертизу зразків здійснювали методами сенсорного аналізу на основі дегустаційної оцінки. Пероксидне число у ліпідній фракції кексів було досліджено йодометричним методом. Мезофільні аеробні та факультативно-анаеробні мікроорганізми визначали за допомогою обчислення колоній, які зростають на твердому живильному середовищі після інкубації за температури 30 °С. Бактерії групи кишкових паличок визначали методом, який базується на здатності розщеплювати глюкозу та лактозу. Патогенні мікроорганізми, в т.ч. бактерії роду Сальмонела визначали методом, який базується на виявленні характерного росту колоній на агаризованих диференційно-діагностичних середовищах. Встановлено, що після 7 діб зберігання кексів органолептичні показники погіршилися не суттєво. Проте кращі оцінки мали зразки, упаковані в індивідуальному біорозкладному РЕТ пакованні. Зростання пероксидного числа під час зберігання найбільш суттєвим було у виробах, які зберігалися у паперовому пакеті. Пероксидне число ліпідної основи кексу «Гречаник» збільшилося у 4 рази, а ліпідної основи кексу «Житниця» – у 3 рази. У зразках, що зберігалися у РЕТ-пакованні пероксидне число ліпідів кексу «Гречаник» збільшилося у 3,5 раза, а кексу «Житниця» – у 2,7 раза. Після 7 діб зберігання у жодному зразку не було перевищено значення вмісту МАФАМ, проте найменший вміст МАФАМ було зафіксовано у обох зразках, які зберігалися в індивідуальному РЕТ пакованні. Бактерій групи кишкової палички та патогенних мікроорганізмів, у тому числі бактерій групи Salmonella у зразках не виявлено. В цілому вміст мікробіологічних показник не перевищував допустимих меж у обох зразках, не залежно від типу паковання. Подальші дослідження планується присвятити дослідженню збереженості показників якості та безпечності кексів у інших пакувальних матеріалах.

Посилання

1. Guillard V., Gaucel S., Fornaciari C. [at. al] The Next Generation of Sustainable Food Packaging to Preserve Our Environment in a Circular Economy Context. Front. Nutr. 2018. № 5:121. URL : https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fnut.2018.00121/full. doi : 10.3389/fnut.2018.00121
2. Vermeulen S., Campbell B., Ingram J. Climate change and food systems. Annu Rev Environ Resour. 2012. № 37. P. 195–222. doi : 10.1146/annurev-environ-020411-130608
3. Пиріков О. В., Ардатьев В. Н. Огляд сучасних тенденцій використання полімерів у пакувальній галузі. Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. 2019. № 1 (37). С. 31–36.
4. Берсенєва А. А., Кулемина А. А. Полімери нового покоління. Сучасна хімія: Успіхи і досягнення : матеріали II Міжнар. науч. конф. (м. Чита, квітень 2016 г.). Чита : Видавництво Молодий вчений, 2016. С. 27–29.
5. Lin D., Zhao Y. Innovations in the development and application of edible coatings for fresh and minimally processed fruits and vegetables. Comperhensive Reviews in Food Science and Food Safety. 2007. Vol. 6. P. 60–75.
6. Teramoto N., Saitoh M., Kuroiwa J., Shibata M., Yosomiya R. Morphology and mechanical properties of pullulan/poly (vinil alcohol) blends crosslinked with glyoxal. J. Appl. Polym. Sci. 2001. V. 82. P. 2273–2280.
7. Roy I., Visakh P. Polyhydroxyalkanoate (PHA) based blends, composites and nanocomposites. Royal Society of Chemistry, Cambridge, U.K. 2015. P. 67–68.
8. Sudesh K. Handbook of Biodegradable Polymers. Shawbury : Rapta Technology Ltd., 2015. P. 219–256.
9. Все о биоразлагаемых пластиках. Мировой рынок биополимеров. 2019. URL : https://ect-center.com/blog/biodegradable-polymers
10. Tkachenko А., Birta G., Burgu Y., Floka L., Kalashnyk O. Substantiation of the development of formulations for organic cupcakes with an elevated protein content. Восточно-Европейский журнал передовых технологий. 2018. № 3(11). С. 51–58.
11. Капліна Т.В., Столярчук В.М., Дудник С.О. Зміни жирової складової кексів із використанням нетрадиційної сировини під час їх зберігання. Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. 2018. № 1 (85). С. 96–105.