ФОРМУВАННЯ ВУГЛЕВОДНЕВОГО ТА БІЛКОВОГО СКЛАДУ ЧАСНИКУ ПРИ ВЕГЕТАЦІЇ В ЗОНІ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Ключові слова: часник, сорт, вирощування, формування, вегетація, зміна, цукри, білки, амінокислоти, ідентифікація

Анотація

Анотація. Рослинні амінокислоти мають значний вплив на функціонування різноманітних систем організму людини, посилюють дію біологічно активних речовин та сприяють більш швидкому їх засвоєнню. У зв’язку з цим актуальним є вивчення формування їх у процесі вегетації та дослідження вмісту в різних сортах часнику, що дає можливість рекомендувати для споживання сорти з найбільш високим їх вмістом. Часник – однорічна рослина, яка за своєю значимістю серед овочевих культур займає одне з провідних місць, користується значним попитом у населення та у консервній, м’ясопереробній, фармацевтичній промисловості, медицині та інших галузях. У статті охарактеризовано динаміку формування у часнику окремих сортів стрілкуючих і нестрілкуючих форм, вирощених в умовах Західного Лісостепу України, цукрів редукуючих, сахарози, клітковини, пектинових і азотистих речовин, загального, білкового та небілкового азоту. Проведено дослідження якісного складу вуглеводів хроматографічним методом, ідентифікацію амінокислот та зміну їх кількісного та якісного складу під час вегетації. Результати хроматографічного дослідження якісного складу цукрів часнику показали, що у головках всіх досліджуваних сортів у період їх утворення міститься глюкоза, фруктоза і сахароза. У фазі інтенсивного росту (липень місяць) у зубках часнику було ідентифіковано рафінозу. Відомо, що цей трисахарид у рослинах знаходиться у вільному стані і виконує роль запасних вуглеводів та при кислотному гідролізі дає глюкозу, фруктозу і галактозу. У всіх досліджуваних сортів часнику як у фазі закладання зубків, так і у стадії технічної зрілості переважають замінні амінокислоти, при цьому вміст їх у стрілкуючих форм є більшим, ніж у нестрілкуючих. Результати наших досліджень свідчать, що часник є цінною овочевою культурою у харчовому відношенні і під час вегетації нагромаджує ряд поживних корисних речовин, якими збагачує організм людини.

Посилання

1. Барабаш О. Ю., Тараненко Л. К., Сич З. Д. Біологічні основи овочівництва. К. : Арістей, 2005. 350 с.
2. Барабаш О. Ю., Демкевич Л. І. Цибуля і часник: хімічний склад і поживна цінність. К. : Урожай, 1992. 176 с.
3. Вирощування часнику озимого / С. І. Корнієнко, В. О. Муравйов, О. М. Гончаров та ін. / Ін-т овочівництва і баштанництва НАН України. Київ, 2015. 36 с.
4. Злобін Ю. К. Курс фізіології і біохімії рослин. К. : Університетська книга, 2019. 464 с.
5. Кобилецька М. С., Терек О. І. Біохімія рослин. Львів, 2017. 270 с.
6. Метлицкий Л. В. Биохимия плодов и овощей. URL: https://ua1lib.org/book/3149988/979a49?id=3149988&secret=979a49.
7. Федосов А. І., Кисличенко В. С., Новосел О. М. Визначення якісного та кількісного вмісту амінокислот у часнику цибулинах і листі. Медична та клінічна хімія. 2017. Т. 19. № 3. С. 42–46.
8. Чугунова М. В. Биохимия сельскохозяйственного сырья и пищевых продуктов. Ростов-на-Дону : Феникс, 2017. 283 с.
9. Яковенко О. Біохімія. К. : Університетська книга, 2019. 380 с.
10. Яровий Г. І., Пузік Л. М., Чечуй О. Ф. Вплив селену на врожайність і вміст цукрів часнику озимого. Вісник ХНАУ. Серія Рослинництво, селекція і насінництво, плодоовочівництво і зберігання. 2017. Вип. 2. С. 150–157.
Опубліковано
2022-06-09
Розділ
ТЕОРІЯ ТА ПРАКТИКА СУЧАСНОГО МАТЕРІАЛОЗНАВСТВА ТА ТОВАРОЗНАВСТВА