МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ КОНЦЕНТРАЦІЇ МОЛОЧНОЇ КИСЛОТИ У ХАРЧОВИХ ПРОДУКТАХ

Ключові слова: молочна кислота, йогурти, методи визначення, L-лактат

Анотація

Анотація. На сучасному етапі додавання молочної кислоти в процесі виготовлення продуктів харчування є надзвичайно поширеним не лише в Україні, але і у всьому світі. Висока біодоступність та багатогранність технологічних дій обумовлюють затребуваність цієї добавки в різних галузях харчової промисловості. Так, молочна кислота використовується як консервант, антиоксидант та регулятор кислотності під кодом харчової добавки Е 270 і є важливим компонентом багаточисельних продуктів харчування. Для визначення її концентрації на сьогодні використовують колориметричний, спектрофотометричний, флуорометричний, ензиматичний методи та високоефективну рідинну хроматографію. Через те, що сама по собі кислота молочна є присутня у всіх кисломолочних продуктах (внаслідок молочнокислого бродіння), а також її активно використовує велика частина виробників цих продуктів для підтримання балансу кислотності протягом оптимально визначеного терміну, є доцільним дослідити її концентрацію у цих продуктах. З цією метою було відібрано 5-ть зразків йогуртів 2,5 % жирності, а кількість молочної кислоти визначали двохстадійним ензиматично-хімічним методом із утворенням Берлінської блакиті (ББ). Цей метод запатентований співробітниками відділу аналітичних біотехнологій НАН України і застосовується для вимірювання рівня даної сполуки у різноманітних харчових продуктах та біологічних рідинах. Метод ґрунтується на використанні ФЦ b2, його субстрату (лактату) і фериціаніду (Fe3+). Встановлено найбільшу концентрацію L-лактату у йогурту Польського полуниця з шматочками фруктів ТМ Mlekovita – 125,6 ммоль/л, а найменшу – у йогуртів з наповнювачем «Полуниця» ТМ Дольче Lactel та з наповнювачем фруктовим «Полуниця» ТМ Простоквашино – відповідно 64,75 і 64,0 ммоль/л. Необхідно зазначити також: проаналізувавши склад відібраних зразків йогуртів встановлено, що для регулювання кислотності виробники використовують лимонну кислоту та її солі, а саме: цитрат натрію. Таким чином, визначена кількість молочної кислоти у відібраних зразках йогуртів накопичилася під час молочнокислого бродіння. У результаті проведених експериментальних досліджень нами доведено, що метод ФЦ b2-ББ є точним та економічно вигідним, оскільки не вимагає великих затрат на реактиви та є зручним у використанні в аналітичній практиці. У перспективі є доцільним проведення дослідження концентрації молочної кислоти зазначеним методом і в інших харчових продуктах, технологічною схемою виробництва яких передбачено необхідність оцінки перебігу молочнокислого бродіння і відповідно тестування якості готової продукції.

Посилання

1. Давидович О. Я., Спринь Х. Р. Молочна кислота: значення та використання у харчовій промисловості. Інновації в управлінні асортиментом, якістю та безпекою товарів і послуг : матеріали ІХ-ої міжнародної наук.-практ. конф. (м. Львів, 9 грудня 2021 р.). Львів : Видавництво «Растр-7», 2021. С. 70–73.
2. ДСТУ 4621:2006. Кислота молочна харчова. Загальні технічні умови. [Batra B., Narwal V., Pundir C. S. An amperometric lactate biosensor based on lactate dehydrogenase immobilized onto graphene oxide nanoparticles-modified pencil graphite electrode. Engineering in Life Sciences. 2016. Vol. 16. № 8. P. 786–794.
3. Bravo I. Revenga-Parra M., Pariente F., Lorenzo E. Reagent-less and robust biosensor for direct determination of lactate in food samples. Sensors. 2017. Vol. 17. № 1. P. 144.
4. Mazzei F., Botrè F., Favero G. Peroxidase based biosensors for the selective determination of d,l-lactic acid and l-malic acid in wines. Microchemical Journal. 2007. Vol. 87. № 1. P. 81–86.
5. Marrazza G., Cagnini A., Mascini M. L- and d-lactate assay in real milk samples with immobilized enzyme reactors and graphite electrode. Talanta. 1994. Vol. 41. № 6. P. 1007–10014.
6. Pundir C. S., Narwal V., Batra B. Determination of lactic acid with special emphasis on biosensing methods: a review. Biosensors and Bioelectronics. 2016. Vol. 86. P. 777–790.
7. Suman S., Singhal R., Sharma A. L. [et al.]. Development of a lactate biosensor based on conducting copolymer bound lactate oxidase. Sensors and Actuators B: Chemical. 2005. Vol. 107. № 2. P. 768–772.
8. Xue Q., Yeung E. S. Indirect fluorescence determination of lactate and pyruvate in single erythrocytes by capillary electrophoresis. Journal of Chromatography A. 1994. Vol. 661. № 1–2. P. 287–295.
9. Biagi S1., Ghimenti S., Onor M. B. E. Simultaneous determination of lactate and pyruvate in human sweat using reversed-phase high-performance liquid chromatography: a noninvasive approach. Biomed Chromatogr. P. 1408–1500.
10. Fleischmann G., Lederer F., Müller F. Flavinprotein interactions in flavocytochrome b2 as studied by NMR after reconstitution of the enzyme with 13Cand 15N-labelled flavin. European Journal of Biochemistry. 2000. Vol. 267. № 16. P. 5156–5167.
11. Смуток О. В. L- і D-лактат селективні оксидоредуктази, рекомбінантні клітини дріжджів Ogataea polymprpha та нанорозмірні матеріали для розробки нових ензиматичних і біосенсорних підходів кількісного аналізу молочної кислоти : автореф. дис. … док. біол. наук: 03.00.07. Львів, 2019. 40 с.
12. Gaida G. Z., Stel’mashchuk S. Ya., Smutok O. V., Gonchar M. V. A new method of visualization of the enzymatic activity of flavocytochrome b2 in electrophoretograms. Appl. Biochem. Microbiol. 2003. Vol. 39. № 2. P. 221–223.
13. Smutok O., Gayda G., Shuhmann W., Gonchar M. Development of L-lactate-selective biosensors based on thermostable yeast L-lactate: cytochromec-oxidoreductase. InBook: “Investigations on sensor systemsandtechnologies”. Edited by Anna V. El’skaya, Vitaliy D. Pokhodenko. Kyiv: Institute of Molecular Biology and Genetics of NAS of Ukraine, 2006. P. 39–45.
Опубліковано
2022-06-09
Розділ
СУЧАСНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТЕХНОЛОГІЇ ХАРЧОВИХ ВИРОБНИЦТВ