ТЕЛЕОЛОГІЯ ПРОЗОРОСТІ У ЦИФРОВОМУ УПРАВЛІННІ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ІНТЕГРАЦІЇ БЛОКЧЕЙНУ У ВНУТРІШНІЙ АУДИТ

Анотація

Стаття присвячена науково-методологічному осмисленню телеології прозорості у внутрішньому аудиті в умовах цифрової трансформації управління та інтеграції технології блокчейн у корпоративні системи контролю. Визначено, що традиційні аудиторські методики втрачають епістемічну ефективність через зростання обсягів даних, швидкість транзакцій і ризики кіберзагроз, що потребує переосмислення самої онтології аудиту як механізму формування довіри. У роботі обґрунтовано, що блокчейн-технологія є не лише інструментом автоматизації процедур, а новою онтологічною формою істинності — системою, у якій достовірність має аксіоматичний характер, а перевірка фактів відбувається безперервно та децентралізовано. Проаналізовано наукові підходи провідних дослідників до проблем якості внутрішнього аудиту (IAQ), автоматизації контролю й філософських аспектів технологічної об’єктивності. На основі критичного аналізу виокремлено чотири ключові механізми впливу блокчейну на IAQ: незмінність аудиторського сліду, децентралізовану валідацію, алгоритмічну комплаєнс-логіку та реальночасову аналітику. У роботі використано методи порівняльного аналізу, контент-аналізу, кейс-стаді та діалектичного методу пізнання, що дозволило дослідити взаємозв’язок між технологічною раціональністю й етичною телеологією аудиторського процесу. На емпіричному рівні проведено міжнародно-компаративне дослідження впливу блокчейну на ефективність внутрішнього аудиту у двох контрастних інституційних середовищах - Швейцарії (Migros Group) та Туреччині (Türkiye İşBankası). Результати засвідчили конвергентний ефект: скорочення тривалості аудиторського циклу на 40–43 %, зменшення помилок на 65–71 % та зниження витрат на 35 %. Отримані дані свідчать, що блокчейн перетворює контроль із ретроспективного у контроль у процесі, формуючи умови для постійної верифікації управлінських рішень. Водночас підкреслено, що технологічна автоматизація потребує нового етико-правового каркасу для визначення меж відповідальності за алгоритмічні дії та уникнення “ілюзії істинності”. Зроблено висновок, що блокчейн виступає інфраструктурою епістемічної дисципліни, яка дисциплінує дані, процеси та рішення, поєднуючи технічну об’єктивність із філософською категорією довіри. Запропоновано напрями подальших досліджень: довгитюдні вимірювання IAQ, стандартизація аудиту смарт-контрактів, етико-правова рамка алгоритмічного контролю та когнітивна адаптація аудиторів у цифровому середовищі. Таким чином, стаття доводить, що телеологія прозорості в цифровому аудиті — це не лише прагнення до технологічної істини, а процес формування нової етики управлінського раціоналізму й довіри у цифровій економіці.