ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ДЕТІНІЗАЦІЇ ТА ЦИФРОВІЗАЦІЇ ЯК ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ЧИННИК ПРИСКОРЕННЯ МЕРЕЖЕВОЇ ІНТЕГРАЦІЇ ГОТЕЛЬНОГО БІЗНЕСУ УКРАЇНИ

Анотація

Конкурентоспроможність національного готельного сектору у глобальній економіці безпосередньо залежить від глибини та ефективності його інтеграційних процесів, зокрема формування готельних мереж, франчайзингових систем та стратегічних альянсів. Для України, яка функціонує в умовах військової агресії та водночас ініціює масштабні процеси відновлення й адаптації до європейських стандартів, питання прискорення мережевої інтеграції вітчизняних готельних підприємств набуває стратегічного значення, оскільки є найшвидшим шляхом до залучення зовнішнього капіталу, передових технологій та ноу-хау, необхідних для відбудови пошкодженої інфраструктури. Ключова актуальність дослідження полягає у вивченні впливу поточних трансформаційних дій держави на готовність та прискорення мережевої інтеграції готельного бізнесу. Законодавчі та цифрові ініціативи на рівні державних органів влади кардинально змінюють організаційно-економічне середовище, перетворюючи його з поля неформальної конкуренції на простір прозорості та стандартизації. У статті використано методи системного та порівняльного аналізу для діагностики організаційно-економічних бар’єрів інтеграції та дослідження причинно-наслідкового зв’язку між конкретним пакетом законодавчо-цифрових реформ та організаційною готовністю українських готельних підприємств до мережевої інтеграції. Здійснено порівняльний аналіз міжнародного досвіду постконфліктного відновлення готельного сектору для виявлення найбільш релевантних стратегій прискорення інтеграції для України. Доведено, що державна політика у сфері детінізації та цифровізації виконує роль проактивного, каталітичного організаційно-економічного чинника інтеграційних процесів, а не просто регуляторного інструменту. Зокрема, Єдиний туристичний реєстр забезпечує єдину організаційну базу стандартизації якості та прозорості інформації про засоби розміщення, мінімізує корупційні ризики та є необхідною передумовою для укладання франчайзингових угод. Міжнародний досвід підтвердив, що прозора інституційна база та юридична стандартизація є більш важливими чинниками для залучення міжнародної мережевої інтеграції, ніж лише наявність капіталу.