БОРГОВА СТІЙКІСТЬ ЗОВНІШНЬОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ ЯК ІНДИКАТОР ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

Анотація

У статті характеризується боргова стійкість зовнішньої заборгованості економічних суб’єктів України. Утримання належного рівня боргової стійкості в контексті забезпечення фінансово-економічної стабільності виступає пріоритетним напрямком управління зовнішньою заборгованістю. Метою дослідження є визначення категорії “боргова стійкість держави” та її економічних суб’єктів, ідентифікація й оцінювання наявних ризиків, зумовлених їхньою зовнішньою заборгованістю, визначення перспектив щодо забезпечення їхньої платоспроможності в майбутньому. Боргову стійкість визначено як такий стан позичальника, за якого забезпечується здатність вчасно і у повному обсязі виконувати взяті на себе боргові зобов’язання, без зростання боргового навантаження та дій щодо реструктуризації боргу та інших видів коригування балансу своїх доходів і витрат. Оцінювання боргової стійкості зовнішньої заборгованості передбачає визначення боргових показників за п’ятьма групами боргових показників: платоспроможності, ліквідності, заборгованостей державного, фінансового й приватного секторів. Проведено оцінювання боргової стійкості на основі даних валового зовнішнього боргу України за 2017 – ІІ кв. 2022 рр. за секторами економіки: загального державного управління, органів грошово-кредитного регулювання (національного банку України та інших депозитних корпорацій), прямих інвестицій: міжфірмового боргу, інших секторів; за інструментами: боргові цінні папери, кредити, валюта і депозити, торгові кредити та аванси, кредити прямого інвестора, зворотне фінансування, зобов’язання між сестринськими підприємствами; за залишковим терміном погашення: короткостроковий борг і довгостроковий; із географічною та валютною структурою тощо. Розраховані індикатори боргової стійкості за 2021 рік показали дотримання оптимальних значень за шістьма показниками та перевищення допустимих значень за десятьма. Зниження рівня боргової стійкості відбулося за рахунок значного перевищення порогових значень показників “зовнішній борг до ВВП”, “рівня зовнішнього державного боргу на одну особу”, “рівня державного зовнішнього боргу до ВВП”, “відношення платежів з погашення і обслуговування державного боргу до доходів державного бюджету”, “рівня короткострокового зовнішнього боргу до валового зовнішнього боргу”, “рівня державного боргу, номінованого в іноземній валюті”, а також пояснювалося занизьким значенням показника “відношення міжнародних резервів до короткострокового зовнішнього боргу”. З метою ефективного управління борговою стійкістю зовнішньої заборгованості економічних суб’єктів України визнано необхідність пошуку оптимальних джерел та форм фінансування державного боргу, стимулювання виробництва, скерування державних запозичень у сектор реальних інвестицій з метою відбудови економіки України; орієнтації на жорстку грошово-кредитну політику.