ІНТЕГРОВАНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ КЛІМАТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПОЛІТИКИ НАРОЩЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ РОЗШИРЕННЯ МАСШТАБІВ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ГЛОБАЛЬНОМУ РИНКУ
Анотація
В умовах постійних глобалізаційних змін та необхідності адаптації вагоме значення має здатність національної економіки оперативно реагувати на зовнішні виклики та шоки, зокрема завдяки сформованому інтегрованому інвестиційному клімату. У статті обґрунтовано важливість сформованості сприятливого інтегрованого інвестиційного клімату як джерела ресурсного забезпечення економічного зростання та нарощування потенціалу розширення масштабів економічної діяльності на глобальному ринку. Показано, що інтегрований інвестиційний клімат виступає не лише як фактор залучення фінансових ресурсів, а й як комплексний інструмент, що визначає ефективність використання інвестицій, стимулює технологічні інновації, підвищує конкурентоспроможність національної економіки і сприяє інтеграції країни у світову економічну систему. Систематизовано ключові передумови формування інтегрованого інвестиційного клімату, його основні складові та функціональні впливи на економіку. Визначено, що стабільність інституцій, ефективне державне управління, прозорі регуляторні механізми та політична безпека створюють фундамент для довіри інвесторів і передбачуваності інвестиційної політики. Обґрунтовано, що макроекономічна стабільність, розвинена інфраструктура, конкурентоспроможний ринок праці і фінансова система забезпечують сприятливі умови для здійснення інвестиційної діяльності. Наголошено, що інтеграція у світову економіку та підтримка інвестиційного потенціалу сприяють підвищенню глобальної конкурентоспроможності країни, розширенню доступу до міжнародних ринків та залученню іноземних капіталів. Науково доведено, що сприятливе регуляторне та правове середовище за умови прозорого законодавства й незалежного судочинства знижує транзакційні витрати та стимулює розвиток малого і середнього бізнесу.
Посилання
2. Васильців Т. Г., Лупак Р. Л., Волошин В. І. Стратегічні імперативи державної політики протидії гібридним загрозам і забезпечення економічної безпеки України. Економіка України. 2021. Вип. 2. С. 32-51.
3. Возний Н. Р., Левко М. М., Черниш Р. Е. Проблеми та перспективи регулювання світової торгівлі товарами в Україні. Науковий вісник НЛ- ТУ. 2012. Вип. 22.7. С. 151-159.
4. Гриненко О. М., Пічугіна Т. С. Маркетингова стратегія зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Актуальні проблеми управління та фінансово-господарської діяльності підприємства. 2013. № 24 (997). С. 23-28.
5. Дайновський Ю. А., Семак Б. Б., Вовчанська О. М. Стратегічне значення комунікацій як складової маркетингового потенціалу підприємства. Підприємництво і торгівля. 2018. № 22. С. 69-74.
6. Ковтун Е. О., Бондар І. О., Гуменюк А. А. Особливості розробки маркетингової стратегії для здійснення оптимізації зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство. 2016. Вип. 6(1). С. 169-171.
7. Красовська О. Ю. Маркетингові інструменти в діяльності підприємства. Причорноморські економічні студії. 2018. Вип. 29. С. 104-108.
8. Кривешко О. В., Замроз М. В., Кундицька Г. С. Сучасна концепція маркетингу на вітчизняних підприємствах. Ефективна економіка. 2021. № 6. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/6_2021/89.pdf.
9. Шинкаренко Р. В. Сутність та особливості форм виходу підприємств на зовнішні ринки. Східна Європа: Економіка, бізнес та управління. 2018. Вип. 1 (12). С. 19-24.
10. Lupak R., Mizyuk B., Zaychenko V., Kunytska-Iliash M., Vasyltsiv T. Migration processes and socio-economic development: interactions and regulatory policy. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal. 2022. Vol. 8 № 1. Р. 70-88.