БЕЗБАР’ЄРНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ДЛЯ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ В ТУРИЗМІ

Анотація

Формування безбар’єрного середовища для осіб з інвалідністю в туризмі є суспільним благом, що пов’язане з економічним та соціальним розвитком будь-якої країни. У статті систематизовано існуючі наукові підходи до визначення сутності поняття “безбар’єрний туризм”. Проаналізувавши вітчизняну та за-рубіжну літературу, можна зробити висновок, що, говорячи про туризм для людей з обмеженими можливо-стями, за кордоном найбільш часто вживають такі поняття: “доступний туризм” (accessible tourism), “ту-ризм для усіх” (tourism for all), “безбар’єрний туризм”, “туризм для осіб з інвалідністю”. Узагальнено і до-повнено класифікацію груп осіб, які входять до безбар’єрного туризму. Проаналізовано сучасний стан туризму для осіб з інвалідністю в Україні та виявлено низький його розвиток. Встановлено, що організація без-бар’єрного туризму в Україні перебуває на початковій стадії розвитку. Більшість населення України не вва-жає міста доступними для осіб з інвалідністю, але активно підтримує ідею зробити доступне середовище для всіх. Виокремлено різноманітні проблеми розвитку туризму для осіб з інвалідністю в Україні, що свідчить про необхідність посиленої і комплексної уваги з боку держави й суспільства. Розглянуті правові аспекти фор-мування та розвитку безбар’єрного середовища довели, що законодавство України потребує рішучих змін. Аналіз законодавства та наукової літератури щодо туризму свідчить, що в Україні не існує загальноприйня-того визначення туризму для осіб з інвалідністю, а наявні підходи до його визначення не мають глибокого дослідження, яке розкривало б сутність цього явища. Виявлено низку проблем, пов’язаних із доступністю ту-ристичних об’єктів для осіб з інвалідністю та відсутністю адаптованих туристичних продуктів, що потре-бує вирішення конкретних завдань на рівні держави, регіональних органів місцевої влади та підприємців.